Повернутися на сторінку

Коментарів: 18

  1. Дуже наївне оповідання. Все прямолінійно, конфлікту немає, інтриги теж як такої. Головний герой, м'яко кажучи, не надто розумний хлопець. Зокрема, він не здогадався, що, коли з'явився в іншому світі, то зник у своєму? gulp Серйозно? Мало того, він ще й пасивний. Все за нього робить той дід, а з-за кущів при цьому вистрибує не один і навіть не два роялі. Сварка з дівчиною має дуже сумнівну мотивацію, а примирення в цьому плані ще гірше.

    Одна одруківка просто вибила з колії:

    - Якщо на манди між реальностями «вони» ще можуть закрити очі, то за подорожі в часі тебе «забанять» навічно.

    Йой! А ще тут майже немає України в глобальному світі - здебільшого Олександрія в українському контексті. Схоже на текст, написаний на міський конкурс.

    Але це не значить, що все погано. Твір читається досить рівно. Варто ще практикуватися, щоб історії стали цікавішими, а особливо треба попрацювати над персонажами і розкриттям подій сюжету. Дякую.

  2. Дякую за відгук, Владиславе!

    Ви вірно підмітили щодо пасивності головного героя. Власне, я саме акцентував увагу на тому, що він не бажає брати відповідальності за те, що відбувається навколо. Такі люди звинувачують у своїх негараздах родичів, співробітників або владу. І кажуть: ЯКБИ я народився в іншій країні, ЯКБИ мої батьки були багатіями тощо. Разом з тим я хотів показати (шкода, якщо не вдалося), що персонаж внутрішньо змінюється і зрештою відкидає подарунок долі, вирішуючи самому будувати своє щастя.

  3. 2018-12-06 в 13:39:50 | Сторонній

    Не знаю, що й додати — пан Владислав дуже точно описав усі недоліки. Хіба що не згадав того, що дуже кидається в очі отой протокол про ти місяці життя. Всі інші події відбуваються поступово і детально, а тут — "герой прожив три місяці".

  4. Дійсно, не вистачило динаміки і справжності ГГ. Крім того, як сказано вище, в кущах не рояль і не два, а цілий оркестр.

    P.S. Гопак для відкриття порталу-насмішило, дякую! Успіхів вам

  5. Сторонній та Максим Сухарик - вдячний за увагу до мого твору!

    Я тут новенький і цього року вперше маю досвід участі в конкурсі оповідань, тому деякі терміни для мене оповиті загадкою. Якщо Вам не важко, поясніть, будь-ласка, про рояль. Зокрема, у моєму оповіданні.

    Дякую!

  6. Шановний авторе, поясню: рояль в кущах - наперед піготовлена "несподіванка", або дірка в сюжеті, котра йде на користь головному героєві. Конкретно у вашій їсторії це те, що під час кризових ситуацій для ГГ, завжди з'являється дід і розрулює їх. Це - якщо коротко.

  7. Дякую за пояснення, Максиме!

    Коли переписуватиму оповідання, я зроблю діда американським туристом і дам ім'я Роял Буш)))

  8. Із плюсів — чітка структура сюжету, щодо мотивації героя та сварки погоджуюся з попередніми коментаторами. Можливо, якщо оповідку трохи скоротити то вийшла б фантастична історія для дітей, принаймні по дуже очевидній виховній функції. Ціни рідню, "добре там, де нас нема" і т.д. Автора з початком та творчих успіхів smile

  9. Приєднуюсь до вражень попередніх коментаторів: як дитяче оповідання з чітко проговореною мораллю - прекрасно. Як твір для дорослих - уже гірше. Занадто схематично й наївно подано і причини образ, і реакції героя на різні дрібні подразники. Усяке трапляється, але пересолена страва мені особисто здалася геть непереконливою. А ще мене вразило, що хлопець спочатку активно боявся, що дід навіжений, а тоді отак запросто пішов з ним в інший вимір, ще й додумався розійтися зі своїм провідником у різні боки. Це до такої міри необачно, що не знаєш, що й думати про такого героя.

    Ну, і так, мені здалося, що твір усе-таки не про глобалізацію.

    Але справді, він чітко вибудуваний і досить легко читається, це безперечний плюс.

    (Окремо я гигикнула з коментаря про ім'я Роял Буш, дякую, потішили!)

  10. Бачу, вже автора добряче насварили. grin Тому не стану ще я тут сотати нерви, а просто перелічу те, що спало на думку при читанні. Може, це стане авторові в нагоді.

    1. Чому Пантелеймон шукає місце, де знаходиться портал? Чи він забув, звідки прийшов до парку?

    2. Чому Сергій занадто легко погоджується перенестися в паралельний світ?

    3. Забагато розтлумачок - того, що не показується, а розказується.

    4. «В архітектурних рисах вгадувався довоєнний модерн, місцями привертав увагу конструктивізм». Припустимо, що це знає автор. Але фокальний персонаж (тобто такий, чиїми очима ми бачимо те, що відбувається) - Сергій. Якщо він студент-архітектор, тоді зрозуміло, звідки він знає ці слова. Але про це треба написати. Може, й дрібниця, але важлива.

    5. «Траплялися представники різноманітних субкультур». Це надто офіційно як для художнього твору.

    6. . «-Якщо ти вирішив лишитися в цьому світі, то я піду?

    - Так, звісно!»

    Ну не буває так! Потрібна залізна мотивація. Така, що просто жене його з цього світу. Щось треба виконати, виправити, повернути, досягнути. Десь так.

    7. «Тож йому організували адаптацію до нової реальності, надали житло, влаштували на навчання в місцевий університет і забезпечили фінансово на початкову купівлю необхідних речей». Чи не простіше відправити його додому в ту реальність, звідки він потрапив?

    8. «Виявляється, кожен перехід між реальностями теоретично криє в собі небезпеку «склеювання». Тобто, коли два світи знову поєднуються в один. При цьому починається страшенний хаос, бо комбінація речей з різних світів може призвести до непередбачуваних наслідків, включно з колапсом всієї реальності!» Але це була б дуже цікава сюжетна перипетія. Звісно, з хепі-ендом.

    9. «- Діду, це виходить, поки я тут три місяці розважався, мої батьки там собі місця не знаходили? І скільки ще часу будуть мучитися?» Виходить, щойно здогадався?

    10. «- Е, ні! – притримав його дід. – Звичайний портал не підійде. Але в мене є спеціальна капсула. Можемо влаштувати хоч зараз!». І такий фахівець живе в халупі!

    Бажаю успіху на конкурсі!

  11. Elessmera і Рибка, дякую за ваші відгуки! Радий, що твір лишив приємне враження попри суттєві недоліки, які ви помітили.

    Птиця Сірін, вам особлива подяка! Не знаю, сумувати тут чи радіти. Приємно, що ви так ретельно провели розтин мого тексту. Але я просто приголомшений, скільки хвороб ви в ньому виявили! Після такого діагнозу я розумію, що моє оповідання не переживе навіть перший тур, але ви дали мені чимало цінних зауваг на майбутнє. Дякую!

  12. Та не хвилюйтеся, авторе! Звісно, радіти. ))) Все у вас вийде. Підредагувати тільки. smile

  13. Перекручені прислів’я сподобались. Сергій, звичайно, трохи утрований. Але все може бути. Теоретично. Але ж Пантелеймон хіба не знав, що трапиться? Тому в мене склалось враження, що Пантелеймон це якийсь янгол-охоронець Сергія, котрий в такий незвичний спосіб його перевиховує. Ну й гопак для виклику порталу нагадав Вогняний Легіон Алекса Коша, де Хранитель Мирон пожартував над головним героєм Закери тим, що підманув його танцювати гангнам-стайл для власного виклику.

    Удачі!

  14. Дякую, Рубавтор!

    Так, з прислів'ями, це була свого роду імпровізація, яку я додав як особливість твору. Радий, що сподобалося.

    Щодо дій старого, він дійсно міг не знати, що портал зруйновано, оскільки саме в цій реальності ще не бував. Хоча, може бути різне, його можна розглядати і як янгола-охоронця.

    Ви мене заінтригували тим "Вогняним Легіоном". Треба буде собі почитати.

  15. Оповіданню тотально не вистачає напруги. ГГ весь час вирішує якісь побутові особисті проблеми, які нікому, крім нього, не цікаві. Причому це - не проблеми "життя і смерті", а якісь дріб'язки. За ГГ не хочеться переживати. А його істерики через ці дрібні проблемки (які він же сам на себе і накликав), викликають скоріше відразу, а не співчуття.

    Не погоджуся з Максимом Сухариком: ГГ тут аж занадто "справжній" - настільки, що аж нецікавий. Ніяких особливих рис чи проблем - він як хлопець із сусіднього під'їзду - сірий, нічим не примітний, пройшов мимо і одразу забувся.

  16. Дякую, Р.В.!

    Ваш коментар нагадав мені про головоломку з геометричними фігурками з "Футурами". Якщо перефразувати її ідею, то особливість мого ГГ у тому, що він не має особливостей grin

  17. особливість мого ГГ у тому, що він не має особливостей grin

    Це до речі не така вже новина. Японці полюбляють робити ГГ - ЗЯШ (звичайного японського школяра) без будь-яких навичок та яскравих рис grin

    Але в них тоді хоча б історія має напругу: того ЗЯШ різко заштовхують у велетенського робота (космічний вишижувач, у зуби заклукалого духа чи упиря) і заставляють вирішувати питання ЖИТТЯ І СМЕРТІ! snake

    Тоді все одно стає цікаво, як він з усією його "ніякістю" з усього цього виплутається. Але у вашому оповіданні я проблем життя і смерті не помітив, нажаль :(

  18. Р.В., вдячний за ваші зауваження!

    Це й справді цінні слова. Бо змінювати героя - це зробити цілком новий твір. А змусити його вирішувати питання життя і смерті - це реальний спосіб оживити оповідання.

    Дякую!

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, вкажіть пароль і свій актуальний email.

(обов’язково)