42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше. Випуск другий: Олексій Жупанський

42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше. Випуск другий: Олексій Жупанський

Четвер, 9 липня 2020 г.
Рубрика: Спецпроект -> 42 фантасти
Мітки: | |
Проглядів: 196
Підписатися на комментарі по RSS
42
 

 Продовжуємо спецпроект «42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше». Відповіді на одвічні питання про життя та всесвіт, звісно, нам у цьому проекті не знайти. Але наблизитися до розуміння самого питання можна спробувати, адже всім відомо, що у правильно сформульованому питанні міститься половина відповіді.

 

 Сьогоднішня розмова із людиною, якій доводиться весь час балансувати та обирати хто він: видавець чи автор. Зустрічайте стриманого та небагатослівного Олексія Жупанського.

 


 
Олексій Жупанський – письменник, перекладач, видавець. Лауреат І ghupanпремії міжнародного літературного конкурсу «Гранослов». З 2007 року - директор видавництва «Видавництво Жупанського». У 2018 році отримав відзнаку Європейської спільноти наукової фантастики в номінації «Найкращий видавець», того ж року його роман «Благослови Тебе Боже! Чорний Генсек» претендував на нагороду за досягнення в номінації «Найкращій художній твір».

 
Ваше видавництво видає твори, що належать не тільки до класики фантастичного канону, але вже давно є загальносвітовою класикою, такі як зібрання творів Лавкрафта та «1984» Орвелла. Чому для українських читачів важливе знайомство саме із цими творами?

 

 Власне, ці та багато інших книжок, які ми видаємо, складають не лише літературний, а й загальнокультурний базис, без знання якого буде важкувато орієнтуватися у стрімких інформаційних потоках сьогодення. Якщо вже брати до прикладу той самий хрестоматійний «1984» Орвелла, то на сьогодні цей роман не лише не втратив актуальності, а навпаки, його знову починають всі активно цитувати – від політологів, до журналістів, від студентів, до блогерів у соцмережах. Такі поняття, як Старший Брат, постправда, новомова, скасована історія та переписане минуле зараз знову широко використовуються в сучасному інфорпросторі, і нашому суспільству просто необхідно мати першоджерело цих понять – цей безсмертний роман Орвелла про принципи тоталітаризму. Бо, наприклад, без знання конотацій, розуміння звідкіля взявся той Старший Брат і що таке новомова, нам буде важкувато розбиратися сучасному світовому соціокультурному процесі, я вже не кажу про можливість повноцінного діалогу культур тощо.

 ghupans

 

 Чи той самий Лавкрафт, творчість якого світова критична спільнота саме зараз починає ревізувати і потроху намагається переміщати його із суто жанрового книжкового гетто до фешенебельної високої полиці. Його концепції та міфологія давно вже стали частиною сучасної масової культури і не тільки масової, його творчість вплинула на безліч письменників, художників, музикантів і, загалом, давно вже стала значною частиною сучасних культурних реалій. Словом, є ті базиси, які просто необхідно знати – і ми у нашому видавництві якраз і займаємося представленням таких базисів українському суспільству.
 

 Ваша остання книжка написана у жанрі фантастики. Чи є для вас фантастика інструментом, що дозволяє вибудовувати абсолютно неймовірні ситуації, чи дає вона творчу свободу, якої важче досягти у реалістичній прозі?

 

gensek Ну, сам я не відношу цей свій роман до суто фантастичного жанру – радше цей текст перебуває на перетині багатьох жанрів. Там багато реалізму (а хтось скаже, що навіть натуралізму), постмодерну, сюрреалізму, забавлянь із текстом тощо. Звичайно ж, є і фантастичні елементи, що, як не парадоксально, виступають тут інструментом аби ще краще підкреслити абсурдність і негативізм низки цілком реалістичних явищ, про які йдеться у романі. Тобто елемент фантастичного тут виконує роль увиразнювача брутальної прози життя. Але це так – авторський погляд на ці речі, який, звичайно ж, подекуди не збігається із поглядом читача або критика.

 А взагалі-то, ми всі живемо у такі часи і серед таких декорацій, що будь-яка навіть найреалістичніша проза просто приречена нести в собі елемент фантастичного чи неймовірного, яке нас оточує у реальному житті – тут лише питання в оптиці, якою послуговується письменник. Коли я опиняюся, наприклад, в районі Академмістечка у Києві, то там стабільно спостерігаю таку фантастику, що хоч стій, хоч падай – такого спеціально навіть не придумаєш. Так що наша химерна реальність диктує химерну фантастичну рефлексію на неї, і для письменника це надзвичайно поживні масні ґрунти, на яких дуже спокусливо ростити свій літературний врожай.

 

 Що впливає на вас як на письменника, що спонукає до писання?

 

 Впливає життя, як воно є – щоденні враження, якісь випадково побачені побутові сцени, прочитані книжки, музика, стреси, гарні люди навколо, погані люди навколо, зміни пір року і пов'язані з ними соціальні та особисті ритуали. Джерела для натхнення розлиті скрізь, важливо лише навчитися їх бачити і усвідомлювати.

 

]]>twitter.com facebook.com vkontakte.ru odnoklassniki.ru google.com/buzz friendfeed.com ya.ru mail.ru myspace.com rutvit.ru pikabu.ru liveinternet.ru livejournal.com blogger.com google.com yandex.ru memori.ru]]>