Зовнішність завжди оманлива

- П’ятнадцять тисяч , містер Брікс ! Це серйозна сума .

Ще б пак ! Для мене це була не просто серйозна сума . Це був мій єдиний шанс не втратити свій корабель . Чому ж я вагався ? Щось підсвідомо відчував .

- В принципі ,.. – почав було я .

- Ну , от і добре ! – зрадів Самсонов . – Я був впевнений , що ми з вами домовимось .

- Власне кажучи , містере Самсонов , - поправив я . – ми ще ні про що не домовились . Ви запропонували п’ятнадцять тисяч , допомогу в оформленні документів і безперешкодний прохід митниці . Але не уточнили в обмін на що ?

- Оце вже ділова розмова , капітане , - Самсонов відкинувся на спинку свого розкішного крісла і запалив сигару . – Давайте все по-порядку . Ви вже третій тиждень стоїте в карантинній зоні космопорту .  Ніхто вам не скаже скільки ще простоїте . У вас , здається , щось не гаразд з документами на вантаж ?

- Це не моя вина !

- Та я в цьому і не сумніваюсь . Але факт залишається фактом , капітане . Вже третій тиждень митна служба перевіряє ваші документи , а кожна година простою для вас коштує чималих коштів . Ще три тижні таких перевірок і ви не те що нічого не заробите , а ще й будете винні замовнику за несвоєчасну доставку вантажу . Я вам пропоную вихід з цієї ситуації . Наша компанія владнає все з митницею і вже завтра о восьмій ранку ви зможете відлетіти з цієї планети . Від вас вимагається лише одна маленька послуга .

Ну , нарешті ! Ми розмовляємо вже більше ніж півгодини . За цей час Самсонов в деталях розібрав усі мої проблеми , при цьому жодним словом не обмовившись про свої справи .  

- Яка саме ?

- Тут , на Ріосі перебуває наш гість з іншої Галактики . Його потрібно доставити на супутник Ферро-5 , що в системі Аландера . Це майже вам по дорозі . Як тільки наш гість зійде з вашого зорельоту , ви прямо на місці отримаєте десять тисяч . Ну , перші п’ять , звісно , я виплачу вам прямо зараз .

Я пильно вдивлявся в маленькі чорні оченята цього несподіваного благодійника . Десять років перевезення різноманітної контрабанди і спілкування з відповідною публікою , навчили мене , що в цьому бізнесі занадто простий заробіток завжди несе в собі приховані труднощі .

- А чому ваш гість не скористається більш комфортабельним лайнером ? Мій зореліт , в принципі , вантажний . Якщо говорити про зручність , то…

- Комфорт його не цікавить . Не переймайтесь цим . Він пробуде в своїй каюті аж до Ферро-5 і не заважатиме вам. Для вас , капітане ,  це буде просто така собі маленька подорож , майже екскурсія в систему Аландера . Ви , до речі , колись бували там ?

- Ні .

- Ну , тим паче ! То що , ми домовились ?

Невже так просто ? П’ятнадцять тисяч за що ? А , власне , в мене є альтернатива ? Ні.

- Напевно ,що так , - зітхнув я.

- Тоді завтра о восьмій ваш зореліт буде готовий до вильоту , капітан Брікс .

Ми встали і потисли один одному руки на знак згоди . Я вже був майже біля дверей , коли почув :

- Ледь не забув ,капітане !- гукнув Самсонов. – Наша компанія має тут на Ріосі суттєвий вплив але … Я не чарівник .Ми зробимо для вашого екіпажу документи на виліт . Але вашому механіку , містеру Джеферсону , доведеться залишитись тут.

Овва ! Сюрпризи починаються !

- Чому ? – я різко обернувся .

- Ну , тому що під його іменем полетить наш гість.

- Отже , він нелегал ? Містер Самсонов , попереджаю вас , я давно не граюсь в ігри із законом !

- Наш гість зовсім не злочинець , Бріксе .- відрубав Самсонов. – Гаразд …Я скажу вам , капітане . Наш гість дуже поважна особа . Ми навмисне хочемо переправити його на Ферро-5 таємно . Вас влаштує така відповідь ? А щоб ви довго не вагались , я збільшую ваш гонорар до двадцяти тисяч ! Десять ви отримаєте прямо зараз . То як ?

….

- Торі , це наш єдиний шанс вирватись звідси ! – я вже півгодини пояснював своїм хлопцям з екіпажу - механіку Торі Джеферсону і пілоту Ейнару Догерті , чому погодився на цю авантюру . – Інакше …

- Можливо , ти правий Арчібальде ,- погодився зі мною як завжди розсудливий Ейнар. -  Але щось тут все-таки не те…

- Я сам нутром відчуваю , що цей Самсонов далеко не все мені розповів . Спробуємо розібратись по дорозі . До речі , Ейні , ти дивився координати ? Де цей клятий Ферро-5 ?

- Сорок шість годин польоту звідси , - відповів Догерті , простягаючи мені свої розрахунки . – Один гіперстрибок в районі астероїдів Джоунса .

- Гаразд , потім покажеш . Не сумуй , Торі ! – я похлопав по плечу свого механіка Джеферсона. – За тиждень ми повернемось .

- Угу ,- буркнув у відповідь здоровань Торі . – Я все оглянув , до речі. Корабель у повному порядку , капітане .

- Оце вже діло , Торі ! Нам буде тебе не вистачати .

До вильоту залишилось якихось кілька годин …

….

- Ну що там наш пасажир , Ейні ? – поцікавився я , коли час і координати гіперстрибка були внесені в бортовий комп’ютер.

- Та я власне його і не бачив , Арчі , - відповів мій помічник , вмощуючись у своє крісло поруч з моїм . – Як і казав цей Самсонов ,він навіть не виходить з каюти . Жодного звуку звідти .

- Його справа . Це власне для нього подорож . Але якщо йому не цікаво , то хай собі спить . Так навіть спокійніше .

- А він взагалі там є ?- раптом запитав Ейнар – Ти бачив як він підіймався на борт ?

- Торі відводив його до каюти .

Раптом…

- АВААДАГ… ХААРМ ...  МЕЕРЛО…

Ми з Ейнаром ледь не попадали з крісел , почувши цей гортанний голос позаду себе . В кількох кроках від нас стояв … Торі Джеферсон !

- Торі ! – вигукнув я , не вірячи своїм власним очам . -  Що ти тут робиш ?!

- АВААДАГ… ХААРМ ...  МЕЕРЛО…- чітко промовляв Торі так , ніби хотів довести до нас якусь  вкрай важливу інформацію .

- Торі , що ти таке верзеш ?

- АВААДАГ… ХААРМ ...  МЕЕРЛО…

Складалося таке враження , що з нашим механіком не все гаразд. Справа навіть не в тому , що він ніс якусь нісенітницю . Його погляд … Він дивився на мене але , здавалось , мене не впізнавав . Невже чогось нанюхався ? З нашим механіком часто траплялось таке .  

- Арчі , схоже з нашим Торі не все гаразд , - мовив Ейнар. – Буде краще , якщо я відведу його назад до каюти .

- Добре , Ейні . Я все-таки не можу збагнути ,як таке могло трапитись .

- АВААДАГ… ХААРМ ...  МЕЕРЛО…- вкотре повторив Торі .

- Так , Торі , заспокойся . Все буде гаразд . - Ейнар підійшов до нього і взяв попід руку . – Ходімо , тобі треба відпочити .

- АВААДАГ… ХААРМ ...  МЕЕРЛО…

- Саме так , друже. МЕЕРЛО . – Ейнар спробував навіть повторити інтонацію , з якою Торі вимовляв ці незрозумілі слова .

Я скривився . Якщо Ейнар хотів передражнити Джеферсона , то дотепним це не виглядало .

….

- Схоже , Арчі ,у нас серйозні проблеми .

Ейнар щойно повернувся , відвівши Торі до каюти .

- Ти маєш на увазі Торі ? – поцікавився я .

- Я маю на увазі того типа , який зараз у нас на кораблі , Арчі .

- Ти про Торі ?

- Це - не Торі .

Я починав дратуватися . Терпіти не можу , коли , не пояснивши все як слід , тебе виставляють ідіотом . 

- Що ти маєш на увазі , Ейні ? Поясни .

- Арчі , б’юсь об заклад , що це глостер !

- Хто ?

- ГЛОСТЕР ! – Ейнар буквально прогарчав це слово .

- Ейні , я не глухий . Не треба кричати . Просто поясни , в чому річ ?

Ейнар різко піднявся на ноги і почав міряти каюту кроками . Він завжди так робив , коли нервував . А це з Ейнаром траплялось дуже рідко . Отже , у нас і справді серйозні проблеми.

- Арчі , я працюю в тебе вже майже три роки і дуже вдячний тобі , що ти ніколи не задавав мені зайвих запитань щодо мого минулого …

Мені не дуже сподобався такий ліричний відступ . Після такого початку , як правило , слідувало якесь признання . А я такого не люблю . Сам не безгрішний .

- Ейні , минуле є у кожного . Хотів би – розповів . Мені цілком достатньо того , що ти класний пілот .

- Дякую , капітане , - Догерті був явно задоволений . – Але тепер по суті . До того як опинитися на твоєму кораблі , я працював в Галактичному Бюро Екстремальних Контактів . Не намагайся згадати цю назву , Арчі. Це надсекретна служба , яка займається незаконними вторгненнями представників невідомих нам рас і цивілізацій з далеких Галактик . Глостери – це маловідома нам раса трансфігурантів з далекої Галактики М75 . Дивовижна структура тіла цих істот дозволяє їм змінювати свою зовнішність .

- Тобто перетворюватись в інших істот ? Я правильно зрозумів ?

- Саме так , Арчі . Представникам  цієї раси заборонено перебувати в нашій Галактиці . Мало хто знає , що в кожному космопорту є приховані сканери , які якраз і виловлюють цих глостерів .

- І ти хочеш сказати , Ейні , що ці глостери намагались вторгнутись в нашу Галактику ?

- Та , в принципі , ні . Таких спроб , поки я працював в Бюро , не було .

- Чому ж тоді їм заборонено перебувати в нашій Галактиці ?

- Зараз я тобі дещо розповім . Уяви собі , Арчі , що ти вирішив захопити владу в якій-небудь зоряній системі . Або підкорити якусь планету . Що ти станеш робити ?

- Гм . Таких планів в мене немає . Навіть не замислювався про таке .

- Ти щаслива людина , Арчі . А поруч є чимало людей , які не перестають про це думати . І не просто думати . Заради своєї мети вони готові іти на все .

- Це все політика , Ейні , - відмахнувся я . – Я не розумію , до чого тут ці глостери ?

- А ось до чого . Уяви собі , приміром , що правитель якоїсь планети не влаштовує певну групу впливових людей . Підкуп і погрози не діють . Фізичне знищення ? Але спецслужби попереджають один замах за іншим . Далі арешти , суд і покарання .

- Ну і правильно !

- Так , правильно . А тепер уяви собі , що цей правитель раптом різко змінює свою політику . Ті , хто для нього були найближчими соратниками , раптом стають ворогами . А ті , кого він ще вчора переслідував , перетворюються на його найближче оточення .

- Та всі ці політики такі !

- Можливо . Можливо , усі б так і сприймали ці різкі зміни у настрої , якби не одна маленька деталь . Ніхто не здогадався , що переміна відбулась зовсім не в настроях цього політика …

- Його просто замінили !- здогадався я . - Ти знаєш , Ейні , в порівняні з цим мої афери з контрабандою виглядають дитячими пустощами . Як же це геніально ! Підставити замість якогось справжнього короля – двійника , і маніпулювати ним як тобі заманеться ! Та в такий спосіб можна підкорити собі всю Галактику .

- Ну , якщо все ретельно спланувати , то можна . – спокійно констатував Ейнар таким тоном , ніби йшлося про заміну якогось агрегату в кораблі . – А почати можна саме із системи Аландера . Там зараз неспокійно . Консул Аландера починає втрачати контроль над кількома планетами . Ідеальна ситуація для підміни !

- Одного не розумію , навіщо цей глостер перетворився в нашого механіка ? Який у цьому сенс ? Торі що , схожий на консула ?

- Ну , тут все просто , Арчі . Глостера потрібно було доставити в систему Аландера . Ось вони і скористались нашим зорельотом .

А й справді все сходиться !

- Тепер я зрозумів , чому цей Самсонов хотів , щоб Торі залишився на Ріосі ! Глостер просто перетворився на нього і спокійно проник на корабель .

Ейнар у відповідь мовчки кивнув головою на знак згоди .

- Ми пройшли сканер , коли прибули в карантинну зону космопорту . – розмірковував Догерті . – Другий раз нас вже ніхто не перевіряв . Цим вони і скористались .

І справді все виглядає просто . Відрізнити справжнього Торі Джеферсона від двійника практично нереально . Але … На мить в голові закралась підступна думка . Розпізнати підміну зумів лише Ейнар !

- Ейні , а як ти здогадався , що це несправжній Торі ? Те , що він там собі бубнів якусь нісенітницю … Невже тільки за цим ?

Ейнар і оком не моргнув . Він , здавалось , тільки і чекав цього запитання .

- Ну , Торі , коли нап’ється , може видати і не таке , - Ейнар щиро посміхнувся . – Але саме ці три слова :  АВААДАГ. ХААРМ . МЕЕРЛО і видали його . Самсонов прорахувався в тому , що не очікував зустріти тут людину , яка б знала мову глостерів . А я працював з ними шість років . У нас в лабораторії знаходились два екземпляри . Я міг вільно з ними спілкуватись .

- І що ж означають ці слова ?

- Вони означають дослівно « Зовнішність завжди оманлива » .

- Гм . Нісенітниця – вона і на мові глостерів нісенітниця . – сміливо констатував я .

- Ти не розумієш  , Арчі . Це свого роду пароль . Ця фраза у кожного глостера на рівні підсвідомості . Коли їх насильно примушують перевтілюватись , вони таким чином дають зрозуміти , що перед тобою зовсім не той , хто ти думаєш .

- Дають зрозуміти ? Це зрозуміло для того , хто знає їхню мову . А як би я здогадався , що це не мій механік Торі ?

- На це і був розрахунок .

…

- Торі ! Торі , ти мене чуєш ?

Вже годину наш механік , справжній Торі Джеферсон , не виходив на зв’язок . Я був твердо переконаний , що , перш ніж планувати як нам виплутатись з цієї халепи , потрібно попередити його про можливу небезпеку з боку Самсонова . Але Торі мовчав . На душі з’явилось недобре передчуття .

- Торі ! Торі , вийди на зв’язок ! Це - капітан Брікс . Тобі загрожує небезпека !

- Здається , Арчі , нас випередили , - озвався Ейнар , що стояв позаду мого крісла .

Я і сам , здається , це зрозумів . Але цієї ж миті екран спалахнув і на ньому з’явилось обличчя … Самсонова .

- Вітаю вас , капітане . – посміхнувся він і від цієї лихої посмішки в мене мурашки пробіглись по  спині .

Нас таки випередили . Або передбачили все наперед .

- Ви так галасуєте , Бріксе , що я не міг не відповісти вам . Ви , здається , викликали свого механіка ?

Я промовчав .

- Ну , з ним все гаразд . При нагоді я обов’язково передам йому привіт від вас .

- Що з Торі ?

- Я ж вам сказав , що все гаразд . Поки що …

- Попереджаю вас , Самсонов ! Ми знаємо , що за пасажира ви перекидаєте на Ферро-5 . Що , влади захотілось ?

- Ось як , - Самсонов і оком не моргнув . – Ну , тепер і поготів , саме від вас залежатиме подальша доля вашого механіка .

- Ви розумієте , що мені достатньо повідомити куди слід і …

- І ЩО ? – зухвало запитав Самсонов . – Прибережіть свої погрози для інших , Бріксе ! Якщо ви наважитесь говорити , то вас самих заарештують в першу ж чергу ! Це ВИ перевозите нелегала , а не я . А якщо ще й дізнаються якого нелегала ви перевозите , то каторга вам забезпечена ! Врахуйте своє минуле . До колишнього контрабандиста поставляться відповідно . Які у вас докази проти нас ?

Ніяких …

- Що вам потрібно від нас ?

- Бріксе , того ж що і раніше ! Спокійно доставте нашого гостя на Ферро-5 , отримайте свої десять тисяч і зникніть . А , головне , не робіть дурниць . Ледь не забув ! На вашому зорельоті встановлена бомба . Вона рознесе ваше корито вщент рівно через сорок вісім годин і десять хвилин . Не намагайтеся її віднайти . Лише втратите час . Як тільки приземлитесь на Ферро-5 наш спеціаліст її знешкодить . Так що не запізнюйтесь , капітане !

Екран згас . Це вже було занадто !

- Що скажеш , Ейні ?

Мій помічник повільно опустився у своє крісло .

- Весела у нас виходить подорож , капітане .

- Я тебе питаю , що нам робити ?

Мене починала дратувати холоднокровність Догерті .

- Я гадаю , Арчі , нам потрібно готуватись до гіперстрибка . Залишилось обмаль часу . Потім , у нас ще залишиться дві години польоту , щоб продумати як вийти з цієї халепи . Вихід повинен бути !

…

- Прокидайся , Арчі ! Ми вийшли з гіперпростору .

Я розплющив очі . Наді мною стояв Ейнар Догерті . Може все це був лише сон ? І Ріос , і Самсонов , і наш глостер ?

- Наш глостер примудрився самотужки вийти з гіперсну .

Ні , це таки був не сон .

- Уявляєш ? Я шість років працював з ними в лабораторії , а про цю їхню властивість не знав .

- Краще подумай , що нам з ним робити .

Я підвівся і розправив плечі . В суглобах щось неприємно хруснуло . Старію …

- Ну , по-перше , тримаємо курс на систему Аландера , – по діловому запропонував Ейнар . - По-друге , чи варто починати шукати бомбу ? Я гадаю , що ні .

- Згоден . Часу обмаль . Хоча відчуття , що будь-якої миті ми можемо спалахнути назавжди …

- Все проти нас , Арчі . Самсонов . Торі . Бомба . У нас залишається єдиний аргумент в цій грі …

- Який же ? – запитав я , хоча відповідь була очевидна .

- Глостер !

Ну що ж , мислимо ми з ним однаково . Може і рішення якесь спільне знайдемо .

- У мене є план , Арчі .

Оце голова ! Браво , Ейнаре !

- Нас , безумовно , на Ферро-5 чекатимуть . Прослизнути навряд чи вдасться . Тому , спробуємо здійснити такий же трюк , який провернув Самсонов на Ріосі .

- Підставимо глостера замість когось із нас ?

- Саме так ! Припустимо , що глостер перетворився в тебе …

Я поморщився від однієї лише думки про це .

- … На Ферро-5 я виходжу разом нібито з тобою . Справжній же ти будеш на кораблі . Поки вони докумекають що й до чого , ми з глостером вже будемо в надійному місці .

- А далі що ? Як же Торі ? Як зореліт ? Ти думаєш , Ейні , що вони почнуть з нами переговори , коли розпізнають обман ?

- У них не буде іншого виходу , - впевнено заявив Ейнар . – Глостер для них – це ключова фігура всієї гри .

- Сподіваюсь ти будеш правий .

План Ейнара мені був не дуже до вподоби . Справа навіть не в ризику . Для людини ,яка стільки років промишляла контрабандою , ризик був буденною справою . Мене гнітило якесь підсвідоме передчуття , що сюрпризи цієї подорожі далеко не закінчились . Але це був єдиний план .

- Залишилось влаштувати малу дрібничку , Ейні . Як примусити глостера перевтілитись в мене ?

- Арчі , ти певно забув , що я шість років провів в Бюро . Повір мені , вони не пройшли даремно .

…

- Ось візьми цю ампулу .

Ейнар простягнув мені невеличку скляну ампулу з синюватою рідиною .

- Що це таке ? – поцікавився я , покрутивши її в руці .

- Це унікальна розробка моєї колишньої лабораторії . Головне запам’ятай : коли ти заллєш йому у рота цю рідину , негайно відійди від глостера на безпечну відстань .

- Він що може отямитись і кинутись на мене ?

- Перевтілення триватиме кілька секунд . Але цю мить глостер буде самим собою . Що він встигне зробити за ці кілька секунд невідомо .

 - Весело , - я спробував підбадьорити самого себе . – А потім я відправлю другого Арчібальда Брікса до капітанської каюти ?

- Саме так , Арчі .

- А ти впевнений , що вони не розпізнають глостера в моїй шкурі ? Зовнішність завжди оманлива . Чи не так ?

- АВААДАГ. ХААРМ . МЕЕРЛО. – Ейнар весело мені підморгнув .

Мені б його впевненість !

…

Наш зореліт повільно опустився на закинутому льотному майданчику якоїсь воєнної бази . Очікуваної зграї космічних піратів не спостерігалось . Зустрічало нас лише двоє . Один , що стояв трохи попереду , був одягнений у військову форму , що дуже личила йому . Тримався він спокійно і впевнено .

Позаду виглядав гладкий чолов’яга у розкішному довгому вбранні , які саме входили в моду серед знаті . Цей , навпроти , виглядав стурбованим , раз по раз озираючись навкруги .

Ми повільно наближались одне до одного .

- Радий вітати вас в системі Аландера , - озвався перший з них . – Я - Вільберт Манінгейм , консул цієї федерації планет . А це - , він вказав на гладкого позаду себе , - наш прем’єр-міністр Сіноко .

- Для нас велика честь , пане консуле , - відповів Ейнар . – Я- Ейнар Догерті , пілот цього зорельоту . А це - Арчібальд Брікс .

- Дуже приємно , панове . А де ж наш гість ?

- Він все ще на борту . Трохи втомися від подорожі .

- Я сам піднімусь  привітаю його .

Консул впевненою ходою рушив до корабля . Двері за ним плавно зачинились .

- Ну , чого тягнеш ? Натискай ! – Ейнар буквально прогарчав на прем’єр-міністра .

Гладкий тремтячою рукою витягнув з кишені невеличкий пульт .

- Підривай , боягузе ! - Догерті був налаштований рішуче .

Сіноко приклав пальця до зеленої кнопки . Ще мить і …

Мені достатньо було двох ударів . Одним я вибив у нього пульт . Наступним – хряснув по його круглій пиці . Гладкий розпластався в болоті .

- Ти ж казав , що він буде повністю підконтрольний ! – заканючив Сіноко , з докором поглядаючи то на мене , то на Ейнара .

- А ось зараз я дам йому дещо випити …

- Сам пий свою гидоту , Ейні !

Догерті від несподіванки випустив ампулу з рук . Він дивився на мене переляканими очима , не розуміючи до кінця , що відбувається .

- Арчі ?!

- Так , Ейні . Що , не впізнаєш ? Зовнішність завжди оманлива . Як там ? АВААДАГ. ХААРМ . МЕЕРЛО ?

- Ти вирішив мене переграти , Арчі ?

- А я вже давно тебе переграв , Ейні . Ще на Ріосі . Ти не помітив ?

- Що ти маєш на увазі ?

- А те , що вже на Ріосі я знав про твої підступні плани . Тебе викрили твої колишні товариші з Бюро Екстремальних Контактів . Вони вийшли на мене і запропонували допомогти їм викрити усю вашу зграю . Ти думаєш нас просто так тримали три тижні в карантинній зоні космопорту Ріоса ? Я лише вдавав з себе вкрай роздратованого . А насправді ми чекали , коли ви зробите перший хід  . Нарешті , з’явився той Самсонов . А потім … Ти все сам бачив .

- Не забувай , Арчі , що в наших руках Торі . Хіба що тобі байдужа його доля  ?

- Торі ? – я ледь стримався , щоб не розсміятись йому у лице . – Ти так нічого і не зрозумів ? Торі , виходь !

З корабля весело зістрибнув наш механік .

- Весь цей час Торі вправно вдавав з себе перевтіленого глостера . А справжнього глостера , яким ти хотів замінити консула Манінгейма , твоє Бюро взяло ще на Ріосі . Ти , з твоїм досвідом , не зміг розпізнати підміну .Зовнішність завжди оманлива , Ейні ! Так , Торі ? 

-   АВААДАГ. ХААРМ . МЕЕРЛО . – весело відповів Торі .

- Ну , що ж , - Ейнар був розчавлений , - тоді залишається дочекатись , коли вибухне твій зореліт , Арчі .

Я на мить оторопів ! Бомба ж на кораблі ! А пульт … Непомітно для всіх , він опинився в руках у Догерті .

- Не роби цього , Ейні !

- Вже зробив …

Я заплющив очі … Тиша .

- Я так і думав , щось таке може трапитись , - раптом озвався Торі . – Коли Самсонов провів мене до каюти , впевнений , що  я перевтілений глостер , він поклав мені під ліжко якусь коробочку . Я вирішив , що мені чужих речей не потрібно і повернув її йому в сумку . Бідний містер Самсонов . Сподіваюсь , він не дуже злякався …