Якщо автору небагацько літ, то досить непогано якщо ж ні… промовчу…
P/S/ Авторе, правопис… особливо розділові знаки при прямій мові. Чесно кажучи, вперше бачу, щоб отак писали «?, - » або «!, - » непотрібно ком. самовдосконалюватися, і ще раз самовдосконалюватися
2 Chernidar Так , я знайомий з творчістю Г.Л. Олді, проте в основному лише з оповіданнями. Дякую за вказаний роман. З великим подивом прочитав його анотацію. Можу дати слово честі, що я навіть не чув раніше про нього. Як на мене ідея настільки на поверхні, що немає абсолютно нічого дивного, у тому що люди приходять до неї паралельно.
Дякую за увагу
2 Колобок, Був би дуже вдячний, якщо би ви сказали все , що хотіли, незважаючи на вік ))) Я прийщов сюди аби навчитися.
Мені сподобалося, потенціал в оповідання є, образ дівчинки гарний. Навіть якщо це все запозичене, все одно якщо людина запозичує хороше і цікаве, це свідчить, що письменник з неї цілком може вийти.
Стиль, звичайно, сильно кульгає. Більше читайте якісної україномовної літератури, в т.ч. перекладної (звертаючи увагу на те як будуються речення, стиль), зрозумієте що не так, бо на словах тут важко пояснити.
Фе, авторе, мало того, що епіграфі присобачили, та ще й російською. На біса? Я ще розумію, якби він в оригиналі був російською, з Пушкіна там, абощо, але він все одно перекладений? То чому було б не перекласти ще раз?
Але найкраще,звичайно, викинути. Забувайте вже шкільні догми щодо творів.
Взагалі русизмів багато. Продовжуватись, як тебе зву... (мабуть, зва?),не утікай, оступаюсь, сковтнув, зарослі, винирне.
"Знайду і зможу зламати" - зззз!..
З пунктуацією негаразди. Після Господи бажано кому, а сполучення "!," мене взагалі здивувало, а це, повірте, нелегко зробити. У реченні "Це тобі не допоможе Байстрюк" відсутня кома геть змінює зміст речення.
У епізоді бійки з крокодилом міняється стиль, і міняється, повірте не в кращий бік. Речення геть незграбні.
Все це дуже сильно заважає сприймати ідею оповідання.
1. Щодо, пунктуації. Так це є, і я цим не пишаюсь. Вплинуло те, що писав після нічних змін у остнні дня перед закінченням дати прийому. Звичайно це не виправдання. Буду працювати над помилками.
2. Щодо русизмів, дякую " Звуть" і "Оступаюсь" "Хащі " - цілком згоден. Дякую , я не помічав. З рештою , не збагну, чому це " винирне" русизм. Я не сперечаюсь, навпаки прошу вказати вірний варіант.
3. Щодо эпіграфу, я все таки важаю , що він потрібен. І це перш, за все, тому що , він призначається конкретній людині, якій я присвятив оповідання.
Тут зовсім ні до чого, шкільні роки ))) Як раз, там у школі, я старався уникати єпіграфів. Мене не зманював, той додатковий бал, що нам обіцяла за нього вчителька.
А не переклвадав я його, ось чому. Зустрів у свій час я його саме на російскій мові. Мови оригіналу я не знаю, а робити переклад з перекладу, як на мене це також не вихід.
Велике вам спасибі за увагу до твору, намагатимусь уникати вказаних помилок надалі.
Також був би вдячний, якщо, б ви вказали ще на якісь огріхи.
А епіграф і присвята - це трохи різні речі. Втім, якщо ви розраховуєте, що оповідання ніхто не читатиме, окрім тієї людини, якій ви присвятили... але ж, підозрюю, це не так?
Коментарів: 9
Якщо автору небагацько літ, то досить непогано
якщо ж ні… промовчу…
P/S/ Авторе, правопис…
особливо розділові знаки при прямій мові. Чесно кажучи, вперше бачу, щоб отак писали «?, - » або «!, - » непотрібно ком. самовдосконалюватися, і ще раз самовдосконалюватися
Навпаки кажіть, на те це й конкурс, аби чути про свої помилки .
і чого мені згадуються Олді? "Живущий в последний раз"?
це фанфік чи як? бо якщо не фанфік то відвертий плагіат.
2 Chernidar Так , я знайомий з творчістю Г.Л. Олді, проте в основному лише з оповіданнями. Дякую за вказаний роман. З великим подивом прочитав його анотацію. Можу дати слово честі, що я навіть не чув раніше про нього. Як на мене ідея настільки на поверхні, що немає абсолютно нічого дивного, у тому що люди приходять до неї паралельно.
Дякую за увагу
2 Колобок, Був би дуже вдячний, якщо би ви сказали все , що хотіли, незважаючи на вік ))) Я прийщов сюди аби навчитися.
Мені сподобалося, потенціал в оповідання є, образ дівчинки гарний. Навіть якщо це все запозичене, все одно якщо людина запозичує хороше і цікаве, це свідчить, що письменник з неї цілком може вийти.
Стиль, звичайно, сильно кульгає. Більше читайте якісної україномовної літератури, в т.ч. перекладної (звертаючи увагу на те як будуються речення, стиль), зрозумієте що не так, бо на словах тут важко пояснити.
Фе, авторе, мало того, що епіграфі присобачили, та ще й російською. На біса? Я ще розумію, якби він в оригиналі був російською, з Пушкіна там, абощо, але він все одно перекладений? То чому було б не перекласти ще раз?
Але найкраще,звичайно, викинути. Забувайте вже шкільні догми щодо творів.
Взагалі русизмів багато. Продовжуватись, як тебе зву... (мабуть, зва?),не утікай, оступаюсь, сковтнув, зарослі, винирне.
"Знайду і зможу зламати" - зззз!..
З пунктуацією негаразди. Після Господи бажано кому, а сполучення "!," мене взагалі здивувало, а це, повірте, нелегко зробити.
У реченні "Це тобі не допоможе Байстрюк" відсутня кома геть змінює зміст речення.
У епізоді бійки з крокодилом міняється стиль, і міняється, повірте не в кращий бік. Речення геть незграбні.
Все це дуже сильно заважає сприймати ідею оповідання.
1. Щодо, пунктуації. Так це є, і я цим не пишаюсь. Вплинуло те, що писав після нічних змін у остнні дня перед закінченням дати прийому. Звичайно це не виправдання. Буду працювати над помилками.
2. Щодо русизмів, дякую " Звуть" і "Оступаюсь" "Хащі " - цілком згоден. Дякую , я не помічав. З рештою , не збагну, чому це " винирне" русизм. Я не сперечаюсь, навпаки прошу вказати вірний варіант.
3. Щодо эпіграфу, я все таки важаю , що він потрібен. І це перш, за все, тому що , він призначається конкретній людині, якій я присвятив оповідання.
Тут зовсім ні до чого, шкільні роки ))) Як раз, там у школі, я старався уникати єпіграфів. Мене не зманював, той додатковий бал, що нам обіцяла за нього вчителька.
А не переклвадав я його, ось чому. Зустрів у свій час я його саме на російскій мові. Мови оригіналу я не знаю, а робити переклад з перекладу, як на мене це також не вихід.
Велике вам спасибі за увагу до твору, намагатимусь уникати вказаних помилок надалі.
Також був би вдячний, якщо, б ви вказали ще на якісь огріхи.
Не шкодуйте мене, це буде лишень на користь.
Дякую.
> не збагну, чому це " винирне" русизм.
Бо "вирине".
А епіграф і присвята - це трохи різні речі. Втім, якщо ви розраховуєте, що оповідання ніхто не читатиме, окрім тієї людини, якій ви присвятили... але ж, підозрюю, це не так?