Повернутися на сторінку

Коментарів: 17

  1. оповідання... таке, повільне, романтичне, краще -сентиментальне, жіноче. Лінійне та передбачуване, одразу зрозуміло про що йде мова, більше метафізичне, аніж наукове. Себто захід ніби на наукове, (принаймні на реалістичну фантастику,а далі...). Трошки погралися із формою на початку. Отже, новизни замало, в традиціях класичної фант. прози 40-60 рр. Твір про стосунки людей.

  2. Спасибі за хорошу критику. Мені важливо знати думку читачів. Що стосується змісту, намагалась наголосити саме на емоціях, на ЖИВОМУ металі.

    Новизни замало - фантастика досить багатогранний жанр. Дуже важко знайти власний напрям і не повторитись. "Усі слова колись були чиїмись"smile

    Чекаю відгуків...

  3. 2012-03-04 в 00:27:48 | Зіркохід

    Гарно. Але занадто мелодраматично (як на мене smile) Про неоригінальність Вам указали вище, хоча хід з метеоритом сподобався. Трішки наукоподібності, втім, не зашкодило б. Вірніше, дуже б пішло на користь. Бо, як слушно зазначив колега Марко, твір з усіма його сантиментами сприймається більше як жіночий, а це вже... гм, дискримінація виходить wink.

  4. Вдячна за відгукsmile Сама люблю гострі сюжети, але у цьому творі хотілося уникнути битв і не заставляти ГГ рятувати планетуgrinЦе, на мою думку, уже неоригінально. Хотіла, щоб читач задумався над тим, що важливіше: оболонка чи вміст.... Шкода, що Ви цього не побачили.

    Якщо є ще думки щодо твору - пишіть, мені цікавоsmile

  5. логіко-техніче.

    Якщо метеорит весь час випромінював немалу енергію, то він ніяк не міг мандрувати лабораторія а потім взяти й осісти в колекції. Його б не залишили в спокої - ніяк. Ну й не кажучи про те, що за ним тяглася б верениця аномалій в лабораторіях. Так що, Імхо, варто переробити цей момент.

    до технічного-магічного моменту прокидання в роботу свідомості цього не торкаюсь - нехай собі така магія буде. Звучить дещо наївно, але в рамках жанру "казки про роботів" допускається.

    далі.

    Оповідання грунтується на прийомі "собачка" - тобто читач має жаліти робота. Це теж допустимо, проте я б радив додати дещо більше інтриги, розповісти якийсь нюанс із світосприйняття робота коли він усвідомив себе людиною Класично тут задіюютиься кошенята чи цуцики - нехай коли дівчина зустрічає робота (і ще не знає, що той робот) той гладить кошеня чи бавиться із цуциком. Або ще розповісти якийсь момент усвідомлення ним свого я - теж через зустріч із кошеням... тобто тут можна фантазувати. А от переписку радив би скоротити, залишивши її тільки у спогадах дівчини. Є затягнуті місця, їх варто скоротити... оскільки науковою ця фантастика не стане, то все наукоподібні моменти варто скоротити по максимуму (або. якщо потягнете - розширити до правдоподібного рівня).

    Ну й... гм. далі вже мої фантазії. Пінокіо завжди мріє стати людиною - нехай робот виявиться людиною, чи хоча б теж про це мріє. (казку про пінокіо теж можна обіграти)

  6. 2012-03-05 в 13:25:37 | HarleyDavidson

    Наївна підліткова мелодрама. Це не докір, мені сподобалося. Для юних читачів - супер.

    Не торкаюся правдоподібності, науковості - інші помітили певні дисонанси, тому не треба повторювати.

    Було інше, що викликало недовіру. Ви думаєте, що закохані можуть розлучитися, тільки познайомившись? Якщо би робот і дівчина кохали, то це більш вмотивовано виглядало б інакше. Розвиток кохання, а потім робот рве ці стосунки, втікає від коханої. Щоб вона не бачила його смерті, щоб не мучилася. Власне цієї трагічності забракло. Страх як сумнівно, що закоханий міг би втриматися від спокуси залишитися з дівчиною, а дівчина спокійно відпустила б його подорожувати...

  7. Chernidar, зрозуміла вашу думку. З самого початку метеорит не виділяв енергії, це сталося тільки після того, як він увібрав у себе емоції господарів.

    Щодо усвідомлення себе, робот починає відчувати справжні емоції, але не стає людиною. Захоплення красою акваріума і фонтану, гадала, достатньо, щоб зрозуміти: Роман уже не просто робот.Погоджуся, мабуть, що інтриги замало. Цікаво також як робот може раптом виявитися людиною?!!

    "А от переписку радив би скоротити, залишивши її тільки у спогадах дівчини", -непогана ідея.

    HarleyDavidson, У дечому з вами погоджуюсь, але чи варто ятрити душу ГГ? Хіба заради ефекту при читанні. А так, думаю, зразу зрозуміло, що стосунки людина-робот не мають майбутнього.

  8. Цікаво також як робот може раптом виявитися людиною?!!

    гм... Карло Коллоді дав свою відповідь. А там, вище у творах є інша, і, здається, не одна. Кохання до роботів - популярна тема, все у руках автора! cheese

  9. 2012-03-05 в 16:14:57 | HarleyDavidson

    Тут не про те, чи варто ятрити душу ГГ і ефектність... Про те, що герої діють не так, як хоче ліва нога автора, а відповідно ситуації, характерів. Це та ж правдоподібність, але психологічна. Втім, чого це я знову розпинаюся? LOL Мавр сказав і пішов геть LOL

  10. LOLHarleyDavidson, дотепно. А загалом... погоджуюсь, що події могли б розвиватися в іншому напрямі. (Признаюся, був і трошки інший варіант твору). Смаки у людей різні. Є зауваження, що "занадто мелодраматично", комусь бракує трагічності. Оскільки я не професіонал, то критика - дороговказ, щоб знати як удосконалюватися. Постараюсь враховувати ваші зауваження в інших творах. Дякуюgrin

  11. Непогано, дійсно непогано, таке собі лавсторі. Передбачувано. Особливих огріхів не помітив, написано красиво. Бажаю авторці успіхів.

  12. Дуже вдячна за відгук, приємноgrin. Тільки тепер зрозуміла, що критики хоч побоюєшся, але все одно з нетерпінням її чекаєш smile

    Хто ще хоче висловити свою думку - пишіть, я чекаюwink

  13. 2012-03-26 в 22:46:50 | скайуокер

    ну, я не критик. тому довго затримувати вашу увагу не буду. тим паче, що основні думки вже були висловлені попередніми дописувачами. як на мене: простенько, легко читається. так, дещо перегнули палку з мелодраматичністю. Але не всім же бути Стівенами Кінгами. ваш читач обов'язково тут знайдеться. та й Топ цілком імовірний. Тому бажаю вам удачі!

  14. Дякуюgrin Приємно чутиgrin

  15. Не мала можливості написати раніше - пишу зараз. LOL Дякую вісм, хто вибрав моє оповідання серед багатьох достойних. Дуже рада бути в фіналі!LOL

  16. ...і лише в кущах, майже невидимі у примарному місячному сяйві, стояло з десяток роялів, й натхнено грали сумну, але надзвичайно красиву мелодію... smile

    Наприклад, про несподіване випромінювання енергії з метеориту. Якої, до речі? Якщо теплової, то пожежа, якщо світло - то всі посліпнуть, якщо гамма або рентген, то за віщо ви так ненавидите своїх персонажів? smile

    І читачів, яким підсунули таблицю на самому початку! Нас-бо за що?!

  17. Нарешті строга критикаLOL Не маю нічого проти роялів, це додало б атмосфері приємних відтінків. Вік бере своє....LOL

    Крім того, інше моє оповідання - менш мелодраматичне - на жаль, не потрапило до фіналу...

    несподіване випромінювання енергії з метеориту. Якої, до речі?

    Чому б не припустити існування металу, який здатний вбирати і передавати інформацію, емоції у тому числі? Тоді його енергія - це не стандартне радіоактивне випромінювання, а щось інше, сила, котра вселяє життя..........може, навіть та сама душа...

    Ой, знову сентименти, але це я і хотіла донести. smile

    Щодо діалогу-переписки на початку, то так вже вийшло. Хотілося трохи видозмінити стандартну експозицію.

    А взагалі "ЗФ" для мене став можливістю спробувати себе. Тут безліч досвідчених авторів і те, що мій твір у фіналі вже приємноgrin

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)