Повернутися на сторінку

Коментарів: 12

  1. Сподобалася епістолярна форма. Шкода, що наприкінці автор від неї відійшов, можна було би обіграти й фінал у тому самому ключі.

    Щодо теми конкурсу, мені здається, вона тут слабко проглядається. Ну, це суто моє субє'ктивне враження, але мотив повернення Криму "приєднаний" до сюжетної канви досить-таки штучно. А щодо штучного інтелекту - звичайно, його можна пов'язати із глобалізаційними процесами, але не впевнена, що саме така камерна, інтимно-родинна проблематика з огляду на тему найдоречніша (як і вічна проблема стосунків творця і витвору). Але, зрештою, це моє читацьке бачення, а в автора своє.

    Сам сюжет здався мені занадто простим і передбачуваним, мотивація й учинки героїв - дещо наївними.

    Утім, загалом притомно й бадьоро читається, це добре. Ще симпатичною мені здалася спроба розкривати в листах актуальні обставини життя героїні поступово, а не одразу вивалювати їх на читача. Справді, так і легше, і цікавіше сприймати історію.

  2. По-перше, "кримсько-татарськими" вже пишеться разом, без дефісу.

    По-друге, епістолярна форма, як на мене, нудна й треба її дуже обережно використовувати. Тут, на мій погляд, це було просто не потрібно. Наприклад, ось просто зайві слова:

    Але, щоб усе було більш зрозуміле, я почну її розповідати здаля, тому деякі речі тому можуть бути відомими. Гадаю, цей ланцюжок фатальних подій, які загнали нас подалі від людей і електроніки, почав розгортатися минулої осені.

    По-третє, є дуже велика умовність в тому, що за допомогою якісь схем можна так оживити звичайну секс-ляльку, щоб вона раптом почала по квартирі ходити, а потім наблизилася до людини за реалістичністю.

    Далі починається "Блек Мірор", але гірше, тому що поведінка героїни просто ідіотська. Оці всі потрахушки, щоб змусити ляльку-андроїда заздрити? Соррі, це навіть не смішно. Мало того, у героїні то олівець закінчується, то ручку вона тримати не може, то ще щось. Це просто дратує, та зайве воно в історії. Тим паче, що все одно потім починається звичайна розповідь від третьої особи.

    - Я – справжній Олег, і я щойно бачив, як все закінчилося, - мовив хлопець, обіймаючи свою дівчину.

    А я Джоні Ноксвіл, і навіть для мене ото на скелі - якийсь цирк з плот-твістами.

    - А мене дивує інше, - поділився сумнівами Олег. – Я хоч і безрозсудний, але у плані безпеки не міг ігнорувати застереження таких світил як Марк Цукерберг чи Стівен Хокінг. Тож я зробив так, щоб кожні десять днів разом з оновленнями андроїдам потрібно було продовжувати активацію, без якої їхня робота блокувалася би штучно. Саме тому я використовував фізичний usb-ключ. Без нього жоден з відомих крпито-алгоритмів не дав би їм ради. І вони про це знали, але все-рівно на щось сподівалися.

    Дінь-дінь, живі люди так не розмовляють. Пояснювалка детектед! Ну й останнє речення з кліфхенгером. Але я дуже сподіваюся, що продовження цих кліше не буде.

    Чому так жорстко критикую? Тому що написано непогано, з точки зору стиля! Але загалом так вторинно, що просто жах. Треба набагато краще придумувати, і хоч ну трошки в тему конкурса. Інакше не буде пощади, вибачте.

  3. Рибка, дякую за коментар!

    Так, можна було би написати все оповідання у формі листів, але мені здається, що тоді кульмінація була би змазана.

    Щодо теми глобалізації, то вона подана як ілюстрація ідеї, що нині наш світ стає як одне велике село. Тобто, обмін інформацією відбувається на порядки швидше, ніж це було навіть у нашому дитинстві, і коли зловмисник може "зламати" систему, то йому стане відомо про людину майже все.

    Сюжет закручений не сильно, аби бути близьким до реальності. Іншими словами, намір був не описувати якихось відважних суперменів, а уявити себе або своїх знайомих на місці героїв.

    І ще раз дякую за відгук!

  4. Владиславе, дякую за такий детальний відгук!

    Щодо написання "кримськотатарський" - не сперечаюся.

    Про епістолярну форму - гадаю, це на любителя. До того ж, мої "листи" це ж не сухе викладення фактів, там є і звертання і фрагменти діалогів (які в реальних листах не зустрічаються).

    Щодо оживлення - дозволю собі не погодитися. У мене є кілька знайомих, як програмістів, так і техніків, які, працюючи у великих міжнародних компаніях, мають значні досягнення і в ШІ, і в робототехніці. Використані мною терміни взяті не з Вікіпедії, а з живого спілкування з ними. І повірте, наведена в моєму оповіданні оцінка в 10 років виявиться ще й завищена.

    Щодо вторинності, то моя вина радше у винайденні велосипеда, бо ні про "Блек Міррор", ні про пана Ноксвіла, на жаль, не чув. Тож, цілком може бути, що те, що я вважаю оригінальним у своєму творі, вже давно кимось описано.

    Щодо глобалізації - то в оповіданні вона розглядається як явище всеохопності інформації та проблеми інформаційної безпеки, яка стала особливо актуальною в умовах глобальних інформаційних мереж.

    І дякую за комплімент щодо стилю. Мені приємно, що хоча б щось вам сподобалося, отже ви не даремно витратили час на читання мого твору grin

  5. «Але ти, звісно, цього не знаєш, хоча він уже цілий місяць знаходиться там».

    Вони ж зараз мандрують, ні?

    «Як зараз пам’ятаю ту суботу, 29 квітня. Відтоді минуло трохи більше тижня, а здається, що то було в далекому минулому».

    Щось дуже наплутано з датами.

    «Словом, саме тоді ми й вирішили тікати».

    Чому не залучили справжнього Олега чи не звернулися до поліції?

    Я б відразу вимкнула ту Штуню, та й гаразд.

    Головне зауваження - легковажність усіх вчинків персонажів. Бракує психології, яка в такому сюжеті вкрай необхідна.

  6. Дякую, Птиця Сірін!

    Зараз поясню щодо дат. Олег ліг у лікарню 10 квітня. 29 квітня Мар'яна з Олегом-копією почали втечу. Олега виписали 2 травня. А сутичка сталася 8 травня. Всі ці дати можна вивести з тексту. Якщо співставити з назвами днів тижня, можна визначити точний рік wink

    Чому не залучили Олега або поліцію? Олег тоді ще лежав у лікарні, а ноутбук з програмою, яка могла вплинути на Франкі був знищений, ключ зник, а вимикача на самому роботі не було. Поліції могли побоюватися, бо клонування ніби як не дозволене, отже це могло мати сумні наслідки і для самого Олега.

    Легковажність - так, притаманна героям. Але якби вони всі діяли логічно, не було би конфліктів і таких пригод wink

  7. 2018-12-09 в 11:08:50 | Сторонній

    Несподівано хороше оповідання, хоч і досить далеке від теми. Справді, місцями дещо дивуюсь мотивами героїв. І взагалі, хто, бляха, пише своїй мамі доволі натуралістичний опис свого сексу з андроїдом? У них, певно, дуже ліберальна родина. Ну і в не епістолярній частині твору репліки персонажів дуже награні.

    Втім, епічна кульмінація, двобій на скелі (здавалось би, до чого тут Моріарті) і красиві описи кримських пейзажів мене дуже порадували.

  8. Епістолярний жанр як данина Мері Шеллі мені сподобався, як для сучасної літератури незвично. Стиль чудовий, нарешті оповідання, яке читається напрочуд легко і можна спокійно зануритися в сюжет smile І... мушу погодитися з Франкі-Штунею, але головна героїня трохи тупенька (і без цього, певно, всього сюжету й не було). Як у фільмах жахів лізуть у підвал, то ГГ всіма силами дразнить андроїдку, а потім лишає її в режимі рейдж-мод і тікає з такою ж залізякою (як вона йому теж після такого могла вірити? Чого не роздовбати кухонним молотком ту груду силікону поки андроїд у відключці?). Про опис палкого сексу в листі матері вже сказали... хоча це майбутнє, так що хто зна, про що тоді говоритимуть із батьками.

    А так - серйозно, поки що по стилю найкраще оповідання з прочитаних. Хотілося б ще почитати вашої прози із сюжетами більш закрученими smile

    Творчої наснаги та успіху на конкурсі!

  9. Дякую, Сторонній!

    Дуже приємно чути зважений коментар. Ваші зауваження цілком слушні. Про "лібералізм" можу сказати хіба, що, можливо, у тому майбутньому Україна в результаті глобалізаційних процесів у плані свободи особистості досягне рівня західних країн, які пережили сексуальну революцію 60-х. А про награність діалогів - це так, поки одне з моїх слабких місць, за яке мені дорікали в інших творах. Ще перебуваю в пошуку форми, щоб, з одного боку, мої герої не переливали з пустого в порожнє, а з іншого, не спілкувалися як роботи grin

  10. Elessmera, дякую за відгук!

    У вас вийшло гарно пояснити мотиви вчинків героїв, які здалися нелогічними деяким читачам. Справді, якщо не лізти у підвали, не дражнити потвор, то пригоди знайти буде значно важче grin

    Щодо того, чому не вбили Франкі-Штуню тим же кухонним ножем чи сокирою, то можу хіба запропонувати версію, що героїня занадто пацифістична, що не образить навіть кошеня. Але, звісно, слід було якось обумовити це в тексті, аби не сіяти в читачів різні здогадки.

    Стосовно інших творів, то про це я зможу розповісти, коли зникне анонімність за умовами конкурсу wink

  11. Ахаха) Повеселили ви мене, авторе! snake Такий чудовий, гуморний (тепер вже у хорошому розумінні) твір дійсно піднімає настрій grin

    Оповідання дуже добре написано: мова, діалоги, мотивація героїв та іронічний погляд через призму жіночого сприйняття. Сюжет витримує довершений ритм з поступовим розвитком теми і напруги - все як і має бути!

    Так, маю погодитися, оповідання не надто революційне з точки зору науки й техніки. Але вона чудово зроблена. Я зловив себе на думці, що залюбки подивився б цю історію у вигляді динамічного короткометражного кіна (звісно, без епістолярних прийомів).

    Бажаю успіхів авторові! smile

  12. Дякую за відгук, Р.В.!

    Ваш коментар - як бальзам на розтерзану критикою душу grin От би дожити до того часу, коли мої твори матимуть лише такі рецензії, як Ваша smile

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, вкажіть пароль і свій актуальний email.

(обов’язково)