Повернутися на сторінку

Коментарів: 18

  1. Ну і як це мені критикувати? cheese

  2. Ну і як це мені критикувати?

    Можу я покритикувати. Здається, вже втретє бачу згадку про "Цепелін" у конкурсних оповіданнях. Жарт смішний тільки один раз, а на третій - вже дратує. Якщо ж це не жарт, а реклама, то дратує тим паче. В мене на цьому місці навіть настрій зіпсувався.

    Про всяк випадок, пане Ігорю, прошу вибачення. smile

  3. 2017-03-20 в 01:13:56 | Сторонній

    Я буду більш прискіпливим, хоча посилання на Цепелінчик мені добре зайшло.

    Сюжет без серйозних поворотів, але подається непогано. Але кілька особливостей тексту дуже ріжуть очі: оповідь дуже часто міняє час - іноді дієслова вживаються у минулому часі, іноді - у теперішньому. Без чіткого переходу. Іноді ці часові метаморфози відбуваються у межах одного абзацу. Збиває.

    Це ж стосується абзаців, написаних від першої особи - збивають.

    Ну, є ще дрібні грішки типу пропущеного тире чи відчиняти/відкривати.

    І мораль дуже відкрито подається - від цього слабшає, викликає відразу.

    Але загалом враження приємні. М'які приємні ностальгічні описи, змішання утопії та антиутопії, вся ця атмосфера автоматизованої безлюдності - враження автор передав вправно. Хоч я й досі не розумію, навіщо гг перечитувати детективи Кокотюхи wink

    Автору - успіхів smile

  4. 2017-03-25 в 08:42:21 | Володимир

    неоковирності:

    * дефіси замість тире;

    * "джим";

    * "батьків біль";

    * прозорі стіни; двосторонньо? як у акваріумі? smile

    * доля замість частки;

    * паперові книги; справді? не вірю; бо вони незручні. О зараз вирішив одну таку перечитати – бліда подоба не лише планшета, а навіть і смартфона 3.2". Бо незручно читати-тримати книгу. Лежачи, звісно ж.

    * овивав;

    * ресайклінґ, — абс. непотрібне запозичення...

    * "Доброго дня, пане Андрію! З поверненням Вас!" — чому це робот звертається мовчки, подумки?

    * рухлядь;

    І що в результаті...? Якийсь безпросвітній морок. Зв’язку з реал. життям – не бачу. Хто ж відмовиться від сім’ї (маючи купу нерухомості), і від дітей (якщо є роботи для заміни підгузків smile)?

    Нині ж навпаки: планета перенаселена і просвітку поки що не видно. І хто зна як надовго китайці привчені до "однієї дитини в сім’ї".

    Чи це спроба гіпертрофовано показати деякі особливості суч.життя? Але ж у них інші причини. Бо якщо людина не геніальна (розумово, злодійсько, за походженням smile чи ще якось), то їй таки складно відповідати суч.розрекламованим взірцям. Можливо навіть і на краще, що людям ненав’язливо вказують на їхню зайвість: на ринку праці, фінансів, нерухомості... Хтось задумається: а нащо плодити купу рабів, коли все аж так погано (для порівняння: справжні, чорні, раби точно знали, що не є зайвими – за них платили, за ними бігали, навіть з собаками).

    Отак-от і стабілізується населення Землі. Природу може збережемо.

    Неприємний спосіб. Незрозуміло, чому не спланували все якось краще й безболісніше. Чому не зупинили плодючість вчасніше. Але що вже зробиш... І невже було би краще, якби й далі: діти вже в 20років; і не менше десятка? Є твори у фантастів про перенаселені світи. Почитайте... Там страшніше, аніж у Вашому. І вони на диво реалістичні...

  5. Бо незручно читати-тримати книгу. Лежачи, звісно ж.

    Маячня. А ви хоч пробували? Може, то просто з незвички здалось, що незручно? smile Може, просто треба звикнути? smile

  6. 2017-03-25 в 09:31:47 | Володимир

    Маячня? Справді? Згідно тлумачення цього слова у втссум? Чи якась інакша? smile

    Щодо паперових книг. Як будемо мірятись кількістю прочитаних? Перераховувати? Чи може простіше: зайвими діоптріями на рогівках?

    І мо таки розкажете: як зручно читати велику й важку книгу сторінок на 500-1000? Щоби при цьому ще й була можливість закрити одне око (для запобігання короткозорості).

  7. Володимире, я от якось читав книжку про міжзоряні подорожі і теж дуже обурився: зовсім не побачив "Зв’язку з реал. життям"! wink Фантастика взагалі якась нереальна smile

    Але якщо вже взяти сучасні факти:

    1) Народженість поступово зменшиється, навіть у так званому "третьому світі". Зокрема у Африці, Азії, Латинській Америці. Просто там цей процес лише почався.

    2) З підвищенням рівня комфорту збільшуються і вимоги до життя, отже люди менше готові "напружуватись".

    3) Припустимо, що завдяки "еророботам" люди зможуть реалізувати будь-які фантазії (і то від підліткового періоду). І припустимо що завяки "роботам-психологам" можна вирішити проблеми спілкування. Тоді дистанція між чоловіком і жінкою справді збільшиться. Та й взагалі дистанція поміж людьми. Адже увесь процес флірту, залицянь, консенсусу з партнером - це неабияке психологічне навантаження. Як і взагалі спілкування з живими людьми. Просто зараз нема жодної альтернативи - і все одно стільки самотніх людей.

    Робот говорить не "подумки", а вголос: пряму мову можна передавати й у лапках smile

    Не подобається "ресайклінґ"? Добре, надайте, будь ласка, український аналог.

  8. А щодо паперових книжок - багатьом подобається ретро. Це як покататися на кареті чи запалити камін (при наявності сучасного опалення).

  9. Чернідаре, Вам як раз легко критикувати: герой не став читати "Цепелін", а поставив його назад на поличку. Що говорить про його (героя) інтелектуальну і естетичну обмеженість wink

  10. 2017-04-01 в 15:56:21 | Володимир

    Авторові:

    Той "рісайкл" -- мова була про переробку; вторсировину, повторне використання ресурсів?

    Камін опалення? Не плутайте "Божий Дар" з яєшнею. У каміні -- живий вогонь. Нині -- це ~розкіш. Я, хоч і не фанат вогню, але коли буваю біля якоїсь печі, то цікаво згодовувати йому дерево.

    А у папер.книг -- майже нема переваг. Зате є суттєві незручності. Я вже писав.

    І про еро-роботів. От хотілось би знати, як Ви то уявляєте? Що, роботиня стогнатиме "Оооо... Ти мій герой..."? Одразу скажу -- непереконливо. Причому, тут не просто сумніви, як у випадках з живими, які інколи, таки здається, що переграють. Тут 100% впевненість, що там всередині просто комп'ютер і програма. Бо якщо не програма, якщо додати ще якусь хімію, то що завадить рабу вирватись з законів робототехніки і таки проламати череп нахабним, слабким і немічним людям?

    Отже, такі роботи навряд чи вплинуть більше, аніж споконвіку впливали звичайні людські руки (права і ліва).

  11. Нудно...

  12. 2017-04-03 в 01:18:19 | роман мтт

    мене збурило від початку на "джимі". намагався читати далі, але - занудився після "іжа була здорова, але смачна". хто сказав автору що здорова їжа не смачна? і там ще щось потім, і ще, далі читав у пів-ока до наступного абзацу. про шо воно? закрив, карочє.

    Авторе, бажаю бути більш уважним до читача - грамотність, пунктуацію, побудову сюжету ще ніхто не відміняв.

  13. 2017-04-10 в 23:37:21 | Аноним

    Цікаво. Захоплює, що ж буде далі?

  14. А мені от не цікаво кидати дрова до пічки. Натомість цікаво гортати сторінки старих книжок - це дуже особливе почуття.

    Але ось що дивно: у кожному другому оповіданні у всіх героїв американські імена та прізвища (так, ніби автори років 10-20 прожили у Штатах і знають американську культуру не тільки з фільмів smile ). Але варто вставити до тексту пару англіцизмів ("джим", "ресайклінґ") - і це вже викликає всенародне обурення smile smile

  15. 2017-04-17 в 20:23:14 | Ветеран

    Дуже схоже на "твір на задану тему". Все звичне, знайоме, очікуване... Дещо "різонули погляд" не зовсім доречні ... реверанси у бік знаних авторів.

  16. Гарно написано. Дуже влучні, детальні описи всього.

    Але тут так само є і проблема: фактично оповідання майже з самих описів і складається. Десь ближче до середини, я зловив себе на тому, що починаю трохи стомлюватися від суцільних описів, бо нічого іншого не відбувається.

    Дії майже немає - є описи того, що було і є, є спогади і рефлексії ГГ.

    Вибору в ГГ фактично теж немає. Звісно це трохи відсилає до класиків, типу Бредбері. Але ГГ весь час залишається пасивним. Всі помилки були зроблені колись давно, залишилось тільки розхльобувати наслідки. Тільки в кінці є щось на зразок морального вибору, але теж скоріше у формі рефлексії, ніж реального вчинку. Тобто я так и не повірив: а чи змінився ГГ хоч трохи, а чи завтра у нього буде знову все так само, як і вчора?

    Місцями трохи є перебір із займенниками "свій", "свого".

    Місцями, як на мене, трохи перебір із додатками "кібер-" (тут і так всі вже давно зрозуміли, що це кібернетичний світ майбутнього wink)

    Дуже приємно, що ГГ слухає тільки українську музику й читає тільки українськи книжки кінця 20 - початку 21 століття (я навіть знайшов дещо нове для себе smile). Але виглядає це у світі не дуже близького майбутнього трохи дивно і притягнуто.

    Також не зовсім зрозуміла патетика з приводу старих книжок і речей. Я думаю у той час коли зростав ГГ це вже було досить екзотичними речами (хай же б його дід так за тим сумував, але не відносно "молодий" онук).

    Але загалом оповідання приємне. Заставляє замислитися. Має кілкьа дуже вдалих прийомів (типу освічення в коханні у паперовій книзі, яку він свого часу не прогортав, а замінив електроною версією).

    Відчувається, що автор досить детально проробив світ (сеттінг). Але хотілося б більше дії, більше сюжету, а не просто споглядання.

    Але загалом, як на мене, оповідання дуже і дуже непогане smile

  17. Ну що ж, почнемо коментування з вашого оповідання. Воно ніби й про майбутнє, але навіює ностальгію. Це приємно. З атмосферою непогано впорались. Тепер про погане. Лексика подекуди шкутильгає. Раджу прочитати твір вголос. Це допомагає виявити шорсткі місця. Думка про дітей повторилась двічі і p однаковими словами. Це зайве. Читач і з першого разу здатний запам'ятати. Реверанси в сторону сучасних авторів і музикантів виглядають натягнутими. На такі "пасхалки" краще акцентів не робити. Поки крокую далі, але ваше оповідання в голові тримати буду. Воно більше сподобалось, ніж ні.

    P.S. Ідея з книжкою чудова. Дуже романтично.

  18. Дякую, Leopolis і dendrag!

    Колись мене критикували, що оповідання складаються з самих лише діалогів і що бракує описів. А тепер, виходить, інша крайність smile Буду працювати і над цим ))

    Дякую і за інші зауваження!

Повернутися на сторінку