Владислав Лєнцев

Дата реєстрації: 2018-12-03 00:53:27

Псевдонім: Владислав Лєнцев

Коментарів: 20

Редагувати персональні дані

Його останні коментарі:

• День коронації
  2019-05-23 00:14:45
  

  Де всі? Продовжую вболівати за цей текст. Камєнти, прийдіть!

• Кожному землянину по піраміді
  2019-05-23 00:12:14
  

  Тут багато проблем є в тексті, виловив основне, і ось.

  – Дякую. Але не розповідай нікому про цей інцидент. Добре?

  Так живі люди, тим паче молоді, з майбутнього, не розмовляють. Не вірю.

  – Діду, тобі ж добре відомо, що за місяць потрібно або 20 годин відволонтерити, або відбути підготовку в симуляторі. Нас готують до майбутньої війни з інопланетним ворогом, а я не хочу ні витягати поранених, ні гарувати на збройному заводі.

  Експозиція така експозиція.

  Хоч вони не завжди одне одного розуміли, але дід був єдиним авторитетом для дівчини.

  Таке треба показувати через дію, діалог, а не росказувати прямим текстом. Примітивно.

  Уже сівши в автівку, він порвав його на дрібні шматки, які викинув у попільничку. Потім рзслабився, прикурив сигарету і замислився: «Сподіваймося, що мовчати ця курка не буде. Хай патякає більше про фіолетових прибульців, час уже настав».

  А з якого переляку ми міняємо фокус і зазираємо у голову цього штатського, якого вперше бачимо, якщо до того завжди фокусувалися на Юті? Дуже штучно...

  Потім нам таки його розкривають трохи, але ніякої особливої ролі він не має, це просто функція.

  – Тоді зрозуміло. І про новий серіал «Гра планет» нічого не чула?

  Омг, просто королівська відсилочка. Така невимушена.

  Навіщо витрачати сили на бойові дії, коли можна прийти як рятівники?

  Гм, фантастика, кажете? Війна НОВОЇ ери, кажете? Де там...

  Енергетичний слід привів міркотеріанців до Сонячної Системи, які завжди були мирною расою, давно пройшовши у своєму розвитку періоди воєн і вдосконалення. І добре знали, що помста не воскресить загиблих близьких і друзів. Але життя на кораблі у відсутності природного світла і води ставило під питання існування міркотеріанської раси загалом.

  Я чекав на епізод-лекцію. І я дочекався. Дуже, дуже важко. Не треба так.

  Свято зустрічі двох гуманоїдних рас транслювали усі телеканали світу. Дідусь відірвався від екрану планшету, зняв зі стіни стару військову гвинтівку і перевірив приціл.

  Ех. Ще одне оповідання без фіналу. Що з вами зі всіма робити?

  Як вправа на задану тему - добре, тут багато є типових помилок. Як оповідання, яке треба сприймати більш-менш серйозно, взагалі ніяк. Банально, передбачувано. Треба краще. Не зупиняйтеся.

• Воля або смерть
  2019-05-22 23:15:20
  

  По-перше, це ніяка не фантастика, і немає тут теми навіть близько.

  По-друге, твір має всі ознаки, як би це сказати, ATO exploitation, або, якщо хочете військової пропаганди. Це не щось погане - просто кон'юнктурний бойовик, де хороші наші на чолі з Кривавим Пастором мочать злу імперію. Український патріотичний екшон сферичний у вакуумі. Такі твори теж потрібні, але проблема в тому, що це більше нагадує не творчість, а конструювання з готових блоків. Чесно, я не розумію, як це може бути цікаво. Сергій Лойко у свою кон'юнктуру хоч щось живе додавав, а тут стандарт.

  По-третє, купа описів ні до чого, як хто до кого підійшов, а також довгі історії персонажів, які не мають ніяких арок. Порожній об'єм.

  І четверте, головне. Якщо вже у нас кон'юнктурний бойовик, його треба завершити. Дати споживачам те, за чим вони прийшли: хепі-енд і дим над Москвою, підірваний Кремль, катарсис. Але ж ні. Навіть за канонами жанру розчарування.

  Підсумок: крізь мінуси, окрім рівного, не дратуючого стилю. Перепрошую, НІТ.

• Війна нової ери
  2019-05-22 09:17:01
  

  Нє, по 6 із кожної.

• Війна нової ери
  2019-05-21 20:09:50
  

  Ну хоча б не 73% на 25%

• Перший день нової епохи
  2019-05-21 00:36:40
  

  Цікавий факт: якщо замінити всюди "Бібліотека" на "Церква Саєнтології", оповідання стане на 0.01% цікавішим. Тобто загалом буде 0.01%.

  Є така думка, що це просто вправа. Вправа на те, щоб написати історію без драматизму як такого. Що ж, вдало!

• Володар Пустоти
  2019-05-21 00:31:17
  

  Велика

  Текстова

  Стіна.

  Напевно, її з космосу видно. Не кожному конкурсанту судилося подолати таку перешкоду. Як казав один правитель початку 21 сторіччя, біл е вол, мейк Зоряна Фортеця грейт егєн! Але наш герой подивився уважно, та лізти не став. І се мудрість конкурсна. Амінь.

• Війна Ґуто Ренсона
  2019-05-21 00:27:27
  

  Блін, "надо". Ні нада! НАДТО я мав на увазі

• Війна Ґуто Ренсона
  2019-05-21 00:26:33
  

  Як на мене, надо схематично. Не викликало емоцій від слова зовсім. Мабуть, все тому, що тут надто багато розповідають, замість того щоб показувати. Якщо не зважати на діалоги, де, власне, на 90% і відбувається вся фантастика, то за характером дії оповідання дає примітивну псевдонуарну історію, яка могла бути і реалістичною. Псевдо-, тому що тема страстей не розкрита.

  Такий собі бімуві, де намагалися і світ врятувати, і цицьхалат показати.

• Нада
  2019-05-20 23:57:15
  

  Вибачайте, але це оповідання просто, як то кажуть, взриває мій мозок.

  Текст написан з таким ритмом, із цими частими абзацами ніби саме для того, щоб постійно збивати. Після половини тексту я просто перестав розуміти, що відбувається, та головне: для чого читати далі? Тільки з коментів зрозумів, про що це взагалі. Дуже цікаво за змістом, як виявляється, але ж форма, форма...

  Фінал?

  Ніт, не нада.

• Босорка
  2019-05-20 23:35:07
  

  Перепрошую, але тут реально півоповідання не досипали. Тільки-но другий акт розкрутився, і натє. Те, що там було з нотатками на телефоні, мене як читача взагалі не цікавить. Я навіть пробачив одруківки, тому що кайфував від тексту, а тут мене просто обломали. Сучасне фентезі про АТО із темпоральними зміщеннями, такий потенціал... Ех

  Ну тоді, оскільки явно мало бути вісім балів, тепер буде вдвічи менше, бувайте здорові.

• Демілітаризація
  2019-05-20 15:24:33
  

  Клас! Щось на кшталт такої історії я і хотів прочитати, коли вигадував тему

  Більше того, я навіть здогадуюсь, хто саме міг послужити прототипом Сані Коваля. Є такі хлопці в Северодонецьку, які із залізяк всякий техноарт роблять... Але це не суть.

  Дуже штучно те, що ніхто не зняв тих створінь. Хотілося, щоби це явище стало більш глобальним і не обмежилося лише однією ділянкою фронту. Містичний воєвода Коваль із армією залізяк, який звільняє Донецьк, це ж мегакруто...

  Не претендую виправляти авторове бачення, це просто побажання розвитку цьго світу. Дякую, це стовідсотковий фінал.

• Той, що несе Голод
  2019-05-20 11:00:25
  

  Як я розумію, це така притча про колективну відповідальність за військові злочини. Може, це я собі надумав, але деякі деталі свідчать якраз про цес. І, до речі, взагалі не сказано, з ким воювало то королівство...

  Скоріше сподобалось, аніж ні. Написано моторошно, але добре.

• Правильний вчинок
  2019-05-20 00:55:19
  

  Обсяг, кажете? Тут 15 тисяч символів, тобто половина від максимуму. Можна було писати й писати.

  Загалом формула оповідання така: говорили, балакали, сіли та й заплакали. Але чомусь не сумно, а смішно, тому що Альварія і Зурон для читача одне і те саме - жаба та гадюка, як то кажуть. Жаба квакала, гадюка плакала. Кінець.

• Погляд з порожнечі
  2019-05-20 00:36:44
  

  Так, згоден, дуже штучний сюжет, а наприкінці нічим не обгрунтований оптимізм. Землю вони повернути збираються, еге ж. Я взагалі не бачу, що змінилося в їхньому світі. Якщо ті генератори все одно вимкнуться, то яка різниця, що вони там собі думають про війну? Із логікою проблеми на кожному повороті. Це лише чернетка оповідання, яке треба повністю перебудовувати.

• М'ячик, що скаче по сходах в безодню
  2019-05-20 00:20:57
  

  Що тут дійсно погано, так це сон про м'ячик та історія з дитинства. Вони з рештою оповідання дуже слабко пов'язані, хоча мають давати якийсь контекст, пояснювати щось, розширювати зміст. Відчувається цей акцент, ніби зараз прочитаємо цей епілог і раптом таке зрозуміємо, що просто вау.

  Мабуть, це про непевне становище України сьогодні, що ми просто на останній сходинці і не розуміємо цього? Але тоді фінал дуже поганий, тому що в Демократичній Імперії однозначно вгадується наш ворог зараз.

  Є ще плутанина з цими рівнями: я не дуже зрозумів, чому саме герой був шостим, а перетворився одразу на третій. Загалом за ним цікаво спостерігати, але початок оповідання "він прокинувся" - камон, ну дуже банально.

  В результаті я не можу сказати, про що ця історія. Про контроль над розумом - зрозуміло, але в чому меседж, що ми маємо відчути - на жаль, ні.

• День коронації
  2019-05-19 23:51:34
  

  Дуже добре написано, проте я заплутався, що мав значити епізод із хлопцем, який вміє читати старою мовою. Кілька разів перечитав і не зрозумів.

  Загалом, якщо чесно, типу-середньовічний-Китай не дуже добре стикується з ядерним постапоком. Я розумію, що типу так треба для інтриги, але не вірю, що в них не було би хоч якоїсь нашої сучасної зброї чи обладнання. Також не віриться, що вони не розуміють природу Невидимої Смерті. В результаті я під час прочитання уявив цікавіші варіанти розвитку ідеї, ніж те, що сталося насправді. Типу імператор то людина з майбутнього та це темпоральна війна для зміни історії, щось таке.

  Втім, все це не завадило отримати задоволення від тексту, просто від ритму оповідання і чистоти стилю. Дякую, фінал однозначно.

• Гра жертв
  2019-05-19 23:13:24
  

  Так, авторе, ідея клішована, дуже-дуже. Її можна взяти як основу для розвитку чогось своєго, несподіваного, типу: влада війною відволікає плебс від проблем, АЛЕ виявляється, що насправді це влада вигадала собі плебс, тому що всі давно загинули. Знаю, звучить як маячня, проте вже краще, ніж стара ідея без розвитку.

• Гра жертв
  2019-05-18 23:02:08
  

  Маю одне запитання після тексту: І ШО?

  Те, що війною відволікають людей від побутових проблем, прям така оригінальна думка! Ніколи такого не було, і ось знову. Будувати на неї все оповідання без будь-якого розвитку не варто.

• Одне складне питання
  2019-05-17 23:52:33
  

  С: Третина тексту на початку просто нечитабельна. Їй-бо, для створення атмосфери машинності вистачило би двох абзаців. Що там сталося, окрім повстання ШІ, я все одно не зрозумів, зокрема, у чому був сенс посилати сигнал у космос. Чесно, навіть розбиратися не хочеться після такої зневати до читача.

  В: Починаю процес анігіляції балів, анігіляторна пушка заряджена на 8%.