Лариса Іллюк про майстер-клас

Перед самим Великоднем, незважаючи на святкові турботи, відвідала майстер-клас Олександра Михеда за результатами 13-го Старфортівського конкурсу «Ці таємничі супутники». Власне, віддувалася за двох, бо мій співавтор Макс Пшебильський приїхати не зміг. У мк брали участь здебільшого нові обличчя, хоча у якості вільних слухачів приємно було зустріти знайомих із фанттусовки і літстудії Володимира Арєнєва.

Виявилося, що книги майстра мені до рук поки не потрапляли, але відгуки зацікавили. Не рахуючи технічних негараздів на початку мк, формат мені сподобався: коли на екран виводяться шматки тексту із виділеними заувагами, одразу зрозуміло, про що йде мова — це зручно. Цивілізація — це взагалі зручно. Завжди ваш Капітан Очевидність

Не буду докладно зупинятися на обговорюваних оповіданнях окремо — до кожного з них вистачало претензій — резюмую лише те, що відмітила для себе:

1. Грамотність. Про це говориться на кожному мк і в коментарях ледве не під кожним конкурсним текстом. Вичитуйте і ще раз вичитуйте! Давайте вичитувати друзям і рідерам, які хоча б більш-менш дружать із правописом. Ви підвищите шанси своєї оповідки бути прочитаною редактором, а там, гляди, і надрукованою.

2. Стилістика. Влучні слова для тонких штрихів, фрази, побудова тексту, ритміка — це все засоби, завдяки яким сюжет оживає, затягує читача в описуваний світ, історію, змушує його емоційно відгукнутися, співчувати, турбуватися і думати. Треба працювати над деталями, робити їх об’ємними, фактурними, правдоподібними. Багато читати і багато писати «в стіл» (чи для рідерів — кому як) в якості тренування. Багато читати гарної літератури та гарних перекладів, і не лише улюбленого жанру.

3. Деталі. Вони оживляють текст. Якщо одна деталь може додати штришок до портрету героя та одночасно щось розповісти ще й про когось близького з його оточення, то це чудово (наприклад, «В неї було багато родимок, як у мами», чи щось на кшталт).

4. Неочікувані повороти. Це добре і цікаво, але вони мусять лягати в загальну канву сюжету. Читач щось очікує від тексту, треба і його інтересу не втратити, і інтригу витримати, і очікування виправдати — умудритися якось те все врівноважити в межах окремо взятого літературного твору. Ну, перипетії, зростаюча напруга і т. п. — про це говориться завжди й усіма. Ще жоден майстер не радив писати нудно, затягнуто і не лишаючи ані тіні загадковості

5. Подібність. Наш світ настільки інформаційно насичений, що важко написати щось вкрай оригінальне. Одна з моїх найулюбленіших фраз із АБС: «Нічого не можна вигадати. Все, що ти вигадуєш, або вигадали до тебе, або відбувається насправді». Проте, це не означає, що до цього не треба прагнути. Змінювати кут зору, придумати оригінальну фішку, на який нанизуватиметься сюжет, більше читати, дивитись, фантазувати, спостерігати за життям, аналізувати, і, звісно, писати.

Звісно, змістовним був не лише майстер-клас, а й розповідь Олександра Михеда про підготовку книги не лише як літературного твору, а як цілісного продукту, котрий купуватимуть, на прикладі двох власних: «Понтиїзм» і «Астра». Почула багато вартого уваги щодо процесу створення дизайну, певної впізнаваності, важливості гарного буктрейлеру і таке інше. Було надзвичайно цікаво.

Дякую головним натхненникам «Зоряної Фортеці» Олегу «Скаю» Сіліну і Сергію Торенку за запрошення, Олександру Михеду — за ґрунтовний розбір, змістовну бесіду та книги, що читаються з захопленням. Хай нові конкурси та майстер-класи стають ще більш велелюдними і корисними для молодих авторів.

Опісля мк ми ще зустрілися у звичному літстудійному колі, яке вже не вперше збирається завдяки Володимиру Арєнєву і ЗФ, — тепер в редакції журналу «Радуга». Чудово поспілкувалися, розібрали декілька оповідок, і взагалі, гарно провели час.

Але це вже інша історія

Із задоволенням братиму участь у нових конкурсах фантастичних оповідань від «Зоряної Фортеці». Нову тему буде оголошено 6-го червня 2015, не пропустіть. А також раджу долучатися до конкурсу від РБЖ Азимут, який вже вдруге проходив у двомовному форматі (українська, російська). Принагідно вітаю резидентів Старфорту, які уже встигли не тільки пограти, а й узяти призові місця.

Так тримати!

Лариса Іллюк