Повернутися на сторінку

Коментарів: 14

  1. 2012-02-21 в 14:06:35 | HarleyDavidson

    Стрункості, цілісності цій казці не вистарчає. Цікаво було би розглянути фігуру Мідаса, як ідею доведення до абсурду бажанння господаря вашого голема. Ви проминули цей потенційно хороший хід. У вас змішано трохи недбало цей коктейль запозичень від інших. І з кількістю складників ви переборщили.

  2. А от непогано. Зовсім непогано. Є ідея, є сюжет. Підняте питання. Щоправда, на питання це автор так і не відповів. Не зумів, чи не захотів? Чи дозволяє читачу відповісти на нього самотужки? Було б цікавіше, на мою суб"єктивну думку, аби Безлам віддав голему саме ту частину душі, що відповідала за магічні здібності. І голем, раптом, почав жбурлятися файерболамиsmile

    Тепер щодо реалізації. Фентезі такий жанр, що нове вигадати важко. Тому знову бачимо штами. Нажаль.

    Написано непогано, мова особливих нарікань не викликає.

    І, мені здалося, чи в автора намітився певний цикл?wink

    Успіхів.

  3. HarleyDavidson, пробачте, та я з вашого коментаря зрозумів тільки перше й останнє речення: "не вистачає цілісності" - раз, і "переборщив зі складниками" - два. Якщо ваша ласка, поясніть серединуsmile Прошу виключно з метою загального розвитку.

    Дякую, Фантоме. Про фаєрболи гарна думка, треба буде десь використати...grin

    Не знаю, що з того вийде, цикл чи не цикл, але усі свої твори я стараюся якось пов'язати. Так цікавіше й мені, й, гадаю, читачеві.wink

  4. 2012-02-22 в 00:48:24 | Зіркохід

    Якщо мені подумалося про голема після третього абзацу, то про що казати далі? Але коли я направду зустрів це слово у творі...grin Голем узагалі-то з глини, про що й назва свідчить, до того ж големів у всіх легендах робили для чогось, а не просто так, як у Вас... Ну і ідеї я не побачив ніякої. Сиріч, мораль сей басни такова, что на черта она сдалась smile. А фентезі без моралі - це голий антураж, не більше. Така моя скромна суб'єктивна думка зовсім не спеца у фентезі cool smile.

  5. 2012-02-22 в 14:38:11 | HarleyDavidson

    Легендарний Мідас, доторкаючись до предметів, перетворював їх у золоті. Ледве не помер, бо їжа також ставала золотом. Я хотів, щоб ви розглянули свою казку під таким кутом зору. Елегантне доведення до абсурду ідеї передачі своєї душі іншому - це таке широке поле для фантазії. Чорти, вампіри, големи, галатеї, Адам, похмурі генії на зразок Фауста і ціла плеяда різношерстних роботів вдавилася би від заздрості, якщо гарненько розпрацювати цю ідею в сюр, в божевільний карнавал.

  6. Зіркоходе, про ґолема можна було здогадатися ще з назвиsmile

    Не вважаю однозначним матеріал, з якого має бути створено ґолема.

    Шкода, що не побачили ідеї...

    Дякую за відгук.

    HarleyDavidson, погоджуюсь, те, що ви описали, й справді безмежний простір для ідей. Дякую за пояснення.

  7. скажу так - читати було цікаво, про штампи вже говорили. Це основний недолік. По-перше - це магі, забагато їх вже, по-друге, ще й голем, у купі із магом - ще один звичний хід. Ну, ясна річ, з одного боку -ознака жанру, із іншого - стереотипно.На мою думку, уникнути заштампованості можна було шляхом незвичної композиції,чи чогось іще - якихось внутрішніх переживань,але ж розгортання подій досить лінійне. Введення в твір наратора у кінці твору теж викликає неоднозначні думки, навіть не знаю як краще - на початку твори текст ніби від автора, у фіналі події розгортаються у таверні - інший хронотоп, хочу сказати. (а це до речі, якраз мені сподобалося - така собі гра із композицією, от би ще середину пропрацювати), але це так, думки. Складний жанр, одним словом. Успіхів.

  8. Гном залишив недопитий кухоль пива???

    Знаєте, після цього ну ні про яку достовірність мова йти вже не може. Відповідно і залишати на піску вмираючу людину, а потім десь в печері чекати, коли ж вона прийде - це абсолютно нормально. І джунглі на піщаному ґрунті (до речі таки на півночі, чи на півдні пустелі?) теж нічого особливого. І миттєва смерть від відітненої голови теж не викликає ніяких сумнівів. На всі ляпи можна закрити очі, якщо зважати на те, що у цьому світі гноми можуть залишити пиво недопитим. Тільки віриться от у цей світ дуже і дуже важко.

    Якщо серйозно, написано непогано. Є якийсь сюжет, заточений під легенду, але з "флешбеками". Щось на подобі комп'ютерних ігор, коли частину історії тобі розповідають збоку, а частину доводиться проходити самому. Тільки от різницю стилів треба було б підсилити.

    І ще: якщо центральною віхою сюжету є все ж легенда, а не Брезлам, потрібно якось центрувати розповідь по-іншому. А якщо все ж Брезлам - занадто просто ми з ним прощаємось, переводячи фокус у печеру, до Голема, а тоді до гнома, котрий (грр, не можу забути!) залишає на столі недопите пиво.

    Словом, все у оповіданні добре, але не більше. Хочеться якогось надриву, конфлікту, переживань. Герої помирають спокійно і безболісно, дурнуватий голем мовчки стоїть у вогкій печері так і не відкривши таємницю, чому ж йому та вода "ПОГАНО". Словом, все у вас добре, авторе, але занадто гладенько. Успіхів!

    З.І. Скажіть, а капс і орфографія - це натяк на блондинок? Правда ж?

    З.З.І. Передайте гномові, що він негідник, от.

  9. стилістика казки недотримана, це бентежить при читанні.

    шматок із Фаїзом - навіщо він потрібен я не зрозумів.

    кінець розчаровує.

    Сюжет оповідання зрозумілий, а тема, а ідея? Інтрига врешті-решт?

    навіть не знаю що тут можна порадити щоб конструктивно. Хіба що все геть чисто стилізувати під легенду без вставок дії. І вже цю легенду використати як фон для чогось іншого.

  10. Гном залишив недопитий кухоль пива???

    Ви напевно плутаєте цверґів (краснолюдів, дворфів, як завгодно) із, власне, гномами.

    http://en.wikipedia.org/wiki/Gnome

    Відповідно і залишати на піску вмираючу людину, а потім десь в печері чекати, коли ж вона прийде - це абсолютно нормально.

    Ви забули той факт, що це зробив ґолем. Для людини така поведінка ненормальна, для ґолема... тут вже читач сам повинен вирішити.

    І джунглі на піщаному ґрунті (до речі таки на півночі, чи на півдні пустелі?) теж нічого особливого.

    Пустеля - на півдні, джунглі - на півночі пустелі, себто в її північній частині.

    дурнуватий голем мовчки стоїть у вогкій печері так і не відкривши таємницю, чому ж йому та вода "ПОГАНО"

    Знаєте, це речення, з певної точки зору, можна було б трактувати як ідею твору. Цікава думка.

    З.І. Скажіть, а капс і орфографія - це натяк на блондинок? Правда ж?

    Ні.

  11. Ви напевно плутаєте цверґів (краснолюдів, дворфів, як завгодно) із, власне, гномами.

    От тільки не треба з мене дурного робити:

    гном, хитро посміхнувся і з цими словами швидко шуснув із таверни, залишивши на столі недопитий кухоль пива

    А посилати за чимось неіснуючим у вікіпедію це вже вибачайте, гноми вони у кожному творі різні, големи теж. Я, наприклад, знаю манчкінського голема. А про цверґів узагалі вперше чую. Може складете повну документацію, з чим потрібно ознайомитися перед тим, як братися до вашого твору?)

    Знаєте, це речення, з певної точки зору, можна було б трактувати як ідею твору

    Мсьє полюбляє абсурдизм?

    Ви забули той факт, що це зробив ґолем. Для людини така поведінка ненормальна, для ґолема... тут вже читач сам повинен вирішити.

    Мотивація повинна бути завжди. Якщо він спочатку тяг тіло, а потім його кинув, у нього повинні бути причини і для того, щоб тягнути, і для того, щоб кинути. Виправдовуватися особливістю психіки інших істот можна тільки тоді, коли ця психіка достойно прописана.

  12. Люблю флейм.

    От тільки не треба з мене дурного робити:
    Я й близько не мав цього на думці.

    А посилати за чимось неіснуючим у вікіпедію це вже вибачайте, гноми вони у кожному творі різні, големи теж.

    По-перше, стаття, яку я кинув, точно існує. По-друге, ви дуже точно висловилися про гномів та ґолемів.

    Я, наприклад, знаю манчкінського голема. А про цверґів узагалі вперше чую. Може складете повну документацію, з чим потрібно ознайомитися перед тим, як братися до вашого твору?)

    Манчкінського ґолема не знаю, тому він у мене не манчкінський.

    Прочитавши мій твір, почули про цверґів. Це погано?

    Сарказм зайвий. Я не примушую нікого нічого читати. Ви робите зауваження, які стосуються ваших асоціацій з певними термінами (ґолем, гном тощо). Для вас використання цих термінів так, як це зробив я, - дивне й неправильне. Безумовно, не тільки вам, багато кому це може не сподобатися. Але все ж сарказм зайвий.

    Мсьє полюбляє абсурдизм?

    Трапляється. Залежить від ситуації.

    Мотивація повинна бути завжди. Якщо він спочатку тяг тіло, а потім його кинув, у нього повинні бути причини і для того, щоб тягнути, і для того, щоб кинути. Виправдовуватися особливістю психіки інших істот можна тільки тоді, коли ця психіка достойно прописана.

    Можу привести цитату з тексту, яку, принаймні, я вважаю мотивацією:

    – Ґолеме, ти хороший слуга. Найкращий, – Брезлам прокашлявся. – Мені ти вже не зможеш допомогти, але ти можеш допомогти простим людям. Знайди воду. Іди на північ, сам. Знайди воду... Я вірю, ти зможеш це зробити... А я… Нехай пробачать мені боги.

    Власне, слова "іди на північ, сам", якщо врахувати, що це є прямим наказом творця, для ґолема - сильна мотивація. Як гадаєте?

  13. Минулого конкурсу тут була дискусія про вживання слова "осцилограф" у значенні, відмінному від загальноприйнятого. Так от, якщо вживаєте якесь відоме слово - зважайте на шлейф сенсів, що тягнуться за ним. Або не вживайте.

    Неіснуючим я назвав гнома, а не статтю. Якщо б це був, наприклад, стіл, я б міг почерпнути його ознаки з власного досвіду. З вигаданими персонажами складніше. Тому доводиться або спиратися на загальноприйняті авторитети (дідуся Толкіна наприклад) або виписувати усю характеристику наново, для простоти обізвавши расу іншим словом. Уся катавасія з пивом призначена була для демонстрації важливості стереотипів за відсутності заперечуючих означень.

    Взагалі, писати у якомусь конкретному жанрі і складно і просто водночас. З одного боку, можна сказати "гном" і кожен, хто читав хоч якесь фентезі відразу побачить коренастого бороданя з сокирою у одній руці і келихом пива у іншій. Загальноприйняті образи спрощують життя, не примушуючи виписувати одне і те ж по сто разів. Але разом з тим, вони життя і ускладнюють.

    І коли гном у творі не такий, як зазвичай, сприймається це вже складніше. Це як би я сказав, що у моєму світі столи насправді з крильцями, без ніжок і взагалі більше на гіпопотамів схожі. Навіщо тоді, запитується, називати їх столами? Назвіть цвайцебухерами, або гіммелькопперами. На тому станеться.

  14. Знову фентезі. oh oh

    Сприймається непогано, хіба що форма оповідки в оповідці мені видалася дещо натягнутою - мені здається, що варто було б чи на початку трохи передісторії дати: з якого дива, власне, почалась та розповідь про голема? Або ж забрати оповідача із недопитим кухлем smile в кінці та й зробити просто собі казкою. Але то суб'єктивне.

    Інтриги мені забракло - я все сподівалась, що ті повстання почалися через якийсь там вселенський дисбаланс магічних сил внаслідок створення Залізного слуги, абощо... Власне, й учитель якось не зіграв, а хотілося б - все ж таки маг. А так - просто собі черговий статист. Шкода...

    І ще задумалась: а чому оповідачем виступає гном? По сюжету їх, здається, не зустрічалося - може, у цьому й відчуваю якусь невідповідність? oh oh

    В будь-якому випадку, удачі!

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)