Повернутися на сторінку

Коментарів: 11

  1. Вітаю, авторе! Цікаво, але обірвано. Хоча й можна повернути закінчення як завгодно в нових версіях твору, якщо забажати. Щодо дублювання мовою мислення, певно, що в такому телепатичному суспільстві воно просто відмерло би, на мою думку. Щоб балакати треба з дитинства управлятися в мовленні, а навіщо воно в такому світі? Вже на третьому поколінні люди розучилися би балакати й спілкувалися тільки подумки, програючи в голові звуки, які вже б не могли би й вимовити, вважаю. Успіху, авторе!

  2. Чудове оповідання! Хоча, це швидше перший ескіз, але тема актуальна. Як на мене, не вистачає візуальних і тактильних деталей. Плюс є проблема з логікою. Але загалом ідею можна розвивати!

  3. Дякую за відгуки! О так, оповідання рубане, але таким воно і задумане. Ось чому нових версій не буде, так само, як і подальшого розвитку теми. З самого початку хотлося зробити історію, де описуватиметься не стільки реальний світ, скільки його сприйняття свідомістю героя. Власне, ідею вичерпано, тож най назавжди лишається таким, яким є wink

    А щодо телепатії й мови – теж обдумував такий варіант. Але то надало би певні зайві ускладнення до сюжету, а ідеєю було оповідання-постріл – різке, не деталізоване і з трохи неприємним присмаком крові на губах. Тому від ускладнень довелось відмовитись smile

  4. 2018-12-06 в 20:40:04 | Лісовик

    Круто. Світ, який змінюється. Герой, що не може залишитися колишнім собою. І в цілому не лишає байдужим читача.

    Успіху. wink

  5. 2018-12-07 в 17:11:44 | Крампус

    Здається досить реалістичним отримати такий світ у майбутньому. А от до сюжету є питання. Кажу чесно, я не дуже здогадливий читач. Тому мені лишилось незрозумілим, а що, власне такого поганого було в мережі. Заради чого стільки жертв у тих капсулах? :(

  6. Оповідання цікаве (зокрема зображення ідеї про телепатичне суспільство), тільки шкода, що розв'язка вийшла така кривава. Я сподівався, що особливості Остапа збагатять людство, але сталося не так. Хоча, це мені здалося не дуже реалістичним, адже, якщо Київ займає площу майже всієї сучасної України, в ньому має жити не менше мільярда мешканців, і вплив однієї людини не мав би бути таким згубним.

    Але то лише думки з приводу. Загалом же оповідання сподобалося.

  7. До питання про кривавість кінцівки: було б дуже мило, якби все змінилось без жертв. Але це суперечить тому, що я хотів показати. Тому що в реальному житті будь-який вихід за рамки, будь-яка революційна зміна тягне за собою неминучі проблеми, жертви.

    Ми вийшли за рамки радянського існування, і тепер у нас в країні війна. Це так, для прикладу. Я, звісно, не маю на увазі, що так варто робити — в оповіданні просто дуже гіперболізую неминучі наслідки радикальних змін.

    Зрештою, коли хочеш зрушити гори, варто чекати лавини.

    А щодо того, що поганого було в Мережі... Це не зовсім точне питання. Погане для кого? Вона обмежувала людей, навіть відокремлювала від реальності частково. Але чи було це справді чимось поганим — питання дуже дискусійне. Більшість людей готові в чомусь обмежувати себе заради власного комфорту. Всі ми так робимо, просто у кожного свій рівень допустимих обмежень. І чоловік зовсім не боровся проти Мережі, він тільки хотів показати людям більше краси. Мережа цього не витримала, от і все.

  8. 2018-12-09 в 15:12:26 | Грішник з другої групи

    Чудова інтрига з напівпрозорістю розрішилася притягненням четвертого виміру Прикро Але оповідання все одно заслуговує на схвальні коментарі

  9. Плюсую щодо крутизни оповідання в плані висунутих ідей (неповнота сприйняття, усереднення), та й стиль сподобався. І пояснення автора в коментарях щодо основного меседжу для мене багато прояснило. Але не нівелювало остаточно відчуття обірвності твору, занадто швидкого й несподівано кривавого фіналу. Тут ніби вже й не про вихід за межі - інша думка назріває: відповідальності за те, що трапилося, замість чогось дивовижного. Мені здається, аналогія з війною, у якій є зовнішній агресор, носій і оборонець застарілих псевдоцінностей, не зовсім правомірна.

    Щодо того, що голосове мовлення би себе вичерпало, погоджуюсь, у мене теж виникла ця думка. Узагалі би система комунікаційна сильно змінилася через різні типи мислення.

    Окремо мені зайшло, як назва обіграє тему Вавилону і єдиної мови.

    Та і загалом сподобалося. Цікава робота.

  10. Дякую!

    Ну, з війною - то тільки порівняння, а не алегорія. Можна порівняти з французькою революцією, наприклад smile

    І так, нарешні хтось звернув увагу на назву - я чекав цього більше, ніж Різдва wink

  11. Дивне відчуття від цього оповідання. Ніби й написано добре, але все так банально. Реклама уві сні - раз кліше, пробудження як початок дії - два кліше, телепатична мережа... Це не те щоби кліше, але я просто не вірю, що люди, які прожили все життя в такому колективному розумі, будуть настільки сильно нагадувати людей початку 21-го століття. Це ж постсінгулярність, а вони не змінилися від цього. Таке неспівпадіння - якраз кліше.

    Україна тут, до речі, майже ні до чого, можна замінити на будь-яку іншу країну. Ну й Остап незрозуміло хто такий, але це сприймається не як загадка, а як непропрацьований персонаж. Ще мене дивує, що люди 24-го століття просто так під'єднали його до мережі, не подумавши про наслідки.

    Загалом вийшла скоріше замальовка, про яку чим більше думаєш, тим менше вона здається гарною.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, вкажіть пароль і свій актуальний email.

(обов’язково)