Повернутися на сторінку

Коментарів: 5

  1. Цікаво... Хоча, як на мене бракнуло цілісності сюжету. Дівчина - для чого дівчина? Телефон - для чого телефон? Потім - зразу занурення...

    Ну, і помилки: коми; написане окремо те, що мало би разом (в середині, на зустріч, на силу, не природне)

    Старе дерево не збиралося на покій, до останнього виборювало право на шану живитись сонцем і вологою. - цього я щось не зовсім...

    заточені цифри - у сенсі, ув"язнені?

    пя’тдесят буває...

    пацючий хвостик-шнурок гадючкою сповзаючий з підвіконня, що проповзши метрів зо два впивається у кремову бутафорську коробочку - тут таке нагромадження образів, що я аж загубилася. Ще й повтор.

    Взагалі, автору набагато краще трохи приструнити своє прагнення виписувати образи занадто кучеряво, бо не усе сприймається. Як вищенаведений гадючоповзучий шнурячопацючий хвостик smileЯ сама тим грішу, тож дивлюся, мов у дзеркало wink

    притиск - певно, притиснув?

    перебредаючи злощасний брід - а от ця фраза мені надзвичайно сподобалась. Дуже люблю таку гру сенсів.

    Автору - наснаги!

  2. "Будь, що звестись" - не завжди перед що потрібна кома smile

    " затаїтись" - зачаїтися

    В цілому (за формою) написано непогано. Але не зовсім зрозуміла ідея твору.

    Що саме прагнув сказати автор: чи то основна ідея - як легко можуть бути забути цівілаційні умовності і як органічно людина повертається до своєї "хижацької" сутності? Чи акцент робився на іншому - психокорекція людини може призвести до несподіваних наслідків7 Але у другому випадку, здається тільки натяк присутній, без жодної деталізації.

  3. Ем

  4. 2011-03-07 в 18:52:32 | Автор quot;Занурення, або історія маленької брехніquot;

    До Сновида Так, вдячний дуже за знайдені помилки. Як не вичитува, але все одно просочились ))

    Заточені, так саме у розумінні - занурені.

    З чепурною,занадто, мовою буду працювати. Насправді, лише 2-ге моє оповідання. Будемо намагатись робити краще !)))

    2 Zipa

    Так я намагався підкреслити, що насправді насильницькі прояви людини, її хижацькі інстинкти зовсім не ампедицит, який потрібно і можна легко відтяти скальпелем цивілізованості.

    Також дякую за знайдені помилки ! Це все мені на користь у майбутньому.

    А найбільш дякую вам за увагу до мого оповідання ! Щиро !

  5. Технічний бік твору вражає своєю незугарністю і надто вільним, легковажним поводженням з історичними реаліями середньовіччя. Дія відбувається в 1946р, тоді як шрапнель винайшли лише на початку 19 сторіччя. Командир того загону, який автор на власний розсуд назвав батальйоном, чомусь власноруч веде своїх вояків у бій у пішому строю. Чомусь прапор вкритий, за задумом автора, лайном і пилом (хоча навкруги весняне багно). Не перестаю дивуватися, навіщо в творі командир батальйону вмирає саме від страху, мабуть, це найбільш поширена причина смерті у тогочасній війні? І ось цей командир уже не обличчям, а саме - мордою падає у багно. Це зневага до нього за його наглу смерть? Багато кальок з російської та недоречностей: вбивається, очеретяним голосом - ?, знайшов годину для сну, чужинницьке призначення - ?, ошаліли, суспільне насадження - ???, стволами, приречення на крах - ?, заколихався, розразився, зануренець - ?, обезкровленими, заплатами, гниль, заточені цифри, шнурок тощо.

    ГГ дивує, що під час "занурення" йому дісталося тіло підлітка, але він звідкись вже знає, що звуть гармаша П'єром. Пробачте, але поява в Європі уланських полків приходиться також на початок 19 сторіччя, але ніяк не на 1645р. По орієнтиру - груші, було достатньо зробити кілька пострілів однією з гармат, аби приблизно знати, як у подальшому вести вогонь всією

    батареєю на визначену відстань, а тому потреби у кольорових орієнтирах взагалі немає. Побачте, але для жодного редуту ніяка кіннота не становить і ніколи не становила ніякої загрози, бо саме поняття редут передбачає певні інженерні споруди, які зводять нанівець дії кіннотників. Бойове шикування тогочасних військ передбачало пересування в колонах і тільки поява нарізної зброї і бездимного пороху змусила поступово змінювати цю тактику. До того ж бігти з 7-8кг мушкетом, багнетом та спорядженням до нього можна лише завдяки хворобливій фантазії. Одинока молода груша - відповідно невеличке за розмірами деревце, на якому здалека видно людину, яка ще й до того ж розвішує на його гілках шматки яскравої тканини.

    А тепер до найбільш кричущих алогізмів:

    - "Шик убивства" - це що таке? Скільки не намагалася второпати, але не змогла, бо у творі воно явно не до місця.

    - "Беззвучно біжать сотні людей. Солдати. Розчахнуті у безмовному окрику горлянки" - а що це за безмовний не крик, а саме - окрик у виконанні сотень людей. Це такий собі новий вид психічної атаки з важелезними мушкетами у руках навперейми?

    - "Чорні, потріскані на холоді руки міцно стискають заважкі багнети." - а як можна бігти, тримаючи мушкет за багнет???

    - "Чи то бунтарство кип'ятило кров, чи відданість своїм, справжнім братам надавало сил, а вусань вже не пручався." - які, малися на увазі, "свої, справжні брати"? Що то є за "бунтарство, яке кип'ятить кров"?

    - "чоловік з заплатами гріховних первозданних ран." - звучить гарно і пафосно, але нісенітниця повна.

    - "Свободи вітер рвав солодку гниль, впускаючи потоки свіжого повітря." - все, що люди зробили задля неповторення Руїни, виявляється чомусь "солодкою гниллю", а відновлення примітивних інстинктів - "свіже повітря свободи"

    - "Зламались, гучно тріснули ворота штучних запобіжників ментальних. " - з чого виходить ота "гучність" тріснувших воріт, а як уявити самі ворота ментальних запобіжників? Такі гарні метафори, а все даремно, якщо не до місця використані.

    - "Думки метались обезкровленими ластівками" - а як це зможуть, запропоноване автором, робити ластівки? Знову ці недоречні, не до місця, метафори

    - "Зостались за спиною стерильні ідеали, на шиї закручені вправно" - так вони, ці ідеали, що вправно закручені на шиї, так і лишилися за спиною і як можна закрутити ідеали на шиї? Те ж саме, що і попереднє, і по тому ж самому місцю!

    «Якщо не виконаю доручення – ганьба смертельна. Нехай вони, там на редуті, не справжні, майстерно змодельовані. Загинуть чесні вояки не наяву, а в моїм зануренні. До біса. Не прощу собі такого. Адже ось життя справжнє без зайвих штучних обмежень. Натуральне. Не пластилінова буденність - залита в наші вени фармацевтами, втрамбована батьками й суспільством змалечку..." - повний відстій. ГГ одночасно розуміє, що присутній у змодельованій, віртуальній реальності і тут же сам каже, що це і є справжнє, натуральне життя. Безглуздя повне!!! Завжди здавалося, що людина майбутнього буде більш самостійною і виваженою у власних вчинках, а тут знову типова "людина натовпу", якій що скажуть, то вона і на 100% беззастережно і виконає, навіть якщо їй накажуть покласти голову на рейки.

    Звісно, ворог повинен незугарно виглядати, бо ще як викличеш до нього неприязні почуття. Даремно що виглядає це, як битий-перебитий штамп, але ж по іншому не виходить, якщо бракує літературної майстерності. Тому ворог і приплентався, і звірячий сміх його схожий на іржання та ще й сильніший за іржання його ж коня, у нього червона пика, одне слово - ще той вояка. До уваги не береться, що дозволити мати коня білої масті в ті роки міг тільки дуже багатий кіннотник.

    Розвідником-одинаком у всі часи був виключно досвідчений, вправний у військовій майстерності, воїн. Його супротивником виступає знесилений, хворобливо худорлявий підліток з ушкодженням ноги і біллю у попереку, який волею автора легко, без особливих мудрувань, а головне - без жодного натяку на страх, вбиває людину. Якби ГГ вмів володіти пістолем - вбив би

    пострілом, а так все одно вибирає напад, а не оборону, втечу або полон на милість переможця.

    Я би ще якось зрозуміла раптовий напад з дерева на людину на коні, а не після того, як в тебе поцілили пістолетом - зникає елемент раптовості нападу, коли сили більш слабкого супротивника короткочасно урівноважуються або перевершують, за обов'язкової наявності зброї, сили того, на кого чинять напад. Мене би переконало, якщо ГГ спочатку скочив з дерева на улана і при цьому ударив би його пістолем, а так - якесь "індійське кіно".

    І наостанку - ГГ знає, що його "занурення" є результатом певного моделювання і що у будь-який момент він може в разі віртуальної смертельної небезпеки неушкодженим повернутися в свій звичний реальний світ, але все-одно вважає за необхідне, за будь-яких обставин, вийти переможцем, навіть якщо задля цього треба вбити іншу, нехай і віртуальну людину. Все правильно, а чого бути просто спостерігачем, краще приймати безпосередню участь у грі на боці одного з супротивників. Те, що ГГ потрапляє у вирій нещадного бою, його не бентежить зовсім, бо це ж все нереально і завжди є шанс залишитися живим, навіть якщо у "зануренні" можливо віртуально і вб'ють. Дивує, що ГГ жодного разу не намагається вийти за межі своєї ролі у "зануренні" і стати простим спостерігачем наступних подій, які йому цілком невідомі. Вбивши нехай і віртуально змодельовану людину, він сам внутрішньо перетворюється на якусь, згідно задуму автора, "справжню" людину, а ті хто придумав такий цікавий віртуальний проект нізащо, мабуть, не здогадуються про якісь подібні сторонні наслідки. Нісенітниця повна!

    "Не убивця звівся на коліна – Людина" Ага! Ще одна сволота-монстр з ідеологією Ніцше в голові на тлі законослухняних нащадків періоду пост-загальної руйнації. Такий собі "Прометей", що навчить людей, до речі, чому така Людина може навчити інших? Вони зрозуміють його? Видається сумнівним, що його досвід буде якимось чином корисним для тогочасного людства.

    Хотіла би дати одну пораду автору, купіть будь ласка на Ваш вибір когось одного: півня, курку, кроля або свиню і вбийте тварину. Яке у Вас буде відчуття - мабуть, Ви відчуєте після цього себе Людиною? Але ж ми, за рідкісним виключенням, свідомо не вбиваємо живих істот, нам відповідно з дитинства "промивають" мізки ЗМІ, психологи та суспільство стосовно

    "ненависті, неприязні до вбивства чи насилля", але через нам нічого не заважає жити у майже "пластиліновій реальності", яка так не подобається Вашому ГГ.

    з дозволу автора http://samete.blogspot.com

    коли автору ліньки http://ukrfantastyka.uaforums.net

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)