Повернутися на сторінку

Коментарів: 23

  1. 2015-09-06 в 23:52:22 | Сторонній.

    Написано цікаво. Тему зачіпає мало, але вдало. Приємне оповідання, якісне.

  2. Дякую, приємно, що сподобалось. А щодо теми... краще мало, але вдало, ніж багато, та невдало, еге ж? grin

  3. Авторе, вивчіть християнство ретельніше, перш ніж так на нього плювати.

  4. Автор описав фентезійну пригоду на основі реальних історичних подій - Ростовського повстання 1071 року. Якщо вірити літописним джерелам, такому було місце у нашій історії. Певно, це плюс.

    Однак з цього плюса одразу ж і мінус вималювався - не треба обтяжувати себе вигадуванням певних моментів, якщо можна їх фактично дослівно переписати з джерел, напр., Вікі чи з Нестора.cheese

    В самому творі Автор немилосердно для релігійних читачів зіграв на протиставленні язичництва і нової релігії, насадженої "вогнем і мечем", - християнства. І ніби сам розгубився, що правильніше і краще для нашої слов’янської крові, тому додав плюсів і тій, і іншій релігії. Як і мінусів. За контраст від мене - дяка.

    Можливо, якщо вже згадували язичництво, варто було б не лише про Світове Дерево написати, а й саму концепцію трисуття світобудови - Прав, Нав, Яв - згадати. Адже у Вас був описаний перехід між цими світами: з Яві у Прав за волхвиною настановою. Але то таке. У Вас наголос падає на Світове Дерево і нехай.

    Слово "отроки" можна було б іноді замінити синонімом "дружинники", бо аж рябить місцями. rolleyes

    Ну і смерди "у кольчугах зі щитами на спинах та озброєні до зубів" чи не занадто? Все ж смерди - це селяни, роботяги землі, а не воїни.

    Ще якось мені не дуже стилістика сподобалась, однак це чистий суб’єктивізм - не надто я люблю всі оті літописні красивості.cool hmm

    Ну ніби все.

    Успіху.

  5. Щодо "плювати на християнство", то це несправедливе і дуже образливе звинувачення, як на мене. Це вже не критика, а зверхній снобізм. Автор християнин і має літопис Нестора. І читав дещо.

    І автор поважає кожну віру. Тут лише фентезі, художній твір, більш нічого. До церкви і християнства твір не має жодного відношення, бо ідея полягає в іншому.

    Окрема дяка Ловчині птахів! Завдяки Вашому коментару автор замислився над деякими моментами. Дякую.

  6. Що образливе, не сперечаюсь - я знала, що автор образиться, хоча це не було моєю метою. Просто автор забуває, що читач теж може образитись і висловити образу. А от що несправедливе - тут таки незгодна.

    Авторе, ну читач же (я, в даному випадку) не дурний! Ну хіба не видно з тексту, наскільки автор симпатизує язичникам-волхвам і ненавидить християн? Щойно повідомляється, що герой християнин - як він тут же бесідує з привидом, хоча справжній християнин будь-якого привида передусім перехрестив би. Наприкінці знову звучить те, що він християнин - і тут же "не помилував нікого". Не просто стратив, а саме не помилував!

    Це ж типовий антихристиянський прийом в будь-якому мистецтві - зобразити християн жорстокими! От тільки ваші професійні колеги використовують його значно майстерніше, так що й не здогадаєшся, не придивившись, де саме наклеп. А тут видно неозброєним оком! І не кажіть, що це ненавмисне!

    Взагалі, якщо це просто художній твір, який до церкви і християнства не має ніякого відношення, а головне, якщо ідея полягає в іншому - то тут не було ніякої потреби робити героя християнином. Був би звичайний собі юнак, який не надто задумувався про приховані в ньому сили, до певних подій... Потім зустрів би предка, прозрів... Ну і далі все як у вас написано.

    А ви написали те, що написали - і тепер намагаєтесь довести, що релігійне питання тут зовсім не має місця? Важко тепер буде доводити...

    Так що, авторе, ображайтесь, скільки хочете, але звинувачення цілком справедливе.

    Ну і стосовно критики. Добре, трохи справжньої критики.

    Будь-яка християнська проповідь в язицницькому світі починалася зі слів про те, що язичницькі боги несправжні, а є справжній Бог, який створив небо і землю. Запитується: ну що це у вас за християнин, що так легко повірив у якесь там дерево як основу світобудови та в уламки чогось там єдиного цілого? Принаймні історію створення світу повинен був знати.

    Не володієте темою - не пишіть. Заразом і уникнете "несправедливих та образливих звинувачень".

    Успіхів!

  7. Читач бачить те, що хоче бачити. Ви побачили, що Янь прозрів. Але не побачили жорстокість деяких волхвів і відгомону голоду. Щодо головного героя, то Янь був християнином насправді, і мав дружину Марію, а його предки замовили створення Остромирового євангелія, якщо мені не зраджує пам'ять. Тому Янь аж ніяк не міг бути нехристиянином. Його дуже поважали ті, що створювали Повість врем'яних літ, на основі оповідань Яня і написалося багато чого в цій повісті.

    А щодо проповідей, то дійсно я не слухаю проповіді, вони мені нецікаві. Твір фентезі заснований на історичних подіях, а в релігійні проповіді я не влажу і не планую влазити, бо так можна стати фанатиком.

    Ви питаєте, як герой міг легко повірити у якесь там дерево.

    Знаєте, він не легко повірив, а дуже тяжко, і з сумнівами. Досі. Була загроза його життю і життю його учнів, тільки тому він пішов на ризик. А втім, чого це я пояснюю. У творі це видно.

    Ну, у кожного своя думка, тому далі ні в чому переконувати не стану. Просто скажу наостанок: перш за все автор думав про історію і фентезі, яке дозволяє висловити свою думку. Все.

  8. Тоді ваші наміри вам не вдалися.

  9. Що ж, не вдалися, то не вдалися.

  10. grin

  11. емм...

    Віруванням предків у Світове дерево на той момент було умовно тисяча років.Описані події відбулись менш ніж через сто років після насильницького (на цьому наголошую!) хрещення Русі. Нехай візьмемо сто років - це два з половиною покоління.

    Невже хтось тут вірить, що за такий короткий проміжок історичного часу можна викорінити генетичну пам’ять?

    Все нормально у Автора! Я навіть думаю, що він не зумів повністю передати усю емоційну палітру, якою був наповнений світ Київської Русі після прийняття нової релігійної концепції. Та це й не потрібно, бо ж не теологічна робота, а фентезійна.smile

    Що все було не так однозначно у Древньому світі щодо релігії можна простежити за іншою пам'яткою літератури - ровесницею "Повісті полум’яних літ".

    Зветься "Пісня про побиття іудейської Хазарії Святославом Хоробрим” автора Славомисла. Раджу! Дуже змістовна річ. Зокрема, дізнаєтесь справжні імена Піфагора та "інших еллінів".wink

  12. ровесницею "Повісті полум’яних літ"

    перепрошую перед тими, хто помітив підміну. Малася на увазі, звісно ж, "П. минулих літ", а не твір Олександра Довженка. Це в мене довженківські дні вистрелили grin

  13. Ловчиня птахів, дякую щиро за такий адекватний коментарій, ще й за рекомендацію почитати "Пісню про побиття іудейської Хазарії..."

    Зараз переді мнною лежить книга, не менш цікава й пізнавальна, але вже сучасна і написана вченими: "Культурні цінності Європи", в якій багато розповідається і про юдейство, і про християнство, і про іслам. Ця книга, до речі, зазначає, що християнство походить від юдейства, проте цей факт намагалися довгий час замовчувати. Також є цікаві думки, що саме християнство та іслам зберегли античну (по суті, язичницьку) культуру. Араби переписували філософські та наукові трактати давніх греків (щоправда, вибірково), а християнство водночас і заперечувало античність, і через це заперечення зберігало спогади про неї. Так, наприклад, слово "демон" - воно взяте ще з античних часів (це вже з іншої книги).

    Тобто все тут є доволі неоднозначним. І, звісно, релігії, які зараз є, постійно оновлюються, пристосовуються до змін у сучасному світі. Тому в моєму творі говориться взагалі не про сьогоднішнє християнство, а про те, що існувало тисячу років тому. Я особисто дуже чітко розрізняю сучасне християнство і середньовічне. У Середньовіччі, наприклад, християни вважали, що з часів вигнання з раю чоловіка Бог покарав працею (і відразу згадується античний міф про Сізіфів труд), а жінку - муками вагітності та народження дітей. Тобто середньовічні християни вважали, що той, хто працює і народжує (наприклад, селяни), нижчий за того, хто не працює фізично (наприклад, духовенство або дворянство). Така своєрідна каста, яка нагадує Індію. Сучасні християни, звісно, так уже не вважають і навіть не знають у більшості своїй, що чоловіка, виявляється, Бог покарав працею. Праця вже вважається корисною, а народження дітей - радістю.

    І, звісно, сучасне християнство не стане нікого катувати та спалювати живцем за думки, які не відповідають біблійним заповітам. Чим не могло похвалитися середньовічнє...

    Іслам також вніс багато чого корисного. Маю родичів мусульманів, тож можу сказати: вони поважають християнство. Водночас є випадки, коли вони не розуміють: як Бог може бути триєдиним, якщо він просто один, що це за Трійця. Часто це для мусульман означає багатобожжя, тобто вже є язичництвом. А між тим триєдність була в багатьох народів, які свого часу сповідували язичництво... не стану стверджувати, що й це християнство запозичило від язичників, але думка така є. Втім, це загалом якось не дуже мене хвилює. Мене більше хвилює сама історія таких от непростих стосунків. Наприклад, як ставитись до своїх предків язичників, завдяки яким існую я, існуємо ми? Кажуть, язичники потрапляють до пекла, але ж саме вони подарували нам життя. І саме рід є тим, без чого не було б мене, нас. Зв'язок з предками - ось що не хочеться втрачати, і тут уже не має значення, християнин це чи хтось інший. Важливо, що він родич, що він може тобі простягнути руку помічі, бо він твоя кров, плоть від плоті, бо є любов.

    Ось що хотілося донести насамперед.

    І хотілося вже якось примирити цих двох: волхва і християнина.

    Світове дерево дійсно має до-о-овгу історію, і досі є відгомін про нього (згадується фільм відразу - "Аватар", де теж дуже цінується дерево, а його загибель - справжня трагедія).

    Взагалі якщо так подивитись - оком художника... вибух теж чимось схожий на дерево - є вогняні гілки, є стовбур... може, Світове дерево має стосунок до вибуху, з якого створився Всесвіт... знаю, трохи наївно, але ж фентезі допускає таку наївність. У принципі, чом би й ні?.. Для мене Світове дерево є швидше абстрактним поняттям, а не буквальним.

    От і все.

  14. А втім, я просто полюбляю слов'янське фентезі та пригоди grin

  15. Знаєте, як сказав професор філософії Сергій Кондратьєв: "Ми усі язичники! Щонайменше 82% українців". Ви можете вірити в Христа і ходити до церкви, але ритуали повсякдення і більшість сучасних "релігійних" свят - язичницькі. Про це багато написано, не буду повторюватись.

    Сучасне християнство мало чим відрізняється від середньовічного, ну хіба що, так, інквізиторські методи нині не пройдуть, бо чим вищий рівень розвитку соціуму, тим важче ним маніпулювати каральними методами. Та й як це - запускати штучні супутники у відкритий Космос і застосовувати аутодафе за неугодну книгу, як це хотіла зробити католицька церква у 19 ст.(!!!) з Фадеєм Воланським (польським ученим, який уперше оприлюднив вищезгадану "Пісню" Славомисла)?shut eye

    Хоча... а згадайте-но, в якому році церква визнала, що Земля обертається довкола Сонця?! gringringrin

    Не знаю, як ляже вам на душу така інформація, але можете подивитись в ютубі відео Сергія Кондратьєва "Дохристиянська духовна парадигма України". Там він розповідає багато цікаво й стосовно язичництва.

  16. Знаю, майже ту ж саму літературу читаю, багато в чому погоджуюсь))

    Отак, що більше дізнаєшся, то більше стаєш язичником))

    Ще подумалось. Наприклад, є дві сестри, у яких хвора матір. Одна каже, що буде молитися за маму та йде в монастир і більше нічого не робить, лише б'є чолом перед іконами. А друга сестра ніколи не ходила до церкви, не знає молитов, проте щохвилини знаходиться поруч із матір'ю і допомагає чим може.

    Отака змодельована ситуація. І що тут подумалось: що насамперед важливо залишатись людиною, в цьому головна релігія.

    Все, досить з мене цих теологій, от ніколи автор не думав, що до цього дійде у коментах. Так до банальщини скочуюсь, аж страшно стало.

    ))

    Дякую щиро за цікаву розмову.

  17. З чого ви взяли, що ті, хто моляться, тільки моляться і нічого не роблять? Ви мислете стереотипом, створеним за радянських часів для пропаганди атеїзму.

    Я вже не раз на ЗФ казала і скажу знову: ви, філософи, не знаєте про християнство нічогісінько! Ні, ви знаєте щось із теорії християнства, але з практики - ні грама.

  18. А з чого Ви взяли, що я кажу це за всіх християн і про всіх християн?

    Автор взагалі-то згадував реальний випадок з життя. Прабабця автора знала Біблію напам'ять, молилась як годиться, проте до церкви не ходила і не вірила попам. Тому що багато хто в ті часи був агентом радянських спецслужб. Але навіть у коментарі більше вигадки.

    Ви взагалі, по-моєму, плутаєте літературну вигадку із життям, а звичайну критику - зі плюванням на щось. Ви щось чули про уяву та моделювання ситуаціі?

    І так, я знаю, що справжні священники є. Дуже рідко, але є. Особливо тепер.

  19. Мова атмосферна.

    Сюжет не новий, але в нових лаштунках виглядає досить оригінально.

    Мені сподобалося.

    Читати було цікаво.

    Успіху.

  20. Дуже сподобалось що описане так ніби від обличчя жителя тих часів. Аж віриш що автор проник духом у той час пожив і вхопив основні риси характерів та світогляду бояр та селян.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)