Дврг квдл

Отже, сюжет. Наукова фантастика, котра поступово модифікувалася у фантасмагорію та закінчилася лавсторі-гепіендом (вже вибачайте за голівудщину). Тема більш-менш проглядається, ідея особисто мені здалася не зовсім виразною. Спишемо на суб’єктивізм — можливо, я не надто добрий критик для таких сюжетів.

Герой намріяв собі кохану Ехо, попутно розробивши складнющу машину для сенситоманів, яким мало розваг у цьому світі, й вони прагнуть дістатися інших реальностей, щоб і там пересичуватися усіми можливими і неможливими способами. Зе енд.

Загубилася я в героях. Спочатку вважала ГГ Самодостатнього В. В., проте його моментально загнали в тінь його клієнти ))) Вибачайте, та Віру-Ехо я якось взагалі не розгледіла, окрім того, що вона любить кидатися в обійми незнайомих чоловіків у ліфтах. Та що ж ти з неї візьмеш, одним словом — німфа. На виданні дівка, хочеться й любиться.

Перше, що впало в око — неохайність автора при роботі з текстом. Описки, помилки, неузгодження відволікають, часом навіть дратують. Напевно так виглядало б плаття «от кутюр» на модному показі, якби із нього забули повиймати зметувальні нитки і постирати крейдяні контури розкрійних лекал. Авторе, зжальтеся наді мною як над читачем! Наступного разу я не коментуватиму через силу. Біс ховається в деталях, тож перечитайте ще раз перед тим, як відсилати.

Не зрозуміла використання по-батькові для означення героя. Спочатку взагалі розгубилася, думала, з’явився хтось другий. Тут тобі пацаняче «Валерка» із претензійним «Самодостатній», а тут пенсійно-панібратське «Васильович»… У мене когнітивний дисонанс. А втім, для фантасмагорії — саме те. Для мене, як для поціновувачки сюрного і фантасмагорійного, найцікавішою була сцена в лабораторії та після неї. Я собі гадала, чого ж такого вжив автор Без жартів, сам отой фрагмент мені дуже до душі, яскравенький. Якби ще повичищати оті скалки в очах, що так заважають при читанні… Особливо сцена, після якої ГГ

Залишився голий, якщо не рахувати білих шкарпеток і коричневих черевиків.

Уявляю, як він мучився, знімаючи штани крізь черевики. А втім, якщо то були залишки одягу, тобто, дрантя, як воно є, ГГ міг його просто зірвати й не паритись

Коротше, вкупі воно якесь нецілісне, як для оповідки, але щось у тому є. Якби його довести до ладу, я б таке навіть читала. Авторе, може ви трохи проясните мої міркування? Яка ідея? А то щось я не зовсім… Тільки не кажіть «Я пишу, тому що я пишу», добре? Не розчаровуйте мене.

Технічне.

Втім, не знаю, чи варто. Мовознавцем не є, крапки-коми вичитую як філолух, та, каюсь, грішна й сама. І публіка часом ремствує. Скажу тільки про найпоширеніше.

Невиправдано, як на мене, змінюються часові форми дієслів.

лабораторія не потребувала реклами. Планетою крокує видатний 2012 рік. Заможні обивателі, занадто перейняті (?) кінцем світу, мимоволі ставали клієнтами

Слова підбираються абияк, до речі й не до речі. Деякі з них нашептав, вочевидь, сам мастер Йода. Редагувати автор не став, лишив оригінальні неузгодження оригіналу. Для оригінальності, певне.

Фізико-математичний факультет став продовженням пошуків Валерка, який все ж не полишаючи надію на тепер вже науковий підхід до подорожі казковими дивосвітами.

Або не полишав, або після того дієприслівника він мав іще щось-таки робити

Деколи він, себто Йода, пропонував варіанти. Обидва подобались важливі ключові аспекти свого дітища, як то пряму дію квантового відлуння

Глибокі колодязі реконструйовано і переобладнано на ліфтові шахти.

набувала здатності якості спостерігача відвідувати інші виміри реальності

Точні адреси — не впевнена, що це так критично, особливо, коли одна й та ж повторюється двічі, але, можливо, там прихований сакральний смисл.

Розділові знаки розставлені рандомно, наразі, я навіть не беруся правити — просто наведу один фрагмент, який додав мені добрий рік життя:

Дуже гарна панянка на білому тлі, у вишуканому зеленому комбінезоні з відливом, який з ніг до голови щільно облягав гарне тіло з невеличкими творами для очей, носа й вух і замінив їй спідню білизну разом із сукнею, підкреслюючи найменші: вигини, горбики, впадини, щілинки стрункого тіла; говорила звучним, збентеженим голосом на якійсь кумедній, незрозумілій мові, схожій на белькотіння немовляти.

Ага… відлив щільно облягав тіло, тіло було з невеличкими отворами для… відлив замінив їй спідню (а є натяки на постільну? для чого уточнення?) білизну разом із сукнею (ну, логічно: відлив — заміни білизну, чо ) і підкреслив найменші — тут перелік найменших, я так розумію.

A найбільш кумедна недбалість із підбором слів оця:

волохаті пахви з виразом неперевершеного жіночого щастя на обличчі

Повтори.

вимагали припинити небезпечні експерименти. Звісно, що без фінансування цей проект залишили на першому ж етапі експериментів.

відповідний код-відповідь

Зайві уточнення.

кольору молока самки бегемота

Схильність автора нагромаджувати однакові частини мови, та ще й в одному відмінку:

Опісля копітких пошуків, на шальках терезів вибору місця для майбутньої лабораторії, перемогла Арсенальна площа.

одягнені стрункі модифіковані тіла

що, як ці дійсно ті

Ще одне цікаве спостереження. Авторе, спробуйте вимовити вісім приголосних із назви, хай навіть по чотири, із паузою. І не просто так, а щоб «вирвалось».

На тому оптимістичному хіхіхі я б закінчила, але…

Авторе, як вам вдається поєднувати писаківське нехлюйство із отакими чудовими знахідками?

вивихнутий до цього світ вправно поставили на місце

смайлик поволі змінював посмішку

мрії проситимуться до нас в обійми

Ну от як?!. Можливо, я навіть віддам голос за вашу фантасмагорію, якщо це вам допоможе ставитися до власного творива із більшою повагою. А то прям шкода, їй-бо.

Наснаги! Сподіваюся, вас не збентежила критика одіозної нахаби, котрій ніяк не засинається вночі.

іду по вулиці і про себе Дврг квдл

ЗІ: Авторе, ну невже ви мені ні слова не скажете про ідею оповідки? Тоді я перетворюся у хронічну сомнамбулу