Повернутися на сторінку

Коментарів: 18

  1. 2019-12-07 в 19:28:46 | Шпрота

    Загалом єдина фішка тут - гендерна інверсія в найгротескнішому варіанті, сміятися після слова "гарбуз". Не можу заперечувати, що кілька разів справді посміхнулася, але загалом було незрозуміло, до чого це все.

  2. 2019-12-08 в 01:06:56 | Аноним

    Враження, що це якась зв'язка з "Першою зоряною". Ніби один автор з ідеєю "жінки помінялися місцями з чоловіками".

    Тема тут хоч якось проглядається, ну й на тому спасибі.

  3. 2019-12-08 в 12:26:44 | Сторонній

    Фантастика тут чисто для того, щоб можна було називати це словом "фантастика". Нудний і банальний сюжет міг би так само скласти сі й у сучасній Україні, для таких речей не треба Меркурій, андроїди та голографічні телефони. І гендерна інверсія не рятує.

  4. Дякую всім.

    Погоджуюся,сюжет банальний і фантастична складова притягнена за вуха.

    Конкурси не фантастики такого виду, як цей, на жаль, в Україні не проводяться, а здорової критики хотілося, конструктиву тепер ні на літсайтах, ні в соцмережах вдень зі свічкою не знайти)).

    Важко було не піддатися спокусі, от і...

    Каюся і прошу вибачення за забраний час.

  5. 2019-12-08 в 13:25:42 | Ліхтар

    Скажу чесно, враження від оповідання не дуже приємні. Якщо автор хотів перевернити сьогоденну ситуацію, то він натякає на те, що дівчата зараз продажні, на високих посадах хтиві папіки, а на заробітках працьовиті хлопці. Це право автора мати своє бачення реальності. Але кінцівка...То якийсь гумор такий чи що - не просто відмовити людині, а принизити привселюдно? Чи то я чогось не зрозумів...

  6. Суть не у прилюдній відмові, а у боязні, відмовивши образити, але більше у боязні наслідків через образу. Леся пропонує відмову в рамках традиції, яка передбачає "збережене обличчя" того, кому відмовляють. Адже сватання передбачає 2 варіанти розвитку подій, чи не так? Але Леся прорахувалася -- люди, які не розуміють традицій і користуються ними лише як модною фішкою, не здатні адекватно прийняти і відреагувати на різні варіанти розвитку подій в рамках традиції чи обряду.

    Якщо б Одарка справді шанувала традиції, а не лише робила вигляд, що шанує, то її реакція була б адекватною Вона б могла образитися, здивуватися і розгніватися на непередбачуванй хід подій, але, якщо справді шанувала б звичай, після відмови мала б повести себе гідно, в рамках звичаю. А повела себе так, ніби для неї ніяких традицій не існувало,повела себе так, ніби те, що суперечить її бажанню - вже не традиція і не звичай і відбуватися не може.

    Бачу, що мені не вистачило майстерності зрозуміло і виразно подати цей момент, тому читач витлумачив ідею по-своєму)

  7. У мене є мрія. Навіть три. По-перше, що українська література колись позбавиться орієнтації на гуморески. По-друге, що українська література колись відокремиться від аграрної тематики. І по-третє, що українська фантастика колись стане схожою на серйозну літературу. cool mad

    Але ближче до оповідання. (1) Трохи затягнута експозиція, і не видко мотивів героїв. От якби зразу було зрозуміло, що агро-бізнесменша шукає нареченого, і/або Лука чекає на наречену - то воно було б якось енергійніше.

    (2) Забагато запозичень ("Тесла", Тихий - добре що не Йон smile )

    (3) Сподобався твіст ґендерних ролей. Непогані фольклорні паралелі. Кілька разів щиро посміхнувся жартам. Але це фактично і все.

    Для гуморески - дуже достойно, а от для літератури... oh oh

    Талант у автора очевидячки є, але склалося враження, що він недостатньо серйозно ставиться до власної творчості. Хоча це, нажаль, у нас поширене явище blank stare

  8. Дякую за конструктив!

    Ну так, оповідання і передбачалося гуморескою. Це вже потім, після прочитання інших творів, настало прозріння, що тут серйозні люди)).

    Запозичення хіба Тесла. Тихий - перше-ліпше прізвище, що спало на думку, що містить у собі певну характеристику героя.

    Правда, несерйозно, на те є об'єктивні причини, але попри все хотілося б навчитися писати і серйозну. Хоч, якщо чесно, досі не вмію відрізнити одну від іншої, оцінюю лише на рівні "подобається" " не подобається". От би десь критерії почитати, може б прояснилося.

  9. Стиль написання і атмосфера сподобались. Вийшло калоритно і весело.

    Але сюжет викликає питання. Наприклад, на які заробітки їздила молода дівчина, щоб потім з'явитися в торті на хлопчачій вечірці. Судячи з задуму, це була якась серйозна робота в колонії, але перша асоціація зовсім інша) Може варто було б це трохи детальніше окреслити для нашого не інвертованого суспільства? ))

  10. Люто плюсую останньому коменту)))

  11. Мабуть треба було. Врахую в подальшому. Щодо заробітків, ясно що мало бути щось фантастичо круте і серйозне, торт лише як сюрприз, ну і заодно демонстрація багатогранності жінки майбутнього, яка має що лати чоловікові, не лише міцне плече і фінансову стабільність smile

  12. 2019-12-10 в 18:30:19 | Рав Еліезер

    Жінка майбутнього, яка має що дати чоловікові — ідеальний підсумок бачення жінки автором

  13. В даному оповіданні))

  14. Після вистрибування дівчини з торту, думала, що тут викриється сумна правда про її заробітки, всі будуть спантеличені, і хтозна-як повернеться сюжет) І ще порада - літери не вимовляють, вимовляють звуки. Літери можна прочитати.

    Загалом оповідання непогане, щиро раджу знайомитися з гарними взірцями фантастики - української і закордонної, а ще почитати про те, як писати книги. Можу порадити Енн Ламотт, Стівена Кінга і Рея Бредбері.

    Успіху на конкурсі)

  15. Frau Helga дякую, деякі порадники читала!

    Так, звуки))

    Який там успіх, але дякую smile

  16. 2019-12-10 в 21:39:26 | Рав Еліезер

    Те що автор — авторка, НМСД, — найкрутіший твіст в оповіданні. І відповідає темі)

  17. Лискучий неоново-салатовий гравімоб «Тесла 500» сколихнув крикливою з’явою вранішню димку, що мріла над полями.

    І знову: дуже, дуже погане перше речення. Перевантажене епітетами, далі навіть читати не хочеться.

    І відразу героїня говорить андроїду те, що він і без неї знає, а то все для читача - теж мінус.

    А потім починається цирк, який навіть ніяк не пояснений. Чому саме такі гендерні ролі у Ч/Ж? А просто так. Із фантастики прилеплений космос і роботи. Тема не просто не розкрита - навіть ще більш закрита тепер, після цього тексту.

  18. І знову: дуже, дуже погане перше речення. Перевантажене епітетами, далі навіть читати не хочеться.

    Може й так для любителів пуризму. А я от люблю кучеряві тексти, це смакове, тому казати погано воно чи ні, як і на сухі речення - не має сенсу. Це моя така думка. Хтось віддає перевагу Кінгу, а хтось Коцюбинському.

    А з чого така впевненість, що він знає геть усе? А навіть, якби й знав, ніхто ж не забороняє людині просто поговорити, самі до себе чи до фонового приятеля. Саме це, що героїня любить милуватися своїми надбаннями, я й хотіла показати. Це мінус?
    А потім починається цирк, який навіть ніяк не пояснений. Чому саме такі гендерні ролі у Ч/Ж? А просто так. Із фантастики прилеплений космос і роботи. Тема не просто не розкрита - навіть ще більш закрита тепер, після цього тексту.

    А треба завжди все пояснювати? Можливо й так. Тут не сперечаюся.

Повернутися на сторінку