Повернутися на сторінку

Коментарів: 12

  1. Сподобалася динаміка сюжету, який розвивається з наростаючим темпом, має кілька піків і потім найвищий - у кінці. Щоправда, сама кінцівка виявилася дещо неочікуваною. Мені здається, що там слід додати ще щось, бо виникає відчуття незавершеності.

    Також цікаво спостерігати сплетення реально існуючого (опис Подолу і Замкової гори, де й справді є закинуті сходи до сплюндрованого цвинтаря і капища прихильників РУНвіри) та магічного (польоти, візуальні спецефекти).

    Текст написаний гарною мовою, але в 4 місцях літера "і" набрана з російської розкладки клавіатури.

  2. 2018-12-07 в 20:23:56 | Лісовик

    Одразу видно, хто перечитав "Лазарус". Тим не менш з тексту видно, що автор поверхово ознайомлений з темою, про яку пише. Відправляти від відьом подалі в Умань? Серйозно? Якщо жарт, до не досить вдалий. Далі більше, герой, що тікає від вибору і цим ніби рятує світ. Серйозно? Виглядає, ніби в автора ще менше амбіцій ніж у персонажа. Додати до цього не вичитаний текст з купою одруків і вторинність сюжету і виходить, що автор вирішив набити гулі на всіх можливих граблях.

    То ж, авторе, будь-ласка, якщо у Вас буде натхнення зробити з оповідання щось пристойне, напишіть про героя "що в темі". Не пишіть про "злих відьом". Використовувати цей штамп у часи "нью-ейджу"... Це принаймні моветон. Щонайменше опрацюйте підфракції у кожній фракції, внутрішні протиріччя. Конфлікт.

    Декорації не мають бути статичними і герой не має бути просто лялькою. Ми живемо у час змін, і самі теж постійно змінюємося. Хочемо ми це помічати чи ні. Тож працюйте, тут є над чим.

    Бажаю Вам наснаги! wink

  3. Дякую дуже за відкуги! smile

    Пане Лісовик, а звідки ви взяли, що це "відьми", а тим більше "злі"? wink

  4. 2018-12-07 в 22:08:42 | Лісовик

    Бо їхня доброта подана не переконливо, і нагадує саме шаблон. wink

  5. Їхнє "зло" у сюжетних подіях ще менш подане. Навіщо вірити усіляким наговорам? wink

  6. 2018-12-07 в 22:54:04 | Лісовик

    При чому тут наговори. Все ж поясню трохи детальніше. Віщунки ведуть себе в тексті як звичайні паразити. Вони їдять енергію головного героя і не можуть йому нічим віддячити. Мені хотілося б побачити в оповіданні хоч романтичну сцену на даху будинку. Але ні. Жодних проявів емоцій. Хоча б емоцій. Не кажу вже про людяність. З огляду на те, що їхня фракція не може жодним чином переконати головного героя, його реакція виглядає цілком логічно. А відтак всі три фракції виглядають звичайною бутафорією. Там можна було замісити нехилий конфлікт, але це жодним чином не використано.

    Можете сприймати як звичайне прискіпування, але у творі був потенціал. Потенціал зведений нанівець картонними персонажами без жодного прояву індивідуальності. Чим ви хотіли мене вразити як читача?

  7. 2018-12-09 в 13:35:18 | Грішник з другої групи

    Пройшло тисячу років, а нічого не змінилося Як тягнуть бідну Україну врізнобіч церква, кабалісти й відь віщунки, так і залишилося Але хіба це вихід розвернутися і драпати? Все одно доженуть і таке почнеться Ви, авторе, гарну закрутили кульмінацію, але кінцівка відкрита, і як би сам завершив навіть не здогадуюсь

  8. Ви, авторе, гарну закрутили кульмінацію, але кінцівка відкрита, і як би сам завершив навіть не здогадуюсь

    Я сам не здогадуюсь) Для органічної кінцівки треба ще розвиток сюжету і розкриття героїв. Але це вже точно не в рамках 30к тексту))

  9. 2018-12-09 в 17:12:36 | Лісовик

    Коли я дописую оповідання, намагаюся зробити десять кінцівок, щоб було з чого вибирати.

    1. Хеппі-енд. Всі герої щасливі, утворюють пакт і розходяться по домівкам. Герой сам летить у небо і слідкує за дотриманням угоди.

    2. Махач. Всі мертві.

    3. Герой стає богом чи надлюдиною. Якщо вдало описати, виглядає круто.

    4. Повернення у реальність. Герой раптом усвідомлює, що все навколо було насправді грою.

    5. Деус екс машина. Раптом з'являється четверта сила, яка все розрулює. На любителя, але все ж.

    6. Апокаліпсис. Звісно тут важко не зірватись у першу главу роману і втиснутися у 30к, але чому б ні?

    7. Таїнство. Герой бачить аури всіх навколо і каже якусь мудрість на розсуд автора. Зазвичай читач таке не розуміє, але чому б ні?

    8. Рекурсія. Наша пісня гарна й нова. Не для цього оповідання, але... На розсуд автора.

    9. Нагорода. Герой робить вибір, вибір виявляється вірним і герой отримує круасанчики. На розсуд автора.

    10. Друга глава роману. Років через десять герой отримує повідомлення від всіх трьох сторін, що вибір зробити йому все ж доведеться...

    Якось так.

  10. Ого, яка фантазія! То не Ви часом написали "Ракурс"? wink

    Але для роману, як на мене ця, історія недостатньо серйозна. Хіба може для інтерактивної візуальної новели з кількома альтернативними кінцівками:

    1. Радослава-хепі: ГГ закохується у Радославу і стає віщуном. Здобувши силу і знання, він втихомирює Змія та катає на ньому Радославу ночами над Подолом.

    2. Радослава-тру: Під час ритуалу повернення Змія у природній стан, Радославі довдодиться принести себе у жертву, аби врятувати місто і коханого. ГГ залишається один та інколи спілкується з її привидом місячними ночами.

    3. Фотинія-хепі: Фотинія вбиває Змія, закохується у ГГ, полишає кар'єру екзорциста і стає його законною дружиною. Купа дітей і традиційного сімейного щастя.

    4. Фотинія-тру: Фотинія закохується у ГГ платонічно, але полишає його, аби й далі рятувати людство від нечисті. Самотній ГГ стає на шлях духовного вдосконалення, часто згадуючи її у своїх молитвах.

    5. Женя-хепі: ГГ стає на шлях вивчення кабали та кохається з Женею. Бо виявляється, що він їй не двоюрідний брат, а прийомний (тому інцесту немає).

    6. Женя-тру: Під час спроби приборкати Змія, Женя активує на себе древнє прокляття і помирає, заповівши ГГ (як останньому з роду) зберігати далі їх сімейні таємні знання.

    7. ГГ-пасив: ГГ плює на все і на попутках тікає назад до Мінська. Але дорогою розуміє, що Змій прокинувся і женеться за ним, аби зжерти разом із печаткою і звільнитися.

    8. ГГ-актив: ГГ порозуміється з усіма трьома дівчатами, але під час страхітливої фінальної битви зі Змієм гине Професор. Тому ГГ доводиться самому зайняти його місце, щоби слідкувати за рівновагою сил.

    Ну якось так. Але все одно це має бути більш поступовий розлогий сюжет smile

  11. 2018-12-10 в 16:58:13 | граф Каліостро
    – Знімай штани! – Фотинія легким рухом від’єднала наконечник списа й опустилась навколішки перед Гариком.

    red face

    іржаве лезо з вибитим на ньому хрестом.
    – Це Спис Долі, – твердо відказала Фотинія. – Відомий також, як спис Лонгіна,

    з вибитим на ньому хрестом
    з хрестом

    rolleyes

    Хлопець ще раз подивився на трьох дівчат, що півколом виструнчилися перед ним.

    kisskisskissred face

    Тож навіщо вони так хотіли затягти його на цю гору?

    kisskisskissred face

    LOLLOLLOL

  12. LOLLOLLOL

    Дуже вдячний за грунтовний відгук! LOL

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, вкажіть пароль і свій актуальний email.

(обов’язково)