Текст оповідання знято на прохання автора
Текст оповідання знято на прохання автора
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 16 RSS
1Зіркохід28-02-2015 12:11
Сподобалося, дуже добрий і світлий твір, збалансований між казкою й містикою. Оповідання або написано з прицілом на підліткову аудиторію, або автор і сам знає про неї не з чуток.
Бачив на конкурсі обговорення, що читати дітям, а що ні - так от, однозначно хай читають ось такі твори, а не творіння, до яких без попкорну - ніяк .
Навмисно русизми не видзьобував, але зачепився на цих:
відволікається - відвертається
справилась - упоралась
А ось тут пояснення суто для читача, неприродне в безпосередній розмові - тато й донька чудово це знають і так. Ба більше, знає вже й читач. Так що воно тут зайве.
Удачі на конкурсі - й подальших хороших творів, багато і різних !
2Ловчиня птахів28-02-2015 23:44
Вітаю!
Хороше оповідання, щире, з правильним моральним підґрунтям — раніше такі писали, щоб виховувати людину Людиною...
Те, що впало у вічі.
По-перше, згодна із Зіркоходом. Пояснення дійсно зайве.
По-друге:
Ще я б після "хрещениці" взагалі поставила крапку, бо уточнення ніби вказує на те, що були інші хрещеники, але для даної історії — це зайва стежина у міркуваннях читача. Не обов'язково, звичайно, читач зачепиться за цю деталь поглядом, але всяке буває
Третє — одруівка:
— чотирьох.Бажаю успіху!
3Автор01-03-2015 21:10
Зіркоходе, Ловчине, дякую!
Зауваження врахую. Все підправлю.
4Chernidar02-03-2015 15:00
русизми можна пошукати, та це нюанси.
отже- перші дві третини чудові, кінцівка примітивна та передбачувана, дуже псує враження.
Фантастики мінімум і це теж не плюс.
5ДонькаДонКіхота02-03-2015 16:06
русизми, Chernidar-е, є майже у всіх оповіданнях на цьому конкурсі (за дуже-дуже незначними винятками), а місцями трапляються і зовсім невичитані оповідання. однак, це не про "Охоронця". як на мене, дрібні огріхи загального позитивного враження цього твору не затушовують. мало фантастики? даруйте, але специфіка історії, яку розповів автор, саме така. і не передбачає мандрівок в інші світи, боротьби з монстрами, фантастичних винаходів тощо. виклад дещо спрощений - однак, схоже,це пов’язане з тим, на яку вікову аудиторію орієнтувався автор. для підлітків - нормально. передбачуваний фінал? (краще все ж таки казати "фінал", бо кінцівка - це рука чи нога...)можливо, однак він дуже природний. є чимало творів, у яких янгол-охоронець залишає дівчину, коли вона досягає повноліття чи виходить заміж. а є й ті, де він залишається. тобто у цій ситуації будь-який поворот сюжету може сприйматися як передбачуваний. назагал, як на мене, твір світлий і хороший.
6L.L.03-03-2015 15:19
Розхвалили, а от я додам трохи дьогтю. Стосовно альпінізму.
Наскільки я розумію цей вид спорту, заняття альпінізмом, хай навіть і для початківців, передбачають: а) купу необхідного спорядження (навіть мінімальна кількість - все одно купа, самий лише одяг-взуття мають бути відповідними); б) якісь вилазки-виїзди кудись за місто, де є умови для практичних тренувань.
Із цього випливають три речі:
1. Героїня мала часто відлучатися з дому в походи.
2. Серед її речей повинно було бути альпіністське спорядження.
3. І на походи, і на спорядження, і на саме навчання треба гроші, які школярка навряд чи сама десь дістане.
Із цих висновків випливають два ключових питання до автора: де героїня брала на те гроші і як це батьки могли не помічати її занять?
Фраза про те, що заняття через непогоду пройдуть не надворі, взагалі повеселила.
Чи може це в мене невірні уявлення про альпінізм? то я буду не проти, якщо хтось мене просвітить, як насправді.
7Автор03-03-2015 16:28
Всім, хто відгунувся - дякую!
Особливо, ЛЛ - є над чим подумати, щоб не було недоречностей щодо альпінізму
Наприклад: керівник гуртка - ще один друг дядька Сергія, і дозволяє займатись безкоштовно.
Використовуються всі подарункові гроші.
Можна прикриватись іншим гуртком.
Все обладнання залишається в групі, додому не тягають.
З непогодою - група не професійна, керівник побоюється за підлітків...
Ще буду думати. Головне - знати про що
8Зіркохід03-03-2015 19:30
І дарма - для скалолазання обладнуються спеціальні стенди у спортзалах.
9Альтаїрченко04-03-2015 14:40
Як людина, що колись цим займалася - і саме на початковому рівні - можу сказати:
Скалолазанням можна займатися і у місті. В нас скалодром був за 30 хвилин пішки від вишу Снаряги для початківців - теж мінімум. А різні вєрьовки/системи можна взяти у каптьорці турклубу - і в той же вечір повернути. Походи - це для "досвічених крокодилів"
10Автор04-03-2015 16:35
Альтаїрченку, дякую за підказки. Я, коли писала, навіть не задумалась про оплату, бо у нас у місті багато дитячих гуртків безкоштовних.
11L.L.04-03-2015 18:45
Дякую за пояснення.
Але у творі мені все одно подайте це так, щоб я повірила, і жодних сумнівів не виникло!
У якому місті такий рай?..
12Автор06-03-2015 22:24
Добре!
Не можу зараз сказати - правила!
13Док09-03-2015 11:27
Рекомендував би зробити фінал не таким відвертим, без деталізації. Можливо, прибрати "голос" барса. Хай би читач сам подумав, хто приходив до героїні і підтримував її до повноліття.
А так - хороше оповідання.
Успіху!
14Ліандра10-03-2015 09:43
Загальне враження: Сподобалось. Може трохи наївно і просто, але сподобалось.
Ідея: не нова, зате виписана атмосферно.
Мова: хороша, трапляються місця, до яких можна придратися, але не хочеться.
Персонажі: непогано описані, для оповідання достатньо.
15Chernidar13-03-2015 11:08
ага, це теж читав.
успіхів
16Білий Дракончик14-03-2015 19:21
Дякую всім, хто підтримав!!!