Важко отразу підсумувати враження від оповідання. Я навіть не став писати звечора, лишив на ранок.
З одного боку наче все добре: є фантастика, є непогана мова, є інтрига, є досить напружений сюжет, є тема, навіть є драматругія, чорт забирай!
Але якщо придивитися уважніше, все якесь... Фантдоп після "Ghost in the Shell" виглядає вторинно. Світ якийсь неначе недоопрацьований: не зрозуміло хто це, де це, час, країна. Драматургія якась вимучена, мотиви є, але вони якісь натягнуті, як сова на глобус. Герої фрагментарні, все розпадаєтсья на не дуже зв'язані кліпові деталі, немов би режисер-кліпмейкер намагався зняти повнометражне кіно.
Звісно це все "логічно перекривається" фінальним фінтом, що це все недороблене до кінця VR-кіно. Але ж читач цього не знає, коли доки не дочитає до кінця, тому оцінює те що є
Але загалом читабельно, особливо, якщо порівнювати з більшістю інших творів у групі.
Резюме: на безриб'ї й черепашка - броня!
P.S. До речі тема багаторівневою VR-гри, де ігроки забувають, хто вони насправді, була чудово розкрита у кині "ExistenZ"
Гарні шматки з описами, вони пахнуть фантастикою і навіть нею є, але задум банальний - і це програш для автора, бо нащо нам другий Робокоп?
Погана ідея - це завжди провал. Навіщо ви, авторе, взялися за ту катастрофу?
Придумуйте щось інше, ви зможете дати гарний гарний твір! Дайте його нам, чорт забирай! ;) )))
Найжахливіший момент: "обличчя хлопчика на сидінні". Авторе, що це було? Я не знаю... тут сміятися чи, з огидою, ридати. Чесно. То капєц. Яке обличчя? ДИТИНИ? Воно у цій історії, яка зовсім не є жорстким та чорним горрором, просто як "здрасьтє". Недоречна жорстокість чи невдала замальовка її - навіть не знаю.
Написано класно, проте є певні вади на які я зверну увагу. Прошу не вважати це тим, що твір поганий, просто він може бути кращий.
отже.
1. Часопростір. Не описано від слова "зовсім". Як результат - важко асоційовувати когось із кимось.
2. Психологія ГГ не змінилась - але ж емоції значною мірою керуються гормонально. Де це? Було б цікаво побачити розум, вільний від впливу гормонів, але ні, пересадили не тільки мозок але й усю гуморальну систему. Ага? ;)
3. Рвано. І те тим більш помітно, що сюжет лінійний. Якщо уже вибираєте рваний стиль оповіді, то краще робити сюжет нелінійним, тоді можна краще сфокусувати напругу читача.
Дякую за коментар. Дійсно, оповідання написане під впливом "GITS". Просто мене зацікавив адаптивний період, коли людина сприйме штучне тіло, і чи кожен зможе його взагалі сприйняти.
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 10 RSS
1Спостерігач25-10-2017 22:13
Фантастика -що вже неймовірна рідкість на ЗФ. Але і по всьому.
2Род Велич29-10-2017 10:09
Важко отразу підсумувати враження від оповідання. Я навіть не став писати звечора, лишив на ранок.
З одного боку наче все добре: є фантастика, є непогана мова, є інтрига, є досить напружений сюжет, є тема, навіть є драматругія, чорт забирай!
Але якщо придивитися уважніше, все якесь... Фантдоп після "Ghost in the Shell" виглядає вторинно. Світ якийсь неначе недоопрацьований: не зрозуміло хто це, де це, час, країна. Драматургія якась вимучена, мотиви є, але вони якісь натягнуті, як сова на глобус. Герої фрагментарні, все розпадаєтсья на не дуже зв'язані кліпові деталі, немов би режисер-кліпмейкер намагався зняти повнометражне кіно.
Звісно це все "логічно перекривається" фінальним фінтом, що це все недороблене до кінця VR-кіно. Але ж читач цього не знає, коли доки не дочитає до кінця, тому оцінює те що є
Але загалом читабельно, особливо, якщо порівнювати з більшістю інших творів у групі.
Резюме: на безриб'ї й черепашка - броня!
P.S. До речі тема багаторівневою VR-гри, де ігроки забувають, хто вони насправді, була чудово розкрита у кині "ExistenZ"
3Лео_Лео29-10-2017 12:10
Гарні шматки з описами, вони пахнуть фантастикою і навіть нею є, але задум банальний - і це програш для автора, бо нащо нам другий Робокоп?
Погана ідея - це завжди провал. Навіщо ви, авторе, взялися за ту катастрофу?
Придумуйте щось інше, ви зможете дати гарний гарний твір! Дайте його нам, чорт забирай! ;) )))
Найжахливіший момент: "обличчя хлопчика на сидінні". Авторе, що це було? Я не знаю... тут сміятися чи, з огидою, ридати. Чесно. То капєц. Яке обличчя? ДИТИНИ? Воно у цій історії, яка зовсім не є жорстким та чорним горрором, просто як "здрасьтє". Недоречна жорстокість чи невдала замальовка її - навіть не знаю.
І чи буду ставити бал, теж поки не знаю.
4Чернідар29-10-2017 20:08
Написано класно, проте є певні вади на які я зверну увагу. Прошу не вважати це тим, що твір поганий, просто він може бути кращий.
отже.
1. Часопростір. Не описано від слова "зовсім". Як результат - важко асоційовувати когось із кимось.
2. Психологія ГГ не змінилась - але ж емоції значною мірою керуються гормонально. Де це? Було б цікаво побачити розум, вільний від впливу гормонів, але ні, пересадили не тільки мозок але й усю гуморальну систему. Ага? ;)
3. Рвано. І те тим більш помітно, що сюжет лінійний. Якщо уже вибираєте рваний стиль оповіді, то краще робити сюжет нелінійним, тоді можна краще сфокусувати напругу читача.
Від великого - все.
Успіхів.
5автор29-10-2017 22:53
>>Род Велич
Дякую за коментар. Дійсно, оповідання написане під впливом "GITS". Просто мене зацікавив адаптивний період, коли людина сприйме штучне тіло, і чи кожен зможе його взагалі сприйняти.
6автор29-10-2017 23:00
>>Лео_Лео
Ідея твору в тому, як поводитиме себе людина в постійній стресові ситуації, коли вона щойно дізналася, що від неї залишився лише мозок.
Недочит
Очевидно, там повинно було б бути "Обличчя хлопчика, що сидить поруч на сидінні"
Дякую за коментар
7автор29-10-2017 23:07
>>Чернідар
Так, але на гуморальна система діє під впливом нервової системи, тому наявність залоз внутрішньої секреції не обов'язкова
Дякую за коментар
8Joker30-10-2017 15:05
А от мені фінальний твіст взагалі несподобався. На мою думку було б цікавіше, якби повністю понуритись в трагедію Г.Г.
9автор30-10-2017 19:37
>>Joker
Тоді б оповідання не відповідало темі.
10Joker30-10-2017 19:51
Не обов'язково трактувати тему в лоб, завжди можна щось цікаве придумати)