Читаю... світ описано цікаво. У мене враження, що це Європа.
ростучого
русизм
Вгадав.
отже - питання наукові - істота з води, опинившись у вакуумі (а точніше у ДУЖЕ розрідженій атмосфері чистого кисню) вижити не може.
питання соціологічні.
Слово "єретики" тут не надто підходить, єресь це відхилення від загальноприйнятого вчення, а тут радше порушення закону, назвати б їх якось "утікачами", тощо.
Сюжетне. - про що оповідання? одним реченням.
Погані жреці забороняли людям племені покидати селище, але хоробрий Ух утік і побачив, що там теж є світ? Скучно.
Отже, світ намальований нормально, атмосферно. А сюжету, інтриги - немає взагалі. Тобто в рамках даного світу можна було написати щось ... не таке примітивне. Кількість знаків дозволяє.
Далі. Герої.
мотивація ГГ ще більш-менш... є. Тобто цікавість сама по собі може бути цілком достатньою для розширення рамок світу, але, чорт візьми, опишіть це! Нормально, зі стражданнями, муками вибору, сумнівами.
подружка ГГ - картонна. Функція - її мета відтіняти ГГ. а індивідуальності надати? Знову ж - нехай вона вагається, переживає...
І проблеми - краще придумати такі, яких на землі не виникне. Втім, останнє - справа смаку.
Сподобалося. Трохи переобтяжений опис світу, можна б суттєво скоротити, це додало б творові динаміки. Але й так досить нетривіально для сучасної агностичної укрфантастики . Я спочатку на дельфінів грішив, а вийшло ще цікавіше. Мотивація героїв цілком зрозуміла, як і те, що багато читачів її не зрозуміють, бо енігма зараз - не рушій, а радше вираження діагнозу . Будемо сподіватися, що це явище тимчасове. Удачі!
Отже дане оповідання супер і заслуговує на перемогу. Автор молодець!
Подумав і вирішив написати схвальні відгуки до всіх оповідок, без виключень... а то повторюється старорежимне минулоконкурсне ярликування і зомбування. Це - супер і заслуговує фіналу, а це - не дуже.
Не зрозуміло, що в першій третині тексту коїться із розділовими знаками і пробілами. Але то таке. Далі пішло краще.
Світ гарний, атмосферний. Добряче поламав собі голову над тим, що ж герої за створіння такі. Кого тільки уява не малювала, а тут таке
Не зовсім зрозуміла мотивація Уіти. Якщо з Уахом все ясно, то з нею - не дуже. Чи то вона розділяє прагнення Уаха, чи то кохає його (якщо звісно для цих істот можна використати саме поняття "кохання").
В тексті забагато великих літер: Ну, нехай Прошарок, нехай божества, але Візерунки навіщо?
Ну, і варто було б трохи розбавити текст діалогами. Бо суцільний масив дещо важкувато сприймати. Приміром, там де Уах згадує свої розмови з Кваєм, можна було б подати діалогом. Воно б і текст розбавило і додало б "живості" тексту.
Нє, єто не він. А такая мова у нас скора здєлаєтца гасударствєнною (перєходная стадія до фені, не сочтітє за матюк і посилон, гаспада блюстітілі).
А якщо серйозно, то тролити можна і чистою українською чи високим штилем російської (котрий - штиль - є лише відгомоном давньої української, так ганебно зневаженої і потоптаної склеротичними нащадками, які живуть собі у залізобетонних інсулах та й не горюють особливо з цього не вельми веселого приводу).
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 18 RSS
1Капітошка27-01-2013 14:49
Склалося враження, що автор надто захопився творенням світу й забув про сюжет Уах прагне вирватися за Крижану межу. Для чого?
Він відчував, що за Крижаною Межею на нього чекає у стократ більше радості, ніж під час найпотужнішого Припливу.
Невже просто для того,щоб відчути радість. Чи дізнатися більше про Єретиків? Що рухає героєм? Для чого він докладає стільки зусиль?
2автор27-01-2013 17:49
Еніґма
3автор27-01-2013 17:55
Канкрєтная еніґма.
4Chernidar28-01-2013 16:20
Читаю... світ описано цікаво. У мене враження, що це Європа.
русизмВгадав.
отже - питання наукові - істота з води, опинившись у вакуумі (а точніше у ДУЖЕ розрідженій атмосфері чистого кисню) вижити не може.
питання соціологічні.
Слово "єретики" тут не надто підходить, єресь це відхилення від загальноприйнятого вчення, а тут радше порушення закону, назвати б їх якось "утікачами", тощо.
Сюжетне. - про що оповідання? одним реченням.
Погані жреці забороняли людям племені покидати селище, але хоробрий Ух утік і побачив, що там теж є світ? Скучно.
Отже, світ намальований нормально, атмосферно. А сюжету, інтриги - немає взагалі. Тобто в рамках даного світу можна було написати щось ... не таке примітивне. Кількість знаків дозволяє.
Далі. Герої.
мотивація ГГ ще більш-менш... є. Тобто цікавість сама по собі може бути цілком достатньою для розширення рамок світу, але, чорт візьми, опишіть це! Нормально, зі стражданнями, муками вибору, сумнівами.
подружка ГГ - картонна. Функція - її мета відтіняти ГГ. а індивідуальності надати? Знову ж - нехай вона вагається, переживає...
І проблеми - краще придумати такі, яких на землі не виникне. Втім, останнє - справа смаку.
Успіхів.
5автор28-01-2013 18:22
"Ростучого" - автентичний українізм. Атвічаю.
6автор28-01-2013 18:23
Тиць-тудиць! Апять заперечення ачєвіднаго. Скокі ж можна?
7Зіркохід29-01-2013 23:10
Сподобалося. Трохи переобтяжений опис світу, можна б суттєво скоротити, це додало б творові динаміки. Але й так досить нетривіально для сучасної агностичної укрфантастики
. Я спочатку на дельфінів грішив, а вийшло ще цікавіше. Мотивація героїв цілком зрозуміла, як і те, що багато читачів її не зрозуміють, бо енігма зараз - не рушій, а радше вираження діагнозу 
. Будемо сподіватися, що це явище тимчасове. Удачі!
кінечною метою – кінцевою
Святі.Коли жкартини – розділити
Уая – Уах, мабуть
Уахі – розділити
Квайнещодавно – ну й імено! Розділити
Уітабула, потокупід – аналогічно
вищою за швидкість – від швидкості
8автор30-01-2013 08:31
Канкрєтний дємон завівся у компі.
9автор30-01-2013 08:32
Кстаті, прєдидущім таваріщам апісанія замало було.
10Дврг квдл02-02-2013 11:33
Отже дане оповідання супер і заслуговує на перемогу. Автор молодець!
Подумав і вирішив написати схвальні відгуки до всіх оповідок, без виключень... а то повторюється старорежимне минулоконкурсне ярликування і зомбування. Це - супер і заслуговує фіналу, а це - не дуже.
11Фантом02-02-2013 23:27
Не зрозуміло, що в першій третині тексту коїться із розділовими знаками і пробілами. Але то таке. Далі пішло краще.
Світ гарний, атмосферний. Добряче поламав собі голову над тим, що ж герої за створіння такі. Кого тільки уява не малювала, а тут таке
Не зовсім зрозуміла мотивація Уіти. Якщо з Уахом все ясно, то з нею - не дуже. Чи то вона розділяє прагнення Уаха, чи то кохає його (якщо звісно для цих істот можна використати саме поняття "кохання").
В тексті забагато великих літер: Ну, нехай Прошарок, нехай божества, але Візерунки навіщо?
Ну, і варто було б трохи розбавити текст діалогами. Бо суцільний масив дещо важкувато сприймати. Приміром, там де Уах згадує свої розмови з Кваєм, можна було б подати діалогом. Воно б і текст розбавило і додало б "живості" тексту.
Успіхів.
12автор03-02-2013 11:24
А єжелі вони не гаворящії?
13автор03-02-2013 11:30
Женщини вашшє народ імпульсивний. Я ними не керую в житті, хочітє аби в тексті покерував?
14Lady_Guest12-02-2013 13:55
Аж до останнього абзацу в мене було стійке враження, що це Джонатан Лівінгстон у риб'ячому варіанті. Добре це чи погано, не знаю.
Ніби непоганий твір. А от мова автора в коментарях вщент знищує будь-яке бажання голосувати за його оповідання. :(
15автор12-02-2013 17:40
А при чому здєся мова коментаріїв? Га, таваріщі?
16автор12-02-2013 17:47
Канєшно Чайка пташка хароша, але ж вона там замідлялась, а мій прискарюєца. Ага.
17Lady_Guest13-02-2013 12:09
Нагадує одного малоприємного чоловічика, який професійно тролить на різних творчих ресурсах і полюбляє писати отакою самою мовою. :(
18автор13-02-2013 17:12
Нє, єто не він. А такая мова у нас скора здєлаєтца гасударствєнною (перєходная стадія до фені, не сочтітє за матюк і посилон, гаспада блюстітілі).
А якщо серйозно, то тролити можна і чистою українською чи високим штилем російської (котрий - штиль - є лише відгомоном давньої української, так ганебно зневаженої і потоптаної склеротичними нащадками, які живуть собі у залізобетонних інсулах та й не горюють особливо з цього не вельми веселого приводу).
Амінь.