Все нижчевикладене є особистою думкою лише одного з координаторів.
Офіційні висновки щодо роботи шостого конкурсу проекту «Зоряна фортеця» буде викладено пізніше. Можливо після майстер-класу, щоб охопити увесь конкурсний процес.
Serg.Torenko
Sapienti sat. Для тех, кому не sat, скажу: симпатичнейший (опять-таки говорю без иронии) конкурс «Зоряна Фортеця» ни разу еще не сумел собрать свыше 30 участников, причем участники эти в ОЧЕНЬ большой степени одни и те же.
© Григорій Панченко http://www.pokolenie.ru/?artID=713
Нажаль так воно і є. Три роки нам знадобилося на хоч якусь пристойну розкрутку. Звичайно, можна жалітися на причини об’єктивні. Стартували ми у розпал кризи, як фінансової, так і літературної, часописи виключно фантастичної спрямованості перейшли у стан близький до коми, «плюшок» та цінних призів у нас не передбачено. У значній мірі гальмували «розкрутку» певні літературно-моральні принципи координаторів (окремих). Сучасна українська література бере свого читача епатажем. І все! За цим епатажем вже нічого немає. Загальний літературний рівень (якщо дивитися на україномовні самвидави) падає невпинно. Матюкнувся – вже Поддерв’янський, згадав у тексті «цицьки» - вже дотепник, поставив суржик вже – сучасна розмовна мова (мені не ріже око stylagi у Хайнлайна, але рятуйте від наших суржикомовних). Якось не хотілось шукати потенційних авторів у середовищі, де «тусуються» подібні елементи. А тому шукали там де і завжди. У нашому рідному фендомі, відомості про конкурс розповсюджували знайомими та авторами, що вже брали участь у нашому проекті. Звичайно, без маргіналів не обійшлось. Але якось ми їх витримаємо.
Так завдяки чому ми все ж вийшли на кордон 50 текстів?
По-перше, зовсім неочевидна ідея шукати підтримку у нефантастичних, мейнстрімівських, так би мовити, виданнях. Таким виданням став «Дніпро». З ними ми намагалися налагодити роботу ще наприкінці 2009 року, нажаль це нічим не завершилося, аж як «Дніпро» сам виходить на нас і бере конкурсні оповідання собі у публікацію. Це звичайно заманює. Аякже, публікація у справжньому, товстому, щомісячному літературному часописі (видається з 1927 року)! Сподіваємося співпрацю буде продовжено.
Друге. Поступова відмова від визначення «конкурс». Насправді, конкурсів багато. Тут ми мало чим вирізняємося. З відмовою від «конкурсу», ми змушені розширювати нашу діяльність. Таким першим «розширенням» стала презентація дебютної книги нашої першої переможниці Марії Ряполової «Бурецвіт». Досить неочікувано ми отримали «дивіденд» від цієї презентації. Назва «Зоряна фортеця» пролунала з екранів телевізорів. Нехай не у прайм-тайм, але, сподіваюсь, кому потрібно – ті почули.
Третє. Власна презентація. Можна сказати, що ЗФ-6 розпочався ще в листопаді, саме з презентації на Днях фантастики. Ми спробували зробити щось незвичайне, щось таке не схоже на інші заходи конвенту. Здається вдалося. Презентацію помітили. Помітили і наше нагородження на Днях фантастики. Наступна задача-мінімум – щоб помітили і майстер-клас.
Так, добре. Тепер трохи статистики.
На конкурс надійшло 47 текстів оповідань, що відповідають Правилам. Тему було відкрито 13 січня, а прийом текстів розпочато 17 січня.
24 лютого 2011 року було оголошено про паралельний конкурс «Золота мантікора», прийом робіт на який розпочався 01 березня.
В останній день прийому робіт (05 березня) надійшла найбільша кількість робіт за день – 11 оповідань. Хоча не раз і просили не залишати усе на останні години.
ЗФ-6 – перший конкурс проекту Зоряна фортеця на якому пройшло голосування у два тури. Вибори фіналістів йшли відразу з трьох груп.
Тепер, власне, робота над помилками.
«Дед-лайн», певно, треба ставити не на опівніч, а трохи раніше. Годин на десять вечора. Розбивка на групи, переформатування конкурсної сторінки, складання архівів груп – це все забрало півтори години роботи двох координаторів (добре хоч наступний день був неділею, виспатися вдалось).
Принцип розбивки на групи був досить простим – випадкові числа. Отриманий список підчистився таким чином, щоб роботи одного автора опинилися в одній групі. Кількість робіт в одній групі (15-22) як на мене нормальна. У коментарях, щоправда, були думки, що 15-16 робіт замало. Оскільки була розбивка на групи, то усі оповідання так чи інакше було прочитано (ну було у нас в попередніх конкурсах «цей текст надіслали запізно, я не встиг прочитати»).
Система оцінювання. Поки що працює нормально. Хоча особисто мені хотілось би поексперементувати з іншою системою. Кожне (!) оповідання оцінюється певною кількістю балів (від нуля до п’яти, приміром). Переможець визначається сумою балів. Така система оцінок підтвердить прочитання усіх оповідань кожним з учасників.
Непорозуміння виникли з оцінюванням фінальних робіт. На наступні конкурси ми, певно, зробимо оцінювання фінальних робіт лише фіналістами. Інші учасники все одно не виявили особливого бажання голосувати за відсутністю власної вигоди.
Позаконкурсні тексти. Таких у нас п’ять (було більше, але дехто відмовився розміщувати свій текст на сайті проекту, а дехто вже вдруге надсилає повість, яку один раз вже викладали «поза конкурсом»). Правила не читають не лише новачки, але й учасники попередніх конкурсів. Певно система у нас занадто демократична. І саме через цю демократичність, координатор сидить і форматує надіслані тексти та видаляє подвійні пробіли (хоча і написав «Правила оформлення конкурсної роботи», незрозуміло для кого). Одну з конкурсних робіт було відправлено автору чотири (!) рази до тих пір поки вона не набула відповідності Правилам. І це з урахуванням того, що форматування координатор провів особисто. Висновок. При порушенні Правил, надсилати автору просте повідомлення «Роботу на конкурс не прийнято». Чому саме – RTFM, вибачте, читай Правила. Ну і у Правила вставило рядок на кшталт «Надсилаючи оповідання автор автоматично погоджується з Правилами та підтверджує ознайомлення з Правилами оформлення конкурсної роботи». Хлопці-дівчатка, Правила вони ж не просто так написані. Порівняйте тексти які ви надсилали з тими що викладено (навіть не на конкурсній сторінці, а там «Скачати»). То що важко привести текст у нормальний читабельний стан? А ще краще відразу виставити нормальне форматування і писати вже з його використанням. І не треба жалітися на непорозуміння з MS Office Word, немає там нічого складного, а талановита людина – талановита в усьому.
Учасники. Ох, правий тут пан Панченко. Нажаль. Люди, за нечастим винятком, одні й ті самі. Дуже добре, що перше місце отримав саме дебютант. Але інші призові місця за ветеранами нашого конкурсу. Перед кожним конкурсом ми проводимо рекламну компанію: розсилка запрошень нашим авторам, записи у літературних спільнотах та форумах України та Росії. Але фендом, виявляється, досить компактна штука і люди на всіх цих форумах і у спільнотах – одні й ті самі. Ну, спробуємо пробиватися у мейнстрім (тим більш, що вже почали – співпрацюємо з «Дніпром»).
Ну і політика коментарів. Там де є конкуренція, боротьба, там є і «брудні технології». Проти них боротимемося плюсометом. FIDO зразка 1998 року влаштувати неважко, проблема у тому що постраждають і адекватні учасники. Ну, введемо у Правила окремий розділ про коментування.
Саморозкриття учасників. Ми з координаторами продумували кілька схем. Наприклад, ввести коментатора «Автор» з відкритим паролем. Нажаль жодна не підійшла. Всі вони працюють при невеликій кількості людей у «міжсобойчику». Отже, ми вислухаємо усі пропозиції з цього питання.
Ми також готові до будь-якого діалогу з предмету покращення діяльності літературного проекту. Так, ми не ідеальні, а зі сторони усе видно краще.
P.S. Ще щось згадаю – допишу.
Коментарів: 31 RSS
1Сергій Мисько20-03-2011 19:03
Все правильно. Було б не кисло самостійний альманах "Зоряна фортеця". Можливо для початку залучати кошти конкурсантів...
А то мабуть оповідання "Пачамача" поверталося на реконструкцію чотири рази... Так, було таке. Конкурс перспективний і заслуговує на достойну пролонгацію...
Автор Пачамачі
2Пан Мишиус20-03-2011 20:12
>Можливо для початку залучати кошти конкурсантів...
А от цього непотрібно навіть на початку. Тому що тоді можна скатитися до "хочешь публікуватися - плати", або "друкуємо тільки тих, хто платить".
Хоча, звичайно, гроші у проект вкласти можливо, але тоді треба продумати договіри та обов'язки сторін.
А щодо самого конкурсу скажу, що організован він досить непогано. До нього ще приєднати форум з відгуками про оповідання, "вгадайкою", "скарбницею перлів" - і буде зовсім чудово.
Але й так було непогано.
Хоча реклами конкурсу не завадило би ще більше.
3Sergiy Torenko20-03-2011 21:41
У альманаху необхідності немає.
Із двох сотень конкурсних оповідань більше двадцяти вже опубліковано. Це кожне десяте. У редакціях із "самоплину" стільки не витягають на публікацію.
Для чого примножувати сутності? Оккам цього не радить.
4Автор Пачамачі20-03-2011 21:47
Так то воно так... Але ж в місцях публікації про це не написано. А так хоча один можна тіпу юбілєйний...Для історії= Пятілєтка... Чи восьмілєтка. Якось так. Смисл ви уловили
Сергій Мисько
5Sergiy Torenko20-03-2011 21:52
Не написано що?
6Автор Пачамачі20-03-2011 21:54
Ну що це вже двадцяте оповідання взяте від Фортеці...
7Sergiy Torenko20-03-2011 22:17
Не бачу необхідності. Твір належить авторові (або тому кому автор передав права), а не ЗФ.
В кількох номерах УФО, якщо мені не зрадує пам'ять, оповідання з ЗФ було опубліковано у рубриці "Конкурс".
8Субчак20-03-2011 22:43
Sapienti sat. Для тех, кому не sat, скажу: симпатичнейший (опять-таки говорю без иронии) конкурс «Зоряна Фортеця» ни разу еще не сумел собрать свыше 30 участников, причем участники эти в ОЧЕНЬ большой степени одни и те же.
Тю, хлопці, не звертайте уваги! Після двох разів у мене теж мисля з"явилась: "А може пора взяти планку вище? Навіщо мені ця пісочниця, як казала одна панянка?"
Ніхто і ніде не написав, що ЗФ - конкурс для новачків. Змагаючись, ми всі сезон за сезоном вчимося, і слід відзначити, що якість оповідань реально росте. Ми читаємо інших, бачимо їхні помилки, знаходимо хороші прийоми. Я РАДИЙ, що мене цього разу обскакали, сподіваюсь тільки, що причиною тому не обіцянка гонорарних публікацій в "Дніпрі". Однак нехай ті, хто братиме участь надалі, не розслабляються. Родина у мене велика, а футболки від Зіпи так всім сподобалися, що нескоро ви мене здихаєтеся.
9Sergiy Torenko20-03-2011 22:59
Дякую, Олеже
Ні, на Панченка треба звертати увагу. По перше, людина розумна, а по друге - з мечем... Великим
Є в його статті де-які фактичні помилки, звичайно. Але проблему він окреслив цілком актуальну. Спробуємо цю проблему якось розв'язати.
10Аноним21-03-2011 00:02
Ви вбачаєте проблему в тому, що учасники повторюються? По-моєму, це навпаки добре. Формується певна "школа". Безперечно, слід залучати й нових людей, щоб кількість учасників була якомога більшою.
11Gulia-Mulia21-03-2011 03:34
І я тут свої п"ять копійок вставлю, бо є таке непереборне бажання
. Я дуже вдячна хлопцям за те, що створили цей конкурс. Говоритиму зі своєї дзвінниці, так що вибачте за певний егоїзм. Чого, питається, було мені треба від життя, якщо мене, таку геніяльненьку, уже з двадцяти років публікували у періодиці, в 22 вийшла перша книжка, отримавши купу позитивних відгуків, згодом друга й перевидали першу в "Кальварії", а далі - пиши й тягни у видавництво, шансів видатися 90 зі ста...
Так ні ж. Почало мене плющити й ковбасити. Адже справа не в тому, щоб видатися. Зажити свої 10 хвилин слави, коли беруть у тебе інтерв"ю на ТВ чи побачити свої слова в часописі. Справа в тому, що бачу я певну "недоробленість" українських авторів і сама не хочу бути такою "недоробленою". З українських авторів виваженість, вивершеність, цілісність, зрілість і мудрість я бачу лише в Ліні Костенко.
Пишу я виключно "під себе", ясно бачу, що фіг там я фантаст у традиційному розумінні цього слова. Але фантастика мене приваблює тим, що це - література ідеї. Що, окрім реальності, можна писати про сутності, можна писати - про все, наскільки вистачає майстерності.
А майстерність завдяки конкурсу таки зростає. Але перед усім ЗФ для мене - це спілкування. Я там того, погарячкувала, певно, що більше не прийду... Куди я без вас... І навіть, якщо ніколи не буде у мене футболки, ніде мене так творчо не роздаконять як оце отут... Словом Viva Фортеця!
12Пан Мишиус21-03-2011 08:02
В жодному разі. Тут головне не "гонорарна", а "публікація".
Саме так, і тільки так!
О! О це діло, яке я полюбляю. Люблю виклики. Буду чекати.
Що, дійсно будуть футболки?
13Пан Мишиус21-03-2011 08:07
Дуже важливо бачити критичні відгуки на своє оповідання. Тому й зростаємо. Хочу сказати, что в останні дні фіналу неначе всі учасники завмерли. І взагалі, якщо було б ще більше критики, то було б ще краще.
14марко21-03-2011 08:35
тут яка історія: особисто я до конкурсів ставлюся не дуже, себто тих, де чітко вказано тему. На М.Д. твір пишеться не на "замовлення", але, звичайно, можна й так. Щодо висловлювання добродія Панченка, думаю має він якусь рацію. Ну то й що? По-перше, нові люди таки з'являються, а інші теж не тупцюються на місці. Цікавий момент, кожного конкурсу читаю у коментах приблизно таке - от, мовляв цього разу рівень нижче, ніж попередній. А щодо пулікації - штука, беззаперечно, приємна, але для мене не є стимулом. "Тридцять учасників" - як до цього ставитися? Слухайте, а як ставитися до того, наша література живе "накладами" в 2-3 тисячі, до того, що журнали, тільки виникають, і одразу зникають (Золота Доба, якщо не помиляюся), та до інших речей про які говорити не хочеться. Фортеця на мою думку є відбиттям нашої літератури. А нехай буде небагато творів, але гарних. Тим більше про конкурс знають, реклама була, та й не один рік. Для себе бачу перспективи такі - працювати, підвищувати свою майстерність і Фортеця в цьому сенсі допомагає. А де ще можна почитати фант. твори українською, порівняти зі своїми, почути критику? А ніде.
15Sergiy Torenko21-03-2011 09:07
Проблема в тому, що значна кількість учасників повторюється. А проблема вирішується новими кадрами. Треба цю значну кількість якось розчинити.
Про всяк випадок. Дніпро сам обирає тексти для публікації. Вони не обов'язково візьмуть переможця чи призера. У них своя певна політика.
п.4.1. Правил: "Переможець отримує Футболку Переможця (надається інтернет-магазином стильних футболок http://zipa.prostoprint.com)."
Десь у мене були тези доповіді для КЛФ щодо конкурсного руху у сучасній фантастиці. Треба буде пошукати.
Справа в тому, що існує певна кількість авторів, і серед них авторів непоганих, які не можуть писати без поштовху (рос. пинка). Конкурс із заданою темою є достатнім поштовхом для них. А потім це переростає в інтелектуальну наркоманію - від конкурсу до конкурсу.
16Пан Мишиус21-03-2011 10:29
І це добре. Тому що шанс і стимул залишається в кожного. Всі ми полюємо за своїм птахом вдачі.
17Шибальба21-03-2011 12:37
Поштовх
Поштовх це добре. Але, зрозуміла я, конкурс на тему - це перегони. Я поспішаю за темою, женуся і це впливає на якість. З іншого боку - писала я свою фантастику, посилала туди й сюди і нікому не була потрібна. Тепер, коли я знайшла ЗФ, я сама вирішую - бігти мені навздогін за темою чи ні.
Школа тут і справді є. Мені не вистачало цієї школи короткої прози, та ще й такої щоб товктися в гурті знаючих людей.
Що до ЗФ, хочу запитати: Ви окрім конкурсу якусь ще діяльність ведете?
І про оформлення робіт: стараюся. Постараюся ще.
18Gulia-Mulia21-03-2011 16:50
Думаю, так воно і є, якщо жити самими конкурсами. Але поміж ними (я говорю про Фортецю) таки добряча перерва, за яку дехто встигає повість настрочити, знайти щось нове. Я читала негативні відгуки про мережеві конкурси як Олдів (на сайті аю-дагу) так і Лук"яненка у збірці його оповідань. Тут вихід - писати не "під конкурс", а "під себе", як на мене. А поштовх я від фортеці отримую добрячий, мені не на одне оповідання вистачає, а на шмат роману (в кущах). Взагалі мрію коли-небудь поїхати на Аю-даг. Рано чи пізно...
19Пан Мишиус21-03-2011 18:20
А я найчастіше пишу саме для себе. А конкурси вже самі знаходяться під оповідання. І ось такі оповідання, які пишеш саме для себе і не хочеш нікому вгодити, найчастіше і показують достойний результат на конкурсах.
Але інколи і для теми конкурса, яка співпадає з твоїми думками, знаходиться такий сюжет, що не написати неможливо.
Але найчастіше, ліміти конкурсів можуть вбити твою фантазію, заперти в рамках числа символів.
І якщо ти розумієш, що теиа не твоя, і оповідання не "піде", то краще не писати взагалі.
20Sergiy Torenko21-03-2011 19:17
Окрім основної роботи?
Приймаємо участь у діяльності Київського Клубу любителів фантастики (КЛФ), зараз створюється Всеукраїнське об'єдання любителів фантастики (ВОЛФ), з ними ми також співпрацюватимемо, і як конкурс, і як приватні, так би мовити, особи.
Їздимо на українські і (дуже нечасто) на російські конвенти.
21марко21-03-2011 19:59
Пане Мишиусе, ваші думки на сто відсотків співпадають із моїми
22Sergiy Torenko21-03-2011 20:48
2Gulia-Mulia
Окрім, Аю-Дагу є ще Портал, Дні фантастики, Зоряний міст... Мантикора ось ще буде. Є куди їхати
До речі, якщо ми тут вже літературна майстерня
рекомендую ознайомитися з публіцистикою Г.Л. Олді. А саме з "Десять искушений юного публиканта", у мережі знайти неважко. Тверда копія у книзі Г.Л.Олди "Фанты для фена: Избранные произведения" Москва: ЭКСМО, 2008. ISBN 978-5-699-27613-4.
Так ось, там і про конкурси є. Розділ "Спортивность".
Отже, до ознайомлення рекомендовано.
23злИй22-03-2011 11:39
Після чергового нікуди не потрапляння щоразу зарікаюся, що ні ногою сюди. Але потім попускає.
На мою думку щось потрібно робити з оцінюванням. Бо коли твори авторитетів (Радутного - наприклад) не виходять у другий тур - це нонсенс (при чому в той другий тур виходять такі кумедні креативи ("Уйгурстанська історія" наприклад), які б я посоромився взагалі комусь показувати, а не те що на конкурс надсилати). Можливо - доцільно спробувати змішану систему - топ учасників + топ журі. Тих же організаторів попросити оцінити і (або) перможців попереднього конкурсу - хай спільноий топ сформують - але не 10 балів за перше місце - а скажімо 20 або 30. Щоб той топ був вагомим але і "глас" народу повністю не душив.
Щодо росту: от написали три відгуки 1-ий "кльово", другий "в топку", третій - "х.з.", і ще один традиційний де вказано що не вистачає коми та два русизми. Офігєнське підгрунтя для творчого росту.
ОТакі мої нікому непотрібні думки.
24Шибальба22-03-2011 12:25
25Sergiy Torenko22-03-2011 13:30
Зараз таки система працює у "Золотій Мантикорі". Подимивимось що з того вийде.
Але потрібне журі. І таке журі, яке буде авторитетним для більшості учасників і матиме достатньо вільного часу, щоб безкоштовно вичитувати конкурсні тексти.
В першому конкурсі у нас були редакторські +10 від УФО. Наскільки я пам'ятаю ті +10 нічого не дали. Тобто текст, який сподобався редакції УФО, все одно опублікували, але зайняти якусь більш прийнятну позицію на конкурсі у оповідання не вийшло.
Далі. Топ організаторів. Організатори можуть знати авторів особисто. Тобто не виключена можливість проштвовхнути когось "свого". Ну і, особисто я, можу погано оцінити досить хороший текст через його кепське оформлення.
Якось так.
26Сергій Мисько22-03-2011 13:59
Ідеального варіанту немає і не буде. В кожного свої бачення варіантів. а конкурсу - бути! Фантастика повинна бути різною... Експериментуйте собі на втіху. Якщо це цікаво не тільки вам - бомба. Спектр треба розширювати. Обмежувати авторів не варто. Всі сталі уявлення про фантастику тільки гальмують процес.
Автор Пачамачі
27Олег Сілін23-03-2011 01:45
Дозвольте, інший координатор трішки скаже про конкурс
Так, про це ми неодноразово думали. Був розроблений проект щорічної збірки, у яку мали б увійти кращі оповідання конкурсу, оповідання метрів жанру та критична передмова чи післямова. Але проект наштовхнувся на два підводний каменя.
Перший: збірки погано продаються, тому їх погано беруть у роботу видавці. На більш розвиненому ринку книг у США мають стійкий попит лише антології "Краще за рік", у Росії іноді виникають комерційні замовлення на тематичні збірки, також виходить дві-три збірки кращого - і все.
В Україні сам жанр фантастики не дуже популярний (для нього навіть є евфемістичний термін "химерна проза"), а збріка фантастичних оповідань - непопулярна удвічі.
Другий: ситуація з податками. Українські видавництва не ризикували вести перемовини до прийняття Податкового Кодексу. Зараз його вже прийнято, тож деяка визначеність вже є. От чи у кращий бік - побачимо.
Ще один важливий аспект, пов'язаний з альманахом чи то збіркою.
(тут більшою мірою власні думки)
Є таке розуміння, що автор за видання свого твору не має платити ані копійки. В умовах сучасного українського видання авторові можуть не заплатити гонорар, але в ідеалі - автор має його отримати. У сферичному ідеалі - великий
Тому вкладати гроші у самвидавчий проект чи то стягувати їх з авторів за публікацію вважаю недоречним.
NB: Видання за системою Print-on-Demand не вважаю самвидавом.
28Олег Сілін23-03-2011 02:50
Пан Мишиус пише:
Це так. І над цим постійно працюємо. Але, при бажанні, в цьому нам можуть допомогти наші шановні автори.
От завершився Шостий конкурс - розкажіть про нього на тих ресурсах, де ви проводите багато часу. В кожного з нас є свій улюблений сайт чи форум. Залиште там інформацію про цей конкурс, і потім додайте інформацію про Сьомий конкурс, коли він почнеться. Це не важко, а конкурсу дійсно допоможе.
Доречі, дуже вдячний пану Кузьменку за розгорнутий відгук в нього на сайті.
Аноним пише:
Дякую, що майже один в один повторили відповідь пану Панченку
Приємно, що знаходяться однодумці.
Gulia-Mulia пише:
Вірно було сказано: багато хто пише на конкурс тому що це - конкурс. Олді та Лук'яненко критикують оцей аспект змагань заради змагань. Так, конкурс допомагає зібратися й написати. Але, якщо вже пишеться, то не слід писати лише на конкурс, і брати участь у всіх мережевих конкурсах лише через нестачу своєрідного адреналіну.
Навесні 2009-го Олді не дуже приємно відгукнулися про «Фортецю» саме через конкурсні засади. Вербалізували те, що вже було у підсвідомості. Так з'явилася творча майстерня і розуміння, що ЗФ має давати авторам не тільки адреналіновий, а ще й творчий поштовх.
Може ще у цьому напрямку щось придумаємо. Може ви щось підкажете ;)
Шибальба пише:
Це наразі одне з наших завдань. Познайомити людей, які мають спільний інтерес.
29John Smith23-03-2011 15:39
Панове, розслабтеся. Товариш Панченко, при всій моїй до нього повазі, як до літературного діяча, на жаль, е-е-е... ну, скажімо так, не любитель української мови. Якби було не півсотні, а півтисячі учасників, він би все одно знайшов, за що піддати конкурс жорстокій критиці.
Для довідки - на "грілці" зараз близько 80 учасників. Отакі справа. Здається, цікавість до конкурсів потроху спадає. Так що результати дуже й дуже непогані.
Але продовжувати працювати над розширенням аудиторії, звісно, треба.
30John Smith23-03-2011 15:48
2ЗлИй: от лише не треба з мене ікону ліпити!
Я дуже нерівно пишу, буває, що непогано виходить, але буває, чесно скажу, лайно. Цьогоконкурсне оповідання вийшло явно середнім, так що нічого дивного. Знову ж таки, мене регулярно заносить у такі хащі, які малоцікаві середньому читачу, а голосування - це такий собі аналог фокус-групи для оцінки якогось товару. Результати дають мені знати, що я рухаюсь не в тому напрямку. Так що все ок із системою голосування, єдине що (я вже це висловлював) цього разу було замало оповідань в групі.
2Скай: а де Олді висловились про конкурс, тицьніть пальцем, pls.
31Олег Сілін23-03-2011 16:30
У бесіді за лаштунками конвенту, Джоне
І, маю зазначити, це було дуже вчасно і пішло лише на користь.