З дрібниць - "коми і крапки виносяться за лапки" Часто в лапках слова, які вживаються без оних.
Оформлення прямої мови: в українській мові замість крапки ставиться кома
«П,— а,— п».
«П,— а.— П».
Крім "трясця" є й інша лайка, це додасть колориту. Хочеться, щоб діалоги були живіші, бо наче вживаються просторіччя, але якось дуже натужно. Побільше обсценної лексики, сміливіше!
"фігура, затягнута в фіолетовий халат" - може, краще слово "затягнута" замінити?
"камін побіля стіни" - на відстані кількох метрів від стіни?
"Павлику, ну я ж на людях працюю" - з людьми?
"змушені будемо побиратися чи грабувати навколишні села" - жебракувати
"Варті сказався сином фермера" - назвався
Ім'я Марк у кличному відмінку українською буде...
шорхості, шерхіт - гляньте у словник;
Відволікає і заплутує, що у героїв кличок, як у пса бліх, даруйте...
справді гарна задумка. таємниця. містика. старовинний артефакт. я таке люблю. у принципі - не новий мотив, але дуже продуктивний. чомусь згадався Ден Браун... і Володимир Єшкілєв з "Трьома кутами трикутника". але то - особисті асоціації. читання по-своєму затягує і зацікавлює. про мову зараз казати не буду - огріхи є. немає часу всі їх видзьобувати. єдина порада в цьому контексті - не намагайтеся перекладати російські прислів’я і приказки буквально. невдячна це справа. до слова, язва українською - виразка. і не захоплюйтеся просторіччям, вульгаризмами. особливо у мисленні гг - він же нормальна звичайна людина. учений. не ту що учені говорять стерильною українською мовою. просто в цьому випадку просторіччя нічого не додають. просто виглядають неоковирно. та й надмір іншомовних слів і приказок у мовленні Михайла виглядає надмірністю. а що занадто - то не здраво. утім, це справа смаку. мені так здається - іншим інак. про смаки не сперечаються
а от щодо сюжету - є певні міркування. гарна зав’язка - одразу напружує читача. і хоч потім загроза для життя гг виявилася фальшивою, все одно Рудольф сприймається із певною осторогою. спочатку все логічно. Рудольф дає гг сувій, той намагається його розшифрувати... але... залишаються питання:
1 - лінія Ельвіри: чи насправді вона так потрібна в тексті? по-перше, розвиток подій абсолютно передбачуваний. хоч характер героїні не виписаний, але чомусь одразу здалося, що вона не до пари Павлові. повторюся, те, що вона зійшлася з Рудольфом, було 100% прогнозованим. але важливіше інше - зійшлися і що? як це стосується цих двох ліній - Павла і Марка? ну зустрічалася вона з Рудольфом - і що? і нічого. інтриги немає. лінія обірвалася ледве розпочавшись. інтриги немає. ні до чого це не привело. та й Павлові, як здалося, це було не так важливо.
2 - лінія Павла. я не зовсім зрозуміла. що саме він викладає. тобто фахівцем у якій галузі він є? чи пов’язана вона з його захопленням старовинними артефактами?
3- лінія Марка: чи пов’язаний якось Марко із тим старим ченцем? то і є він у старості? чи то зовсім інша людина? нечітко.. туманно.
4 - "учитель" - хто він? цікаво. інтригуюче. але багато питань - мало відповідей. що за сопілка? для чого її передали "вчителю"?
5 - то звідки ж взявся цей манускрипт? яка його подальша доля. і про сопілку якби докладніше.
у фіналі сюжетні лінії не доведені до логічної розв’язки - автор їх просто обрубав. ну заграв Павло на сопілці - і що? як Рудольф дізнався, що Павло віддав Михайлові цю дерев’яну штуку?
назагал мені здалося, що твір заповідався не на оповідання, а на більший текст. або варто його перетворити на більший текст. і докладніше виписати всі ці моменти. думаю, було б дуже цікаво.
гарний переконливий художній світ - ще один плюс твору.
Вивчення стародавнього рукопису паралельно з містичними видіннями - жахлива банальщина. Тут ця банальщина до того ж неймовірно розтягнута. А фінал зіжмаканий, і розв'язки як такої немає.
Далі. Якщо вже весь сюжет закручений навколо чарівної сопілки, то годилося б розказати про неї значно більше. Ох уже ці любителі залишати читачеві самому все додумувати! Читач, щоб ви знали, бажає насолодитись пригодами героїв, а не пограти із автором у загадки.
І треба було краще прописати, що Ельвіра не просто зраджує Павлу, а шпигує за ним на користь Рудого. Бо он попередні критики цього не зрозуміли.
Загльне враження: трохи сподобалось (дивна в мене градація, це десь після несподобалось, не дуже сподобалось, ледь не сподобалось і перед сподобалось.)
Ідея: не нова, цікаво обіграна, але не до кінця. Принаймі, в мене залишилося таке відчуття.
Мова: гарна, часом із такими мовними орнаментами, але їх не занадто, що сподобалось. Бо коли автор вправляється у красномовстві в кожному реченні, то це як мінімум напрягає.
Персонажі: непогано виписаний головний герой, для оповідання, думаю, достатньо.
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 5 RSS
1!01-03-2015 17:58
Вітаю, авторе!
З дрібниць - "коми і крапки виносяться за лапки"
Часто в лапках слова, які вживаються без оних.
Оформлення прямої мови: в українській мові замість крапки ставиться кома
«П,— а,— п».
«П,— а.— П».
Крім "трясця" є й інша лайка, це додасть колориту. Хочеться, щоб діалоги були живіші, бо наче вживаються просторіччя, але якось дуже натужно. Побільше обсценної лексики, сміливіше!
"фігура, затягнута в фіолетовий халат" - може, краще слово "затягнута" замінити?
"камін побіля стіни" - на відстані кількох метрів від стіни?
"Павлику, ну я ж на людях працюю" - з людьми?
"змушені будемо побиратися чи грабувати навколишні села" - жебракувати
"Варті сказався сином фермера" - назвався
Ім'я Марк у кличному відмінку українською буде...
шорхості, шерхіт - гляньте у словник;
Відволікає і заплутує, що у героїв кличок, як у пса бліх, даруйте...
Хай щастить, успіхів!
2Док03-03-2015 13:42
Хороше оповідання. Сюжетне, з двома паралельними лініями. Трохи нагадало "Скарби нації" з Кейджем, але тільки на початку.
Із зауваг:
Чудово прописана лінія реального життя ГГ, а от світ його марення довелося перечитувати. Втім, може такою й була задумка автора?
Фінал, де герой зрозумів, що по нього їдуть, видався трохи обрубаним і сформованим не так продумано, як більша частина тексту.
Залишилося відкрите питання - що ж далі сталося з героями?
Знову ж таки, можна пояснити це авторською задумкою.
В іншому - на рівні!
Успіху на конкурсі!
3ДонькаДонКіхота05-03-2015 21:57
справді гарна задумка. таємниця. містика. старовинний артефакт. я таке люблю. у принципі - не новий мотив, але дуже продуктивний. чомусь згадався Ден Браун... і Володимир Єшкілєв з "Трьома кутами трикутника". але то - особисті асоціації. читання по-своєму затягує і зацікавлює. про мову зараз казати не буду - огріхи є. немає часу всі їх видзьобувати. єдина порада в цьому контексті - не намагайтеся перекладати російські прислів’я і приказки буквально. невдячна це справа. до слова, язва українською - виразка. і не захоплюйтеся просторіччям, вульгаризмами. особливо у мисленні гг - він же нормальна звичайна людина. учений. не ту що учені говорять стерильною українською мовою. просто в цьому випадку просторіччя нічого не додають. просто виглядають неоковирно. та й надмір іншомовних слів і приказок у мовленні Михайла виглядає надмірністю. а що занадто - то не здраво. утім, це справа смаку. мені так здається - іншим інак. про смаки не сперечаються
а от щодо сюжету - є певні міркування. гарна зав’язка - одразу напружує читача. і хоч потім загроза для життя гг виявилася фальшивою, все одно Рудольф сприймається із певною осторогою. спочатку все логічно. Рудольф дає гг сувій, той намагається його розшифрувати... але... залишаються питання:
1 - лінія Ельвіри: чи насправді вона так потрібна в тексті? по-перше, розвиток подій абсолютно передбачуваний. хоч характер героїні не виписаний, але чомусь одразу здалося, що вона не до пари Павлові. повторюся, те, що вона зійшлася з Рудольфом, було 100% прогнозованим. але важливіше інше - зійшлися і що? як це стосується цих двох ліній - Павла і Марка? ну зустрічалася вона з Рудольфом - і що? і нічого. інтриги немає. лінія обірвалася ледве розпочавшись. інтриги немає. ні до чого це не привело. та й Павлові, як здалося, це було не так важливо.
2 - лінія Павла. я не зовсім зрозуміла. що саме він викладає. тобто фахівцем у якій галузі він є? чи пов’язана вона з його захопленням старовинними артефактами?
3- лінія Марка: чи пов’язаний якось Марко із тим старим ченцем? то і є він у старості? чи то зовсім інша людина? нечітко.. туманно.
4 - "учитель" - хто він? цікаво. інтригуюче. але багато питань - мало відповідей. що за сопілка? для чого її передали "вчителю"?
5 - то звідки ж взявся цей манускрипт? яка його подальша доля. і про сопілку якби докладніше.
у фіналі сюжетні лінії не доведені до логічної розв’язки - автор їх просто обрубав. ну заграв Павло на сопілці - і що? як Рудольф дізнався, що Павло віддав Михайлові цю дерев’яну штуку?
назагал мені здалося, що твір заповідався не на оповідання, а на більший текст. або варто його перетворити на більший текст. і докладніше виписати всі ці моменти. думаю, було б дуже цікаво.
гарний переконливий художній світ - ще один плюс твору.
удачі, Авторе!
4L.L.09-03-2015 11:14
Вивчення стародавнього рукопису паралельно з містичними видіннями - жахлива банальщина. Тут ця банальщина до того ж неймовірно розтягнута. А фінал зіжмаканий, і розв'язки як такої немає.
Далі. Якщо вже весь сюжет закручений навколо чарівної сопілки, то годилося б розказати про неї значно більше. Ох уже ці любителі залишати читачеві самому все додумувати! Читач, щоб ви знали, бажає насолодитись пригодами героїв, а не пограти із автором у загадки.
І треба було краще прописати, що Ельвіра не просто зраджує Павлу, а шпигує за ним на користь Рудого. Бо он попередні критики цього не зрозуміли.
5Ліандра10-03-2015 09:33
Загльне враження: трохи сподобалось (дивна в мене градація, це десь після несподобалось, не дуже сподобалось, ледь не сподобалось і перед сподобалось.)
Ідея: не нова, цікаво обіграна, але не до кінця. Принаймі, в мене залишилося таке відчуття.
Мова: гарна, часом із такими мовними орнаментами, але їх не занадто, що сподобалось. Бо коли автор вправляється у красномовстві в кожному реченні, то це як мінімум напрягає.
Персонажі: непогано виписаний головний герой, для оповідання, думаю, достатньо.