Повернутися на сторінку

Коментарів: 11

  1. 2011-09-23 в 23:01:06 | Зіркохід

    А що, кличну форму в іменах та по-батькові наша Дебільна Рада також уже відмінила tongue laugh? Якось штучно звучить. Та й сам сюжет якийсь надто надуманий. У принципі, він годиться для короткого оповідання чи новели, але тут не той випадок. Нема інтриги, на яку мимоволі налаштовуєшся на початку твору. Ви зацікавили читача й кинули його на півдорозі зі своєю цікавістю, самі ж звели все до банального діалогу на далеко не нову тему.

  2. А мені сподобалося, навіть попри те, що інтриги не спостерігаєтьсяsmileІ діалог вийшов. Хай навіть на банальну тему. Я наприклад, замислився, чому я власне хочу ТУДИ, і нафіга воно мені требаgrin А от коли капітан сам хотів вибухнути з кораблем, так одразу пригадався Star Trekwink Але це так, лише власні враження. Бажаю успіхів.

  3. Ладненька така оповідка, нічогенька. smile

  4. 2011-09-25 в 11:18:36 | Зоряний спостерігач

    Один з кращих творів конкурсу. grin

    Сподобалось як подано переживання головного героя. red face

    Не очікував, що він є винуватцем аварії!

    З моральної точки зору мотиви зрозумілі (трагічна загибель батька – достатня підстава). Його вчинок дійсно чоловічий, мужній (батько відкрив, а син закриє передчасний шлях до зірок).

    Капітан вийшов теж симпатичний (хоч і рудий. smile

    Уміє знайти вихід із скрутного становища (недаремно на щоці шрам).

    А, взагалі, погоджуюсь із попереднім дописувачем. Твір заставив замислитись, що ж люди хочуть від космічних подорожей?

    Грошей? Слави? Екстриму? Істини? Самоствердження?

    Переконання каптана Онищенко хоч дещо ідеалістичні, проте мені до душі.

    Бажаю успіхів!!!

  5. дивно, що в кораблі не передбачено ручного керування - нехай на аварійний випадок.

    блін, знову головний герой без батька. Це що, обов'язкова умова?

    і до речі, навряд можлива конструкція, коли вибух реактора неможливо відмінити: надто вже небезпечно, конструктори навпаки стараються все зробити до останнього моменту керованим. Хоча як літературний прийом - зійде.

    — Годиться! — кивнув Онищенко. — У наступну експедицію ти летиш зі мною!

    ага. Його не посадять а знову пошлють в космос? для оповідання звучить симпатично, але відчуття реалізму просто таки волає. Ну й щось дуже веж легко терорист захопив повний контроль за кораблем. З іншого боку може й не легко, а це залишилось за кадром... симпатичний твір.

  6. Дякую всім за рецензії!

    Спасибі за розуміння Фантому та Зоряному спостерігачеві.

    Chernidar - вам окрема подяка за важливі зауваження.

    Його не посадять а знову пошлють в космос?

    А як би Ви поступили з "терористом" на місці капітана?

  7. А як би Ви поступили з "терористом" на місці капітана?

    А тут і варіантів немає: не дуже віриться, що все, що відбувається на кораблі не протоколюється купою усього і не пишеться в чорний ящик. При цьому не факт, що капітан знає, що куди записується, і що для такого важливого корабля воно не транслюється негайно на Землю.

    Тому максимум що б я зробив - виклав правдиву версію, доповнивши її своїми коментарями.

  8. Chernidar - згоден з Вашою логікою grin

    Проте капітан не буде нічого приховувати. Він просто хотів використати таланти сина відомого дослідника космосу за призначенням... Це було б набагато корисніше для цивілізації, ніж якби висококваліфікований винуватець махав лопатою чи кайлом на Землі чи Місяці.

    Крім того я надіюсь, що суспільство, коли відкриють шлях до зірок, стане більш гуманнішим і порушникам, які дійсно визнали провину, буде надаватись ще один шанс.

  9. 2011-10-02 в 11:41:20 | Пан Мишиус

    Вместо названия корабля "«Поділля - 123»" я предложе более впечатляющее - "«Поділля - 12345»". Шучу, не обижайтесь.

    До вибуху реактора — 30 хвилин

    Числа в художественных текстах надо стараться писать прописью.

    Интересно, сообщения для компьютера составлял юморист?

    — Аварійна ситуація. До вибуху реактора — 15 хвилин. Екіпажу терміново залишити корабель. Дякую за увагу!

    Вот это "Спасибо за внимание" меня убило, хотя я понимаю, что автор написал так нарочно, чтобы разбавить пафос.

    А як би Ви поступили з "терористом" на місці капітана?

    Капитан решает только на корабле. Имеет право даже отдать террориста под трибунал и привести приговор в исполнение - никто не осудит.

    Но тут как раз ситуация описана нормально - главный герой - сын друга и т.д. Капитан поступил искренне и по-человечески.

    "Я зла не помню - я опять его возьму" (Высоцкий).

    Попадет в мой топ, но не потому, что шедевр, а потому что много в группе гораздо хуже.

  10. Крім того я надіюсь, що суспільство, коли відкриють шлях до зірок, стане більш гуманнішим і порушникам, які дійсно визнали провину, буде надаватись ще один шанс.

    оце бачення якраз вимагає додаткового пояснення - хоча б кілька штрихів про гуманне суспільство

  11. 2011-10-03 в 10:35:40 | Аноним

    відразу потрапляєш у стан напруги – вона передається від героїв читачеві. Гарна мова. Плавно описано, легко читається.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)