Питання на дорослість

Закінчився період синтезу, всі відчуття, спогади, знання, за попередній період розвитку, які Фер вирішив зберегти для основи своєї свідомості, енергетичними петлями розмістилися в ядрі молодого ейра. Те від чого він вирішив позбутися, енергетичними сполохами розлетілись на всі боки.

Ейри, мешканці міжзоряного простору, народжуються у спалаху нової зорі. Живляться вільною енергією відкритого космосу, періодично впадаючи в глибокий транс, в якому формують свою постійну сутність на протязі всього життя, свідомо нарощують на своєму ядрі, шари свого Я. В зовнішній сфері де хаос почуттів і бажань контролюється тільки волею власного Я. Там формуються життєві принципи, погляди та переконання, що потім, переносяться в ядро особистості.

Фер перевів свою свідомість з ядра, своєї сутності, в зовнішні сфері – розвитку.

 -Ух –ментальний вигук відбувся раніше, ніж він зумів вгамувати емоційну бурю від усвідомлення того що, настав цикл отримання дорослого імені. Вольовим зусиллям він, прийняв форму правильної кулі, погасив райдугу кольорів на зовнішній сфері, змістився в поважну фіолетову частину спектра. Потім таки не витримав і повністю розкрився, енергетичне поле зовнішньої сфери відразу відчуло всі прояви, навколишнього світу. Дві молоді зорі, що оберталися навколо спільного гравітаційного центра, об’єднанні своїми енергетичними полями, створювали найкращі умови для існування ейрів, тому тут і росли діти, набували знання, перші враження та опит.

Ейри , як енергетичні створіння, рідко помирали, але і рідко народжувалися. На даний час тут було тільки четверо молодих ейрів, двоє зовсім юних Ті і Ді які весело ловили одне одного, літаючи між двома астероїдами що потрапили в пастку гравітаційних сил двох зорь. Фер знав, що наставники не могли вирішити Ті і Ді це два ейри , чи один, Навіть в період синтезу сутності, народжені в спалаху однієї зорі вони перебували в повному ментальному об’єднанні, тому і ядра сутності у них були однакові, що не заважало їм постійно сперечатися та сваритися між собою. Найстарший Теріон нерухомо завис в гравітаційному центрі двох зорь, він був найстарший серед них. Вже декілька разів він тримав іспит, на право мати доросле ім’я, і кожного разу повертався ні з чим. Теріон виконував вправу на концентрацію, він мав форму ідеальної кулі, а колір змінювався рівномірно з зміною розміру кулі, від величезної антрацитно-темної кулі, до невеликої яскраво-сяючої. Це була основа життя ейра, коли космос навколо був «холодним», концентрація енергії була не велика - ейри збільшували діаметр, збільшували площу поглинання енергії, та ставали темнішими, їх рухи ставали повільними - економнішими. Якщо простір навколо був переповнений енергією, вони навпаки зменшувалися в розмірі та ставали подібними до маленьких зорь, яскравими та швидкими.

Фер захоплено спостерігав за вправами Теріона, ні, йому ніколи не вдавалося досягти такої концентрації та самоконтролю. Ейфорія вмить зникла, якщо вже Теріон не зміг отримати доросле ім’я , то і у нього, нема шансів – зовсім нема. Він відчув що, Ті і Ді зупинили свій безкінечній хоровод, і зацікавлено спостерігають за ним. Теріон на мить завмер, а потім продовжив свою вправу. Ну що пора. Ферін трансформував себе до виду диска , один бік якого потемнів повністю, для поглинання енергії, а на іншому боці в центрі спалахнуло яскрава пляма, вправа що зветься - «парус що створює вітер», і використовується для подорожі між зорями. От отримає доросле ім’я можна буде і плигнути крізь «червоточину» космосу , або зробити власну: - мрії…мрії. Фер вирушив в першу свою самостійну подорож. Політ без наставників, довіра та перша перевірка молодого ера, уже не дитини, але ще, не дорослого ейра. Дорога була не далека, та й Фер не горів бажанням по швидше постати перед старшими, він ловив попутний гравітаційний вітер і летів темним полотнищем паруса, міняв форму на диск і розганявся до максимальної швидкості, потім ставав темною кулею і летів по інерції, купаючись в енергетичних хвилях космосу, поповнюючи витрачену на політ власну енергію. Все має колись закінчуватись, закінчився і його політ. Не велика, молода, зоряна система, всього с трьома повільними, газовими планетами, але яскравою зорею, що випромінювала в простір, так потрібну ейрам, енергію.

На орбіті першої планети і буде відбуватися цей іспит. Три старші ейри вели активний ментальний обмін, їхні зовнішні оболонки мали неправильну форму, про колір і говорити нічого, яскраві різноманітні нарости і енергетичні вихори - контролю простору та ментального обміну, чергувалися с різноманітними темними плямами поглинання енергії. За такий контроль форми та спектру наставники, примусили б молодших виконувати вправи на концентрацію, декілька циклів поспіль. Фер збільшив інтенсивність випромінювання енергії.

- Відрекомендуйся – звернувся до нього хтось із старших ейрів. Цікавість інших була зовсім не прихована, не інакше як, вони з Фером мали різних наставників. Або, цикли навчання відбулися дуже давно.

- Я Фер, молодший ейр, в мене іспит на отримання дорослого імені – цю фразу він підготував вже давно, як йому здавалося, вона підходила краще всього. Давно очікувана подія, відбувалася не так як він передбачав, що сильно його нервувало.

- Ми старші ейри, що відповідно з правилом випадкового вибору, повинні прийняти твій іспит, я Селін. - відізвався той що мав найбільш неправильну форму кулі.

- Я, Меліонор, ти знаєш правила? – запитав у Фера той що мав найбільший радіус кулі..

- Да – відповів він, похапцем в зовнішній кулі створив копію свого Я, а основне Я, виніс в створений наріст на поверхні кулі. Екзаменатори з цікавістю спостерігали за діями молодого ейра. Скільки разів він робив це, під наглядом наставників, уявляючи цей час. І ось це відбувалось, але якось буденно. Якщо він дасть не вірну відповідь цей наріст розвіється вільною енергією в просторі, а він буде тільки пам’ятати це роздвоєння. Якщо ж він відповість вірно, він отримає право на доросле ім’я, право приймати самостійні рішення, і нести за них відповідальність.

- Що ти знаєш про Першого ейра, - запитав той що мав найбільш неправильну форму кулі.

- ПЕРШИЙ ЕЙР, не має ні дитячого, ні дорослого ім’я, - Фер не очікувано, розпочав с найбільш хвилюючого для себе питання. – Йому і не потрібне ніяке ім’я, він є творцем всіх ейрів, найбільш поважний та видатний. По деяким джерелам Перший ейр народився в першому вибуху, з якого виник всесвіт, по іншим це відбулося в вибуху однієї із нової зорі, в центрі галактики. Ніхто не може цього знати напевно, навіть сам Перший ейр. Багато промайнуло періодів, перш ніж він усвідомив себе, і навчися формувати свою сутність. Ще більше пройшло часу, коли розуміння що самотність, не єдино можливий спосіб існування. Ніхто не може уявити скільки зусиль було витрачено, скільки поразок пережито, перш ніж в полум’ї нової зорі, під впливом дій Першого ейра, не народився молодий ейр, дитина вільної енергії та його розуму. Всі, правила побудови своєї свідомості, закони гармоній думок, що є основою життєздатності ейра, були створені і встановлені ним. Що там говорити свідомість кожного ейра несе відображення свідомості Першого ейра, ми всі в якомусь сенсі його копії. Після того як виникла раса ейрів, Перший ейр залишався незмінним наставником не тільки для молодих, але і для старших ейрів. Виникло суспільство, що викликало створення нових правил, встановлення законів розвитку спільноти, та взаємовідносин між різними особистостями. І в цих питаннях Перший ейр завжди був першим. Це він навчив, старших ейрів, впливати на енергетичні течії так, щоб в вибуху нової зорі відбулося народження молодого ера. Це він встановив правила по яких наставники навчали та виховували дітей. Ті критерії гармонії думок та почуттів, по яких формується свідомість, були закладенні із свідомості, саме Першого ейра. Він пропав коли, відбувалися перші спробі створити власні не природні просторові «червоточини» для подорожі на далекі відстані. Я сподіваюсь, що колись він повернеться, бо для ейрів його відсутність неприродна.

- Я Літафер, Перший ейр, вже не вважається зниклим, ми знайшли його, - думки третього старшого ейра, були позбавлені емоційного забарвлення, і в перше нагадали Феру, що він знаходиться перед наставниками, які приймають за нього рішення і відповідають за нього, та за його дії перед іншими.

- Ти знаєш що таке енергетичний поріг? – несподівано, продовжив третій ейр.

- Енергетичний поріг, це коли власна енергія ера що витрачається, на засвоєння вільної енергії, рівна засвоєній енергії, Простір де вільна енергія має таку, або меншу густину вважається непридатним для перебування ейра, - не задумуючись відповів Фер.

 - Перший ейр, коли створив «червоточину», потрапив далеко за енергетичний поріг. – почав розповідати Селін. – Власної енергії, після створення «червоточини», для повернення в енергетично насичений простір в нього не було, а поповнити в такому холодному просторі було не можливо.

- Він помер? – молодий ейр був приголомшений.

- Ні, все набагато складніше, - відчувалося що розповідати Селіну, було важко, він відчутно хвилювався – Потрапивши далеко за межі безпечного простору, розуміючи що повернутися у нього не має змоги, і він приречений повільно згасати, Перший ейр все-таки знайшов вихід. Не далеко від виходу «червоточини» знаходилась зоряна система жовтого карлика, на одній із планет виникло і розвивалося життя, на основі хімічних реакцій. Наскільки ми змогли встановити, Перший ейр провів селекцію серед представників фауни. Були знищені представники цілого класу ящерів, а представники класу приматів були змінені. Мозок цих приматів, здатний утворювати невеликий локальний простір, в якому можуть існувати елементарні енергетичні утворення. Зміна відбулася так, що вся сутність Першого ейра була розподілена між всіма цими приматами, і ще вони набули здатність передавати цей дар наступним поколінням.

- Перший ейр згас, але його можна відродити, - продовжив Літафер – чотири старших ейра, один робить «червоточину» до цієї планети, інший спалює її в енергетичному вибуху, третій в рюму вибуху формує сутність Першого ейра, четвертий повертає всіх до безпечного простору.

- Так чому, це ще не зроблено? – Фер навіть забув що він на іспиті.

- Частини сутності Першого ейра, спричинила появі розуму в представник третьої планети, вони називають себе людьми, – зауважив Меліонор.

- Але розум це проекція хаосу, на порядок. Хімічні реакції однозначні, вони не можуть бути середовищем для розуму, – Фер був приголомшений, він вважав себе хорошим учнем, а тепер зіткнувся з речами які були не зрозумілими.

- Ти маєш рацію, але взаємодія елементів сутності ейра, яку люди назвали душею, та біологічного життя, спричинила виникненню розуму. І ми не можемо зрозуміти ціль Першого ейра, була в збереженні своєї сутності, чи це був його останній дар всесвіту, розум в такій прояві, – промовив Меліонор.

- До тебе питання іспиту, ейри повинні відродити сутність першого ейра, чи залишити все як є, тепер? – поставив питання Літафер.

- Скільки представників розумних є, там на планеті,- запитав Фер.

- Декілька мільярдів, - відповів Селін.

Фер був збентежений, він не міг збагнути такої величини. Розум, найбільший скарб всесвіту, і така кількість носіїв його, і Перший ейр, та його значення для всіх ейрів.

 - Я не маю відповіді, – Фер дійсно не знав що відповісти їм..

- До кінця періоду, повідомиш нам своє доросле ім’я, - промовив Селін.

- Чому? – молодий ейр розгубився.

- Є питання, відповіді на які мають лише діти, - сумно відповів Селін…