Найбільший конвент Словенії — Na Meji Nevignega — щороку б’є рекорди за кількістю відвідувачів. Цьогоріч він тривав два дні: 23 і 24 травня. Його відвідало 6000 людей, а квитки на перший день були розпродані за 3 тижні до початку фестивалю. Літературними гостями конвенту були Джонатан Страуд і Саманта Шеннон
Cвято для кожного ґіка
Організатори розповідають, що заснували “NMN” 2013 року, бо на той момент у Словенії ніяких схожих конвентів не відбувалося, і їм дуже хотілося створити таку подію. “Na Meji Nevidnega” («На межі невидимого») — різноплановий фестиваль. Окрім фантастичних письменників, подія збирає косплеєрів, майстрів, художників, ґеймерів, гравців у настолки та рольовиків.
Дискусія про те, як легендарні фантасти створювали свої світи. Фото: А.Ковальова ©
На додачу до лекцій та дискусій, у рамках конвенту відбувалися змагання з різних ігор, квест за серіалом «Дивні дива», K-POP танці, косплей-дефіле. У програмі обов’язково є низка конкурсів. Зокрема: письменницький, найкраща розмальована фігурка, найкращий прототип настільної гри.
Зона настільних ігор. Фото: А.Ковальова ©
Танцювальний K-POP майстер-клас. Фото: А.Ковальова ©
— Ми завжди хотіли підтримувати місцевих творців, — пояснює Мітя Боснич, один з організаторів конвенту. — Так само, як і великі конвенти по всьому світу винагороджують найкращу книжку, гру тощо. Ми мали різні підходи. Наприклад, раніше приймали десятки робіт на письменницькому конкурсі, бо він був відкритими. Нині у нас складніший відбір, він передбачає участь у воршопах, тому ми маємо близько 10-15 учасників. У конкурсі розмальовування фігурок завжди беруть участь чимало людей(в різних категоріях). Стосовно настільний ігор ми завжди задаємо жанр. Наприклад, минулого року це були карткові ігри і ми мали дуже багато учасників. Цього року оголосили темою - “roll & write” ігри. Тож учасників було не так багато.
Конкурс з розмальовування міні-фігурок. Фото: А.Ковальова ©
Чи ви берете участь у інших конвентах як відвідувачі? Наприклад, SFeraKon у Загребі був лише кілька тижнів тому?
Так! Наша команда постійно відвідує конвенції в регіоні й далеко за межами, аби надихатись, вчитись і шукати шляхи для співпраці. Ми також спостерігаємо за величезними подіями у світі, такими як Essen Spiel та Comic Con San Diego.
Дуже багато настільних ігор. Фото: А.Ковальова ©
Навіть тату-майстри були. Фото: А.Ковальова ©
Джонатан Страуд: «Від привидів та джинів до екологічного катаклізму»
Не виключено, що усі квитки на суботу зникли за 3 тижні до неї саме через Джонатана Страуда. Він брав участь у конвенті лише того дня. На його події важко знайти вільне місце, а черга на підпис триває понад запланований час.
Найперше модераторка питає автора про те, як з’явилась ідея написати «Локвуд і Ко». Джонатан розповідає про сцену, котра з’явилася у нього в голові: хлопець і дівчина, які носять з собою мечі. Він не знав, ким вони були, але їхній діалог був таким цікавим, що дуже хотілося дізнатися про них більше. Тож, немов його читачі, він і сам почав знайомитися з героями.
«Це наче складання пазлу. У тебе є шматочок посередині і ти починаєш вибудовувати решту картини довкола нього».
Фото: А.Ковальова ©
Його питають про переклади та інші видання, і письменник розповідає кумедну історію. Що німецькі перекладачі не могли передати усі мовні жарти там, де вони мали бути у «Локвуді», тож обіцяли додати десь-інде інший жарт, аби компенсувати нестачу.
«Ок. Це ми не змогли перекласти. Але ось ми тобі винні один жарт. І вони додавали його».
Про обкладинки книжок говорили окремо. Кожна країна має свої підходи до цього. Автор не знає що працюватиме краще у тих чи інших контекстах, і не втручається у процес. До прикладу, словенський видавець «Локвуд і Ко», Miš založba, вирішив більше підкреслити приналежність серії до певного темного жанру. Автор згадує й про свої українські видання, котрі дуже любить.
Стенд словенського видавництва “Miš založba”.Фото: А.Ковальова ©
Модераторка питає про серіал від Netflix. Страуд розповідає, що той йому сподобався. Найбільше переймався за головну трійцю акторів, але вони виявилися чудовими. І хоч не всі герої у серіалі відповідають своїм книжковим описам, автор вважає, що передати сутність персонажа набагато важливіше, ніж зовнішність. Його запитують про те, чи не конфліктують і не конкурують між собою різні типи медіа, такі як книжка та серіал.
«Ні, зовсім ні. Серіал і книжка доповнюють одного - при цьому усі виграють. Хтось подивиться серіал і зацікавиться книжкою, а хтось — навпаки. Конвенти такого типу це теж дуже добре. Бо це певний танок між різними формами».
Автор розповідає, що йому легше писати про те, що знаєш і саме тому він звужує географію своїх історій. Коли пише про Лондон це дається більш впевнено, додає дещицю реальності. Його нова серія «Скарлет і Браун» теж про Британію, щоправда, моторошну, таку, яка пережила певний катаклізм. Джонатан каже, що його на цю історію надихнув Brexit.
Відвідувачі питають автора, чи він читає фанфіки за своїми книжками. Джонатан каже, що тексти — це завжди більш інтимна річ, ніж фанарт. Він радий, що фанфіки існують, але тримається від них осторонь. Бо це трохи неправильно, ніби інтерпретація історії. Розповідає, як одного разу йому надіслали альтернативну кінцівку «Бартімеуса». Власне, розлючені фани надсилали їх багато, але один фанфік, котрий написала дівчина, був особливо красивим. Але це все одно, на думку Джонатана, неправильно. Він радий, що завершив серію саме так, як планував.
Ділиться тим, що нині працює над двома новими книжками. Трилером для дорослих і книжкою для більш юних читачів. Себто, рухається в обидва боки від підліткової літератури. Зізнається, що з віком працювати стає трохи важче. Вже складніше випускати по книжці в рік, радше, у півтора роки.
Читайте велике інтерв'ю з Джонатаном Страудом
Бронюйте дати
Навесні Європейське товариство наукової фантастики номінувало “Na Meji Nevidnega” як найкращу подію чи фестиваль 2026 року. Що дуже почесно і приверне до конвенту більше міжнародної уваги: як партнерів, так і відвідувачів.
Подією такого масштабу важко керувати. Локація охоплювала аж три поверхи люблянського виставкового центру. Команда “Na Meji Nevidnega” - 15 людей, котрим допомагають 60 волонтерів. Власне, організатори розповідають, що планування наступного “NMN” стартує навіть не через день після конвенту, а за кілька місяців до цьогорічного фестивалю, більш ніж за рік до нього.
Атмосфера фестивалю.Фото: Andrej Štefanič ©
Наступний “Na Meji Nevidnega” відбудеться у Любляні 29–30 травня 2027 року.
Анна Ковальова спеціально для «Зоряної фортеці»
травень 2026, Любляна, “Na Meji Nevidnega”
