Повернутися на сторінку

Коментарів: 31

  1. Вітаю!

    Хоч тема з тих, які я дуже не люблю, проте оповідання потужне, написане майстром. Атмосфера чогось важкого, демонічного — "темного", передана вміло. І — як контраст — світлий образ Мишоїда. Коротким текстом про минулу епоху, драматизм людських доль...

    Не знаю... додати нічого, крім того, що у цього Автора мені та й іншим є чого повчитись.

    Я переступив через лежачі тіла й відкрив відчинив двері.

    Успіху!

  2. відкрив відчинив

    От, здавалося, вичитувалося... Дякую та вибачте за ляп.

  3. 2015-02-19 в 18:54:36 | Олександр

    Вибачте, не думаю, що цією темою можна так гратися, фантастика і Колима - странная планета, це різні полюси.

  4. У чому тут помічена гра?

  5. Фантастика - це не тільки зорельоти та бластери, ельфи та орки, це ще й цілий прошарок альтернативної історії, яке може і повинно піднімати різні проблеми та думки. Не думаю, ща тут граюся, теж вибачте.

  6. Треба було на "Думай, Хеме" зупинитися. Хотів же позитиву перед сном confused

    Не люблю альтернативки, особливо з НКВДшниками. Аналізувати не хочеться.

    Втім, з плюсів - стиль написання на рівні.

    Успіху.

  7. 2015-02-21 в 12:44:30 | Зіркохід

    Хороше оповідання. Тема, звісно, складна, але комусь же треба піднімати і такі питання.

    Щодо позитиву: так, хотілося б уже чогось оптимістичного.

    Насамкінець ложка чорного, густого, в'язкого дьогтю grin - не творові, правда, а особисто авторові. Навіщо було перекладати вірші Жигуліна? Є поети, які звучать лише своєю рідною мовою. Ви десь бачили переклад Висоцького українською? Перекласти, звісно, можна, але то вже буде не Висоцький. Так само й тут. Ритміка поплила, про русизми вже й мовчу. В результаті епіграфи різко контрастують із власне оповіданням.

    Удачі на конкурсі!

  8. 2015-02-21 в 21:34:34 | ДонькаДонКіхота

    По-своєму цікавий твір. Відчувається рука професіонала. Сюжет продуманий, подається зручними для сприймання порціями. Події розгортаються динамічно, тримаючи читача в напрузі. Твір цілісний, завершений. Варто привітати автора.

    Однак… разом із тим – на рівні змісту – він викликає певні застереження. Творів на «табірну тематику» і в українській, і в російській літературах більш, ніж достатньо. Не згадуючи «культових» Шаламова й Солженіцина, могла б зупинитися на творчості Бориса Антоненка-Давидовича і його «Сибірських новелах».

    Сила творів згаданих авторів у тому, що вони писали про ОСОБИСТО ПЕРЕЖИТЕ. Трагічний пафос цих текстів здатний вразити до глибини душі. Тому дивно, коли до табірної теми звертаються сучасники, тим більше молоді люди. Це не осуд, а лише здивування, адже що нового вони можуть про це розповісти. Утім, інколи виходить цікаво, як-то у романі Андрія Кокотюхи «Червоний». Там незлецьки описаний і табірний побут, і втеча з табору. Хоч мені більше до душі стара повість Ольги Мак «Куди йшла стежка» - там менше пригодництва, але глибший рівень психологізму.

    Втім це принагідні міркування – повернуся до аналізованого твору. Чому автор звернувся до цієї теми, що його стимулювало – я не знаю. Але мені не дуже імпонує авторське бажання надати зображеним подіям фантастичного відтінку. Зрозуміло, якби цього відтінку не було – твір не можна було б надіслати на конкурс. Тому «фантастика» і з’явилася. Але – розберемося – що саме тут є фантастичним? Здатність героя бачити зелені мітки, зелені плями на руках тих, хто запродався темряві? Без цієї деталі можна було обійтися – шкоди для сюжету не було б жодної. Чи є фантастичним (у чистому вигляді) епізод, коли Мишоїд розтирає груди Раймонду і лікує його? Екстрасенсорні здібності нині вже не здаються фантастичними. Врешті, він міг би вилікувати його і більш звичним способом. Що ще? Міркування про темряву, що заполонила землю, здаються більш алегоричними, аніж фантастичними. Подібного досить у творах антитоталітарного ґатунку. Тому «фантастична» складова твору, як на мене, видається вторинною, необов’язковою, нічого принципового не додає.

    Непогано виписаними здаються образи твору. Зокрема Мишоїд. Виглядає він як людина – у чомусь виняткова, але не фантастична. Щодо головного героя – він як був слугою темряви, так ним і лишився. Навряд чи порятунок старенької у фіналі міг щось виправити. Він здатний тільки вбивати. Темрява не відпускає так легко своїх жертв. Якщо автор хотів показати його переродження – це виглядає не зовсім переконливо. Особливо, якщо уявити, стількох людей він віддав на поталу темряві. А якщо простіше – відправив до таборів.

    Хороший хід – чергувати різні часові площини. Однак інколи це породжує недомовки. Одна з них – то що ж сталося з Раймондом після того, як йому відрізали кисть – як я зрозуміла – лівої руки. З Колими не можна втекти… - це лейтмотив твору. а він втік? Фігурально чи насправді? Чи його повернули до табору і він вийшов звідти, відсидівши увесь термін? Заплутано… так само заплутано – чому він зненацька вирішив урятувати ту жінку. Хто вона для нього? Дорога людина? Чи в такий спосіб він перетворюється на рятівника людства? А як же помста? Саме прагнення помститися тримало його в житті? Хто цей герой? Зомбі? Його двічі поранили, ніби серйозно. Його не беруть кулі? Чи таки беруть? На жаль, незрозуміло.

  9. 2015-02-21 в 21:45:35 | ДонькаДонКіхота

    Цілком згодна із Зіркоходом. Не варто було перекладати вірш Жигуліна (до речі, дякую, що відкрили для мене цього автора. Балада його потужна. Хоч і сам він неоднозначний. Стільки просидіти в таборі, а потім врешті вступити до кпрс)… є достатньо віршів табірної тематики в українській літературі. Стус той же… але якщо обрали Жигуліна – твір треба було подавати мовою оригіналу. Бо для того, аби його перекласти – потрібен особливий хист. Не переходжу на особистості… просто сконстатую, що автор наводить підрядник. А у випадку, якщо це вірш, а не проза, дуже багато втрачається. У баладі Жигуліна немає рими, але є дуже чіткий ритм. У перекладі він втрачений. Та й не всюди словесно вдалий переклад, не тільки ритмічно. Уточнюю:

    Я полностью реабилитирован.

    Имею раны и справки.

    Две пули в меня попали

    На дальней глухой Колыме.

    Одна размозжила локоть,

    Другая попала в голову

    И прочертила по черепу

    Огненную черту.

    Я повністю реабілітований.

    Маю рани й довідки.

    Дві кулі в мене влучили

    На далекій, глухій Колимі.

    Одна розтрощила лікоть,

    Інша влучила у голову

    І прочертила по черепі

    Вогняну полосу.

    порівняйте другий рядок оригіналу й перекладу. справки (два склади, експресивне Р - Раны и спРавки) - і довідки (три склади - збиває ритм, Р немає...). лексичний рівень: прочертила – треба: прокреслила, немає в українській мові дієслова «чертить». Не «по черепі» - а «по черепу». Полоса – тут має бути «смуга». Адже, за словником, «ПОЛОСА́ – набрана або видрукувана сторінка книги, журналу, газети».

    Та пуля была спасительной –

    Я потерял сознание.

    Солдаты решили: мертвый –

    И за ноги поволокли.

    Три друга мои погибли.

    Их положили у вахты,

    Чтоб зеки шли и смотрели –

    Нельзя бежать с Колымы.

    Та куля була рятівною.

    Солдати вирішили: мертвий,

    Й за ноги потягли.

    Три друзі мої загинули.

    Їх поклали у вахти,

    Щоб зеки йшли й дивилися —

    Не можна втекти з Колими.

    Втрачений другий рядок. «Три друзі» неграмотно - треба: троє друзів. Поклали у вахти – поклали БІЛЯ вахти.

    А я, я очнулся в зоне.

    А в зоне добить невозможно.

    Меня всего лишь избили

    Носками кирзовых сапог.

    Сломали ребра и зубы.

    Били и в пах, и в печень.

    Но я все равно был счастлив –

    Я остался живым.

    А я, я отямився в зоні.

    А в зоні добити неможливо.

    Мене лише побили

    Носками кирзових чобіт.

    Зламали ребра й зуби.

    Били й у пах, і в печінку.

    Але я однаково був щасливий —

    Я залишився живим.

    Добити - розтягує, як варіант - добить (у віршах задля збереження ритму це допускається). Мене лише побили – мене всього лиш побили (так – ритм зберігається). Не носками, а носАками. Били і в пах, і в печінку.

    Три друга мои погибли.

    Больной, исхудалый священник,

    Хоть гнали его от вахты,

    Читал над ними Псалтирь.

    Он говорил: "Их души

    Скоро предстанут пред Богом.

    И будут они на небе,

    Как мученики - в раю".

    Три друзі мої загинули.

    Хворий, схудлий священик,

    Хоч гнали його від вахти,

    Читав над ними псалтир.

    Він говорив: "Їхні душі

    Незабаром стануть перед Богом.

    І будуть вони на Небі,

    Як мученики — у раю".

    Не три друзі – троє друзів. Як мученики – В раю. Прочитайте вслух – ритм змінюється залежно від того – У чи В ви напишете.

    Я часто друзей вспоминаю:

    Ивана, Игоря, Федю.

    В глухой подмосковной церкви

    Я ставлю за них свечу.

    Но говорить об этом

    Невыносимо больно.

    В ответ на распросы близких

    Я долгие годы молчу.

    Я часто друзів згадую:

    Івана, Ігоря, Федю.

    У глухій підмосковній церкві

    Я ставлю за них свічу.

    Але говорити про це

    Нестерпно боляче.

    У відповідь на розпити близьких

    Я довгі роки мовчу.

    На початку – задля збереження ритму – краще перекласти: Я часто згадую друзів. Та і в інших строфах ритм порушується.

    я розумію, що автор - не професійний перекладач віршів. тож не варто було перекладати. не дуже вдало вийшло

  10. 2015-02-21 в 22:06:51 | ДонькаДонКіхота

    ну і насамкінець. "мовний розбір". мова хороша, стилістично багата. але прикро, що і в такого цікавого автора не обійшлося без огріхів.

    Якщо щось зможу
    . читаємо вголос: якЩО ЩОсь зможу. нагромадження важковимовлюваних звуків. бажано такого уникати.

    Ти все той самий стукач
    . - форма "самий" для української мови не зовсім природна. ти все той же стукач.

    Василю, ти куди? — спробувала зупинити нас огрядна дама у твідовому пальті з червоним значком на груди
    . на груди? чи на грудЯХ?

    А тут, на «старому» ще з мого дитинства залишилися заіржавілі гойдалки, на лавочках удень сидять молоді матусі з колясками, а вечорами, ховаючи пляшку, шуплять «на трьох» місцеві пияки
    . На старому? це про парк - то У старому. лавочки - русизм,треба: на ЛАВАХ. що таке "шуплять"?

    але тікати Шпрот не пробував
    . втікати.

    Та й куди він від мене дінеться
    ? краще: подінеться

    Я подивився на висячі по стінах вирізки жіночих фото з журналів «Вогник» та «Робітниця»
    - словоформа "висячі на стінах" непритаманна українській мові. це русизм. тут краще застосувати складнопідрядне речення - фото, які висіли...

    залишивши лише портрет
    . знову милозвучність: заЛИШИвШИ ЛИШЕ. замість лише - тільки.

    Вірю, — сказав я. — Вірніше, знаю
    . точніше, а не вірніше. русизм.

    Іронія долі — єдиному, кому я міг зараз довіряти — це був дріб'язковий стукач Васько Соколов, завербований особисто мною в сорок шостому.
    Але відразу знову споважнів
    . не єдиному, а ЄДИНИЙ, кому я міг... дріб’язковий - це мелочный, стукач може бути дрібний.

    Подейкують, що це сталося наприкінці тридцятих, коли ми змогли придушити Німеччину. Можливо, якби не договір із тьмою, світ затопила б кривава війна, яку готував Гітлер
    . це альтернативна реальність? у ній війни не було? але були табори? то де ж альтернативність? адже війна тут не є головним предметом зображення?

    Я, котрий із легкістю розколов убивцю на кличку Косяк на першому-таки допиті, підкорився словам старого. Тіло перестало відчуватися. Залишилася лише свідомість і цей чужий голос із хрипинкою
    . кличка - русизм, український аналог - прізвисько. а тут краще - поганяло чи щось із в’язничного жаргону.

    Я піднявся, закашлявся, витер долонею губи, але не побачив на ній крові.
    — Як ви це зробили, Миш... Іване Олексійовичу? Ви ж не партійний?
    до чого тут партійність? чи вона наділяє цілющою силою? дивно звучить ця фраза. чи не простіше було залишити тільки перше речення?

    На морозі в мінус п'ятдесят, при якому металевий штир посередині барака до ранку покривався памороззю, а приїжджаючі за нами охоронці не витримували холодів, кутаючись у теплі бушлати
    . в мінус п’ятдесят - а не краще: при п’ятдесятиградусному морозі... приїжджаючі - про подібні слова я вже писала. їх варто уникати.

    Багато гинучих людей — це сила, що живить усю країну. Мала кров — мале підживлення, її вистачить на мінімальний вплив, але і його досить, щоби злегка розворушити і зрушити одну колоду, викликавши падіння всієї купи. Колоди котилися за моєю спиною, зіштовхуючись, ламаючи кості й гасячи здавлений лемент Грицька Золотого. Перед очима обличчя зрадника. Його підпис під свідченнями — брехливими й тому разючими в саме серце
    . в цій ситуації справді треба було різати руку, щоб позбутися Золотого? а просто зрушити колоду - фізично, руками, не можна було? фантастика зайва...

    Промені вечірнього сонця ховалися за гілками з набучавілими бруньками — яблуні незабаром розквітнуть, і сад потоне в розсипі білих плям
    . набучавілих? в розсипі?

    Самотня лампочка освітлювала кімнату, просочену спогадами
    . просочену? просякнуту - краще.

    Я занадто застара, щоб тікати
    . не можна казати занадто застара - або занадто стара, або застара.

    Холод і відсутність їжі, коли харчуєшся травою, ловиш мишей і бурундуків, утома й облави «летючих загонів» вохровців
    якщо є трава, миші і бурундуки - це не є відсутність їжі як такої. лише відсутність НОРМАЛЬНОЇ їжі. і ще - вохрІВЦІВ. такий суфікс характерний для укрмови.

    Одноповерхові будинки розглядали мене палаючими вікнами із запнутими фіранками
    . роозглядали? краще - роздивлялися.

    Мишоїд казав, що якщо твоя мета сильна, то навіть смерть не зможе тебе втримати
    . що якщо - негарно. краще оформити як пряму мову Мишоїда.

    це найпомітніші огріхи. сподіваюся, автор не образиться за таку прискіпливість. і за запропоновані кращі варіанти висловлювань.

    удачі на конкурсі!

  11. Чому автор звернувся до цієї теми, що його стимулювало – я не знаю.
    Подібного досить у творах антитоталітарного ґатунку.

    Думаю, про причину можу підказати: як повідомив Радій Радутний на ФБ, Павло Амнуель (Ізраїль) формує російськомовну збірку оповідань на антитоталітарну тематику.

  12. Дійсно, твір саме для такої збірки. І головне - не треба вірші перекладати.

  13. Спасибі за детальний аналіз, дійсно поет з мене не дуже. Ні, писалося не для тієї збірки, але порадою можна скористатися.

  14. ДонькаДонКіхота

    Ви дійсно хочете почути відповіді на питання? Автор може написати, ала все, що він хотів сказати, сказав у творі. "Партійний" - тут потрібно.

    Передова країна, найкраща у світі промисловість, але за все доводиться платити, Раймонде. Хто й коли уклав договір із тьмою? Ще при Леніні чи сам Сталін? Подейкують, що це сталося наприкінці тридцятих, коли ми змогли придушити Німеччину. Можливо, якби не договір із тьмою, світ затопила б кривава війна, яку готував Гітлер.
    Із пітьмою легко домовитися, але годі розірвати контракт. Ті, хто ближче до верхівки, одержують більше. Майже всевладдя. Сила опускається нижче, розтікається по гвинтиках на кшталт тебе.

    Далі - мовчу й не пояснюю.

    Взагалі на цю тему мені подобається Лазарчук.

  15. Вітання!

    Написане майстерно. Навіть не треба себе насилувати, щоб дочитатиgrin, хоча й тема досить виписана в літературі. А от паралельний світ, описаний дотично. Тіні, світлий Мишоїд, зелені позначки, як на мене, автор лише привідкрив занавіску потаємного, а потенціалу ж достатньоwink

    Удачі!

  16. Вражає!

  17. Аж спокушаєте зробити власний переклад віршів. smile

  18. Аж спокушаєте зробити власний переклад віршів.

    Будь ласка.

    Одна з них – то що ж сталося з Раймондом після того, як йому відрізали кисть – як я зрозуміла – лівої руки. З Колими не можна втекти… - це лейтмотив твору. а він втік? Фігурально чи насправді?

    Порахуйте кількість могил в кінці оповідання.

  19. 2015-03-04 в 21:59:35 | Аноним

    Автор - няшечка. Серед купи сирих і неякісних творів нарешті знайшлось щось, що прочитав з чистим задоволенням. Хороших творів в цій групі не більше трьох. Цей - точно хороший.

  20. 2015-03-04 в 22:05:29 | Другий аноним

    я маю сумніви, що прокурор із Криму бере участь в конкурсіgrin

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)