З фантазією у автора все впаряді, буйна. Надьоргано звідусіль, все, про що знав, той написав. Аднако, в приципі, чого я, старий неборако, на Гербертах Велсах фсяческіх вирощений, вліз - передать афтару привіт, валшебного пенделя і палкі обійми пітона; кароч, розвеселило, розрядка вийшла для мозку... В принципі - те, що й повинна робити фікшнлітра. Нормально, пеши ісчо. Не брати Стругацькі, звісно, але афтар скоро виросте; головне не слухати нічиїх порад і плювати на правила - всьо буде хавайся. Покишо перше місце.
Цікаво написано, читається без проблем. До кінця дочитав із захопленням. Але закінчення засмутило. Різко постало питання - навіщо все те, що було вище. Навіщо ті казарми? Навіщо полонені?
Відповідаю на питання, що далі. Коли оповідання писалося, то про це "далі" не знав і сам автор, що й навіщо. Наразі обдумую цей твір, щоб розписати його в щось більше. І вже є варіанти, що далі.
Що може бути? Баланда, щоб мізки було легше промивати; або очистити організм від радіації; або просто карантин, щоб техни не підхопили якусь заразу...
Джерелом натхнення для написання цього оповідання став кліп Nickelback "Feed The Machine".
Незакінчено, нерозкрито. Нічого не зрозуміло і через це втрачається інтерес. Це ж антиутопія як не як. Я весь час чекав якогось твіста або якоїсь цікавої події. А в результаті що? Вождь залишив себе вільним? Вотета паварот. Ще в еквілібріумі таке було, і в купі книжок/фільмів до і після нього. Ех авторе, злий я на тебе. Зміг зацікавити початком, цікавою ідеєю постапокаліпсису. В середині напруга теж трималась. Але кінець… Таке кидалово. В тебе ще 12тис символів було!! Лінтяй! Фу-фу-фу таким бути!
давно не бачив, щоб текст був настільки забитий русизмами. навіть про сам твір нічого не казатиму (та й було б це повторенням того, що вже було сказано іншими). авторе, пошукайте в Ґуґлі "список русизмів" – бо це ж просто сором. тут деякі автори намагаються оживити мову, використовуючи маловживані, давно забуті українські слова, а у вас лексикон базарного продавця. ні, це нікуди не годиться. якщо не вмієте самі, то, принаймні, віддавайте комусь на редагування наступного разу.
Згодна з думками, що це - не оповідання, а перший розділ роману чи повісті. Проте, переробити його в оповідання теж можливо. Треба трохи скоротити кінцівку. ГГ побачила Вождя, його блакитні очі. Все. Далі твір дописує читач.
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Наші патрони: Carsten Schmitt Щиро дякуємо всім за підтримку!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творчу спільноту авторів, читачів та експертів в українській фантастиці. Більше про нас: ТИЦЬ
Коментарів: 10 RSS
1Re23-10-2017 23:23
З фантазією у автора все впаряді, буйна. Надьоргано звідусіль, все, про що знав, той написав. Аднако, в приципі, чого я, старий неборако, на Гербертах Велсах фсяческіх вирощений, вліз - передать афтару привіт, валшебного пенделя і палкі обійми пітона; кароч, розвеселило, розрядка вийшла для мозку... В принципі - те, що й повинна робити фікшнлітра. Нормально, пеши ісчо. Не брати Стругацькі, звісно, але афтар скоро виросте; головне не слухати нічиїх порад і плювати на правила - всьо буде хавайся. Покишо перше місце.
2murrrchik24-10-2017 13:37
Гарно написано, але сюжет ніякий. І штампів багато, русизмів.
Ще раз по сюжету: ну зрадив він своїх, а далі що? Навіщо йому це, для чого, який зиск?
3Комнтр24-10-2017 16:38
Цікаво написано, читається без проблем. До кінця дочитав із захопленням. Але закінчення засмутило. Різко постало питання - навіщо все те, що було вище. Навіщо ті казарми? Навіщо полонені?
4Автор24-10-2017 17:16
Дякую за відгуки!
Відповідаю на питання, що далі. Коли оповідання писалося, то про це "далі" не знав і сам автор, що й навіщо. Наразі обдумую цей твір, щоб розписати його в щось більше. І вже є варіанти, що далі.
Що може бути? Баланда, щоб мізки було легше промивати; або очистити організм від радіації; або просто карантин, щоб техни не підхопили якусь заразу...
Джерелом натхнення для написання цього оповідання став кліп Nickelback "Feed The Machine".
5Joker27-10-2017 13:30
Незакінчено, нерозкрито. Нічого не зрозуміло і через це втрачається інтерес. Це ж антиутопія як не як. Я весь час чекав якогось твіста або якоїсь цікавої події. А в результаті що? Вождь залишив себе вільним? Вотета паварот. Ще в еквілібріумі таке було, і в купі книжок/фільмів до і після нього. Ех авторе, злий я на тебе. Зміг зацікавити початком, цікавою ідеєю постапокаліпсису. В середині напруга теж трималась. Але кінець… Таке кидалово. В тебе ще 12тис символів було!! Лінтяй! Фу-фу-фу таким бути!
6Спостерігач27-10-2017 17:18
Приємно та легко читаєтся.
Але всеж хочеться перемоги сил добра над силами розуму. ЧИ взагалі якогось більш серйозного фіналу.
Власно підтримую попереднього Оратора.
7А.Я.29-10-2017 23:38
давно не бачив, щоб текст був настільки забитий русизмами. навіть про сам твір нічого не казатиму (та й було б це повторенням того, що вже було сказано іншими). авторе, пошукайте в Ґуґлі "список русизмів" – бо це ж просто сором. тут деякі автори намагаються оживити мову, використовуючи маловживані, давно забуті українські слова, а у вас лексикон базарного продавця. ні, це нікуди не годиться. якщо не вмієте самі, то, принаймні, віддавайте комусь на редагування наступного разу.
8А.Я.29-10-2017 23:38
9Тетяна30-10-2017 12:36
Згодна з думками, що це - не оповідання, а перший розділ роману чи повісті. Проте, переробити його в оповідання теж можливо. Треба трохи скоротити кінцівку. ГГ побачила Вождя, його блакитні очі. Все. Далі твір дописує читач.
Тетяна
10Род Велич31-10-2017 10:36
Непоганий сеттінг для якоїсь комп'ютерної гри чи young adult кіна (типу "П'ятої хвилі" чи "Бігуна у лабіринті")
Але сюжет не завершено, це не оповідання, а скоріше нарис - замальовка з постап-світу.
Модливо колись у автора вийде на цю тему щось більш завершене, з цілісним сюжетом.