Творчі вправи від Gulia-Mulia

Творчі вправи від Gulia-Mulia

Середа, 23 березня 2011 г.
Рубрика: Літпроцес
Мітки:
Проглядів: 1916
Підписатися на комментарі по RSS

Оригінал за адресою http://gulia-mulia.livejournal.com/971.html

У житті мені доводилося відвідувати кілька літературних обєднань. Спілкування велося «вживу», але чогось суттєвого ні у сенсі майстерності, ні у сенсі творчого зростання ті зустрічі мені не приносили. Зазвичай це було таке собі почергове читання текстів, під час якого автора слухали, позіхаючи, очікуючи своєї черги виступити.

А в одному випадку (гурток у Спілці Письменників під керівництвом Валерія Іллі, 1998 рік) керівник відразу заявив, що він – глухий, подарував усім свою збірку й зачитував звідтіля свої, без сумніву, геніальні твори і сам же їх розбирав. Молодому автору така практика навряд чи допоможе.

Конструктивом і позитивом у сенсі навчання літературної «кухні», засвоєння корисних прийомів, став для мене курс «Основи літературної творчості», прочитаний у Києво-Могилянській Академії тодішнім її ректором Сергієм Іванюком. Дещо з того курсу у власному моєму сприйнятті й поданні, а також своє – авторське –  пропоную тут кожному, кому захочеться трохи повправлятися в літписанні.

Вправи можна виконувати у будь-якій послідовності у зручному для вас режимі. Я пропоную виконувати по вправі на тиждень.

 

Вправа №1 «Курочка ряба»

Ця казка – справжнісінький детектив. Завдання полягає в тому, щоб описати цю ситуацію з точки зору усіх задіяних персонажів: Діда, Баби, Яйця і Мишки. Доклавши фантазію, на основі даного сюжету майструються чудові романи. Так само не варто забувати й про інші «найпростіші» казки. Скажімо, увесь Джеймс Бонд – це казка про Колобка.

Курс Іванюка передбачав групову роботу. Отож кожен зачитував уголос те, що в нього вийшло. Згадую, писала «від Яйця» - драматично-романтично. Героїня загинула. Але у більшості були хепі-енди. Тобто, базова структура дає невичерпну можливість варіантів для втілення.

 

Вправа №2 «Утрьох на пиво»

Так само, як і перша вправа, допомагає автору «розмовляти різними голосами», окрім того, розвиває вправність діалогу. Добре, якщо підбереться компанія з трьох осіб. Ситуацію беру, наприклад, таку – суботня посиденька на лавочці з пивом. Для вправи потрібен магнітофон чи диктофон.

Автор і двоє його друзів почергово і якомога докладніше розказують пережитий спільно епізод. Усе пише диктофон. Диктофон ховаємо подалі й записуємо історію по пам’яті, роблячи її об’ємнішою за рахунок різних точок зору. Потім вмикаємо диктофон і, все що треба, коригуємо, надаючи «живості» мовленню.

Ця вправа так само дієва у випадку «тихо сам з собою». Розказуємо на диктофон історію, записуємо, прослуховуємо, правимо текст, додаючи «живості».

Подібну гру з нами проводив у межах курсу Іванюка письменник Богдан Жолдак. Тоді наші хлопці чомусь «закосили» (не виключено, пішли на пиво). У аудиторії парилося від травневої спеки лише з десяток панянок-третьокурсниць. Отож, Богданові Жолдаку захотілося погратися з нами в таку гру: кожна розповідала справді сокровенну історію під включений диктофон, який письменник забрав із собою. За тиждень усі відправили йому на мейл по оповідці, а він уже у своєму стилі змайстрував повістину під назвою «Помаранчевий вітер» (коїлося це в 1999 році, до революції було ще далеко). Обіцяв десь опублікувати, але не вийшло.

 

Вправа №3 «Концентрат»

Це – моя вигадка. Допоможе автору оволодіти структурою тексту.

Пишемо оповідання на одну строрінку, намагаючись вмістити в нього усі необхідні структурні елементи: експозицію, зав’язку, розвиток подій,  кульмінацію, розв’язку, постпозицію.

Показую, знову ж таки, на ключовому сюжеті – казці.

На експозицію – абзац (Герой Iванко – карі очі, чорні брови)

На завязку – 2 абзаци (Напав Змій на царство, Іванко вирішує йти Змія бороти)

Розвиток подій – викував собі булаву, познайомився з побратимами й знайшов таки Змія.

Битва зі Змієм – кульмінація

Розв’язка – взяв царівну за дружину – пишне весілля

Постпозиція – «Жили вони довго й щасливо» або «І я там був мед-пиво пив...»

Усе має вміститися в сторіночку, а там ви собі розгорнете хоч на тритомничок.

 

Вправа №4 «Я-герой»

Одне із завдань автора – викликати симпатію до героя. Особисто для мене найлегше писати «Я-героя»,  тому й приклад відповідний. Уявіть, що ви – герой вашого роману. Опишіть себе як героя роману. Тепер на три абзаци подайте опис себе як героя вустами власної мами (подруги, дружини, доньки), використовуючи їхній лексикон – жіночий погляд «зблизька». Тоді – три абзаци з точки зору батька, брата, друга, чоловіка – чоловічий погляд «зблизька». Погляд «зблизька» сповнений, зазвичай, симпатії.

Візьмімо тоді по 1-2 абзаци «погляд здалеку», чоловічий і жіночий. Випадковий перехожий, дядько в тролейбусі, сусідка. Це погляд – нейтральний або ситуативно забарвлений якоюсь емоцією.

Можна взяти й негативно забарвлені погляди «різного ступеня близькості» для надання герою обємності.

Якщо це не «Я-герой» усе одно надзвичайно корисно зібрати на Главгера таке собі «досьє» зі свідчень різних за ступенем близькості персонажів майбутнього роману.

 

Вправа №5 «Синонімічні доріжки»

Повиписуйте собі з синонімічних словників доріжки синонімів на такі найуживаніші слова як «дивитися», «говорити», «ходити». Вживайте їх, варіюючи, відповідно до бажаного відтінку значення. Далі вам захочеться більше таких «доріжок».

Сподіваюся, комусь стане в пригоді.

]]>twitter.com facebook.com vkontakte.ru odnoklassniki.ru google.com/buzz friendfeed.com ya.ru mail.ru myspace.com rutvit.ru pikabu.ru liveinternet.ru livejournal.com blogger.com google.com yandex.ru memori.ru]]>