Повернутися на сторінку

Коментарів: 10

  1. оповідання хороше, правда, мені таке не надто подобається, але від цього воно не стає гіршим =)

    є немало мовних помилок, але це технічне і легко поправити

    гарна некваплива розповідь, яка навіть не-любителя жанру спонукає дочитати до кінця - це, звісно, плюс

    а довгі назви таки зацікавлюють =) - Ваша теж

    успіху, авторе!

  2. дякую за теплі слова!

  3. Комент недолугого критика:

    (усе тут лише моя скромна думка)

    Не змогла пройти проти такої назви. Виникають дещо сюрреалістичні асоціації. Погляд пащ має бути або геніальним витвором сюрреалістичної прози, або ляпом. Подивимось, чи є там у пащах очі.

    що прямували назовню – назовні

    Так і тут – біля вікна бурштин насичено-жовтий, наче напівстиглий лимон, а трохи поодаль, ніби на його гілку прищепили помаранчу – колір гусне, теплішає, і поступово, ближче до ліжка, ні, не загорається багряним, стає кольором отих коричневих цяток на груші Бере Боск (які вже тільки і зустрінеш, що на претензійних натюрмортах 21-го століття) – надскладне речення. Важко зрозуміти, про що тут іде мова. Якщо це розбити на кілька, вийде зрозуміліше.

    Короткий зріст. – зріст не може бути коротким. Малий зріст, невисокий. Опис взагалі невдалий. У купі з «коротким зростом» «вище голови не пригнеш» виглядає кумедно.

    Вона відхиляє голову від спинки дивану і її біла шкіра виниряє із жовтих сутінків. – тут до автора виникає декілька запитань: по-перше, чия шкіра її, чи дивану; по-друге, як сталося що шкіра виринає, бо склалося враження, що вона це робить незалежно від того, кому належала; по-третє, фраза «відхиляє голову від спинки дивану» виглядає так, ніби жінці у голову полетіла спинка дивану. Мабуть, краще підводить. Тут є спеціалісти, які можуть більш доладно вам порадити. А ще краще переробити це речення взагалі. Ах да! Забула зауважити, що не виниряє, а виринає.

    Нехай скаже як сумувала за мною. – перед «як» кома.

    І лише несмішливо дивиться на мене блакитними очима (ще одна набридлива ознака після 2174 року) – ваше пояснення вельми незрозуміло. Вона дивиться на нього з 2174 року?

    Спаюєш мене? – що це може означати? Можна паяти радіоприлади, бувають спайки кишечника та інших органів. Якщо про алкоголь, то краще спитати: Намагаєшся мене підпоїти?

    майже як портвейн, коньяку – ви вже вибачте, але порівнювати портвейн із коньяком може тільки людина, яка взагалі не розуміється на алкогольних напоях.

    Є суттєве зауваження по діалогах. На минулому МК Володимир Єшкілев акцентував увагу учасників на тому, що не варто у кінці прямої мови ставити три крапки. Принаймні зловживати ними точно не варто.

    Переказ якихось серіалів. Навіть не знаю, навіщо він у оповідці.

    Кліматіси – клематіси

    схожими звіддаля на кусні сирої яловичини і хурму. – що, одночасно?

    Взагалі-то описували красиву картинку, але опис якось розвалився. Варто трошки привести до ладу речення і деякі слова мені геть не сподобались. Але мовні огріхи тут не по моїй частині.

    наділяти померле і зотліле тією іскрою, що бодай на мить подарує йому життя, Ми це збираємося використовувати з іншою метою – для лікування безпліддя», ну-ну… - от і я подумала. Ну-ну. А детальніше? Бо такі картинки намалювались, що аж соромно.

    думаю, їхні юристи вже уклали кілька доповнень до контракту і тим, хто народився пізніше за мене – поталанить із цим менше, хоча, ми їх ще не раз загонимо їх у глухий кут… - навіть без подвійного «їх» нічого не зрозуміло.

    Тоді, у 2096 року – оці стрибки у часі мене просто спантеличують. Ви хоча б означили ними якісь події. Там революція 2096, генетична революція 2…. Року. Бо це плутанина. І не року, а році.

    Метушня, що почалася завершитися не може і по цей день … - після почалася кома. У вас виходить почалася завершитися. З комами вам потрібно ще працювати і працювати, далі не вказуватиму, тим більше я не найкращий тут радник. Та й взагалі, женіть Йоду. Краще написати «не завершується».

    На думку запрошених експертів увесь цей генетичний матеріал належав істотам яких зараз можна знайти вже хіба що у бестіаріях. – з цього місця більш детально, як цей матеріал потрапив до людей?

    Оскільки у одних з них в роду були русалки - а як це визначили?

    наплодив якийсь хтивий янгол – тому їх нарекли «нефілімами» (там, наче, скандал ще був із Ватиканом через це, але корпорація якось усе узгодила навіть не довівши справу до суду, хоча Папські «вівчарки» такі хвацькі – як від них вдалося відбитися і гадки не маю). – усе надалі відмовляюсь розуміти цей вертеп.

    Й після кількох десятиліть наполегливих і впертих вправ – корпорація знову звернулася по допомогу до екстрасенсів – а, тоді ясно, звідки інфа про усіх тих янголів-русалок.

    Ех, генетична магія, але ажніяк не технологія.

    Перехід до спогадів і навпаки варто було якось виділити.

    Я навіть уявив себе – високий худий чоловік із насупленим обличчям і руками в кишенях – ніби дружина Лота, - я її чомусь собі інакше уявляла.

    Кінець типу: хахаха – читач, дивись, як я тебе надурив.

    Що погано:

    Усе вищесказане.

    Що добре:

    Світ яскравий. Ідея є.

    Висновок:

    Вам потрібно працювати над технікою. Просто необхідно, бо ви маєте образи і ідеї, але невдало їх реалізовуєте. Обов’язково вчіть матчастину. Вам тут зараз ще про генетику і міфологію розкажуть. Прохання до автора не сприймати це, як образу. Це радше побажання працювати над собою і писати далі.

    Успіхів та наснаги!

  4. красно дякую за ваші думки і пропозиції. поміркую над ними.

  5. Вам тут зараз ще про генетику і міфологію розкажуть

    І розказали б. Про генетику. Тільхи, схоже, смислу нема, Олена й так в плані науковості основні крапки над "і" розставила. На жаль, використання термінів ще недостатньо для того, щоб оповідання стало НФ.

    Що ж до генів... Нові людські гени відкнивають і нині. Тільки не варто забувати, що людський геном на 99% співпадає з геномом людиноподібних мавп, і навіть з мишею - на 90%. От і розберися, де в цьому скопищі затесалися "міфопоетичні" гени wink.

    Удачі на конкурсі!

  6. дякую за побажання.

    як НФ - твір не позиціоную.

    терміном "міфопоетичні" гени" - не послуговуюсь.

  7. тема минулого конкурсу - "Міфопоетика України" - отам і були оповідки про всяких магічних істот - мавок, русалок, шубінів і т.д. - от Dok і жартує про "міфопоетичні" гени smile

  8. вже давненько приглядаюся до участі в конкурсі "Зоряна фортеця", але оце зараз тільки змусив себе щось написати. а український бестіарій - так, мене ця тема приваблює. однак, навряд до нього можна віднести ніфілімів, Медузу Горгону та іфритів))

  9. звичайно, що до українського не можна grin , але до інших - в самий раз smile

  10. Ідея цікава, але реалізована вкрай невдало. Ні, не в плані написання, хоча і тут є огріхи. Побудова оповідання. На початку читач баче двох людей - відповідно, сприймає їх героями. Далі починається тривалий екскурс в історію світу, після якого забуваєш, про що йшлося на початкуconfused Потім зову ГГ про те, як він вмовляв "своїх" і врешті читач дізнається, що виявляється, в ГГ теж є здібності. І, що важливо, тут не дія, а розповідь про дію.

    Ну і таки важкувато сприймати суцільний масив тексту. Його б розбивити діалогами, перейти від розповіді до дії і дуже нічогенько вийшло бwink

    Успіхів!

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)