Запізніла я зі своїм відгуком про майстер-клас Олесі Стужук, що відбувся за результатами конкурсу «Зоряної Фортеці», але були на те причини, від мене не залежні. Отже, спробую надолужити, хоч вже сказано немало і по суті.
Майстер-клас, як на мене, був досить інформативним, хоч і відмінним від тих, які я мала нагоду відвідувати раніше. Якщо майстри попередніх мк ділилися досвідом як більш досвідчені колеги із початківцями, то пані Олеся подала нам погляд, так би мовити, «з-за барикад» журнальної літредакції. Звісно, МТА, котрі вже видаються, може й не знайшли б для себе там нічого нового, проте, мій мізерний досвід поки не дає мені право на зайву самовпевненість 
Можливо, я очікувала трохи іншої критики. Але, зрештою, зрозуміла — із таким глевким матеріалом наразі навряд чи зробиш щось путнє. Як натякнула майстер, подавши «сиру» і не доведену до пуття оповідку в редакцію журналу, можна собі більше нашкодити, аніж принести користь.
Треба сказати, що на майстер-клас потрапили досить різні оповідання — і за сюжетом, і за манерою подачі, і за рівнем виконання. Проте, безперечно, цікаві, а тому обговорення було досить змістовне. Як завжди, не зупинятимусь окремо на кожному, просто розкладу по поличкам власні нотатки (можливо, повторюватимусь).
Ідея повинна реалізовуватися в межах сюжету. Якщо найнапруженіший фрагмент вимагає величезної передісторії, варто замислилися, чи треба впихати її в оповідку, а чи лишити для чогось більшого. Оповідання — це, радше, фото, де є певна картинка, ситуація, герой/герої. Не погоджуся, що ГГ не має еволюціонувати в процесі, але то таке.
Коли будуєш світ, варто пам’ятати, що він висить не в порожнечі. Тобто, треба проробити не тільки мотивацію героїв, а й вмотивованість світу.
Гармонія, гармонія, і ще раз гармонія. На варто перенасичувати текст тягучими і складними роздумами (особливо слідкувати за повторенням уже сказаного, щоб не загрузнути в трясовині слів), але й діалоги теж можуть зіграти із автором злий жарт, перетворивши героїв у механізми для висловлювання реплік.
Слідкувати за мовою. Читати, прочитувати, вичитувати, перечитувати, нагло експлуатувати бета-рідерів, випитуючи подробиці, як сприймається те чи інше 
Перш за все, щоб позбутися такого, що ти в оповідку/ситуацію/героя не вкладав (або підкреслити його ж — якщо на думку автора це виявиться цікавим). Критичніше ставитися до шаблонів, метафор, складних для сприйняття конструкцій. Ритміка тексту — теж важливий інструмент, має використовуватися належним чином.
Оповідка пишеться із якоюсь ціллю. Якщо вона по собі лишить ледь помітний післясмак, хай і приємний, та питання «Ну й що?» — вочевидь, щось пішло не так.
Варто задумуватися над вмотивованістю тих чи інших дій героя, відчувати ситуацію зсередини (в ідеалі — зжитися із ним, навіть якщо він закінчений псих ) і не забути натякнути про те в тексті. Тобто, якщо він рефлексує, чому саме згадує той чи інший період? Читачу б це не завадило знати.
І взагалі, найголовніша порада — писати про те, що знаєш. Звісно, не можна знати геть усе, але можна отримати досвід, моделюючи певні події і ситуації, вивчаючи власні емоції, відчуття, відношення. І одним із способів набути такого досвіду є рольові ігри та реконструкція.
Саме тому гість Юлія Оскольська, яка є літредактором видавництва, а також куратором літературного напрямку фестивалю рольової та історичної реконструкції «Юкон», запросила молодих авторів і всіх бажаючих відвідати цьогорічний захід. Він відбудеться 5 – 8 грудня 2013 року на о. Хортиця. Подробиці про фестиваль, а також умови проживання, вартість, програму можна дізнатися на офіційному сайті.
До речі, є цілком реальний варіант побувати на фестивалі за рахунок оргкомітету, написавши рецензію (російською чи українською) на один із творів авторства Олега Сіліна, Ксенії Медведевич, Людмили Астахової, Володимира Арєнєва. Подробиці тут: Конкурс рецензій Юкон – 2013.
Приємно було опинитися в уже знайомому місці, де відбувався мк "Фортеця під каштанами". Кімнатка зручна, ледь чутний аромат горілих полін від каміну, затишне внутрішнє подвір'я. Як завжди, "Ігродол" пропонував новинки фантастики для усіх бажаючих. Зауважу, що кількість книжок старфортівських авторів в асортименті магазину збільшується, що тішить.
Ще раз дякую «Зоряній Фортеці», майстру Олесі Стужук, а також усім присутнім за чудову компанію і проведений із користю час.
Оригінал відгуку за посиланням:
