Повернутися на сторінку

Коментарів: 26

  1. гм. уникати слів "було, був, собі" та зайвих пояснень. Приклад:

    Професора Миколу Борового, начальника Десятої Розвідувальної, вивів із тривожного півсну тихий зумер.

    викинув "розвідувальної" - і зразу якось симпатичніше стало. ІМХО.

    далі - я не знаю принципів проботи гравілокатора, але чому не обійтись звичайним лідаром та спектрографом? навіщо помножувати сутності? Я про те, що зайві терміни не завжди доречні, все має нести змістове навантаження.

    До речі, що дивного в поліметалічному метеориті?

    - Капітане, ви й надалі скануватимете довкілля?
    капітан очевидність?

    - ні, не збираюсь, та й нафіга?

    По ідеї є затверджений розпорядок і варто обговорбвтаи відхилення від нього, а не дотримання. І пілот і капітан безперечно знають що треба робити, що чого це питання?

    Гм. значить так, раджу прослухати майстер-клас валентинова - купу помилок там розглянуто.

    - Капітане, ви й надалі скануватимете довкілля?

    ДО ЧОГО??? ДО ПОЛІМЕТАЛІВ??? вони ж немагнітні! цей момент однозначно переробити, наприклад - що заважає просто зависнути поруч?

    те саме стосується електромгнітів у підошвах - ненадійно. Вони взагалі не мали вважати, що електромагніти там принесуть користь - і мали б готуватись до іншого способу. І тільки потім, виявивши, що електромагніти працюють вирішили чи ними користатись. Проте, при мізерному тяжінні, доречніше буде просто летіти поруч.

    До речі в Лема "повернення з зірок" є детальний опис дослідження астероїду - рекомендую перечитати.

    - Маріо, стрибайте! - гукнула вона своєму товаришеві. - Так буде значно швидше й безпечніше.

    фізично нереально. можна порахувати, але падіння було б ДУЖЕ довгим.

    от що пише лем.

    Мені треба було ворушити антенкою, прислухатися, йти з витягнутими вперед руками - за все життя я не падав стільки, як тоді. Ні, зовсім не боляче - там було мізерне тяжіння. Так от, ця планетка складалася з нагромадження шпилів і розхитаних брил, я ступав ногою й починав кудись летіти, звичайно, з якоюсь п’яною повільністю, а відштовхнутися не міг, бо в такому разі з чверть години ширяв би вгорі. Доводилося просто чекати, а коли я робив спробу йти далі, одразу ж починалися зсуви - щебінь, камінці, уламки скель, і все це було розпорошене, зв’язане мізерною силою тяжіння. Правда, це не значить, що, падаючи на людину, велика брила не могла б її там забити - тоді вже діє не вага, а маса; завжди є час відскочити, звичайно, якщо це падіння чи обвал бачиш... або принаймні чуєш. Але там не було повітря, отже, лише з тремтіння скелі під підошвами я міг зробити висновок, що, мабуть, знову вивів із рівноваги якусь скелю з будинок завбільшки, і лише чекав, чи не звалиться на мене з отієї чорноти якась брила. Одним словом, отак я й мандрував там годинами, уже не вважаючи свою ідею про застосування магнітошукача геніальною... Кожен крок я мусив робити обережно ще й тому, що вже кілька разів необачно підстрибував угору й зависав там...

    ок, отже резюме - нормальна НФ. Деталі недопрацьовані, те, що "проходить" у фентезі в жорсткій НФ не допускається. Ну й - це не оповідання, це глава чогось більшого. Хочу почитати все.

  2. 2012-03-13 в 12:42:28 | HarleyDavidson

    Добра фантастика. Більшість читачів не буде докопуватися, що таке гравілокатор. Зате такий один Чернідар цінніший, ніж десять пересічних споживачів фантастики LOL

    Ідея про зерно сподобалася, хоча її вже зустрічав. Але вона не заїзджена. Написано непогано, трохи ще вичитати і нехай летить ластівкою LOL

  3. ате такий один Чернідар цінніший

    ги-ги...

    проте дійсно оповідання перспективне, ІМХО сам факт порівняння із таким метром як Лем - показник. А ляпи легко виправляються без зміни сюжету.

    Тільки все ж би трохи інтриги... ну сіськи там, лямур, ревнощі, Отелло-капітан убиває половину екіпажу.... гм... щось мене понесло.cheesegrin

  4. Дійсно, гарна НФ. Сподобалося. Дещо почистити текст, звичайно треба, але то все зробиться. Сподобалися ідеї автора, щодо того, що ж воно таке. Також сподобалося те, що автор не став відповідати на це питання самотужки, а вирішив залишити це читачам. Як цілісне і завершене оповідання то дуже і дуже гарно. Хоча, погоджуся з Чернідаром, можна, і треба робити з цього щось більше.

    Тільки все ж би трохи інтриги... ну сіськи там, лямур, ревнощі, Отелло-капітан убиває половину екіпажу.... гм... щось мене понесло
    Ну, мені здається, що в автора буде нагода все це включити до оповідки потім, за конкурсних об"ємів воно було б зайвим.

    Успіхів, авторе. Дякую за гарну НФ.

  5. Ох, і що б я без вас робив grin? Спасибі, що пропісочили. Каюсь, дещо нахімічив, хоч і ненавмисно. Складна це країна - НФ, тут, на жаль, руни не діють... wink

    я не знаю принципів проботи гравілокатора, але чому не обійтись звичайним лідаром та спектрографом?

    За задумом, гравілокатор виявляє найдрібніші тіла за наявністю поля тяжіння й, вочевидь, може визначати, з чого вони складаються. Це, як колись писали в примітках, (фантастичне). Команда використовує його не для вивчення тіл, а суто для локалізації, щоб корабель з ними не зіткнувся. Спектрограф та інші прилади Боровий задіяв потім, коли вивчав астероїд детально. Якось так smile.

    До речі, що дивного в поліметалічному метеориті?

    Почули б Вас сучасні астрономи! Все - від походження до будови. Але це - зараз. В описуваному майбутньому все це вже могло б бути відолим. Астрономам. Та тіло виявили космонавти. Вони могли й не знати деталей. Тут треба додати, що, на мій погляд, зоряні експедиції будуть чітко ділитися на команду, яка вестиме корабель і забезпечуватиме його функціонування, й екіпаж науковців, котрі провадитимуть суто дослідницьку роботу. Звідси й деяка дистанція між ними й питання на кшталт "Капітане, ви й надалі скануватимете довкілля?". У кожного свій відрізок роботи, вони не перетинаються.

    ДО ЧОГО??? ДО ПОЛІМЕТАЛІВ??? вони ж немагнітні! цей момент однозначно переробити, наприклад - що заважає просто зависнути поруч?

    Тут, вочевидь, моє недопрацювання. Мабуть, треба було уточнити, скільки чого було в процентному відношенні. Початково мислилося, що астероїд залізний, але всередині є й інші метали, потім це якось розмазалося... Ну та гаразд smile. Утім, під час польоту в них був час, щоби з'ясувати, з чого поверхня. А електромагніти в порожнолазних костюмах могли бути початково. Втім, у даному питанні надмірна технічна деталізація навряд чи мене б вивезла - ліміт, хай йому всячина grin.

    До речі в Лема "повернення з зірок" є детальний опис дослідження астероїду - рекомендую перечитати.

    Читав разів кілька smile. І не лише в Лема. Є непогані описи в Дашкієва, Мартинова, Кларка... Але всі різні, от у чому біда cool smile!

    фізично нереально. можна порахувати, але падіння було б ДУЖЕ довгим.

    Падіння, мабуть, так. Але якщо з попереднім поштовхом... Інерція мусить кудись подітися.

    Ну й - це не оповідання, це глава чогось більшого. Хочу почитати все.

    Упс... А чи варто примножувати сутності? А то підуть знову монстри, космічні агресори, смертоносні віруси...grin

    Ідея про зерно сподобалася, хоча її вже зустрічав.

    Щиро кажучи, я ще й сам не знаю до пуття, що воно таке grin. Тре було б проникнути всередину астероїда. Тільки-но зібрався, дивлюся - 24 997. Довелося рубати ланц... smile

    можна, і треба робити з цього щось більше.

    Ну, раз така справа...grin Побачимо, побачимо, чи не підмокне порох...

  6. Дійсно, гарна наукова фантастика. Писати таке тяжко, особливо, щоб ще й цікаво читалося. Єдине зауваження - трохи монотонно, але на якість твору сильно не впливає.

    Авторові - успіхів і наснаги на творчість такого ж напрямку.

    А ще... Автора часом не Олегом звати? Хоча, вгадувати ніколи не вмів.

  7. Здалось, що кінцівка якась обрубана, хочеться продовження.

    Здивувала поведінка астронавтів на метеориті, ці стрибки. Вони поводились досить необачно, що дуже дивно зважаючи на підготовку, яку вони зазвичай проходять. Та й, чи ризикували б, ви, особисто життям заради якоїсь цікавинки? Чи чітко дотримувались інструкцій?

    А може лише я такий обережний? smile

    Щиро Ау Тор

  8. От цікаво - скільки б блох Чернідар у Лема знайшов )

    А Валентинов то взагалі певно монстр якийсь, шкода - не читав його досконалих творів)

    "Мерщій пробірку"! - неабияк звеселило )

    Видно, що автор спробував писати максимально все деталізуючи.

    В деяких місцях сюжет притягнуто за вуха- невже в суперрозвідувального корабля не вистачає ресурсів для двогодинного (як зясовується) польоту до астероїда? А в катера цього зорельоту ресурсів виявляється достатньо. Де логіка. Не простіше буол б щоб капітан одразу всіх озадачив - хто куди летить - без цих реверансів.

    Але оті всі події до моменту висадки на астероїд нічого практично по суті читачеві не дають і є зайвими як для оповідання.

    Врешті - і що ж це було?

  9. Дякую за коменти! Спробую вірахувати Ваші зауваження в подальшій роботі.

    Автора часом не Олегом звати?

    Про це ми скромно змовчимо, щоб нас, бува, не турнули з конкурсу grin.

    Здивувала поведінка астронавтів на метеориті, ці стрибки. Вони поводились досить необачно, що дуже дивно зважаючи на підготовку, яку вони зазвичай проходять.

    Вони нічим не ризикували у світі без ваги. Ну, майже нічим cool smile. І зробіть поправку на уразу від зустрічі з Невідомим.

    Та й, чи ризикували б, ви, особисто життям заради якоїсь цікавинки?

    Звісно що так! Саме так відкривали інші землі, пробивалися до полюсів, летіли на Місяць. Саме так завойовуватимуть Космос. НЕ забудьте, що хто не ризикує, той не п'є шампанського wink!

    "Мерщій пробірку"! - неабияк звеселило )

    Був шанс, що в порожнечі невідомий газ швидко розсіється, поспішати треба було.

    невже в суперрозвідувального корабля не вистачає ресурсів для двогодинного (як зясовується) польоту до астероїда? А в катера цього зорельоту ресурсів виявляється достатньо.

    Суть проходу через "кротовину", як засвідчують уде сучасні дослідження, полягає у величезній разовій витраті енергії. Після виходу зореліт мусив її знову накопичити. На кетері, природно, був автономний енергоресурс. Як бачите, все логічно smile.

    Не простіше буол б щоб капітан одразу всіх озадачив - хто куди летить - без цих реверансів.

    Капітан керує командою, й він відразу призначив пілота для катера. Експедицією керує начальник, і саме він мав вибрати з-поміж учених кандидатури. Це не входило в компетенцію капітана, сиріч не було його парафією smile.

  10. Авторе, Ви що серйозно-щиро вважаєте - що космонавти майбутнього з авоською пробірок висаджуватимуться на невідомі астероїди? Що не буде винайдено нічого пристойнішого? "Був шанс, що в порожнечі невідомий газ швидко розсіється, поспішати треба було." Я твердо переконаний - що він розсіється миттєво (якщо його кількість невелика і викид нетривалий) - пробірку навіть не встигнуть дістати.

    На мою думку оповідання переобтяжене описом взаємин екіпажу, подробицями щодо кротовини, які не стосуються власне теми - живого астероїда. На мою думку - краще було би більше/глибше копати власне тему живого астероїда. В багатьох моментах ви маєте цілковите право автора відстоювати свою позицію - але я маю таке ж право читача сумніватися і "не вірити")

  11. От цікаво - скільки б блох Чернідар у Лема знайшов

    багато! але ж не на момент написання, правда?

    Я твердо переконаний - що він розсіється миттєво (якщо його кількість невелика і викид нетривалий) - пробірку навіть не встигнуть дістати.

    залежно які сліди потрібні, може там аналізатору досить кілька молекул wink

    але таки так - пробірка це круто!

  12. тверда НФ. Епохи 60 - тих. Нагадало кращі твори радянських фантастів. Звідси всі плюси на мінуси. Якщо читач зорієнтований на швидку дію, психологізм героїв, постмодерн, панк - такому читачеві напевно не сюди, якщо хочеться твердої, класичної фантастики, де герої-дослідники вивчають Космос,тоді підійде. Але...інтрига є, очікуєш розв'язки. Ну і все. А розв'язка поза межами твору, є запитання, які читач ставить разом із героями. Світ Полдня. Скажу відверто, от би ще чогось, якогось розвитку подій внутрішніх, на кшталт, становлення героїв, їхніх стосунків - таке б додало творові ще глибини. Ну, це такі мої враження СУБ'ЄКТИВНІ. Не моя група, можливо проголосував би. Успіхів.

  13. але таки так - пробірка це круто!

    Доконали ви мене з пробіркою sick. Доведеться замінити... от тільки чим? Для газоподібних, рідких і дрібних зразків пробірка якраз оптимальний варіант...

    оповідання переобтяжене описом взаємин екіпажу... краще було би більше/глибше копати власне тему живого астероїда
    от би ще чогось, якогось розвитку подій внутрішніх, на кшталт, становлення героїв, їхніх стосунків

    І стою я, мов Буриданів віслюк...smile Хоч як переробляй, усім не вгодиш, тож поки залишимо як є. Щодо того, чому розв'язка поза межами твору, можу відповісти - так задумано. Коли читач сам почне додумувати кінцівку, значить, хоч одне з завдань оповідання таки виконане. Скажімо, колега ЗлИй уже сприймає астероїд живим, хоча про це у творі наразі не йдеться smile... А що то було насправді? Див. назву cool smile.

  14. Для газоподібних, рідких і дрібних зразків пробірка якраз оптимальний варіант...

    у вакуумі та тяжінні близькому до нульового? гм...

    Хоч як переробляй, усім не вгодиш, тож поки залишимо як є. Щодо того, чому розв'язка поза межами твору, можу відповісти - так задумано.

    не треба всім вгоджувати, треба проаналізувати які із зауважень доречні і врахувати їх. Вкрай, вкрай рекомендую приїхати на майстер-клас і послухати його, Аренєв класно веде і ви там багато дізнаєтесь навіть якщо ваш твір не попаде на обговорення.

  15. 2012-04-04 в 04:06:49 | ВсеволодАльтаїрченко

    Веселе оповідання, та й написано легко. Аж приємно читати grin

    Хіба, може, трохи затягнуте - десь вже з середини приблизно здогадуєшся, чим все закінчиться.

    Остання фраза - браво, сміявся grin

    Хоча, звідки ота сємкофобія?! grin

  16. Надзвичайно коротке зауваження 1.

    - Миколо Дмитровичу, тут метал! - коротко озирнувся на Борового Вілліс і відразу ж знову повернувся до приладів.

    В інтернаціональному екіпажі з добрячою імовірністю "архаїчні" йменування по-батькові будуть відкинуті. Хіба що Віллісу подобається, і він старанно кожного разу каже Mykolo Dmytrovytchoo.

    Надзвичайно коротке зауваження 2.

    Із назвою щось треба робити. Бо спойлер.

    Надзви...

    Артур Кларк "Побачення із Рамою".

  17. Хіба що Віллісу подобається, і він старанно кожного разу каже Mykolo Dmytrovytchoo.

    до речі, раджу запам'ятати прийом - він простенький, а персонажі одразу отримують чималий шматок індивідуальності

  18. >Зате такий один Чернідар цінніший, ніж десять пересічних споживачів фантастики

    Я перепрошую, а ви продаєте чи купляєте? smile

  19. З першого абзацу відрекомендувати героя – це добре для фейлетонів, а у оповіданні трохи не той.

    Сприкрено – це калька з раздосадовано? Краще б замінити.

    З тяжінням проблема. Навскидку – там повинні бути десяті-соті частки земного, а вони прив'язуються, щоб не впасти. Стрибають. Якщо ж там більше, то варто про це натякнути.

    Кінцівка не сподобалася. Наче чиста НФ, і раптом хрясь! – про те, що "все задумано відомо ким".

  20. 2012-04-06 в 19:01:09 | HarleyDavidson

    А за скільки купуєте, Радію? LOL

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)