Читається легко, весело, густі хащі журавлини дуже мальовничі. Здалося, що забагато всього намішано у змальованому світі, але то швидко минулося. Єдине, що хотілося б зауважити: поруч із планшетами й мобыльними телефонами картонні талони виглядають якось нелогічно.
Оскільки фантприпущення лежить в політичній а не в фантастичній площині коментвувати не буду. Додам тільки, що на Азимуті було один в один - тільки з протилежним знаком.
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 6 RSS
1Angeor13-10-2014 20:43
Читається легко, весело, густі хащі журавлини дуже мальовничі. Здалося, що забагато всього намішано у змальованому світі, але то швидко минулося. Єдине, що хотілося б зауважити: поруч із планшетами й мобыльними телефонами картонні талони виглядають якось нелогічно.
2Док13-10-2014 23:10
Приєднуюсь до попереднього коментаря. І навіть нелогічності поєднання планшетів з талонами не відмітив. Успіху!
3Борис17-10-2014 11:58
Дуже класне оповідання)
+ цікаво весь час
- потрібно добре вичитати
4L.L.18-10-2014 16:40
Не дуже люблю подібні альтернативні світи, але тут вийшло непогано.
5Chernidar20-10-2014 12:49
Оскільки фантприпущення лежить в політичній а не в фантастичній площині коментвувати не буду. Додам тільки, що на Азимуті було один в один - тільки з протилежним знаком.
6Ліандра09-11-2014 14:57
мені сподобалось. дуже! спершу хотілось сміятися, а до кінця плакати