Особливість авторського права (та й загалом інтелектуальної власності) в тому, що воно територіальне. Тобто, захищається в конкретній країні, лише в цій країні.
Дещо покращили ситуацію двосторонні та багатосторонні договори між державами. Окрім того, існують Міжнародні акти: Бернська конвенція з охорони літературних і художніх творів, Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності, договори ВОІВ, ТРІПС, регламенти й директиви Європейської ради.
Територіальність — причина, чому в нас так багато порушень авторського права.
Фактично вона означає, що авторське право захищається в конкретній країні ресурсами конкретної країни, де, наприклад, опубліковано твір. Це істотно звужує його дієвість.
Териториальність та публікація в інших країнах
От вам цікавий нюанс територіальності авторського права за нашим законодавством. Допустимо, опублікували ви твір в США — маєте протягом 30 днів оприлюднити його в Україні, щоб він захищався нашим Законом. Або ж твір має знаходитися в об’єктивній формі на території України. Звісно, якщо ви громадянин України, то отримаєте захист авторських прав автоматично. Авторські права Закон захищає й іноземців (апатридів) з постійним проживанням на території України. Якщо примірники правомірно опублікованого твору законним чином введені у цивільний обіг шляхом їх першого продажу в Україні, вони теж захищаються нашим законодавством.
Міжнародні угоди та договори допомагають захистити авторське право та врегулювати територіальні питання. Основні положення міжнародного захисту наступні:
- у разі порушення права авторського права для його захисту застосовується право тієї держави, на території якої необхідна охорона (тобто там, де відбулося порушення);
- до виникнення та припинення майнових прав інтелектуальної власності, що підлягають державній реєстрації, застосовується право держави, де здійснена державна реєстрація;
- у разі пред’явлення вимоги про відшкодування шкоди, сторони мають право домовитися до якого суду якої країни будуть звертатися;
- іноземні рішення з приводу наявності, дійсності й реєстрації прав дійсні в тому випадку, якщо вони ухвалені або признаються в державі, на території якої просилася охорона.
Міжнародні договори допомагають розв'язувати колізійні питання, якщо твір опубліковано або зареєстровано в одній з країн учасниці договору. Однак якщо виникне спір із країною, що не ратифікувала (приєдналася і визнала) договір… Почнуться юридичні проблеми. Захистити своє право в такій «дикій» країні надзвичайно важко. Ось чому укладаються багатосторонні договори. В АП не існує єдиного, універсального міжнародного договору, що захистить абсолютно всі аспекти.
То, що робити якщо ви хочете опублікувати твір закордоном?
Перша порада — переконайтесь, що країна є, як мінімум, учасницею Бернської конвенції та ТРІПС. Друга — пошукайте, чи існує двусторонній договір про співпрацю у сфері інтелектуального права. Пам'ятайте, що країни відрізняються ще й способом застосування норм права. Наприклад, США та Англія — це країни прецедентного права, тобто країна, що керується власною судовою практикою, і саме усталена судова практика буде розв'язувати проблемне питання.
Територіальність — це принцип, що склався історично, і він лишається незмінним.
Захист авторського права
Тема складна. Тема, що кожен раз буде утикатися в «судовий позов», як найдієвіший спосіб. Тому я розділю її на багато шматочків. Gочати я хочу зі способів, що не вимагають «судового позову», а доступні кожному творцю. Це так званий «неюрисдикційний захист», тобто захист без юстиції, захист без суду, грубо кажучи, це також і самозахист.
— Способи самозахисту можуть обиратися особою чи встановлюватись договором або актами цивільного законодавства.
— Самозахист може здійснюватися особою самостійно або звертаючись до органу державної влади
— Самозахист — це засоби протидії (ст. 19 ЦК): це може бути відмова здійснити певні дії, передбачені укладеним договором про передачу майнових прав інтелектуальної власності або ліцензійним договором, відмова від виконання недійсного договору.
— Самозахист здійснюється після порушення, щодо права, що вже виникло, автором безпосередньо.
— Самозахист — це також і попередження порушника про можливість подати проти нього судовий позов (оце здебільшого працює, однак ефективно звертатися до адміністрації сайту та ресурсу).
Приклади самозахисту: автор може звернутися до ЗМІ у випадку, коли назва його твору була вказана невірно, невірно вказано ім'я та прізвище автора — і вимагати виправити помилку. Що ще може бути самозахистом: якщо твір перекладено без згоди автора, автор має право звернутися до перекладача і вимагати укласти договір та припинити порушення.
Окрім того, нічого не забороняє закривати від копіювання контент, ставити на ПДФ файли знаки охорони та водяні знаки. Це, як мінімум, змусить порушника подумати — а чи варто морочитися. Для ПДФ файлів доволі багато способів захисту від копіювання. Наприклад, для власного сайту я використовую плагін заборони копіювання. Є більш прогресивні способи, що заборонять робити скріншоти! Можна також підписати цифровим підписом авторські примірники. Ще можна інсталювати самознищення документа при його копіюванні; використовувати криптографічні конверти (як це робити пояснять вже айті-спеціалісти); використання кодових слів; використання міжмережевих екранів; використання апаратного захисту.
Одним словом, бажаєте отримати прогресивний самозахист в мережі Інтернет, потрібно буде шукати спеціаліста… або самому ставати спеціалістом ????
Чи дієві всі ці перераховані засоби самозахисту?
Деякі з них більш ефективні, особливо технічні, інші — менш ефективні. Ми не можемо налякати порушника великими штрафами, однак це не означає, що штрафів в нас немає і що людина хоче їх сплачувати. Можливо, викрадач не розуміє авторське право, або чекає, що його злочин ніхто не помітить ????
Звісно, викрасти можливо будь-яку (майже будь-яку) інформацію. Однак, треба робити все можливе для запобігання порушенню авторського права та унеможливлення копіювання твору. Захищати файл власними силами або навіть звернутися до фахівців (якщо інформація має комерційну цінність).
Якщо все-таки авторське право було порушено, жодні превентивні міри не спрацювали, на вимогу припини порушення крадій не відповідає — включається друга фаза захисту: «судовий позов». Окрім цивільноправового захисту, існує ще адміністративний та кримінально-правовий. Про них згодом.
Це все, дякую за увагу.
Як захистити PDF файл: https://helpx.adobe.com/ua/acrobat/using/securing-pdfs-passwords.html
Буває коли намагаєтесь щось скопіювати з PDF, а копіюється отаке — Òåõí³÷í³ çàñîáè çàõèñòó ïðàâ?* Просто файл був захищений.
Як ставити водяні знаки : https://helpx.adobe.com/ua/acrobat/using/add-watermarks-pdfs.html
А от вам крапелька труту: сумні реалії АП в Україні, що означає — у спеціалістів ще дуже багато роботи попереду: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2852491-ukrainu-vnesli-do-spisku-krainporusnikiv-intelektualnoi-vlasnosti.html
