Повернутися на сторінку

Коментарів: 24

  1. гм... цілком так собі нічого. тільки на початку дуже бракує динаміки, радив би "цікавинку" перемістити наперед. тоді лірика читатиметься легше.

  2. Цікаво, що первинне в оповіданні - лавсторі чи фантастична складова? Спочатку мені здалося, що перше, а потім я уже засумнівалася. Загалом прикольно. Чомусь згадалася приказка: "Кохати - так королеву..." і захотілося продовжити: а рухати - так планету grin

    Згідна, напочатку динаміки малувато, хоча підозрюю, що таким чином автор вирішив через оту всю міфологію надати читачу поняття про описуваний світ, космогонічні, так би мовити, уявлення.

    Момент про відновлення атмосфери для мене непереконливий. Чомусь примусило засумніватись, що дандрові ліси здатні на таке, хай би якою величезною Туманна Падь не була. Але, знову ж таки, обмовлюся, що орієнтуюся на земні мірки. wink

  3. Дякую за відгуки! Відповім обидвом зразу.

    радив би "цікавинку" перемістити наперед. тоді лірика читатиметься легше
    Спочатку хотілося зробити щось таке, Chernidarе, але мені здалося, що то може надто заплутати читача. Тому сюжет залишився більш лінійним.

    підозрюю, що таким чином автор вирішив через оту всю міфологію надати читачу поняття про описуваний світ
    так, Сновидо, Ви абсолютно праві. А на рахунок лавсторі чи фантастики, думаю, вони цілком рівнозначні у сюжеті.

    Момент про відновлення атмосфери для мене непереконливий.

    Смію припустити, що нугої, як достатньо розвинута цивілізація, зберегли у Туманній Паді багато цивілізаційних здобутків. Можливо, причина відновлення атмосфери була не лише у дандрових лісах, а це робили штучним шляхом? А може, таке поселення нугоїв у котлованах на зразок Туманної Паді було не одне, і дандри були досить активними учасниками фотосинтезу? У мне наразі нема однозначної відповіді. smile

  4. Непогано так. Цікава оповідка. Побоюваннями Льодяної Зірки трохи нагадало "Хроніки Перна" Маккефрі, але то так, дрібниця. Загалом сподобалося, і ідея, і написано гарно. Успіхів, Авторе.

  5. Дякую, Фантоме. Хоча, наскільки я пам'ятаю сюжет Маккефрі, там радше очікували біологічної загрози, аніж космічного зіткнення. smile

  6. Так, там була біологічна загроза, яку приносила на собі саме комета (якось вона там називалась, зараз вже й не пам'ятаю), появи якої на горизонті вершники й очікували, й боялися. Ось, власне саме цей страх і нагадала Ваша Льодяна Зірка wink

  7. Багряна зірка вона називалася. oh oh

    Тут Кулу служить радше точкою відліку нового Витка - вони вимірюють час не роками (звичайним ліком, як по-їхньому), а Витками, коли орбіти планет пересікаються. Звичайно, що аборигени, які живуть у чагарях, бояться, раптом що піде не так. smile Але поки такого не траплялося.

  8. 2011-10-02 в 11:20:46 | Пан Мишиус

    Беда этого конкурса, во всяком случае той группы, что я читаю. За редким исключением - либо по теме, но ерунда, либо вот такие интересные, но совершенно не по теме.

    На всякий случай напоминаю

    Проте є жорсткі умови – космос повинен бути визначальним для сюжету. Не можна писати про інопланетян, що прилетіли на Землю, лише на початку оповідання згадавши про космос.

    Автор, космоса нет в вашем рассказе. Есть иной мир.

    Рассказ хороший, но совершенно не по теме.

  9. 2011-10-02 в 11:25:43 | Пан Мишиус
    Кажуть, що колись давно, коли усі люди були подібні до нугоїв, і навіть більше — створювали механізми (Лікадандра посміхнулась, пригадавши лише одну назву — куули — немов зловісне походження споріднювало їх із Льодяною Зіркою, котра щовитка несла в собі загрозу) і прагнули подорожувати між зірок, Кулу немов сестра-близнючка Ліку, кружляла разом із нею. І були вони обидві нареченими сонця, а час вимірювався не загрозливими Витками, а лишень-но ліком. А ще розповідають, що люди в нестримних прагненнях своїх розлучили Сестер за допомогою тих куулів (хоч Лікадандра і не уявляла, що то воно таке, бо закон забороняв робити будь-що неживе, що рухається, як живе, чи змінює відстань, чи надає надприродної сили), і вони прагнуть з’єднатися в танці знову. Але ніяк не можуть зловити ритму одна одної.

    Ладно, уговорили. Может быть, может быть... Наверное, я начинаю вредничать и придираться.

    А рассказ хороший, хотя, как уже писали выше, напоминает Перн, тут никуда не деться от ассоциаций.

    Насчет топа - подумаю. Вполне может быть, хотя претензии насчет несоответствия теме не особо снимаются.

  10. Дякую, Пане Мишиус. Хоча, мені не зовсім зрозуміло, чому на Вашу думку тут нема космосу? oh oh

    Тобто, якби оповідання писалося із точки зору когось із нугоїв - техногенно орієнтованої гілки людства, - як вони збираються розколоти Кулу, щоб уникнути періодично повторюваної загрози зіткнення, і як їм це вдалося - космос би був? А якщо воно написане із точки зору тієї гілки людства, яка, так би мовити, деградувала порівнянно із орієнтованими на техніку предками, то космосу там нема? Не розумію... shut eye

    Вся суть оповідання була побудована на тому, що нащадки колись великої цивілізації намагаються виправити помилки своїх предків. Ті зухвало розділили планети-близнята, що рухалися одна навколо одної і навколо сонця (якщо є подвійні зірки чи бінарні астероїди, чому б не існувати такій системі?), збираючись одне космічне тіло використати як транспортний засіб для мандрів у космосі. Але, вочевидь, прорахувалися, і планета-близнюк просто змінила орбіту, почала рухатися по дуже витягнутому еліпсу, наближаючись до сонця і сильно віддаляючись від нього. Звичайно, що Кулу становила загрозу.

    Мені дуже шкода, що головне, що читається в оповіданні - його подібність із Перном (хоча, як на мене, подібність тут чисто номінальна). smirk

    Мені хотілося зробити наголос на тому, що після катастрофи, коли планети були роз'єднані, людство розділилося на дві гілки - прогресивну, яка продовжила рух у тому ж напрямку, що й предки, і регресивну, котра намагалася повернути гармонію і звичний стан речей у їм прийнятний спосіб - тонкі енергії, відмова від будь-чого, що б означало новий техногенний розвиток. А те, що воно не читається - то й погано. shut eye

    Основна думка, не кажучи вже про алюзію, заради якої оте все писалося, залишилася поза увагою. Шкода. hmmm

  11. 2011-10-02 в 13:25:23 | Пан Мишиус

    Автор, не переживайте. Все не так плохо, как вы думаете, и рассказ займет достойное место в топе, а насчет финала я даже не сомневаюсь. С Перном нет подобия, просто вызывались некоторые подсознательные ассоциации. Не страшно.

  12. Та особливих переживань нема. Просто хотілося зрозуміти логіку наявності у тексті космосу. Бо Ваш перший комент

    Автор, космоса нет в вашем рассказе. Есть иной мир.
    Рассказ хороший, но совершенно не по теме.

    таки трохи ошелешив smile

  13. 2011-10-03 в 10:32:44 | Аноним

    про шаманів, мильна опера про двох закоханих з одного табору… щось ніби знайоме і з претензіями на оригінальність, зашорені фрази, взяті з якихось дешевеньких книжок, трохи розмазане

  14. Поважаю Вашу думку, але хочеться конкретики. Розбирать - так розбирать. cool smirk

    мильна опера про двох закоханих з одного табору
    - звісно, кохання у літературі буває тільки в серіалах... Чи, можливо, пан\пані Коментатор 61-й знайомий лише з таким жанром? wink

    щось ніби знайоме і з претензіями на оригінальність
    знайоме і з претензіями - це цікаво. Хочеться докладніше, а то до чого ці голослівні фрази? smirk

    зашорені фрази, взяті з якихось дешевеньких книжок
    хммм... щось воно не дуже, теє, суміщається із попередніми словами. І знову мені на думку спадає найперше моє запитання до коментатора oh oh

  15. 2011-10-04 в 18:16:43 | містер Ігрик

    хм... лише з ваших відповідей на рецензії зрозумів про що твір...

    ох, надто складно вловити ідею твору через думки ваших героїв, принаймні для мене..

    я далеко не найрозумніша людина планети, і гадаю, що більшість читачів також не люблять догадуватись.

    мені сподобалась атмосфера, якою пронизаний твір.., містика і таємничість, але, повторююсь, так важко.. якби не було важко читати, гадаю, вам би не знадобилося так багато пояснювати у коментарях...

    навіть не знаю, як оцінити ваш хороший без сумніву твір

  16. вам би не знадобилося так багато пояснювати у коментарях

    хммм, а питань із цього приводу у рецензентів практично не виникало. Мені здавалося, що там усе аж надто прозоро і прямолінійно - читаю на сайті, і здається, що все аж надто розжовано. Тим паче, що у коментарях нічого нового й не додано, просто скомпільована уривчаста інформація із оповідання і переказана іншими словами. Хіба ні?

  17. Хіба ні?

    Може, й нема там нічого нового, але після коментів мені на думку спала ще одна річ. Вже й не знаю, чи вона була закладена від самого початку, чи ні. Люди, що живуть живуть в чагарях і відмовляються рухатися у бік техногенного розвитку, так би мовити, вважають нугоїв вигнанцями. А насправді виходить, що добровільними вигнанцями є якраз таки й оте плем'я.

    Вони досить залежні від зовнішніх умов, у яких живуть, їхнє господарство примітивне (так як нема технічних засобів, максимум - полювання, збиральництво, рукоділля, можливо - землеробство у зародковому стані. Хоча, останнє - то вже мої домисли wink), деградація в наявності (принаймні, там згадувалося про тривалість життя). А з іншого боку, по ідеї, пристосованість і запас стійкості до зовнішніх змін у них набагато вища, аніж у нугоїв. Може, то ніби захисний механізм життя, такий собі НЗ розумної популяції на планеті, запасний варіант?

    Да, прикольно було б придумати ймовірний хід подій для того світу. oh oh Але можливо, я вже перемудрувала, і автор під час написання ні сном, ні духом, як то кажуть... cheese

  18. ой, якось воно некоректно процитувало. rolleyes Усе те, що написане внизу - то не цитата. cheese

  19. 2011-10-05 в 09:23:05 | Пан Мишиус

    Вновь решил что-то написать про данный рассказ. И подумал, что он напоминает, и это комплимент автору.

    Урсула ле Гуин. Писательница так же основательно подходит к созданию и спокойному описанию миров.

    (Например, "Планета Роканнона")

    Но, от того, что это просто описание мира с его персонажами, и космос служит лиш весьма отдаленным фоном, я по прежнему считаю, что рассказ хороший, но совсем не по теме.

  20. я по прежнему считаю, что рассказ хороший, но совсем не по теме

    Можу тільки процитувати написане мною вище, у коменті №10:

    якби оповідання писалося із точки зору когось із нугоїв - техногенно орієнтованої гілки людства, - як вони збираються розколоти Кулу, щоб уникнути періодично повторюваної загрози зіткнення, і як їм це вдалося - космос би був? А якщо воно написане із точки зору тієї гілки людства, яка, так би мовити, деградувала порівнянно із орієнтованими на техніку предками, то космосу там нема?

    Що для Вас є критерієм відповідності? Мені здається, що в оповіданні подано бачення, погляд зі сторони тих, хто живе в чагарях, на вирішення космічної проблеми нугоями, як техногенною гілкою людства. Так, там відсутні технічні подробиці, але чому Ви вважаєте, що там відсутній космос? question

    За Урсулу ле Гуін спасибі. Приємно. red face Хоча,

    автор під час написання ні сном, ні духом
    про таку грунтовну розробку сюжету і описаного світу. Оті висновки, що від Сновиди, якось не задумувались, а тепер бачу, що напрошуються, так smile

    Мені в Урсули ле Гуін навіть не фентезі подобається, а "Гончарный круг неба". Хоча, фентезі теж нічогеньке. Просто після толкіновського світу мене важко захопити лише фентезійним світотворенням.

Повернутися на сторінку
Прокоментуйте!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментувати без реєстрації

(войти без комментирования)

Ім’я та сайт використовуються тільки при реєстрації

Якщо ви вже зареєстровані як коментатор або прагнете зареєструватися, укажіть пароль і свій діючий email.

(обов’язково)