Повернутися на сторінку

Коментарів: 22

  1. 2012-02-25 в 23:02:01 | скайуокер

    Доволі легко читається. Але таке враження, що оповідка ні про що...rolleyes Може, я помилився. Завтра перечитаю ще раз. Щось є в цьому творі. Треба переосмислити

  2. 2012-02-26 в 11:57:59 | Зіркохід

    Один день із життя робота. Як твір на тему. Лише в кінці намітився якийсь проблиск. Але пороху явно забракло - ще б пак, у двох-бо абзацах утиснути весь сенс. Стислість, звісно, сестра таланту, і задум твору, як виглядає, непоганий, але реалізація мене особисто розчарувала.

    Половиці - мостини. А так написано непогано.

  3. скайуокер,

    В оповідці кілька рівнів змісту і не одна ідея. Однак не зовсім на поверхні, тому навіть цікаво, чи хтось із тутешніх читачів їх розгледить.

    Зіркохід,

    В постапокаліптичному світі немає людей, немає і пороху. Принаймні сухого. Так і планувалося. Дякую, що прочитали.

  4. 2012-02-27 в 09:59:59 | HarleyDavidson

    Печальна історія. Король помер, хай живе король! Люди виздихали, робот стає людиною... Трохи передчасно ви відкрили карти і показали, що Єва - робот. Було би сильніше, якщо б ми виявили це в кінці. Але сподобалося.

  5. HarleyDavidson,

    Приємно, що основна ідея була прочитана, і що сподобалося.

    Передчасно відкриті карти - це де саме?

  6. йой,а що, цікава річ. Дуже атмосферний початок, класний. Ніби початок якогось фільму, опис чомусь европейського, чи провінційного американського містечка, будинку, чи пак готелю. Твір, отже, сподобався, єдине, замало, ще б почитав... В принципі, твір відноситься до тих, які б теоретично могли бутит в топі.

  7. марко,

    Дякую. У нас зараз теж чимало таких заправних станцій-готелів обабіч трас, і деякі досить непогано оформлені.

  8. Мені теж одразу америка привиділасяgrin Дійсно, атмосфера є, затягнула одразу. Написано гарно. Один день з життя робота? Нехай. Але який день. Автору дуже вдалася людина (чи то пак істота) що отримує задоволення від рутинної одноманітної праці, до того ж - нікому непотрібної. Вміє помітити дрібнички, що ми, заклопотані, забиті справами люди, вже не вміємо помічати. Порпання Єви в алгоритмах...чи то не пошук відповідей у власній...душі.

    Гарно. Сумно, але гарно.

    Чомусь гадав, що могилка - то коханої людини. Сам розробляв ідею про кохання двох роботів. Але тут ви мене обдурили, автореgrin

    Погоджуся з HarleyDavidson'ом таки трішечки інтрига не дотягнута. От якби в останньому реченні усе розкрилося - було б краще. Але це мій суб"єктивний погляд.

    Дякую за гнарну оповідку. Успіхів та наснаги.

  9. 2012-02-28 в 09:52:34 | Аноним

    HarleyDavidson

    Углибині її мікросхем пробуджувалися дивні процеси, вочевидь не передбачені виробником.

    А до кінця ще три абзаци, один - великий. В останніх кількох реченнях треба було розкрити, що це робот. Продумайте, як це зробити наприкінці і буде супер.

  10. не погоджуюся із тим, що треба у кінці розкривати карти, бо таких "ходів" і на Фортеці було, і, взагалі, віє примітивізмом - тіпа, говоримо про одне,а потім виявляється зовсім інше. Це так стереотипно, що аж ховайся. Перевага твору в атмосферності, буденності.

  11. 2012-02-28 в 14:36:13 | HarleyDavidson

    Ваше право, Марку.

    Авторе, я розумію, що людині більше до вподоби, коли не треба нічого переробляти. Особливо рідне оповідання, яке любиш. Не ловіться на гачок "віє примітивізмом" або "стереотипно" - ні те, ні інше дійсності не відповідає. "Альфі" наприкінці ідеально личитиме несподіване відкриття, що Єва є роботом. Хоча... Все одно переможе лінь LOL Чого я тут розпинаюсь? LOL

  12. ясна річ, ми висловлюємося, автор приймає чи не приймає, але щось для себе із обговорення бере - це основне, або не бере, що теж не погано. В будь-якому варіанті важливими є думки інших авторів, нехай і помилкові, чи примітивніgrin

  13. HarleyDavidson,

    Був страх, що це з самого початку очевидно. Щодо варіанту з останнім реченням, то можливо зроблю такий варіант для порівняння, а потім вирішу. Принаймні візьму це до уваги надалі, бо ж лінь таки дійсно всепереможна штука...

    Фантом,

    Приємно, коли читачі бачать те, що ти й хотів показати.

  14. сильно бракує темпу, на кінця першої сторінки стає відверто скучно.

    десь на згадці про Бредбері стає очевидно що дівчина робот-охоронець.

    ...майже вгадав.

    є дрібні русизми.

    Дуже-дуже бракує родзинки, наприклад натяку - що ж сталось у великому світі. Або ж зрозумілого мені натяку - якщо він там є.

  15. Chernidar,

    Натяки про те, що сталося, є, але вони не зовсім прямі. Не хотілося все детально розписувати - це б відволікало від основних акцентів.

  16. мародера - замало. ІМХО другий фон не завадив би, відволікати не особливо є від чого

  17. 2012-03-02 в 18:07:52 | Аноним

    Читається легко, можна сказати захоплює. Те, що ГГ - робот, читач, на мою думку, дізнається вчасно, хоча, мабуть, здогадується від початку. Після прочитаного хочеться задуматись, значить зміст глибокий. на фоні сюжету губляться дрібні помилки, які, на жаль, є. Загалом сподобалось.

  18. Дякую за гарний твір, авторе. Особисто мені сподобалося. У світі, в якому не стало людей, десь на узбіччі порожнечі починає олюднюватися робот. То привід задуматись людям, котрі ще не зникли, про людське. Про те, що щастя у звичному.

  19. Аноним, Сновида,

    Дякую за відгуки.

  20. От дякую. Сподобалось. Марко правий - атмосферно. Достойно. І не треба там ніяких зайвих натяків, на мою думку. Мені, наприклад, всього вистачило.

    Сподіваюсь побачити це оповідання у другому турі. Успіхів.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)