Повернутися на сторінку

Коментарів: 16

  1. Мені дуже сподобалося. Зазвичай я не пишу так, а щось там аналізую. Але цього разу... Чи не вперше після "Аватару" бачу річ, де тубільців намагаються зрозуміти, не ставлячи себе ні вище, ні нижче за них. Я згадую як на прем"єрі "Аватару" нащадки колишніх тубільців аплодували стоячи зі сльозами на очах старому режисерові... Спасибі, авторе. Резонує мені ваше оповідання

  2. а мені перегукування з "Аватаром" не дуже й сподобалось. Занадто воно очевидне. Хоча це суб'єктивно, "на любителя", як кажуть. Підсилюється відчуття аватара тим, що в оповіданні майже відсутній опис зовнішнього середовища, уявляй як хочеш, на відкуп. Мій огріх, але за браком інформації я починаю уявляти собі Пандру і все таке. Світ оповідання дещо не самостійний, мені здається. Мораль присутня - дуже добре. Герої дещо стереотипні - не дуже добре.

    Загалом нормально smile

  3. на жаль, коли автор з таким рівнем майстерності, так відверто наслідує когось, а не створює сам - мене це жахливо дратує! читаєш - бачиш талант - але не бачиш нічого нового - бачиш лише захоплення автора, до якого він приклеївся, як жувальна гумка. авторе напишіть щось самостійне і ціни вам не буде!!!

  4. дивно, чому всі вперто бачать "аватар", і це при тому, що автор фільму не дивився?

  5. 2011-02-27 в 22:18:10 | Аноним

    ага-ага, а в мене інтернета немає і це повідомлення прийшло з космосуsnake

  6. Доречі, Аноніме, я теж не бачив "Аватар", якось не цікаво було дивитися на трьохметрових блакитних хвостатих ельфівcheese

    Авторе, написано гарно, мені сподобалось. Успіхів Вам.

  7. 2011-02-27 в 23:29:11 | Аноним

    А мені не сподобалося - плагіат. Щей герої прості, не бачу в них особистості. До речі, хвостаті ельфи розкішніtongue laugh Фільм просто бомбка, куди цій куцій пародії.

  8. Насправді від Аватару тут - лише адекватне ставлення землян до тубільців і більш нічого. Справді, до Аватару цього не було. Усі інопланетяни - або унтерменші недорозвинені, або рятівники, або чудовиська.

    Я особисто більш нічого подібного не бачу. Хіба що земляни прагнуть поюзати планету. Але ж вони скрізь завжди і всюди цього прагнуть, нє?

    Мені схотілося забацати вам у відповідь, авторе, своє "соло на саксофоні", шкода вже не на цьому конкурсі. Доречно тут Мантикора нарисуваласяwink

  9. А "земляне" тут - не земляне взагалі, а зовсім інший вид розумних істот smile

  10. " Орт говорив - точніше шепотів, аби не оглушити співрозмовників – мовою наайтів, а вони звертались до Орта і Селети на мові !людей!" - таки це дає підставу вважати читачеві, що йдеться про саме тих розумних істот, що ми їх звикли вважати "землянами".

    І якщо йдеться про інших розумних істот, чому в творі на це не вказано? blank stare

  11. о, зненацька намалювався тест на увагу читача, хоч мені здавалось все занадто очевидним і "в лоба" smile

    Пробачте, але поки що я не поставлю сюди цитату з тексту wink

  12. Очевидь, ГГ, який розпластується на землі для розмови з кимось скоріше гуманоідним, та ще і роззявляє пащеку - це дракон. Хоча безкрилий, бо пересувається на транспорті. Але натяки, крім останнього речення, дуже слабкі, а от психологія ГГ протягом всього оповідання - цілком людська. А от здогадатись про людиноподібність аборигенів саме за психологією - важко. В цьому задумка автора?

    Взагалі оповідання захопило. Але діалоги здавались часом неприродніми, часто виникала думка, що ж автор хоче мені сказати вустами героїв.

  13. Дуже сподобався світ, щось в ньому є таке цікаве і загадкове. Я "Аватар" не дивилася і не хочеться, тому сюжет для мене новий і нетривіальний. Є над чим подумати...

  14. Чесно скажу, якби не каменти, то й не здогадався б про драконів. Може, це я неуважний, може ви не досить прозоро розкрили тему. Придовбатися практично нема до чого, мова чиста... що ж, подивимось на результати голосування.

  15. читаємо останні рядки, і ось, що маємо:

    - Знаєш, що дивно? Всі племена, які я зустрічав, хоч називають себе по-різному, та означає це завжди одне і те саме: люди. Навіть такі несхожі, як ми і наайти, все одно – люди.

    - Не знала, та мені було завше цікаво, як наайти кажуть на нас?

    Орт усміхнувся, відкрив пащу і, старанно промовляючи незвичні для його горлянки звуки, сказав:

    - Д’рагони. Правда, смішно?

  16. На забутій богом планеті існує одне єдине поселення гуманоїдів, яке завдяки дивному, не логічному ритуалу штучно стримує власну чисельність. Серед його мешканців існує переконання, що викликане штучно безсмертя є карою за смерть іншої істоти, неважливо що вона не гуманоїд чи її смерть вийшла внаслідок самозахисту, але не за правилами ритуалу. Страшні дерева, що охороняються жерцями, здібні розповідати весь час їхнього безсмертя про їхній злочин. кому розповідати - жерцям, які їх

    стережуть. Розводити тварин на їжу не можна, бо потім треба їх вбити, а за це кара - безсмертя. Прилітають ящери-драгони і намагаються встановити контакт. Чомусь прилітають саме військові, а не цивільні дослідники, хоча єдине поселення не становить ніякої загрози через низький рівень розвитку, фізичну слабкість і релігійні забобони. все б добре, але

    один-єдиний наймит жадібних корпорацій знищує зброєю свого космічного корабля поселення тубільців і табір драгонів. В живих лишаються кілька драгонів і підлітків - тубільців, що на цей час зустрічалися під час самоволки та кілька жерців, яких незрозуміло яким чином захистили Дерева Смерті, що стоять у воді. Тубільці лишилися виключно однієї статі і, якщо вони не гермафродити,то їм загрожує вимирання. ГГ-драгон поранений і його певний час доглядають тубільці. Мова про інших драгонів надалі взагалі не йде. ГГ і його побратим-тубілець шукають Станцію зв'язку, аби про все повідомити, а до цього часу ніхто навіть не почухався, що військовий табір не подає ознак життя, а по планеті літає невідомий космічний корабель Зовсім немовби раптово наші ГГ натраплять на сівший ворожий корабель і його екіпаж з однієї людини. Під час сутички тубілець промахується списом і гине, а ворог знущається над ГГ. Нарешті той піднімає спис вбитого товариша і в свою чергу вбиває озброєного лазером ворога-драгона. З космічного корабля береться лише скатертина, аби нести в ній вбитого тубільці. Вийди на зв'язок або перелетіти кораблем розуму у ГГ не вистачає. Отак, з трупом і списом вбитого він спочатку приходить на

    доповідь у Центр зв'язку, а потім таким же чином - до старішим тубільського поселення. За злочин він вимушений посадити Дерево смерті і отримати у покарання безсмертя. Для цього йому треба націдити з руки два відра власної крові, бо два кулака драгона дорівнюють саме такому обсягу рідини. Кров, на його подив і мій також, чомусь не розчинилася у воді. Загальне враження - непогано використані можливості мови, сюжет, якщо прочитати його неуважно, здається дуже прогресивним і життєстверджуючим. Насправді, героїзація сюжетної основи є найбільш реакційною складовою твору, коли під виглядом благородних вчинків стверджується смертельно небезпечна для існування цивілізації життєва доктрина.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)