ЗФ-18: Підсумки

Угу, "Мова Вавилону" дуже сильне оповідання. Не здивований, що воно виграло)

Вітаю переможців! Якщо на самосудному конкурсі починають перемагати такі речі, я починаю з оптимізмом дивитися у майбутнє нашої фантастики Трикратне ура і дякую за гру

Вітаю переможців! Світлану - з подвійним успіхом

Здається, на одній із ЗФ так дискваліфікували лідера групи.

И не кажется, а точно дисквалифицировали. За меньшее - я отправил рассказ не только на конкурс, но еще и в сборник, а там огласили результаты до завершения зф. И дисквалифицировали только за одно название, даже без текста. Здесь же явное нарушение правил.

И дисквалифицировали только за одно название, даже без текста.

Пане Мишиусе, ви надто зациклені на собі - я не вас мав на увазі, а подібну ситуацію. Так, мало місце, але таки не на ЗФ, а на Мантикорі, оповідка "Останній політ ворона". Там теж знайшли текст російською на самвидаві, а на конкурс був поданий переклад українською. І він тримав лідерство у своїй групі.

Що ж до регулярного ігнорування правил і подання вами неоригінальних текстів, вважаю, що це не просто неповага, а демонстративна неповага як до організаторів конкурсу, так і до самих конкурсантів, ваших читачів. Ви ж не новачок, на відміну від Леополіса, вам би мало бути соромно.

Аноним, во всяком случае я не прячусь за анонимностью - это раз. Во-вторых, моего текста в Интернете не находится ни на русском, ни на украинском. Если бы он был - я бы не посылал на конкурс или снял бы. И прежде чем делать замечания, потрудитесь деанонимизироваться, а то попривыкали исподтишка, еще балаклаву нацепите.

Мы имеем текст в призерах с конкретным нарушением правил. Если организаторы оставляют его в призерах, значит правила написаны для всех по-разному.

тут анонім правий

Главное тут - аноним. Проехали.

Для Ская - я не помнил, куда посылал рассказ. С тех пор прошло энное количество сетевых конкурсов. В Интернете текст не находился поиском. Во всех других конкурсах можно посылать старые рассказы, если они не находятся в сети.

Считаю, что забанить на целый конкурс - это тоже не самый красивый жест, и довольно предвзятый.

2017-04-22 в 21:03:48 | Володимир
Вгадайка.
Попередній перелік фіналістів.
***
Отже, історично так склалось, що вкрай успішними серед людей є твори на переможну тематику. Один-два герої, простуваті як Гарі Потер, мають подолати нездоланне Зло. Ооо... вони це вміють... Годиться як особиста, так і суспільна вигода (але нині й зараз, і для нас, людей, а не для когось там...)
Саме такі "приємності" мабуть запам'ятовуються найдовше, коли вже минає післясмак мови, будови й логіки (якщо вони взагалі є).
Далеке майбутнє покаже наслідки масовості таких сумнівних вподобань для життя людства. А наразі --- всього лише конкурс.
Шукаю оповідання більш-менш відповідні таким критеріям; а власну думку намагаюсь зашорити, бо у неї наразі гурманські схильності (втім, все одно може бути неточно, бо частину читав давно і доводиться навіть переглядати, а інші ще "свіжі"...; треба було, мабуть, одразу при читанні всі "рейтингувати" ).
Умовні позначення явно зрозумілі
(??? -- повна неясність;
(!!! -- найімовірніший переможець;
(і проміжні варіанти, 5шт):
*
Група 1
??? 1 Повернися до себе
!!! 2 Зрада
??? 3 Гра у хованки
?? 4 Вірус
? 5 Beast Working
??? 6 Остання Зоря
! 7 Гранат, навіяний стрибком тигра
через бджолу
! 8 Міленіум
!! 9 Так ідуть у відставку поети
! 10 Я засну о 04:20
!!! 11 Переможець пасіки
? 12 Важкі будні сім'ї вампірів
!! 13 Справжній ворог
? 14 Що ж робити з зайвими людьми?
??? 15 Систематична помилка вцілілого
! 16 Демон у серці
*
Група 2
!!! 17 Діти Холодного острова
??? 18 П’ята зірка
! 19 Не зайві тільки виродки
??? 20 Анна
! 21 Неприкаяний. Кому велік?
! 22 Просто як два плюс два
!! 23 Перехрестя семи доріг
?? 24 Юстас
??? 25 Місто без імен
!! 26 Екран
! 27 Мова Вавилону
! 28 Всього лиш гра
!!! 29 Не для сторонніх очей
??? 30 Коли прилітають мухи
!? 31 Холод
??? 32 Війна-матка
*
Група 3
! 33 Чи зайва ентропія в рівнянні?
! 34 Люди і Спека
? 35 Інструктаж
! 36 Піонери Марсу.
? 37 Віртуальна компаньйонка
? 38 Попутниця
? 39 Їх було троє
! 40 Лише єдине питання
!!! 41 Демони
! 42 Резервація
? 43 Продавач усмішок
! 44 Світло з Чистилища
!!! 45 Дисконнект
!! 46 Немертва
! 47 Артур і Бенетон
!! 48 Без права на життя

Отже, я не все вгадав...

Вочевидь, неправильно уявляю вигоду.

Але, оскільки я все(48-1) ретельно прочитав (може й востаннє), то спробую проаналізувати місця (додатково до коментарів, які залишав під оповіданнями), вже знаючи бали.

/\

Бали. Автор. Назва.:

\/

1) 76 (60) Тараторіна Світлана Мова Вавилону

Тут дивно (мені). Бо в оповіданні всі й все втратили. Аборигени – шанс на розвиток (вже давно). Експедиція – її якось пошматували. Де вигода?

Але, якщо припустити, що на конкурсі переважна більшість – мово- й літературо- знавці, то все стає на свої місця! Отака вона, всепроникна корпоративна корупція гордість і солідарність. А оповідання, хоч навіть і дивне (див. мій коментар), але, оскільки доводить, що "мовознавці ж найкрутіші" — не могло не перемогти ;) Ти ба... Всюди є свої наполеони...

Втім, якщо все й справді саме так, то у конкурсу, мабуть, вкрай сумне майбутнє. Чи безславне? Якщо він і мав якихось сторонніх читачів, не пов'язаних з мовознавством, то подібні оповідання (суто для "своїх") – всіх сторонніх порозлякують... Не може людям сподобатись таке самовихваляння будь-якої проф.групи. Мабуть.

А особисто мене непокоїть якась невиразна антиукраїнська позиція в оповіданні, яку (позицію) авторка чомусь не захотіла пояснювати, токуючи у відповіді про щось своє...

/

2) 68 (60) Велич Род Продавач усмішок

І це мені теж здавалось невигідним... Що ж привабило людей? Загадка... Маю лише здогади:

Можливо когось втішили жахи японського життя (а хай помучаться!)

А може жінкам хочеться зняти з себе "непосильний тягар" подружнього обов'язку?

А комусь мабуть цікавий секс з комп'ютером? Особливо, якщо дати йому гарну оболонку й програму. Бо й справді: вже й нині, дуже часто, навіть здавалося б проста робота зі звичайним компом – інколи перетворюється на якийсь збочений трах... Та й зрештою, а чим думки повій кращі за програму робота? А їх же купують і недешево...

Тому, може й не дивно, що 3 з половиною (або й всі 4) автори конкурсу – зайвість людей асоціювали саме з секс.тематикою. Це ~10%. І це вже не випадковість... Мабуть, проблема масова. Втім, жоден з них не довів переконливо, що заміна людям вже є. Але це оповідання вперто намагалось (і вже не один конкурс) і таки майже перемогло.

І хай там як, а подібні оповідання може й на краще: виробники, знаючи побажання "трудящих", напружаться, випустять щось якісне, може й краще(?) за людину; а там і згвалтування зникнуть (крім як "віртуальні" – в оповіданні "04:20"), і бажання справляти враження (бо роботові ж байдуже до зарплати, посади й кількості жертв на совісті власника). Разом з тим, конкуренція (демпінг) може допоможе й суто людським стосункам. Принаймні, суттєво зменшить кількість осіб на утриманні. А може, навіть, і справжніх шлюбів більше стане.

Але, так чи інакше, перенеселення Землі таки подолаємо спільно з комп-робо-друзями.

А з іншого боку – влада мабуть платитиме жінкам за народження дітей (поки нема інших способів – чит. "прекрасний новий світ" Гакслі, є укр). Діти ростимуть без батька (а згодом і без матері?)... Але чи буде таке суспільство сильним? Чи, ймовірніше, навпаки – слухняним, вигідним владі?

Отож, оповід., мабуть, пропонує не лише спрощення статево-рольових ігор (надто ускладнених наразі дією тб, реклами, і соц.-економ проблемами України й Світу) для пересічних, а ще й вигоду владі. Перед всіма гарне. Але перше місце вже зайняте. Звиняйте...

/

3) 62(64) Тараторіна Світлана Справжній ворог

Тут простіше. Найімовірніше, кожен розуміє нереалістичність твору: бо безсмертя всім не дадуть. Його купуватимуть, мабуть, найбагатші й найвпливовіші. Або просто захоплять винахід. А звичайна обслуга повинна буде час від часу вимирати, щоби не порозумнішала і не зародились бунтівні думки. Й ідея, закладена в оповіданні, що безсмертя у олігархів матиме аж такі побічні ефекти – неабияк гріє душу

Але загалом, якщо подумати, то оповідання здається шкідливим, бо безпричинно знеохочує звичайних людей прагнути безсмертя, а отже й інтелектуального зростання... Зате владі воно вигідне – бо електорат заспокоює і він вже без зайвих нервів буде вимирати (до пенс.віку) від дешевої, але отруйної їжі, води, повітря, медицини...

Загалом 3-тє місце.

/

4) 42 (72) Драганов Денис Немертва

Тут теж просто. Втекла. Вижила, поплавши у льодяній воді. Прям "супервуменка" . Щоправда її протест спрямований проти якихось міфічних "мертвих". Тобто – в нікуди... Та й майже все оповідання, хоч і героїчне, але має незрозуміле спрямування.

І от, ще, дивно: як жити, якщо замість крові – желе? І чи приємне таке життя? Але читачам видніше... Хоча, цікаво, а чи ж усвідомлють вони, що якщо нема руху крові, то і ерекції не буде? Але, тоді, щось не сходиться – якщо враховувати популярність оповідання #2...

/

5) 34 (30) Лібра Аліна Їх було троє

І знову незрозуміло... Хоча авторка усвідомила свою помилку і тут Природа не перемагає крутелика ("людину"), як на минулому конкурсі (гарне оповід. "Зелений Ворог"); але ж наразі вже Програма (її власники?) стала всесильною. Де вигода для людей? Чи може багатьом сподобалось, що існуватиме такий простий спосіб позбутись від "асоціальних елементів"? Невже такий значний сусп.запит на такі "стирання"? Причому, майже таємне. Програма замітала сліди...

І я вже навіть розумію, що недарма ті троє знали про заборону "рахувати" людей. Схоже цю функцію свідомо заклали в програму, й хтось, колись планував нею скористатить... Але чому читачі так впевнені, що і їх не "порахує"? Чому? Досить змінити "параметри відбору"... І робитиме це, у найкращому випадку, якась мізантропічна Аліна Або, гірше – її боси...

6) 32 (48) Геник Віталій Не для сторонніх очей

А от це справжнє голівудсько-переможне оповідання. Порятунок світу вдався . Але дещо наївно все виглядає. І загроза нежива й нерухома. Може тому і 6 місце. А не 2-ге. Додайте злого гг! А ще давноєгипетської лінгвістики . А потім переможіть те все (клім лінгв.) Зі спецефектами Але таки приємно, що в опов. не помітно прогину перед владою. Всупереч вигоді для рятівників або для окремо взятої держави!

7) 28 (34) Пшебильський Макс, Іллюк Лариса Дисконнект

А тут – майже всі писали, що лікар має бути з "клепкою". І уникати самогубства. Бо зрештою, навряд чи хтось асоціював себе з хворою дитиною фанатички. А отже лікар має жити, і незадорого лікувати норм.людей. Автори погарячкували і замість супервигідного персонажа у них вийшов якийсь дебіл...

8) 26 (50) Духновський Василь Діти холодного острова

Теж є голівудська перемога. І вигода всім. Але мотивація "рятівників" незрозуміла, а отже й непереконлива...

9) 22(32) Безрук Максим Холод

Порятунок дітей витягнув оповідання в фінал? Бо ж нині (ост.століття) їх заведено берегти. Це типу мода, як писав Б. Вербер... Але тре було додати вигоди. Бо ж у оповіданні є неабияк корисна для українців думка. І якщо зробити його привабливішим, то може й вдасться її поширити...

10) 16(50) Гребенюк Арсен Переможець пасіки

Замало вигоди. І для ГГ (його знайдуть і покарають). І для людей (яким, нині, космос нецікавий і бажання летіти казна куди – нема). І забагато було для корпорацій. А смертоносні спори – непереконливі.

11) 10 (30) Лаврентьєва Людмила Beast Working

Є стрімке кар'єрне зростання. Але, водночас – забагато втрат. І купа надто явних прогинів перед владою...

12) 10(24) Курінна Аліна, Духновський Василь Так ідуть у відставку поети

А тут "кар'єра" аж зашкалила. Але то (вигода) було настільки дивно й нереалістично, що обурився не лише я.

13) 10(36) Венгловський Володимир Перехрестя семи доріг

Гг всіх повбивав. Людей врятував. Але для чого це все? І куди тікати? І як заробляти (вбивав же ж співробітників...) І чи зруйнував він основний потік часу??? Втім, можливо, що втрату балів зумовило не все це, а явно виражений протест проти влади. А тут це, схоже, не модно.

14) 8(36) Щербанівський Андрій Піонери Марсу

Тут теж якось туго з вигодою. Люди вмерли. Роботи живі. Олігарх багатіє, хоч би як автор його критикув... Єдине що вигідно – втішаються всі ті, хто хоч трохи хотів летіти на Марс, але знав, що не візьмуть .

15) 6 (30) Духновський Василь, Гардашук Роман Остання Зоря

Не знаю. Не читав. Не осилив першого абзацу; потім побачив якихось сектантів всередині твору... Та й вже знав, що моя критика авторам не потрібна. Нащо ж читати? Але таке враження, що багато хто не читав, особливо серед фіналістів.

/\

\/

28 Плихневич Тетяна Місто без імен

Дісталось майже до фіналу... Дивно. Яка вигода? Хіба що, може когось зацікавив простий спосіб розчистки світу від страшних арх.форм, пенсіонерів, та й взагалі – старших людей?

28 Стремецька Дарина Екран

Жаль, що авторка додала так мало вигоди. Гарне ж оповідання. Корисне (якоюсь мірою). Але ж Землю захопили. Голови відрізували. Страшно... Потрібен рятівник!

24 Мілютін Дмитро Анна

Сюр. Не пам'ятаю...

22 Лакінський Євген Повернися до себе

Тут є вкрай популярні, як виявилось, еророботи. Але автор продав їх не так вдало, як у "продавачі усмішок". І сам винен. Саме переваги тре описувати, а не вади! Інакше, не продасте слона.

22 Гах Максим Демони

Когось може втішила перемога наркоманів над поліцією (недоведено злочинною?) Але, на щастя, не всіх Та й тут, на конкурсі, явно не в моді аж такі протести проти влади...

20 Галич Олександр Інструктаж

Неясно. Може комусь приємно, що є розумні ящери, які зупинять колоніальні зазіхання Землі і збережуть екологію? Чи просто тішить, що корпораціям дали ляпаса (хоч хтось, хоч прибульці)? От в Аватарі ця схема теж подіяла.

18 Сілівра Ігор Зрада

Пан Сілівра, такий спец по переможних оповіданнях, і припустився таких дитячих помилок. Ай-я-яй. Гг зовсім не отримав вигоди. А всю(!) країну автор позбавив можливості нити й звалювати всі проблеми на владу. Що вони тепер мають обговорювати в чергах? Га? Невже той загадковий артефакт? А ще – робити рятівником президента – то якось аж занадто явний прогин перед владою.

18 Мілютін Дмитро Не зайві тільки виродки

Якась вигода мабуть є. Але забув яка... Може те, що вони вціліли?

16 Дем'яненко Анастасія Демон у серці

Неясно. То в Пеклі всі свої, чи як? І? Які наслідки?

16 Карачевський Олег Чи зайва ентропія в рівнянні?

Жалісливі роботи. Приємно. Але наївно й непереконливо.

/\

/\

А далі вал оповідань з поразкою (убогим життям чи невибірковою і масовою смертю) людей і/або приємних героїв. Тобто — оповідання без явної вигоди. Або з дуже непереконливою перемогою... І закономірно низькі бали.

А я ж попереджав, на минулому конкурсі, що вигода має бути

Хоча, може хтось її й тут побачить:

/\

14 Пшебильський Макс, Іллюк Лариса Я засну о 04-20 – тут вигідно владі (будь-якій), але забагато "перегинів";

14 Дібрівний Олесь Всього лиш гра – тут церковникам, але надто несиметричні сили й, відповідно, – непереконливо;

14 Гардашук Роман, Мілютін Дмитро Війна-матка – знову вигода владі (типу "лиш би не було війни");

Але далі – щоразу складніше побачити хоч якусь явну вигоду:

12 Філімонов Дмитро Міленіум – нереалістично й непереконливо;

12 Галич Олександр Систематична помилка вцілілого – не для тих вигода;

12 Пильтяй Сергій Віртуальна компаньйонка – неясно кому;

10 Карачевський Олег Неприкаянний. Кому велік? – антивладні протести та ще й всепропало;

10 Онищенко Роман Лише єдине питання – всі вмерли;

10 Івченко Владислав Резервація – страшно;

8 Карачевський Олег Просто як два плюс два – страшніше;

8 Ковтуненко Влад Коли прилітають мухи – зовсім моторошняцько;

6 Реп'ях Катерина П'ята зірка – сюр???

6 Семак Діана Юстас – сумнострашно;

4 Реп'ях Катерина Гра у хованки – сюр?

4 Йович Волод Люди і Спека – надто сильні рептилоїди;

2 Йович Волод Вірус – забагато людей вмерло;

2 Йович Волод Що ж робити з зайвими людьми? – нереалістично; та ще й всі три оп. якісь антивладні...

2 Симонов Юрій Попутниця – безглуздо й гидко;

2 Товстоног Євген Без права на життя – страшне майбуття;

0 Редбері Брей Гранат, навіяний стрибком тигра через бджолу – те саме;

0 Росткович Олег Важкі будні сім'ї вампірів – є вигода, але, мабуть, мало хто її помітив...

0 Швець Святослав Світло з Чистилища – дивно й неясно;

0 Товстоног Євген Артур і Бенетон – якісь вони гальмонуті...

/\

\/

Загалом, здається, що оповідання розташовані логічно. Отже фальсифікацій ніби нема.

Водночас, є відчуття, що багато оповідань є чи то замовними, чи орієнтованими на приваблення уваги спонсорів. І написані вони, здебільшо, на користь владі (й то ще добре якщо української і світської).

Я не проти влади. Вона краща за безвладдя. І у багатьох схоже ставлення, внаслідок чого оповідання "демони" пролетіло, хоч і мало всі ознаки "переможного"...

Але аж таке прогинання перед владою, як у деяких опов. – здається небезпечним для літератури. Можливо нема іншого виходу, особливо якщо більшість, як я і припускав, є (тут) мово- й літературо- знавцями – бо працю їм тре шукати десь у влади (явної чи тіньової): в ЗМІ, чи ВиШах, чи міністерствах, чи де ще...?

Причому воно навіть схоже на добровільне. Помилявся Орвел в своїй "фермі" – а совєти таки закономірно програли, бо кап.умови дієвіші...

Але, загалом, такі явища – то сумно і має бути якось виправлено...

Як підсумок конкурсу можу припустити, що й у цьому збереглась особлива ознака переможних оповідань – наявність явно вираженого гг-рятівника (або вигодоотримувача), який всі-всі проблеми "повирішує". Разом з тим, відбулось корисне зрушення: особисту вигоду гг (і читача) письменники, здебільшо, здається, замінили на суспільну.

Але групово-особисту вигоду (т. на мовознавчу тематику) автори (мовознавці?) таки люблять понад усе.

Ще один новий 10% "тренд" – підсвідомі(?) мрії про еророботів. І чого б то...?

І все це відбувалось на тлі ледь помітного (або явного, але, відтак, відторгнутого й програшнуватого) прогину перед хоч якоюсь владою. Протест проти неї обвалювався аж на 13-14 місця і далі – аж до найглибших глибин...

Зайві люди | George
2017-05-01 01:36:58
Спеціально нічого не читав і чекав закінчення конкурсу.
Та на жаль усе марно.
Сумно.
Дуже сумно.
Про позитивне.
Перші три оповідання засвідчили уміння авторів писати.
Однак не можна сказати щоб все було аж так ОК.
Реально словом на трієчку з плюсом володіє лише автор першого місця (з переможців, а не з фіналістів нмсд).
Так от, на мою скромну думку, вододіти словом - не значить просто застосувати правила морфології, синтаксису та словотвору при форматуванні тексту за вимогами пунктації.

Вододіти словом - це красиво та образно оформляти ДУМКИ, ІДЕЇ, ВІДЧУТТЯ-ПЕРЕДЧУТТЯ...etc.
А те, що намагалися оформити конкурсанти це перелицьовані жуйки, підібрані з різних місць рештки різномаїтого казна-чого і підсунути як нове та свіже.
Не вийшло.
І немає на то ради.
Ясна річ, можна мене звинуватити в упередженості, заздрості і т.д.
Більш того, якщо й дійсно мій коментар є коментарем тупого і дебільного троля - це нічого не змінює для переможців, бо бажананя перечитати та поділитися перечитаним із ближніми чомусь не виникає.
Не знаю що з цим можна зробити. Ясна річ, що не кожен буде Шеклі чи Жуль Верном,
але чому їх цікаво читати навіть нині?
Бо вони не були байдужими, і не писали аби писати.
Невже ЖОДЕН автор не має того, за що потрібно боротися і що потрібно пропагувати ?!

Неябияк жорстка точка зору. А мені ще казали, що то я злий до авторів

А насправді ж, навіть якщо говорити про перші три оповідання, то ідеї і там є, й недитячі. В першому – наполеонівська, про мовознавців, які "найкрутіші". В другому – спроба позмагатись з Азімовим, який стверджував, що заміна людей на роботів буде згубною. У третьому – "не дісталось безсмертя мені (нам) – то не діставайся же нікому".

Інше питання — наскільки такі ідеї вигідні для людей і людства в довгостроковій перспективі. Але то таке...

Хоча, й справді здається що з корисністю оповіданневих ідей якась біда...

Маю відчуття, що або успішні автори боялись їх оприлюднювати, або й справді не мали що сказати (бо всі важливіші проблеми авторів?, людей? і людства? вже вирішені???)

Можливо, кращим був би такий варіант творчості: масове співавторство, в якому один автор матиме вагомі ідеї, а інший спеціалізуватиметься на їх літературній обробці? Тоді й сюру буде менше. А важливих творів – більше.

Віддати все в руки проф.письменників (т. мово- й літературо- знавців?) – то небезпечний крок. Особливо легко то можна помітити в піснях. Бува, що проф.співак виконує пісню – сумну, тужливу, трагічну – а є відчуття, що він грається з голосом, з обертонами. Бездушно то якось... І, відтак, враження неприємні. Так і в літературі – оформлення не може замінити суть, якщо її нема... А каліграфія, хоч яка гарна, – не приховає відсутність змістовного тексту...

Якщо ж таке плідне співаторство не вдасться, то

бажаним був би наплив НЕпроф.письменників. Хоч би й для того, щоби голосуванням наставляти проф.авторів на шлях істинний.

Отже, панове читачі, якщо вас хоч трохи є: не соромтесь, пишіть і свої оповідання, конкурс від того стане лише кращим. Хоч критику тут не люблять (гм, а де її люблять? ), збираються у озвірілі зграї (єноти, коти, бегемоти...), шукають в коментарях суб'єктивність, упередженість, і ще якусь ...ність; але ж навіть у таких умовах можна буде хоч якось-чимось гарні оповідання – таки покоментувати (головне, щоб схвально ) й підтримати голосами. Я від початку думав, що ретельно читати, аналізувати й обговорювати – варто (зі свого боку) лише вдалі, корисні, приємні оповідання, які ще можна покращити; але дехто збив мене на манівці. Тепер маю відчуття, що я дарма тратив час. Не знаю чи ще схочеться такого "екстріму". Мо краще б щось цікавіше почитав

Пізнання безмежне...

.

І цікаві коментарі з попереднього конкурсу (вони якраз в тему):

http://starfort.in.ua/page/bluebird/comments/next/2

2016-09-22 в 20:45:23 | Венгловський
> Просто (майже) всім соромно.
Та ні - тут всі зашугані. Зазвичай на конкурсах за день до сотні коментарів. Тут - тиша. Коментувати можна - але майже нікому це не потрібно - ні автору, який обурюється, что треба рівнятися на Азімова й Бредбері, до критика, тому що той бачить, що його зусілля "в никуди". Ще й агресія від обуреного автора лізе з усіх дір.
От читаєшь - і бачиш, що не розвивається автор. Як писав на одному рівні зі своїми стандартними помилками - так і пише. Тут соромно за загальний рівень оповідань, а не за прив'язку до конкретної країни, чи поділу за національними ознаками.
...
Кому потрібна критика? Нікому.

2016-09-22 в 21:32:34 | Один з авторів
Просто (майже) всім соромно.
Мені, наприклад, не соромно. Як для першого свого конкурсу, і, навіть, першого оповідання, почуваюся нормально.
Щодо критики в нікуди.
Іноді здається, що оповідання теж в нікуди. Помилки можна виправити, русизми прибрати, оповідання переписати. Але для чого? Нікого не цікавлять питання, які піднімає автор (якщо піднімає). Замість обговорення змісту і якості поставлених оповіданням питань, доводиться вислуховувати про "невиразність гг", "недоописаність світу", "замало- забагато діалогів". Коли ідея класна, нікого не цікавить пряма мова, чи діалог тут мають бути. Залиште трошки простору авторам. В оповіданні видно чим думає і чим живе автор. Спробуйте подивитись на описаний світ очима автора.
Як казала пара відомих класиків: "Спишемо на світогляд." Такий вже світогляд в авторів. недосконалий. Можливо через це виникають різні ідеї в авторів. Чому мало кого цікавить задум?
Виконання? Так, іноді виконання просто жахливе. Поки продерешся крізь терни повторів і недомовок, через 7-и кратні він-вона (сам не без гріха), забуваєш чим все почалося. Враховуючи, що на конкурсі є постійні багаторічні дописувачі - дуже дивно. Можливо, коли українська література і фантастика будуть цікаві видавцям та режисерам, а не лише авторам, підніметься і рівень оповідань, підтягнеться виконання?
Все одно. Пишіть, народ, пишіть. Є на конкурсі пристойні ідеї, навіть хочеться розвинути деякі. Переробити повністю, поставити з ніг на голову, але розвинути. Все одно - пишіть.

2016-09-22 в 22:00:46 | Венгловський
В нас тут просто клуб обурених авторів.
На самвидаві зазвичай збиваються у стаї, та й хвалять один одного. Але це дорога в нікуди.

Так. Але й ні .

Це схоже на давню проблему, наприклад, в сфері риторики. А саме:

Перший напрямок, що йшов від Арістотеля, пов'язував риторику з логікою і пропонував вважати гарною промовою – переконливу й ефективну. Арістотель визначав риторику як "здатність знаходити можливі способи переконання відносно кожного даного предмету". При цьому ефективність визначалась переконливістю, здатністю промови завоювати визнання слухачів, змусити їх діяти певним чином.
Другий напрямок також виник в Давній Греції. Його представники (Ісократ і деякі інші ритори) були схильні вважати хорошою промовою – щедро прикрашену, пишну, побудовану за канонами естетики.
Згідно Ф. ван Еємерена, напрямок в риториці, започаткованій Аристотелем – називають логічним, а Ісократом – літературним.
...
(літературна якийсь час перемагала...)
Переважання декоративно-естетичного – поглиблювало відрив риторики від мовної практики. На певному етапі прихильники літературної риторики взагалі перестали турбуватись чи придатні їхні промови для ефективного переконання хоч когось. Цей "процес" завершився кризою риторики в середині XVIII ст.
Співвідношення сил змінилось на користь логічного напрямку в другій половині ХХ ст., коли на зміну старій риториці прийшла неориторика. Її творці були переважно логіками. В зв’язку з цим найвагомішу її частину складала теорія аргументації. Сферою інтересів неориторики знову була оголошена ефективність дії і переконливість промови й тексту.

І от, читаючи оповідання конкурсу, я виявляю, що автори припускаються прадавніх помилок...

У часи, коли людям потрібна передусім логіка – нею нехтують. Причому, мова навіть не про визначення з тлум.словника. Ним складно скористатись . Візьмімо простіше, з мультика Фінеас і Ферб: логіка – "достовірні узагальнення від спостережень".

Де тут, на конкурсі, спостереження, їх узагальнення і достовірність?

Натомість, занадто часто твори перетворють на "декоративні" й "естетичні". І навіть хвалять одне іншого за гарні "декорації". І чомусь людям байдуже якщо щось, чи й все нелогічно...

От чи подіяли хоч на когось бодай якісь конкурсні оповідання? Чи переконали в чомусь?

І, можливо, саме тому література й програє телебаченню (з проф.зомбувальниками), соцмережам (з ЛСД)... Звісно, інколи їх доводи (аргументи) притягнуті за вуха, чи звідкись виссані; але зазвичай, навіть тоді, все зроблено професійно й переконливо (для ЦА). Є навіть популярна худ.література, що на перший погляд здається (непрофесіналам) логічною і навіть науковоподібною (напр., Д. Браун, якого часто критикують за поширення спотвореної чи неправдивої інфо...)

Як можна з усім тим боротись?

"Декоративно-естетичним" шляхом? Але він вже програв. Його тисячоліття якраз минуло.

То може справжньою логікою і чесними доводами? Але чи здатні письменники на це нині? Чи мають вони досить знань про цей складний і заплутаний світ, щоби ще й когось іншого переконувати?

От, наприклад, дворазова переможниця останнього конкурсу. Пише ніби-то наук.фант. А восени теж була запрошена на майстер-клас (з наук.фант.оповід. про примхливу чорну діру). Його проводив проф.редактор Ігор Ревва. І казав авторці щось таке: "маю враження, що Ви далекі від науки". Я не спеціаліст з астрономії, але й до того були певні сумніви, щодо деяких ідей оповідання...

А тут, на цьому конкурсі, ще два її твори. І теж наук.фант. Причому на мовознавчу тематику й біологічну... Чи не надто широке коло знань і чи ж не буде воно пунктирним від цього?

А переможець з другим місцем? Він знайомився хоч з якимись соціолог.дослідженнями, перш ніж робити свої висновки?

#4 пропускаю...

А авторка #5 – як добре знайома зі своєю тематикою?

І т.д.

Причому, мова не про якесь там фант.припущення. Бо воно є екстраполяцією і має право на життя. А от його основа (взята з сучасного життя) – чи ж логічна вона?

А неправдива інфо – знеохочуватиме читачів знайомитись з худ.літом. Вдосталь спецефектів і брехні вони отримають і з тб, і з соц.мереж... От, напр., я не хочу більше читати Д. Брауна. Азімова хочу, але він закінчився. І де ще когось такого знайти?