Повернутися на сторінку

Коментарів: 12

  1. Маємо розповідь від імені дерева - оригінально. Неквапливу таку розповідь, навіть занадто. А куди дубові спішити?

    Автор намагається дати пояснення подіям, що відбуваються у конкретній аномальній зоні - вдається, але трішечки наївно. В усьому винні жучки-прибульці.

    Що цікаво: погляд дуба, на нас, людей.

    І дуже цікаве твердження щодо людського розуму:

    розум в багатьох людей завернутий не в той бік. Ні, він дуже добрий, той розум, і ідеально підходить для людського мозку. Просто з невідомих причин за багато десятиліть у великої кількості людей він поступово перевернувся в інший бік. Його вистачає на те, щоб вести існування, як розумні істоти, але він примушує людей робити дуже багато дурниць. Брр!.
  2. Хороший і добрий твір із м'яким гумором. Сподобалося.

    Технічно: трохи б почистити текст від зайвих уточнень. Наприклад:

    Я розплющив очі, щоб подивитись, що це воно таке, але не побачив нічого незвичайного навкруги.

    Я роззирнувся навкруги, але не побачив нічого незвичайного (бо - очі в дуба?grin)

    Насамкінець:

    твердіша за – від

    козел – цап

    полегшення – полегкість

    Ладно – Добре, гаразд

    була просто цікавить – цікавість

  3. Ще один приклад гумористично-екологічної фантастики. Не найгірший. Гумор хороший, мова нормальна, подання оригінальне. Ідея - ні, але від гумористичних творів особливо оригінальних ідей і не очікується.

    Отже - гут. В журналі б почитав із задоволенням.

    ЗІ

    нє, не втримаюсь. Антропоцнентричний дуб - це круто!

  4. аналогій найбільше із

    Останнім сном старого дуба - Г.Х. Андерсона,

    та й казя Ж.Санд "Говорящий дуб" пригадалася.

    Написано непогано. Але дуже аморфно і якось так по-дитячому.

    Може це й плюс.

    -----------------

    В цілому не погано.

  5. Дякую всім за коментарі і окремо Зіркоходу за зауваження. smile

    Автор намагається дати пояснення подіям, що відбуваються у конкретній аномальній зоні - вдається, але трішечки наївно. В усьому винні жучки-прибульці.

    Насправді автор не намагався давати пояснення, та там, власне, й "провини" не було: дуб усім задоволений, прибульців вважає своїми благодійниками і його не цікавить, хто вони, що вони і з чим їх їдять. smile

    А це, певно, такий стереотип: якщо мова йде про аномальну зону, то обов'язково треба розібратися, що там відбувається, чому й як. Наступного разу, коли зберуся щось таке писати, врахую це.

    Написано непогано. Але дуже аморфно і якось так по-дитячому.

    Не вистачає дорослих слів? Наступного конкурсу організуємо! smile))

  6. Цікаво, воду вони не п’ють взагалі? Особисто я не бачив!
    Та ну, невже ніхто й пляшки мінералки не брав на пікнік?

    Гм...Навіть і не знаю, що сказати. З одного боку написано непогано, хіба за винятком багатьох зайвих уточнень. З іншого боку - я сюжета не побачив. Ну, живе розумний дуб, ну дивується людям, ну товаришує з прибульцями. А що далі? Отримає він здатність ходити, піде до людей - його там і знищать. От і вся пісня.

    Успіхів.

  7. Бачу, Пан Мишиус по повній веселиться під оповіданнями. Вирішив теж трохи розважитися і показати, що було б, якби писав такі рецензії, які доводиться частенько робити на роботі.

    Авторе, не ображайтесь, що обрав саме Ваш твір, та він більш-менш підходить спрямованістю, а під іншими подібними оповіданнями я вже «наслідив» і другий раз нервувати авторів не хочеться.

    Отож:

    «Рецензія на оповідання «Аномальна зона» невідомого (поки що) автора, поданого на здобуття титулу кращого україномовного фантастичного оповідання за тематикою «Інше життя».

    Оповідання присвячене актуальній проблемі сучасної еколого-фантастичної літератури – ролі ксенобіотичних форм у екології рослинних угрупувань лісостепової зони України.

    Метою досліджень автора стало вивчення наслідків симбіотичних відносин між ксеноморфами та одним з типових представників флори лісостепової зони - дуба звичайного або черешчатого (Quercus robur L.), зокрема, впливу на антропогенний компонент екосистеми.

    Для досягнення мети автор використав метод спостережень та аналітичної обробки матеріалу.

    У вступі даються дані про проникнення представників Homo sapiens в так звану аномальну зону, що перебуває під контролем ксеноморфно-модифікованого Quercus.

    В основній частині детально розписуються представники чоловічої та жіночої стані, що мігрували в аномальну зону та засіб їх пересування. Описується також транспортний засіб ксеноморфів і, частково, самі позаземні форми життя. Позитивним моментом модифікації дуба є те, що він, сам того не усвідомлюючи, вже позитивно впливає на моральний статус представників роду Homo.

    Висновки з оповідання не виділені окремим пунктом, проте, звучать у інших частинах твору. Вказується на очевидну ксенофобію виду Homo sapiens та перспективи подальшої ксеномодифікації виду Quercus robur .

    У оповіданні є наступні недоліки:

    1. Відсутня чітка структуризація твору.

    2. Автор приділив мало уваги питанню, в який саме вид симбіотичних відносин (мутуалізм, коменсалізм, антагонізм) вступають головні герої.

    3. Не прогнозовано можливі наслідки ксеномодифікації для екологічної системи, особливо, потенційна здатність до можливої рухливості Quercus robur.

    4. Сумнівним є факт, що такий досвідчений Quercus вперше бачить технічний засіб пересування людей.

    Оповідання оформлене належним чином. Незважаючи на вказані недоліки, заслуговує на позитивні оцінки і місце в топі першого туру».

    Успіхів на конкурсі!

  8. Эк Профессора коротнуло. Могу прокомментировать цитатой из мультфильма Лило и Стич "Кофе больше не наливать".

  9. Эк Профессора коротнуло. Могу прокомментировать цитатой из мультфильма Лило и Стич "Кофе больше не наливать".

    raspberry

  10. Зоряна Фортеця мені подобається все більше grin Мабуть, я тут залишусь надовго grin

  11. Обязательно оставайтесь. Кого тут только нет - и безумных грызунов и сумасшедших ученых, доярок, читающих коровам собственные книги и повернутых на паровых двигателях занудных технарей, агрессивных феминисток и девиц, которые в каждом рассказе оставляют наедине мужчину и женщину, но потом весь конкурс доказывают читателям, что между ними ничего не было.

  12. Кого тут только нет - и безумных грызунов и сумасшедших ученых, доярок, читающих коровам собственные книги и повернутых на паровых двигателях занудных технарей, агрессивных феминисток и девиц, которые в каждом рассказе оставляют наедине мужчину и женщину, но потом весь конкурс доказывают читателям, что между ними ничего не было.

    ...і чим строкатіша компанія - тим цікавіше буде далі... Так що залишайтесь, пан Мишиус правий.

Повернутися на сторінку