Інформаційний бюлетень
Всеукраїнського Об'єднання Любителів Фантастики
Зміст
• Новини організації
• Новини друку: Новинки від КСД, Кальварії, Нори-Друк, Шико
• Новини перекладів: Встигнути до виходу фільму!
• Новини авторів: Презентації книг та інтерв’ю Любко Дереша.
• Новини конвентів: Партеніт - фестиваль фантастики «Сузір'я Аю-Даг»; Харків - «Червона зірка».
• Новини конкурсів: Конкурс «Дім, милий дім» завершено.
• Новини клубів: 10 років журналу «Фанданго».
• Різні новини: фантастичні прем’єри кінематографу.
• Погода і спорт: Космічна погода: сонячне затемнення та комета.
Новини організації:
Рішення віце-президента ВОЛФ від 8 листопада 2013:
Призначаю завідувачем інформаційним сектором Всеукраїнського об'єднання любителів фантастики Маріанну Малину.
М. Малиній забезпечити регулярний вихід у світ Інформаційного бюлетеня ВОЛФ українською та російською мовами, а також активізувати роботу сайтів ВОЛФ (Київкон).
Віце-президент ВОЛФ
Іраклій Вахтангішвілі
секретар ВОЛФ
Марія Пухлій
Новини друку:
Українською:
Марина Троян. Обліковець. – Х.: КСД, 2013, – 288 с.
У цьому романі загадок більше, ніж відгадок. Хто такий дивний обліковець? Обліковця має кожна людина, але вони — не янголи-охоронці. Їх бачать лише діти й божевільні, їхнє завдання — не охороняти, а рахувати. Що саме? Навіщо? На деякі запитання люди не мають права знати відповіді.
Ярослав Мельник. Далекий простір. – Х.: КСД, 2013, – 288 с.
У світі, де очі вважаються атавізмом, а можливість бачити — божевіллям, з`являється зрячий юнак. Габра намагаються вилікувати, але йому вже судилося дізнатися про страшну таємницю правителів цього грандіозного хмарочоса-держави, де мільйони людей контролюються електронними давачами і не здогадуються, що живуть за хмарами...
«Далекий простір» — серйозний роман. Він жахливо космополітичний. І це добре. Потрібно нарешті побачити, чим може закінчитися глобалізація, яку наші політики уявляють як безсумнівний позитив.
Дара Корній. Зворотний бік темряви. – Х.: КСД, 2013, – 340 с.
Разом зі своїм батьком лихим Стрибогом Мальва перейшла до світу темних. Її наставниця свідомо пішла на цей учинок, адже вважає, що Мальва сама повинна зробити вибір, на чиєму боці їй залишитися. Знання Мальви зростають з кожним днем, і темний бік приваблює своєю силою та обіцянками цілковитої влади, адже її батько Стрибог — наймогутніший із темних. Але на світлому боці в неї залишилися близькі люди та коханий. Від того, чи витримає Мальва випробування, залежить доля багатьох світів, але не можна недооцінювати підступність темної сили...
Вікторія Гранецька. Тіло тм. – Х.: КСД, Серія: Зірки української прози. 2013, – 320 с.
Мрія про вічну молодість завжди приваблювала людство. Вона залишалася недосяжною, аж поки корпорація «ТІЛО™» не розробила унікального методу продовження життя шляхом… переселення душ. У світі, де панує сила гаманця, твоє тіло належить тобі, аж доки хтось не захоче його придбати…
Колись Юрій боровся за свободу в Україні, тепер він доктор Паскуда — головний лікар славнозвісної корпорації. Спогади про минуле життя не дають йому спокою, і він розшукує Іванку, дівчинку, яка разом з ним зростала та була примусом вивезена з України для участі в перших експериментах. Намагаючись виправити помилки минулого, Юрій зустрінеться з пекельним ворогом — людською жагою жити вічно…
Любко Дереш. Миротворець. – Львів: Кальварія, 2013
Нова книжка молодого українського письменника складається з двох повістей та оповідань. Перед нами постає зовсім несподіваний і трохи загадковий Любко Дереш...
"Миротворець" - дивні історії, сумні та загадкові, леймотивом яких звучить філософська думка: "ГЕНІЇ ТА ГЕРОЇ ЗАВЖДИ САМОТНІ..."
Любко Дереш. Остання любов Асури Махараджа. – Київ: Нора-Друк, 2013
На віддаленій планеті Асура-лока, що повнилася туманами і далекими криками пропащих душ, молодший науковий співробітник кафедри маніпуляцій при Інституті гуманітарних досліджень і випробувань, демон, що звався Асура Махарадж, сидів, звісивши хвоста в безодню, й тяжко думав.
Безодень на його планеті вистачало. То була невелика обитель-сателіт, що оберталася довкола столичної планети найглибшої підземносвітньої системи Патала-лока. Вона дісталася Асурі Махараджу як спадок від батька, відомого астролога й математика, і невеликий палац, що прикрашав одноманітний космічний пейзаж Асура-локи, був чи не єдиним місцем, де можна було знайти прихисток від повзучих туманів самотності, які огортали маленьку планету.
Для любителів народної міфології: вийшов цікавий етнографічний матеріал:
Лілія Мусіхіна. Звіролов; Тернопіль. – Навчальна книга – Богдан, 2013
Луцьк надрукував легенди:
Заржицька Еліна. Великий Луг над Дніпром: казки і легенди / Е. І. Заржицька. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2013. – 160 с. + 24 іл.
Російською:
В серії «ПАРТЕНІТ» вийшли чергові дві книги (книги серії «Партеніт», що випускають спільно видавництва: «Сніговий Ком М» (Москва), «Шико» (Луганськ) і «Максим» (Луганськ). Серія створена на базі літературного семінару під керівництвом Г. Л. Олді та А. Валентинова, який ось вже п'ять років проводиться в смт. Партеніт (Крим).
Аріна Свобода. Роман «Флогистон».
Співробітниця секретного підрозділу Ліка Біла дізнається, що її син-підліток скоїв тяжкий злочин. Можливо, він, як і сотні інших, став жертвою психотронного впливу. Чи вдасться Ліці знайти злочинців і зупинити їх - або невідомі сили вже вирвалися на свободу, і Росія стоїть на порозі нової громадянської війни?
«Флогістон» - роман на стику жанрів і напрямів, що поєднує в собі містику і наукову фантастику, політичний трилер і психологічну драму.
Віталій Кривоніс. Роман «Край твоих предков».
Що ти будеш робити, якщо Вовк зжере сонце і місяць, і настане Година Раґнарьок? Підеш геть, ховаючи обличчя, перекладеш відповідь на сильних і мудрих? Або вийдеш - «один проти неба» - щоб сконати у марній і безглуздій боротьбі в корінні Світового Древа, яке росте за крок від твого порогу?
Світ пивовара Сноррі, який зветься Божевільним, не загинув у битві при Норгарді, але й не вцілів. І ось Корд'аен О'Фліннах, Лис, Мідний Суддя, могутній друїд і друг Сноррі, збирає осколки старого світу. Збирає тих, хто втратив все, включаючи свої горезвісні ланцюги, хто готовий пожертвувати собою, пройшовши випробування в легендарному Дев'ятому Замку. Кожен з дев'яти учасників походу - за себе, але всі разом вони - за мир. За край своїх предків, який не закінчується за річкою або вересковой пусткою. За свою землю, бо іншої у них немає, і відступати нікуди - позаду Хель.
Кожен - у відповіді за себе, але Лис - у відповіді за всіх. Нехай на серце з'являться нові шрами, а у волоссі - сивина, нехай спроба стане тортурами, - гра коштує не свічок, але факелів. А Дев'ятий Замок вартий своїх скарбів. Це не питання щастя. Це питання честі.
То як ти відповідатимеш на найбезглуздіше з питань?
В'ячеслав Астров-Чубенко. Всего лишь трасер, роман. К.: Інтерсервіс; роман; серія Лабіринти Всесвітів 2013.
[OldNews]
Фантастика, видана в Росії:
Видавництво «Сніговий ком М» (Москва), серія «Антології»:
«Вербариум» (Збірка оповідань і повістей, що присвячені Слову. Зміст:
Буква: Ярослав Вєров: «Боевой алфавит»; Майк Гелпрін: «Ля-с-мля»;
Слово: Ярослав Кудлач: «Кто они?»; Сергій Пальцун: «Два байта»; Юліана Лебединськая: «Слова имеют значение»; Ніка Батхен: «Имена не выбирают»;
Язык: Елі Бар-Яалом: «Полтора бодуэна в секунду»; Мерсі Шеллі: «Голос»; Костянтин Сітніков «"Чапаев и пустота" в переводе на язык клингон»; Далія Трускіновська: «Лингводемон»; Олена Клещенко: «Призыв»;
Речь: Г. Л. Олді: «Скидка на талант»; Ася Міхєєва: «Большой брат»; Ярослав Кудлач: «Вляние»; Костянтин Сітніков: «Если я говорю языками человеческим и ангельскими…»; Леонід Кудрявцев: «Чат»;
Текст: Юрій Іваниченко, Катерина Кузнецова: «Зри в корень»; Г. Л. Олді: «Пять минут взаймы»; Наталія Резанова: «Хороший писатель»;
Плагиат: Андрій Валентинов: «Сады Соацеры». Укладач Далія Трускиновська), 2013.
TERRA IMPERIUM: Алекс Громов, Ольга Шатохіна: «TERRA IMPERIUM». Укладачі Гліб Гусаков і Сергій Чекмаєв), 2013.
Видавництво «Сніговий ком М» (Москва), серія «Справжня фантастика»:
«Фимбулвинтер. Пленники бирюзы» (роман написали у співавторстві учасники літературного семінару «Партеніт»: Олена Красносільська, Юлія Скуркіс, Юліана Лебединська, Микола Немитов, Ігор Вереснєв та Олег Сілін), 2013.
[OldNews]
Періодика:
Вийшов у світ спецвипуск журналу «Меридіан», N 5/2013 (23): «Время ВОЛФкона» (вересень-жовтень 2013). Зміст спецвипуску:
Іраклій Вахтангішвілі: «Путь ВОЛФкона» (вступна стаття).
Оповідання: Олег Сілін: «Дежавю»; Володимир Арєнєв: «Залог стабильности»; Аліна Стародубцева (Лі Гевара): «Дневник Елки»; Лео Каганов: «День академика Похеля»; Генрі Лайон Олді: «Кое-что...» («Про вампиров»; «О женщинах»; «О провидцах»).
Статті: Тетяна Пліхневіч: «Миф о хрустальных черепах»; Євген Макухін: «О бедном злодее замолвите слово»; Сергій Лапач: «"Попаданцы": взгляд старого читателя» ; Юрій Іванов: «Путеводитель по "самотеку"».
[Григорій Панченко]
Вийшло друге число електронного журналу «Світ фентезі».
Зміст випуску:
Публіцистика:
Фентезійний календар
Новини
Огляд:
Химери Мандрівного замку
Нечарівні чарівники або про «Трилогію Бартімеуса» Джонатана Страуда
Комікс:
Смерть і Діва
Гаряченьке:
Охи ж ці екранізації!
Репортаж:
Химерна рада (ВОЛФкон-2013)
Галерея:
Магнетизм гострого погляду
Анімація:
Як подружитися з демонами (аніме «Книга дружби Нацуме»)
Майстерня:
Чарівна паличка своїми руками
Репортаж:
Київські хроніки НЕзвичайних чарівників (зустріч Поттероманів у Києві)
Читальня:
Інна Ковалишена «Зоряна Зоряна: Розділ 3»
Софія Ворон «Світ Стихій. Ксенія Беліна. Без Минулого: Розділ 2»
Анастасія Шнайдер «Марта і Годинникар: Розділ 2»
Людмила Лаврентьєва «Зміїне лігво»
[OldNews]
Вийшов черговий номер журналу «Український фантастичний оглядач» (№4 за 2012 р.).
Зміст:
Радій Радутний. Колонка редактора – с.1
Проза
Наталя Ліщинська. Чотири світи: [Повість] – с.2-20 – [Закінчення]
Володимир Вакуленко. Химери: [Оповідання] – с.21-30
Ольга Куницька. Каліпсо або конструктор світів: [Оповідання] – с.31-37
Олеся Козій. Скарбник: [Оповідання] – с.38-40
Дмитро Гридасов. Всипоглинаючий пісок: [Оповідання] – с.41-44
Андрій Хащівський. Генофонд: [Оповідання] – с.45-51
Прибульці
Дмитро Підберезський. Моя дружина – Melopsittacus undulatus: Орнітологічне оповідання / Пер. Радія Радутного – с.52-57
Ніка Ракітіна. Перстень для Гелени: Легенда / Пер. Віталія Геника – с.58-62
Поезія
Андрій Ницик. 13-те, П'ятниця: [Поема] – с.63-65
Інтерв’ю
Наукова фантастика не помре: Інтерв’ю з письменником Ігорем Соколом / Бесіду провела Олена Вінницька – с.66-70
Критика
Маріанна Малина. Як бути з Ботами?: Рецензія на роман Максима Кідрука «Бот» – с.71-72
Історія української фантастики
Віталій Карацупа. До вільної України через всю Сонячну систему: Життя й творчість Юрія Тиса-Крохмалюка – с.73-76
Наукпоп
Олексій Грабовський, Радій Радутний. За що згорів Джордано Бруно або Можливо, ви – обраний! – с.77-82
Тоталоскоп
Тоталоскоп: [Новини фантастиці зі всього світу] – с.83-90
Фантастичні новини
Реальність на межі фантастики: [Новини науки зі всього світу] – с.91-96
Новини перекладів:
У листопаді, майже до виходу однойменного фільму, київське видавництво «Брайт букс» видало український переклад роману Орсона Скотта Карда «Гра Ендера». Переклад: Валерій Верховський та Тетяна Педан
Орсон Скотт Кард. Гра Ендера. – К. : Брайт Букс. 2013. – 400 с.
Видавництво «Країна мрій», що минулого року (теж до виходу фільму) видала переклад трилогії Сюзанни Коллінз («Голодні ігри», «У вогні», «Переспівниця»), порадувала трохи запізнілим відносно виходу фільму перекладом «Гри престолів» українською:
Джордж Р.Р. Мартін. Гра престолів. – К. : Країна мрій. Серія: Пісня льоду й полум'я. 2013. – 800 с.
«Країна мрій» втішила й класикою НФ: «Цветы для Элджерона» Дэниел Киз (російською):
Дэниел Киз. Цветы для Элдерона. К. : Країна мрій. 2013. – 416 с.
«Навчальна кига Богдан» продовжує переклад серії книг Сари Різ Бреннан (в 2011 році був виданий «Лексикон демона»)
Сара Різ Бреннан. Угода демона. Книга друга. Повість. Тернопіль. – Навчальна книга – Богдан. 2013, – 328 с.
В тому ж видавництві видали Вольдемара Бонзельса:
Вольдемар Бонзельс. Небесний народ. Тернопіль. Пер. з нім. Роман Матієв – Навчальна книга – Богдан. Серія: Богданова шкільна наука. 2013, 216 с.
Не обминули українські видавництва й футурологію:
Мічіо Кайку. Фізика майбутнього / Переклад з англ. Анжела Кам´янець. – Львів: Літопис, 2013. – 432 с.
Як виглядатиме світ у наступні 100 років. Версія Мічіо Кайку «Фізика Майбутнього» – це захоплива науково-популярна розповідь, що сплітає докупи останні досягнення провідних науковців світу. Книжка ґрунтується на інтерв’ю з понад 300-ми відомими фахівцями різних галузей, які генерують ідеї наукового прогресу. Майбутнє комп’ютера, штучного інтелекту, медицини, енергії, космічних подорожей і навіть майбутнє багатства – про все це можна дізнатися з книжки.
Новини конвентів:
Сьомий кримський відкритий фестиваль фантастики «Сузір'я Аю-Даг» відбувся з 24 по 27 жовтня 2013 р. в смт Партеніт (АР Крим). Фестиваль проводився на базі лікувально-оздоровчого комплексу «Айвазовське» на березі моря. У заходах фестивалю в цілому було задіяно більше ста двадцяти учасників з Росії, України, Латвії, Ізраїлю, США і власне Криму. У фестивалі взяли участь письменники: Олег Ладиженський і Дмитро Громов (Г. Л. Олді, Харків), Борис Георгієв (Харків), Далія Трускіновська (Рига), Степан Вартанов (Москва), Дмитро Володіхін (Москва), Ігор Мінаков (Москва), Юрій Райн (Москва), Сергій Чекмаєв (Москва), Дмитро Федотов (Москва), Антон і Олена Первушини (Санкт-Петербург), Юлія Зоніс (Санкт-Петербург), Наталія Мазова (Санкт-Петербург), Світлана Дільдіна (Самара), Дмитро Скірюк (Перм), Наталія Шнейдер (Омськ), Юлія Галаніна (Іркутськ), Юліана Лебединська (Київ), Олег Сілін (Київ), Дмитро Дзиговбродський (Дніпропетровськ), Ігор Вереснєв (Донецьк), Ярослав Вєров (Донецьк), Владислав Русанов (Донецьк), Володимир Єшкілєв (Івано-Франківськ), В'ячеслав Демченко (Керч), Ніка Батхен (Феодосія), Майк Гелпрін (Нью-Йорк) і багато інших авторів. На фестивалі були присутні представники видавництв «ЕКСМО» (Москва), «Віче» (Москва), «Сніговий Ком М» (Москва), «Шико» (Луганськ); журналів «Наука і Життя» (Москва), «ФанCity» (Москва), «Фантастика і детективи» (видавництво ТОВ «Екопрес», Москва), «Космопорт» (Мінськ), «Феміна» (Сімферополь), а також критики, редактори, автори-початківці і просто любителі фантастики.
У рамках фестивалю відбулися майстер-класи А. Первушина та Г. Гусакова (Ярослава Вєрова) за участі Сергія Чекмаева «Є контакт?», Д. Скірюка «Містичний горор-бойовик», Олени Первушиної «Фантастика жіночим почерком», Д. Володіхіна «Рецензія на фантастичний твір», семінар Д. Федотова і Л. Синіциної з фантастичного оповідання «Як правильно писати НФ-оповідання» (за підсумками конкурсу «Фантастичне літературознавство»); доповіді Володимира Єшкілєва «Фантастика між Тисою і Збручем. Повільне сходження в етнічному стилі», Тетяни Пліхневіч «Цивілізації Мезоамерики в літературі: від "благородних дикунів" до "сатанинських культів"», Юлії Галаніної «Анатомія бестселера. Чому "Сутінки" - явище природне, "Код да Вінчі" - механічний конструкт, а Борис Невський, м'яко кажучи, неправий, розмірковуючи на сторінках СФ про стан справ у Young Adult», Олени Первушиної «Що дісталося нам від предків, або гендерні ролі у приматів», Сергія Чекмаєва «Інтерактивні книги і книжкові програми: могила традиційного книговидання або новий виток еволюції?», Дмитра Володіхіна «Три Соляріси», Світлани Туліної «Різниця поглядів на можливості розвитку одностатевого суспільства у фантастичних творах залежно від гендерної приналежності автора», Владислава Русанова «Мої рядки, мої скакуни…», Г. Л. Олді «…Про нас про всіх - які, до біса, вовки?!». Відбувся тренінг з історичного діалогу у фантастичному творі (керівник - Далія Трускіновська) і літературний диспут Майк Гелпрін versus Ярослав Вєров: «Мережеві літературні конкурси: трамплін для успіху чи могильна плита учасника?».
Також відбулися презентації журналів «ФанCity», «Фантастика і детективи» («Екопрес»), «Космопорт», літературної серії «Партеніт», конвенту «Петрогліф», збірки «Империум» і колективного роману «Фимбулвинтер. Пленники бирюзы», що супроводжувалася вікториною з розіграшем бірюзових призів авторства Юліани Лебединської.
У розважальну програму входили: ранкова гімнастика під керівництвом Г. Л. Олді під девізом: «Фантасти за здоровий спосіб життя»; літературно-бойова дуель на шпагах «Перо і клинок» (видавець versus письменники); майстер-клас Дмитра Скірюка з настільних ігор старовини; показ - обговорення фільму «Слабка стать»; вечірка в стилі «Няв» (ведучі Юліана Лебединська і Гліб Гусаков), а також святковий бенкет з ОлДьовою дискотекою (DJ Дмитро Громов).
Для маленьких учасників фестивалю під керівництвом Броніслави Громової була організована окрема культурно-розважальна програма.
Відбулася фотовиставка робіт Оксани Романової «Пітерська готика»; малюнків Олени Первушиної «З кішкою по життю!»; виставка-продаж фантастичного живопису Миколи Редьки; благодійна виставка-продаж рукоділля з наступним аукціоном у фонд допомоги Аліні Стародубцевій.
Від спонсора фестивалю видавництва «ЕКСМО» кожен учасник отримав би по примірнику збірки «Справжня Фантастика-2013» з оповіданнями переможців семінарів та майстер-класів торішнього фестивалю, проте книги прибули до Партеніту тільки у вівторок, 29 жовтня, через не залежних від Оргкомітету обставини. Отримані книги Оргкомітет має намір частково роздати учасникам травневого літературного семінару «Партеніт», частково передати безоплатно Оргкомітетові конвенту «Летючий Фрегат» (Севастополь) для роздачі учасникам. Приносимо свої найглибші вибачення учасникам фестивалю.
Від спонсора фестивалю видавництва «Віче» нинішні переможці конкурсу фантастичного оповідання «Альтернативне літературознавство» отримали захоплюючі науково-популярні книги.
Від спонсора фестивалю видавництва «ПрінТерра - Дизайн» (Волгоград) переможці літературних майстер-класів отримали подарункові книги Є. і Л. Лукіних «Ще не скінчився час».
Журнал «Наука і життя» в особі Людмили Синіциної нагородив ряд авторів комплектами журналів і книг.
Лауреати премій фестивалю:
Премії, що вручаються рішенням журі:
- «Та, що біжить хвилями» (за накращий жіночий образ у фантастичному творі): Наталія Шнейдер і Дмитро Дзиговбродскій, роман «Сорные трави».
- Премія ім. Людмили Козинець «Фіолетовий Кристал» (за найкращий твір 2012 року в області НФ, фентезі, літературної містики і літературної казки, а також романтичної літератури, звернений до історії, культури, сучасного стану та майбутньої долі Криму): Ігор Вереснєв, оповідання «Рубцы мироздания».
- Премія ім. Олександра Гріна «Золотий Ланцюг» (за найкращий твір 2012 року в області НФ , фентезі, літературної містики і літературної казки, а також романтичної літератури): Дмитро Володіхін, роман «Майстер втечі».
Премії, що вручаються демократичним голосуванням учасників фестивалю:
- Премія «Сузір'я Малої Ведмедиці» фестивалю фантастики «Сузір'я Аю-Даг» і Інтернаціональної Спілки Письменників (за підтримки Продюсерського Центру Олександра Гриценка):
дипломанти:
3 місце: Максим Хорсун, роман «Чужая победа»;
2 місце: Владислав Русанов, роман «Братья крови»;
Лауреат (1 місце): (плюс грошовий бонус 10 000 руб.): Степан Вартанов, роман «Маятник».
- Премія «Сузір'я Великої Ведмедиці» фестивалю фантастики «Сузір'я Аю-Даг» і Інтернаціональної Спілки Письменників (за підтримки Продюсерського Центру Олександра Гриценка):
дипломанти:
3 місце: Олег Дивов, роман «Леди не движется»;
2 місце: Михайло Успенський, роман «Богатыристика Кости Жихарева»;
Лауреат (1 місце): (плюс грошовий бонус 30 000 руб.) Юлія Зоніс, роман «Геном Пандоры».
Також на фестивалі відбулося підведення підсумків літературної премії «Нове ім'я у фантастиці» і оголошення переможців. Співзасновники премії: Інтернаціональний Союз письменників, Літературна конференція з питань фантастики «Роскон», Кримський відкритий фестиваль фантастики «Сузір'я Аю-Даг», Літературно-практична конференція «Басткон». Премії вручив Координатор Інтернаціональної Спілки письменників Олександр Гриценко (Москва), а лауреатами стали:
1. Шунтікова Валентина - переможець у спецномінації «Дебют» з присудженням звання «Переможець літературної премії "Нове ім'я у фантастиці" - у номінації "Блискучий дебют"».
2. Удальцов Микола - гран-прі з присудженням звання «Лауреат літературної премії "Нове ім'я у фантастиці" - у номінації "Роман"».
3. Рибакова Лідія - гран-прі з присудженням звання «Лауреат літературної премії "Нове ім'я у фантастиці" - у номінації "Мала проза"».
4. Кругосвєтов Саша - гран-прі з присудженням звання «Лауреат літературної премії "Нове ім'я у фантастиці" - у номінації "Фантастика для дітей"».
5. Всеславін Дмитро - гран-прі з присудженням звання «Лауреат літературної премії "Нове ім'я у фантастиці - у номінації "Поезія"».
6. Свідерська Маргарита - переможець у спецномінації «"Історична фантастика" з присудженням звання «Переможець літературної премії "Нове ім'я в фантастиці"» - у номінації "Історична фантастика"».
7. Нацаренус Ольга - переможець у спецномінації «Метафізика у фантастиці з присудженням звання «Переможець літературної премії "Нове ім'я в фантастиці"» - у номінації «Метафізика у фантастиці».
8. Лукашина Світлана - спеціальним рішенням журі гран-прі з присудженням звання «Лауреат літературної премії "Нове ім'я у фантастиці" - "За блискучу форму твору"».
9. Андрій Яковлев - переможець у спецномінації «"Приз читацьких симпатій" з присудженням звання «Переможець літературної премії «Нове ім'я в фантастиці» - у номінації "Приз читацьких симпатій"».
10. Тетяна Геніс - переможець у спецномінації «"Містика у фантастиці" з присудженням звання «Переможець літературної премії "Нове ім'я у фантастиці"» - у номінації "Містика у фантастиці"».
11. Вадим Громов - переможець у спецномінації «Романтична фантастика з присудженням звання «Переможець літературної премії "Нове ім'я у фантастиці"» - у номінації "Романтична фантастика"».
Переможці майстер-класів та конкурсів:
Перший диплом майстер-класу А. Первушина та Г. Гусакова (Ярослава Вєрова) - Майк Гелпрін за оповідання «Вериль».
Другий диплом майстер-класу А. Первушина та Г. Гусакова (Ярослава Вєрова) - Олександр Мілютін за оповідання «Эпитафия онлайн».
Перший диплом майстер-класу Д. Скірюка - Микола Немитов за оповідання «Семен Порожняк и его Жузелька».
Другий диплом майстер-класу Д. Скірюка - Юхим Гамаюнов за оповідання «Пока тихо…».
Перший диплом майстер-класу О. Первушиної - Марина Фрідман за оповідання «Выворотень».
Другий диплом майстер-класу О. Первушиної - Наталія Аніскова за оповідання «Напополом».
Перший диплом майстер-класу Д. Володіхіна - Дар'я Родіонова за рецензію на роман А. Старобінець «Живущий».
Другий диплом майстер-класу Д. Володіхіна - Євгенія Малишко за рецензію на роман Володимира Свержина «Семена огня».
Премія ім. М. Данилевського - Далія Трускіновська за повість «Мембрана».
Дипломи семінару НФ-оповідання Д. Федотова і Л. Синіциної «Великі проблеми малої форми» (за підсумками інтернет -конкурсу фантастичного оповідання «Конспірологічна утопія»):
1. Майк Гелпрін: «Все в твоих руках».
2. Павло Шейнін: «40 000 смертей бортпроводника Живова».
3. Борис Георгієв, Валентин Ключко: «Закат в багровых тонах».
4. Станіслав Бескоровайний: «Гутенбергские пророки».
5. Сергій Чебаненко: «Над Саракшем звездное небо».
6. Андрій Федоров: «Страшный грех Джеффри Мастера».
Оповідання переможців майстер-класів та конкурсів, а також деяких учасників, будуть опубліковані у підсумковій збірці фестивалю «Справжня фантастика-2014». Крім того, оповідання П. Шейніна буде опубліковане в журналі «Наука і Життя».
Спеціальною щорічною премією громадської організації «Сузір'я Аю- Даг» «Герой фендому» за самовідданий і безкорисливий внесок у справі розвитку фантастики нагороджений Юрій Іванов (видавництво «Шико»).
[Оргкомітет фестивалю Сузір'я Аю-Даг]
У Харкові 11-12 жовтня пройшов Конвент «Червона зірка». Харків відомий своїми добрими фантастичними традиціями. Фендом жалкує про те, що перестав проводитися «Зоряний міст», що збирав велику кількість любителів жанру з усього СНД.
Деякі оптимісти висловили своє ставлення до «Червоної зірки» як до можливої естафети знаменитого попередника. Натхненником і автором ідеї був відомий письменник - фантаст і головний редактор журналу «Искатель.Украина» Андрій Дмитрук. У грудні 2012 року вони провели перший свій конвент .
Як пояснює Олександр Міхільов, назва запозичена у Олександра Богданова, утопіста початку ХХ століття. Під «червоною зіркою» письменник має на увазі Марс.
Власне, конвент був присвячений саме утопії, антиутопії та футурології в цілому. Політична складова заходу не ставилася на чільне місце, лейтмотивом з'явилися роздуми про гуманізм, а також про сприйняття читачами оптимістичних і апокаліптичних варіантів футуруму.
Колесо конвенту закрутилося відразу на високих обертах: половину першого дня зайняли пленарні засідання, на яких виступила маса доповідачів, що намагалися «помацати» футурологію з різних боків.
Андрій Дмитрук почав з базисного питання «Чому в наші дні фантастика стає одним з основних елементів культури?» Якщо сформулювати відповідь однією фразою, то фантастика пропонує невідомі раніше картини світу, а людина природним чином тягнеться до нових горизонтів. Одним з таких горизонтів Андрій Всеволодович вважає трансгуманізм, який розуміється як розумне використання технічного прогресу в ім'я розвитку особистості і досягнення безсмертя.
Володимир Захожай (віце-президент Української астрономічної асоціації) поділився з колегами по конвенту теоріями сучасної астрономії. Наука зараз приходить до висновку, що світ пояснюється визнаними концепціями лише частково. Наприклад, темна матерія займає 96 відсотків маси Всесвіту - це ж який простір для фантастичної думки!
Федір Березін (письменник- фантаст з Донецька ) зачитав гумористично-антиутопічну мініатюру «Нова біологія» .
Наукову дискусію про перспективи розвитку людини, як виду забезпечили Анатолій Божков, директор Інституту біології Харківського університету, та Сергій Анісімов, завідувач Біобанку Федеративного центру серця (Санкт -Петербург).
Перевівши дух на кава-брейку, учасники повернулися до футурології: Олександр Коврига (директор Центру міждисциплінарного прогнозування суспільного розвитку Харківського університету) розповів про проективну свідомість.
Далі настала черга нашої редакції (президента Клубу фантастів Криму Валерія Гаєвського та редактора альманаха «Фанданго» Ани Дао). Ми вперше заявили офіційно про існування Кримської школи фантастики. В тему конвенту наше відкриття вбудували тому, що гуманізм є одним з ознак згаданої школи. Її обгрунтування ще буде опубліковано в медіа.
Продовжив низку виступів Юрій Жаданов (доцент Харківського університету) з темою жанру антиутопії ХХ-ХХІ століть.
І пленарне засідання завершила викладач Наталя Угольникова з оглядом форм і змісту жанру фентезі.
Потім конвентщики переїхали з готелю «Харків» (в конференц-залі якого, власне, пройшли описані півдня) до Гуманітарно-педагогічної академії. Тут плеяда письменників зустрілася зі студентами та викладачами. Крім вже названих фантастів, у конвенті брали участь: Михайло Білозеров, Віталій Забірко, Олег Кулагін, Сергій і Галина Малишеви, Євгенія Млинець.
До речі, протягом обох днів на різних майданчиках працювала виставка фантастичних картин Михайла Заблодського (Київ).
12 жовтня письменники розбилися на дві секції: з «історії майбутнього» та « історії минулого», а також ще раз зустрілися з читачами у бібліотеці імені Маяковського.
Приємно відзначити хороший організаційний рівень конвенту, чіткість програми і навіть налагодженість транспортування учасників з майданчика на майданчик. І звичайно, завжди радує, коли на фантастичних зборах виступають учені. З деякого досвіду редакції - оргкомітету Кримкона ми вже винесли, що наш улюблений жанр складно поєднується у фестивальному аспекті з іншими сферами культури, але наука є не просто винятком , а органічно необхідним елементом таких самітів.
Організатори «Червоної зірки» налаштовані на продовження роботи, на співпрацю з видавництвами і книгарнями. Творчо-філософською нішею харківського конвенту залишиться футурологія в гуманістичному розрізі.
Звіт підготували: Президент Клубу фантастів Криму Валерій Гаєвський і редактор альманаху «Фанданго» Ана Дао
[http://www.liveinternet.ru/users/4201226/]
У Санкт-Петербурзі пройшов XVI Конгрес фантастів Росії «Странник». Лауреатами премій «Странника» цього року стали:
Спеціальний приз: Вук Задунайський: «Балканcкий венец»; Дмитро Байкалов.
Паладин фантастики: Борис Стругацький.
Кращий сюжет: Ольга Онойко: «Море Имен».
Блискуча стилістика: Дмитро Биков: «Икс».
Незвичайна ідея: Наталія Шнейдер, Дмитро Дзиговбродський: «Сорные травы».
Образ Майбутнього: Олена Бичкова та Наталія Турчанінова: «Иногда они умирают» (роман включений у номінацію членами журі А. Лазарчуком і А. Столяровим).
Гран-Прі цього року не присуджувався.
[«Фантлаб»]
1 листопада в Казані відкрився фестиваль любителів фантастики та рольових ігор «Зіланткон-2013».
Лауреатом премії "Великий Зилант" оголошено Г. Л. Олді за роман «Urbi et Orbi або Місту і світу».
[OldNews]
Новини конкурсів:
Зараз йде набір рукописів на 6-ий семінар, який пройде в Партеніті в травні 2014 року. Ознайомитись з умовами участі в семінарі можна на сайті «Сузір'я Аю-Даг».
[OldNews]
20 жовтня 2013 р. Пройшов майстер-клас за підсумками ХІ конкурсу Літературного об'єднання "Зоряна фортеця" «Дім, милий дім»
На майстер-класі були розібрані наступні твори:
Олексій Дуров «Дім за правилами»
Юрій Савка «Професор повинен померти» (3-місце, оскільки переможець не має змоги взяти участь у МК)
Дмитро Кузьменко «Вибір Іванни»
Олег К. «Тераріум»
Євген Товстоног «Пастка»
Макс Пшебильський, Лариса Іллюк «Сповнений спраги»
Майстром виступала Олеся Стужук - літературознавець та викладач спецкурсу «Художня фантастика: теорія та історія» в Національному університеті «Києво-Могилянська академія».
Переможцями та призерами цього конкурсу стали:
1 місце: Дана Петровська з оповіданням "Читальня пана Єжи" (50 балів)
2 місце: Олексій Дуров з оповіданням "Дім за правилами" (48 балів)
3 місце: Юрій Савка з оповіданням "Професор повинен померти" (38 балів)
Символічно, що майстер-клас конкурсу «Дім, милий дім» пройшов у старовинному будинку середини XIX ст., у якому відбуваються вечори «Квартирників на Подолі».
[Зоряна Фортеця]
Оголошено щорічний конкурс «Майстерня чудес 2013»
Тема конкурсу: «Шевченко і я»
Термін прийому робіт: 10 листопада – 15 січня 2013року.
Переможець конкурсу отримає премію 1000 грн. і паперові книжки членів журі.
Друга премія – електронна книга.
Третя премія – електронна книга.
Можливі спеціальні премії та подарунки від спонсорів конкурсу.
Переможця буде обирати журі. До складу журі ввійшли:
Росовецький Станіслав Казимирович – відомий український письменник, прозаїк і драматург, учений-шевченкознавець, професор Національну Університету ім. Тараса Шевченка. Лауреат «Коронації Слова». (Голова журі).
Литовченко Тимур Іванович - український письменник-фантаст, член Національної спілки письменників України, заступник голови Творчого об’єднання пригодників і фантастів при Київській організації НСПУ, керівник клубу любителів фантастики «Чумацький шлях». Лауреат «Коронації Слова».
Папета Дмитро Сергійович – відомий український громадський діяч, філософ, публіцист. Голова Асоціації Вчителів та Викладачів Української мови та Літератури. Очільник ВГО ЛО Кобзар.
[Буквоїд]
Організатори щорічного літературного семінару «Маліївка-Інтерпрескон» оголошують про початок прийому рукописів для семінару 2014 року. Коротко: семінар пройде в першій декаді лютого 2014-го в одному з пансіонатів під Санкт-Петербургом (але не в тому, що минулого разу). Ведуть групи письменники Святослав Логінов, Алан Кубатієв і Дмитро Вересов. Традиційно семінар займає п'ять днів. Розмір оргвнеску поки точно не відомий, пансіонати поки не повідомили свої прайси на лютий, але за попередніми прикидками в порівнянні з минулим роком сума зросте не більше ніж на 1000 рублів.
Положення про літературну семінарі «Маліївка-Інтерпрескон: нова хвиля»
1. Мова семінару - російська.
2. Для участі у семінарі необхідно подати:
- Повість, роман, сюжетно закінчений фрагмент роману обсягом до 15 авторських аркушів, або:
- Підбірку з 3 оповідань об'ємом від 0,5 до 1,5 авторських аркушів кожне.
2.1. Особливості сезону 2014:
- Сумарний обсяг текстів, що пропонуються одним автором у групу Святослава Логінова, не повинен перевищувати 4 авторських аркушів;
- Крім іншого, Дмитро Вересов бере в роботу ще й сценарії фантастичних фільмів.
З вищенаведеного випливає, що мінімальний обсяг тексту, прийнятого на семінар, 1,5 авторських аркуша. Це може бути добірка оповідань, невелика повість, сюжетно закінчений фрагмент або сценарій, що відповідають іншим вимогам цього Положення.
До розгляду приймаються фантастичні твори, написані в будь-якому жанрі, стилі, напрямку, що відповідають наведеним вимогам.
3. Перевага віддається текстам, що раніше не публікувалися комерційними тиражами. Якщо у вас зараз немає нового тексту, але ви хочете брати участь у семінарі, в кожному конкретному випадку рішення приймає ведучий.
4. До повістей, романів і фрагментів у обов'язковому порядку повинен додаватися синопсис (короткий опис сюжету) обсягом від 1 до 2 тис. знаків з пробілами.
5. Тексти надсилати у форматі Microsoft Word (*.Doc, *.Rtf) або *.Txt.
6. Заявки приймаються тільки електронною поштою. Адреса електронної пошти для заявок і творів: [email protected]. У листі потрібно вказати:
- ПІБ автора;
- Назва твору;
- Контактну електронну адресу, якщо вона не збігається з тією, з якої прийшов лист ;
- Ім'я майстра, якому текст пропонується на розгляд.
7. Термін подачі заявок і творів на Літературний семінар «Маліївка-Інтерпрескон» закінчується 30 грудня 2013.
8. Якщо твір, надісланий до 30 грудня включно, відхиляється з технічних причин (перевищення обсягу, відсутність контактної адреси тощо), координатор повідомляє учасника про відмову з поясненням причин. Автору дається два дні на усунення технічних несправностей.
9. Автори, чиї твори успішно пройдуть відбір на Літературний семінар, будуть сповіщені про це по мірі формування груп, але не пізніше 12 січня 2014.
10. Списки учасників Літературного семінару «Маліївка - Інтерпрескон» будуть публікуватися на сайті interpresscon.ru по мірі формування груп. Остаточні списки будуть оголошені не пізніше 12 січня 2014.
11. Якщо кількість авторів, які подали заявки в ту чи іншу групу, перевищить кількість вакантних місць, або майстер вважатиме, що ваш твір більше підходить іншому ведучому, оргкомітет може запропонувати автору участь у роботі групи іншого ведучого.
12. За традиціями Маліївки, учасникам в обов'язковому порядку слід ознайомитися з творами інших авторів їхньої групи. Відповідні інструкції та індивідуальний код доступу ми вишлемо за електропоштою.
13. До участі у семінарі допускаються вільні слухачі - за умови попередньої домовленості з керівниками та організаторами.
[Василь Володимирський, Спб.]
Новини клубів:
У 2013 році Клубу фантастів Криму 10 років. З цієї нагоди 8 листопада пройшла зустріч в інформаційному супермаркеті «Атріум». У програмі: представлення Клубу з розповіддю про його створення та розвиток. Далі про проекти клубу, про перший в Криму альманах фантастики «Фанданго», що отримав премію Європейського конвенту «Кращий фензин Європи 2013 року», та про однойменний міжнародний фестиваль (Кримкон «Фанданго»), що проводився в цьому році всьоме.
Учасники вечора:
Валерій Гаєвський - письменник-фантаст, поет, секретар правління Міжнаціонального спілки письменників Криму, президент Клубу фантастів Криму, засновник і видавець альманаху-фензина «Фанданго».
Юліана Орлова (творчий псевдонім - Ана Дао) - член Клубу фантастів Криму, письменник-фантаст , редактор альманаху-фензина «Фанданго», постійний секретар оргкомітету Кримкона «Фанданго»;
Рітта Козунова - член клубу фантастів Криму, письменник, журналіст, еколог. Автор фантастичного роману «Біла битва», що отримав диплом і премію імені Леоніда Панасенко «За кращий фантастичний твір гуманістичного плану» в 2013 році;
Костянтин Щемелінін - віце-президент Клубу фантастів Криму, адміністратор сайту Клубу, письменник-фантаст, номінант Української національної премії з фантастики за 2013 рік.
[Клуб фантастів Криму]
19 жовтня 2013 в Луганську відбулося чергове засідання ЛКФ "Лугозем'я"
19 жовтня лугоземці зібралися для обговорення різних новин фантастики. Анатолій Грибанов розповів про підготовку до видання нового номера журналу "Лугозем'я" (що має побачити світ у листопаді). Про Олену Хаєцьку, суперечливу, як усі жінки, розповів Андрій Чернов.
Розмова про творчість прекрасного письменника Владислава Крапівіна стосувався не тільки художньої майстерності, тематики, етичного значення творів Крапівіна, а й тих творів для юнацтва, які публікуються сучасними авторами і всіх перерахованих вище достоїнств позбавлені. Твори В. Крапівіна чудово ілюструють і епоху, коли були створені, і принцип творчого підходу письменника, що прагне написати цікаву і корисну книгу для юнаків та дівчат.
[Сайт «Лугоземье»]
Після літньої перерви відновив роботу київський КЛФ "Лоцман Фантастики": чергове засідання відбулося 3 листопада, наступне – 17 листопада.
Новини авторів:
11-12 жовтня Володимир Арєнєв та Олег Сілін провели зустрічі з читачами у центрі України - місті Черкаси.
Вадим Соколенко організував зустріч зі студентами Черкаського національного університету і зустріч-презентацію у книжковому магазині «Буквица».
[Зоряна Фортеця]
30 жовтня у книгарні «Є» у Львові відбулася зустріч з письменницею фантасткою Дарою Корній.
Пізніше свої нові книги Дара Корній презентувала тернополянам.
Презентація відбулась у вигляді діалогу автора і читача. Запитували письменницю, які книги вона радить почитати, чому їй так подобається міфологія та як починає писати новий твір.
- Блокнот у мене лежить під ліжком, він завжди при мені, - каже Дара Корній. – Мої герої ходять за мною. Тому трьох годин на день перед монітором для написання книги мені мало.
Пише письменниця у жанрі міського фентезі. Міфологією захоплюється ще з дитинства.
- Я росла в селі, переповненому забобонами, - каже письменниця. – Тому й полюбилась мені вся ця міфологія. Це й використовую у своїх творах.
29 жовтня у Рівному відбулася презентація двох нових книг Любка Дереша: "Остання любов Асури Махараджи" Клуб сімейного дозвілля (роман), "Миротворець" Кальварія (збірка повістей та оповідань).
Так, це дуже дивна історія, сумна та загадкова… Вона не має ані свідків, ані спостерігачів, але ж звідкись ми її знаємо. Що насправді спричинило дивовижне перетворення молодого аспіранта Віденського університету, лінгвіста, безтурботного молодика Стефана Лянґе, що занурило його у чужу долю, піднесло аж до самого Бога, а відтоді призвело до його кінця чи то початку?
«…Сім, шість, п’ять…» – зворотний відлік. За якусь мить світ розколеться на до й після. І тієї ж самої миті, після грандіозного спалаху, на який так довго чекала купка науковців і військових, розколеться навпіл світогляд Роберта Оппенгеймера – творця та руйнівника. Хто він – містер Оппенгеймер? Геніальний науковець? Філософ-спостерігач? Миротворець чи той, що несе смерть?
Любко Дереш: «Це книга для тих, хто сидить у вогні. Для тих, хто не спить уночі й засинає, коли всі інші прокидаються. Для тих, хто чекає на світанок душі й прохолоду вмиротворення».
Ті, хто скучив за специфічною містикою Любка, будуть задоволені сповна.
Любко Дереш: "Я зрозумів, що я письменник"
(інтерв’ю, розмовляла Анастасія Сидько)
Цієї осені письменник Любко Дереш, автор культового «Культу», ескайпістського «Наміру», розкритикованої «Голови Якова», якого всі звикли вважати «підлітком-вундеркіндом», намагається дорослішати – принаймні так його намагаються представити читачам, пропонуючи одразу дві нові книги: «Миротворець» і «Остання Любов Асури Махараджа». Отже, оновлений Любко Дереш, «перетворений» автор, «цинік, якого переконали», письменник, який нарешті «знайшов себе і свій обов’язок». Любко Дереш – чи не наймедійніший представник сучасного літературного процесу. Інтерв’ю з ним рясніють безліч видань, він частий гість на радіо і телеканалах. Мав нагоду поспілкуватися з ним і «ЛітАкцент».
— Нещодавно ви презентували дві нові книжки — збірки повістей і оповідань «Миротворець» та «Остання любов Асури Махараджа». До цього тривалий час мовчали. Чи можна цей період назвати переосмисленням, набуттям чогось нового, того, що змінило Дереша часів «Культу» і «Наміру» на того Дереша, який прочитується зі сторінок тепер?
— Перетворення для мене відбулося в процесі написання книги «Голова Якова». Ця книга давалася нелегко й писалася не зразу. Вона виникла на залишках роману «Як стати Богом і не заплакати». У процесі якогось борюкання, вовтузіння з цим романом я дійшов до ряду питань, що потребували відповідей, зокрема, хотів з’ясувати, навіщо я пишу, чи варто писати взагалі. І, зрозумівши, що, в принципі, є сенс, щоб писати, наприклад — для читача, я усвідомив, що можна писати для себе, а можна писати для інших. Коли пишеш для інших, то маєш що віддавати — й зникає момент користі. Якщо не хочеш нічого отримати навзаєм. Багато речей спонукало до того, аби продовжувати писати. Читачі теж на щось чекали. Сама книга стала певним бар’єром, коли я зрозумів, що продовжуватиму писати, без огляду на те, як це буде сприйнято, яка винагорода мені за це буде — чи це буде якось оплачуватись грошима, чи не буде оплачуватись, чи буде слава, чи ні. Коли ці речі відпали, я зміг закінчити «Голову Якова», а разом із нею перейти до якихось нових етапів і нових творів. Я почав писати оповідання й повісті. Мабуть, завершенням цього процессу, його апофеозом, стало написання «Останньої любові Асури Махараджа». За порадою свого літературного агента, Анетти Антоненко, цей набір текстів, що був створений після «Голови Якова» й досі, ми розбили на три частини. Дві з них – це саме ті книги, що вийшли. Ще одна частина – збірка оповідань — готується до друку. Це те, що мало би вийти десь навесні.
— В інтерв’ю для Української Правди ви сказали про «Голову Якова» таке: «Ця книга написана з дещо егоїстичним підтекстом, у тому плані, що я розумів – хтось цю книгу може не сприйняти. І в цьому проявилася безпардонність мене як автора». Чого коштував вам такий ризик? Чи був він виправданим, як вважаєте?
— Думаю, бувають такі моменти, коли ми не можемо вибирати. Для мене вибір полягав у тому, чи писати далі, зокрема, чи видавати цю книжку, яка вже є, чи припинити писати взагалі. Писати далі означало якось позбутися цієї книги. Залишити її десь на потім означало не здолати цього бар’єру. Я просто відчував, що потребую цим поділитися. У самій «Голові Якова» є епізод, де один брат повчає іншого. І він повчає його образом із Бхагавад-Гіти. Дуже напружена драматична ситуація: дві армії, має відбутися грандіозна битва, і полководець однієї з армій запитує у свого колісничного – Крішни, – як йому вчинити у цій ситуації, адже мають битися родичі з родичами, оскільки на протилежній стороні його дядьки, брати, діди, вчителі – усі люди, яких він любить і шанує. І питання – чого вартуватиме його перемога, якщо вони всі загинуть? Якщо його руки будуть у крові його вчителів і родичів, чи зможе він насолодитися тим царством, яке здобуде? Так само для мене виникало питання, чи варто мені битися, чого я досягну, коли від мене відвернуться прихильники, якщо я не зможу виправдати їхніх очікувань. На що Крішна відповідає: «Іди і бийся. Ти — воїн. Твій обов’язок битися. Вони й так уже всі мертві. І якщо не ти це зробиш, то хтось інший це зробить, але я хочу, щоб це зробив саме ти. Іди й роби це». Так я знайшов для себе відповідь у цьому образі. Я зрозумів, що я письменник. Мій обов’язок – писати.
— Мабуть, у кожного письменника є страх перед своєю аудиторією, своїми читачами. Я маю на увазі страх розчарувати, певне пов’язане з цим хвилювання, як в актора перед виходом на сцену. Чи відчували подібне ви після виходу «Голови Якова», про яку так негативно відгукувались критики?
— Хоч це й дивно, але ні. Я не хвилювався. Але такий страх є . Цей страх – це той виклик, який потрібно пройти кожному письменникові. У цьому страху письменник занурюється в себе. Там, усередині себе, він може побачити, що він по-справжньому хоче дати і що він хоче отримати від читача. Якщо письменник вирішує, що він хоче більше дати, аніж отримати, якщо в його мотиваціях зникає цей момент користі – він долає цей страх, бо як можна боятися отримати відмову, якщо ти не хочеш нічого взяти від людини, а хочеш тільки щось їй дати, хочеш їй послужити, подарувати їй любов, щастя. Для мене це саме такий спосіб – я хотів і продовжую бажати ділитися тим натхненням, яке в мене є. І вже не так важливо – сприймуть це чи не сприймуть – є обов’язок писати.
— Із «Миротворцем» читачі вже могли частково ознайомитися ще до виходу книги на ваших читаннях, але відомо, що спершу назва була іншою – «Яскравіший за тисячі зірок». Що стало вирішальним у зміні назви? Чому акцент змінився?
— Було кілька варіантів назв збірки – серед них і «Пісні про любов і вічність» (оскільки збірку було розділено на шматки). Врешті, я знайшов хорошу назву для новели. За її ж назвою і видано збірку. Вона є центральною.
— Перше оповідання зі збірки «Миротворець» розповідає про мовознавця, філолога, засліпленого пошуками істини. Тішить локація – старенький Львів 1930х- рр. Ви самі любите Львів? Чим це місто є для вас?
— Львів — дуже миле місто. У ньому є багато шарів, островів, власне, невидимих островів, які існують у різні часи, у різні епохи, і ці острови час від часу, буває, не перетинаються. Безумовно, дуже цікаво походити по Львову з людиною, яка знає про ці острови, яка може тебе провести від одного до іншого, тоді Львів тобі розкривається своєрідним букетом, розцвітає квіткою. Зараз Львів — це все таки форпост, як не дивно. Він буде довго залишатися цим форпостом, маяком. Можливо, навіть не стільки у такому культурно-інтелектуальному плані, скільки більше в плані стосунків. Мені здається, Львів зараз щодо цього дуже просунувся. Те ставлення, яке Львів дає гостям міста, дуже цінне. Інтелектуалізм уже не настільки важливий зараз. Україна більше потребує зразка доброго ставлення, гостинності.
— В одному інтерв’ю ви говорили, що «Письменник має пройти свою Одіссею ідей, щоб відчути тонке життя інших людей». Чи варто це розуміти як випробування ідеями? Які випробування переживаєте ви?
— Безумовно, це випробування-мандрівка, у яку письменник відправляється і спокушається різними темами. Усі ці теми представляють собою світове дерево. Усі історії можна скласти в один сюжет, адже вони всі перегукуються схожими образами, якимись ситуаціями, певною драмою. Це велетенське дерево, яке має своє коріння, має своє віття. Письменник мандрує від гілок до коріння. Що глибше він вникає в суть, що більше він доходить до кореня цього дерева, то глибше він занурюється, зближається з цими атомами людської психіки. Він розбирає ситуації, людські персоналії на складові. Коли він розбере врешті людину до атома, коли він розбере життя до атома, коли він розбере до атома ці життєві конфлікти, що трапляються в людини, тоді він зрозуміє якусь єдину основу для всіх явищ і всіх історій. І тоді єдина основа, цей корінь спільний, буде знайдено — залишається тільки його поливати, поливати і зрошувати, щоб дерево росло собі. У цей момент відбувається певний перелам у творчості письменника. До цього йому був супутній гострий інтелектуалізм, коли він часом міг би входити у якісь інтелектуальні схеми, коли там усе по поличках, усе дуже чітко розписано, багато інтертексту, багато якогось такого дискурсу, наративу, суворої академічності, коли доходить до цієї спільної основи, він стає більш філософським, він стає людяним і він звертається більше до себе, до таких базових речей, зрозумілих навіть тим, хто не читав Деріду й Барта.
— Заголовок одного з ваших інтерв’ю є таким: «Любко Дереш: я — людина егоїстична, аморальна й цинічна». Егоїсти всі ми, про мораль – вона у кожного своя, а от щодо цинізму, то ви самі ж говорите, що цинічні люди – глибоко розчаровані люди.
— На той час, коли я це говорив, десь у 2007-2008, тоді я дійсно переживав досить велике розчарування у тому, чим я займаюся в культурі й літературі зокрема. Також у спілкуванні з людьми, у плані того як воно мало би відбуватися. У принципі, це видно за романами того часу. Роман «Намір» — це такий собі ескейпістський роман, «Трохи пітьми» якоюсь мірою мізантропний теж. Але пройшовши певний життєвий досвід, якось цей цинізм вдалося перерости, поглинути в собі, прийняти. Насправді цинізм виростає з того, що люди щось відкидають, вони дуже сильно поляризують світ, думають, що він мусить бути або чорним, або білим. І коли вони дуже розчаровуються в цьому білому, то різко входять у чорне. Це і стає оцим цинізмом. Циніки — вони насправді романтики. Вони хочуть, щоб їх зачарували й переконали, що насправді все не так, як вони собі думають. Доктор Хаус — яскравий приклад такого циніка, який очікував на кожному повороті сюжету, що хтось його переконає у зворотньому. Я — один із тих циніків, яких змогли переконати (сміється).
— Чи вважаєте ви письменницьку діяльність безкомпромісною? І що це – недолік, чи, радше – перевага?
— Якщо розуміти під цією безкомпромісністю те, що письменник не повинен поступатися своїми ідеалами й цінностями, то я думаю, що інтелектуальна чесність письменника – це його кредо, це те, що повинне бути на робочому столі, вирізано, вишкрябано циркулем або витатуйовано. Одне слово, якщо письменник втрачає здатність відповідати за слова, які він говорить, то він автоматично потрапляє до розряду зовсім інших письменників, і, як мені видається, читач шукає у творах письменника саме достовірність, він шукає якоїсь правди. Навіть якщо це найзаматерілеше фентезі, там людина все одно шукає якоїсь такої правди, яка заторкує його душу, щось глибоко в ньому. І доки письменник береже відповідність своїх слів і вчинків, він може вкладати у свої твори цю правдивість. У цьому плані проявляється якраз оця безкомпромісність.
— Чи доводилося вам відчувати на собі статус письменника? Як ви ставитеся до того, що багато представників літератури стають медійними персонажами?
— Думаю, що медійність у наш час неминуча. Особливо для письменника, який змушений якось доносити про свої твори до людей, не просто чекати, коли люди самі прийдуть, а якось промовляти, акцентувати увагу на своєму творі. Звичайно, ця медійність дуже сильно зобов’язує. Ти мусиш мати якийсь сильний меседж, сильне повідомлення для людей, аби звертатися до них через медія. Все це змушує письменника сильно задуматися, що я хочу сказати і глибоко заглянути в себе, глибоко пошукати в собі те цінне, чим би хотілося поділитися.
— Побутує думка, що справжній літератор повинен бути незадоволений своїми книгами. Він повинен постійно брати нову висоту, щоразу починаючи з нуля. Чи погоджуєтеся ви з цим? Чи задоволені ви своїми книгами?
— Ні, я теж, мабуть, потрапив зараз у категорію незадоволених своїми книгами. Є один момент — він стосується самого процесу написання книги. Коли письменник пише і відчуває, що ця книга приносить внутрішнє щастя, якесь таке внутрішнє напоєння цим процесом, якщо ти відчуваєш, що це не порожній час, не порожні дії, а що це чимось налите, якоюсь твоєю внутрішньою вагою, ти ділишся душею і розумієш, що це недаремно. Тоді ти задоволений твором. Але досягти якоїсь такої повної, ніби один до одного попадання, що те, що лежало на душі, на серці, й те, що вийшло один до одного пасувало – у мене ще такого не трапилося. І хоча є якісь пробої, де ніби вдалося, але шорсткість якась ще є. Вона потребує удосконалення. У цьому плані, звичайно, хочеться ще і ще, йти далі і досягати більш глибокого ефекту, кращого.
— Ви багато мандруєте, ви були тривалий час в Єгипті, потім мандрували Індією і якось вас запитали, чи змогли би ви жити в Індії, на що ви відповіли так, аргументуючи це тим, що «умови життя там кращі, ніж в Україні». Що саме ви мали на увазі? Можливо не стільки економічну сторону питання, скільки духовну?
— І економічну також. Ціни там суттєво нижчі, ніж у нас, — і на житло, і на продукти. Різноманітність останніх набагато більша. Значно менше сміття там продається у магазинах. Клімат кращий, кращі стосунки просто на вулиці. Люди якось значно більше налаштовані мирно.
— Мені здається, там значно менше таких похмурих облич, як у нас тут.
— Менше, справді. У нас клімат важкий, у нас їжа нікудишня. А як тут будеш веселий, якщо воно все не перетравлюється? Щодо духовного, то насправді в нас духовний клімат теж на висоті. Саме ситуація постійної напруги в Україні дає людям змогу успішно жити своїм внутрішнім духовним життям і не чіплятися так сильно за матеріальний світ, як це роблять у Європі. Я був на піврічній стипендії в Польщі й мав нагоду спостерігати досить сумну картину: люди свято вірять у матеріальний успіх, матеріальний прогрес і дуже дивуються, коли вони потім старіють і помирають. В Україні є можливість задуматися завчасу про те, що ти будеш хворіти тут «по-любому», що ти зістаришся тут швидко, і що навіть якісь там примочки тобі мало допоможуть, і що ти помреш, і на твоєму місці потім колись навіть шосе прокладуть, і не гикнеться їм. Це все змушує шукати серйозніших поглядів на життя — якщо все так погано, а що ж тоді я можу цьому протиставити, як жити гідно, як жити так, щоб не виводило з себе, як не втрачати людського обличчя і як не стати твариною. Як не зіпсуватися й не скурвитись.
— Для вас важливе значення має робота з культурою. У зв’язку з теперішнім її станом це зрозуміло, адже нам зараз потрібно працювати над нею, зважаючи на те, який кризовий період вона переживає. Все менше людей читає, відвідує виставки, ходить у театр. Як на мене, не вистачає якоїсь «хорошої» культурної пропаганди. Що про це думаєте ви і яка пропаганда нам потрібна?
— Найкращою пропагандою є наш власний приклад — це однозначно. Найбільше впливу на людей має приклад великих, наділених владою, наділених багатством, славою, наділених силою у цьому світі, знанням. Це ті люди, які так чи інакше зараз називаються елітами. Якщо ці люди будуть подавати приклад відповідний, якщо вони будуть розказувати, як вони багато читають, якщо вони будуть прикладом своїм показувати, як вони ходять у кіно, якщо якась зірка естради буде розказувати, що вона не просто ходить у клуб, а відвідує культурні заходи, буває в театрі, на виставках, читає книги. Якщо цим будуть займатись чиновники, якщо ми будемо бачити, що вони цікавляться не тим, чим вони цікавляться зараз, якщо вони будуть значно більше в культурі, — це буде дуже серйозною пропагандою. Найкращою пропагандою. Інакше навіть щит «Читай більше» на кожному кроці не переконуватиме нас, якщо ми будемо бачити, що владу мають ті, в кого є айфон і багато грошей. Ми не будемо вірити, що це має якусь вартість у житті. Будемо маргіналами, які просто виховані в добрих сім’ях і яким це просто прищепили, привили в дитинстві.
— Нещодавно, ви разом із Кшиштофом Зануссі відкрили ІІ Міжнародну експертну сесію, яка оголосила перший національний грантовий конкурс «Інтелектуальний капітал України». Ви є членом журі. Це для вас новий досвід у цій сфері?
— Я брав участь у кількох подібних сесіях, зокрема, в установчій сесії цього фонду ще до створення самого конкурсу. Брати участь у складі журі для мене в новинку. Це буде новий досвід. Але я намагатимуся своїми сильними сторонами принести якесь потрібне зерно, якого бракуватиме іншим людям серед журі для оцінювання справді достойних. Це якраз один із таких хороших прикладів проектів, які мають шанс якось простимулювати інтерес до культури, всього, що пов’язане з інтелектуальністю, те, що може надати ваги читанню зокрема.
— За фахом ви – економіст. І, мабуть, вельми втішені з того, що за фахом не працюєте. Що сказали ваші батьки, коли ви вирішили присвятити себе письменницькій діяльності? Вони були налаштовані ліберально до вашого бажання «самовиховатися»?
— Розуміння того, що я займатимуся літературою, з’явилося не одразу. Я мусів закінчити 5 років університету, написати 5 книжок, аби зрозуміти, що якийсь відгук від людей є, що цим потрібно займатися серйозно. Мені здається, що по-справжньому батьки тільки зараз почали приймати те, що я пишу, те, що це таке ремесло, такий фах, що це не пов’язане з якоюсь миттєвою славою, з речами зовнішніми, що це – професія, спеціальність. Як казав Ян Парандовський у книзі «Алхімія слова», жодна професія не є «постидною». Бути письменником — це також фах. Він обережно ставиться до слова «письменник», називає його «літератор». Літератором може бути кожен. Я — літератор, я пишу книги, це мій фах. «Письменник» тільки тоді, коли є певний вклад у скарбничку культури. Я гадаю, мусить ще минути певний час, перш ніж я зможу згодитися, що я письменник. Ще вище стоїть поняття «автор». «Автор» — коли ви вже дійсно відзначилися в світовій культурі, коли ви зрівнялися з якимись величинами, якимись Еверестами чи Монбланами людського духу і ви можете їм адекватно відповідати. Але літератор – why not? Ти можеш писати, ніхто не забороняє. Це так само шанобливо, як класти плитку, бути вчителем чи лікарем.
— Як ви ставитеся до критики?
— До критики я ставлюся з великою повагою. Спершу я трошки звірію, буквально на кілька секунд, а потім намагаюся почерпнути корисне.
— Критика — вона є різна. Є конструктивна, а є…
— А навіть не конструктивна — вона теж конструктивна, якщо ти конструктивно налаштований на неї. Навіть якщо людина дає тобі якусь емоцію неконструктивну, ти можеш зрозуміти, в чому ця емоція, що людину заділо, що її збентежило. Це навіть може бути більшим уроком, ніж конструктивна критика, де все прозоро. Уміння працювати з критикою — ціле мистецтво. Я його пробую опанувати, воно дуже цінне. При правильному використанні критика може дати великий поштовх для внутрішнього розвитку, бо це ще завдання — визнати, що в тобі це побачили, нехай навіть, якщо здається, що не справедливо, то значить, що десь щось є все таки. Значить, є на що звернути увагу, є куди копати. А в нас в Україні критика постійно дає матеріал — і це супер, вона дійсно працює на прогрес української літератури.
— Головний герой «Миротворця», винахідник атомної бомби, спостерігаючи за вибухом, за спалахом, ніби усвідомлює, що він наче торкнувся самого Бога. Якби ви зустрілися з Богом, що би йому сказали?
— Сказав би: «Боже, який же я дурень».
[ЛітАкцент]
Різні новини:
У суботу, 9 листопада, із нагоди завершення Осінньої літературної школи в Києві в кнайп-клубі «Купідон» (вул. Пушкінська, 1-3/5) відбувся літературний вечір учасників проекту.
У програмі вечора були: читання поезії та прози, вручення сертифікатів учасникам, підбиття підсумків проекту, неформальне спілкування та море позитиву.
Як відомо, Осіння літературна школа проходила в Києві з 19 жовтня по 9 листопада. Для молодих літераторів прочитали лекції та майстер-класи професійні письменники, видавці, культурні менеджери: Бекі Босхарт (США), Оксана Забужко, Юрій Макаров, Любко Дереш, Ірена Карпа, Андрій Кокотюха, Лариса Денисенко, Ірина Славінська, Ірина Вікирчак та Ростислав Семків.
Учасники проекту дізналися про те, як писати якісні тексти, як відбувається творчий процес, як знайти себе в літературі, як знайти власний стиль, мову і тему, як створювати сюжет і героїв. Також лектори окреслили основні тенденції розвитку книжкового ринку і літературної сфери, правила співпраці з видавцями і мас-медіа, можливості міжнародної співпраці і т.д.
Організатор: «Центр літературної освіти»
[ЛітАкцент]
Літературний Салон відкриває сезон британської літератури, автор і ведуча Катря Кот. Дім освіти та культури «Майстер-клас».
29.10. 2013 - поети Ірландії; 5.11.2013 – британська антиутопія; 12.11. 2013 - Едвард Форстер; 19.11. 2013 – сага Джона Голсуорсі; 26.11. 2013 – валлійські оповідання.
[ЛітАкцент]
7-8 вересня у «Конференц-холлі» (м. Ірпінь) пройшла концептуальна сесія «Фантасти та футурологи про майбутнє України». У ній прийняли участь письменники Валерій Верховський, Юрій Сімонов, Марія Чумарна, Олександр Корнійко
Очікувані фатастичні кінопрем’єри листопаду:
«Гра Ендера»
Екранізація роману Орсона Скотта Карда. 2135 рік. Людство дивом вціліло після двох вторгнень інопланетян, які не збираються зупинятися на цьому. Щоб не програти і наступну битву, створюється військова школа, куди відбирають найталановитіших дітей. Серед них і головний герой Ендрю (Ендер) Віггін — майбутній полководець міжнародного флоту Землі.
Жанр: пригоди
Режисер: Гевін Худ
У ролях: Харрісон Форд, Бен Кінгслі, Ебігейл Бреслін, Хейлі Стейнфілд, Аса Баттерфілд, Віола Девіс, Нонсо Анозі
Країна: США
«Це кінець»
Це була звичайна вечірка Джеймса Франко, на якій збирається велика кількість зірок естради і кіно, які всі разом врешті напиваються і веселяться! Саме на такий приємний вечір і розраховували Джей Барушель і Сет Роген, що прямували провідати свого друга. Однак, як тільки вечірка набрала обертів навколо почався тотальний апокаліпсис. Метеоритні дощі, якісь ящіркоподібні тварюки і блакитні промені з небес, що забирають людей — все це тільки початок.
Жанр: комедія, екшн
Режисер: Сет Роген
У ролях: Джеймс Франко, Сет Роген, Джона Хілл, Джей Барушель, Денні МакБрайд, Ема Уотсон, Пол Радд, Джейсон Сегел, Майкл Сера, Крістофер Мінц-Плассе
Країна: США
«Тор: Царство темряви»
У другій частині франшизи Тору доведеться стати на захист Землі та всіх Дев´яти Світів від таємничого ворога. Після подій «Месників» він б´ється за відновлення порядку в космосі, але прадавня раса на чолі з Малекітом, який жадає помсти, повертається, щоб занурити всесвіт в пітьму. Зіткнувшись з ворогом, протистояти якому не здатен навіть сам Одін та весь Асгард, Тор вирушає в ризиковану подорож, яка допоможе йому знов зустрітися з Джейн Фостер, але змусить пожертвувати усім заради порятунку людства.
Жанр: пригоди, фентезі, екшн
Режисер: Алан Тейлор
У ролях: Кріс Хемсворт, Наталі Портман, Том Хіддлстон, Ідріс Ельба, Джеймі Александр, Рей Стівенсон, Ентоні Хопкінс, Стеллан Скарсгард, Стен Лі, Адевале Акінноуойе-Агбадже
Країна: США
Погода і спорт:
3 листопада 2013 жителі Землі мали нагоду побачити гібридне (повне/кільцеподібне) сонячне затемнення 143 Сарос. Правда, найкраще його побачили в північній і центральній частинах Атлантичного океану, а також в Африці. Максимум затемнення було видно південніше Гани в 12:47:36 UTC, і тривало воно 1 хвилину 40 секунд.
Ще цікаві новини з космосу: до нас наближається комета ISON, що заочно отримала титул «комети 2013 року». Очікується, що наприкінці листопада і на початку грудня її яскравість буде достатньою для того, щоб побачити комету неозброєним оком навіть у сутінки. Так це чи ні, ми скоро дізнаємося, після того, як небесна мандрівниця пройде перигелій. Але вже зараз тисячі любителів астрономії спостерігають або готуються до спостережень поки ще неяскравої комети.
Любителі жорсткої НФ вже мали нагоду відвідати 9 листопада 2013 р. в Києві боксерський турнір компанії братів Кличків «K2 Promotions».
А любителі фентезі можуть насолодитися турніром зі спортивних бальних танців «Sport & Dance Cup», який відбудеться 16 листопада в Харкові, в палаці спорту «Локомотив».
Завідуюча інформаційним сектором ВОЛФ - Маріанна Малина
