Все равно на Фортецю возвращаюсь. Ностальгия. Вот - почитал ваш рассказ, который пока последний в списке.
Лав-стори, думаю, женщинам понравится (хотя чувствую, что Чернидар сейчас прибежит со словами: "Собачка!"). Мне бы тоже понравилось, если бы не одно "но", которое напишу ниже.
А пока...
Оперене чорним пухом створіння, що за обрисами нагадувало людину
Посмотрите шикарный мульфильм Хайяо Миядзаки "Ходячий замок". Если бы можно было тут присоединять скриншоты, я бы вам показал, как выглядит ваше черноперое существо.
Так как, все-таки, звали брата главной героини - Владимир или Виктор?
Володимир зупинив свою автівку, щойно побачив спортивного «коника», що належав Соні. Антон Іванович провів Віктора до виходу.
А теперь то, что я видел за кадром. Дело в том, что есть шикарная книга украинского писателя Леонида Панасенко "Мастерскай для Сикейроса", которую я еще в детстве читал.
Аннотация:
Планета запрограммирована как произведение искусства... Больная совесть материализуется вдруг в Черного человека, а разумный Смерч влюбляется в земную женщину... Фантастические повести и рассказы украинского писателя Леонида Панасенко отличаются вниманиемк загадочным явлениям природы и мотивам поведения героев в экстремальных ситуациях в век НТР, психологизмом и лиричностью.
Оно самое. Пускай Смерч там не машет черными крыльями. Но, когда читал, видел эту старую книгу и не мог отделаться от ассоциаций. Только там женщина была не слабовольной неврастеничкой, а корыстливой стервой - поменяла любовь стихии на богатство.
Ну, думаю, что на этом конкурсе вы своего читателя получите.
звичайно має, бо ж це Ваше оповідання і Вам вирішувати на що воно має право
когда читал, видел эту старую книгу и не мог отделаться от ассоциаций
п. Мишіусе, Ваші асоціації це Ваші асоціації і це зовсім не означає, що Авторка /ну чи Автор/ злизала сюжет у Панасенка, бо за такою логікою можна сказати, що й Міядзакі в Панасенка Хаула запозичив, і так далі - всі історії про кохання магічних істот і людей схожі - бо там про маг. істот і людей
про Ходячий /чи Мандрівний/ замок Хаула - подивіться, воно справді гарне
Нет! Елки-палки, вы не читали книгу, по которой мультик снят?! Это же Диана Джонс написала. Там и продолжение есть - "Летающий замок". Мне понравилось.
Вихор - це міфічна істота, у якої немає живота. Усі його внутрощі не сховані. Подумала, що під час польоту вони випадатимуть, тому в описі обмежилася опереним створінням.
Вітаю, Авторе! Про текст поки що нічого не говоритиму, але зазначу, що мова колоритна. Дозволю собі процитувати поради одного досвідченого коректора:
"... текст важно вычистить не только от “ашипок и очепаток”, но и от всевозможных “некорректностей”: тогда и читать его легче и приятней, и объём текста высчитывается более достоверно. Тем более, в ВОРДе это очень легко сделать глобальной контекстной заменой (в меню “Правка” выбираем “Заменить” и жмём кнопку “Заменить всё”).
Привожу ниже схему “корректорской чистки”, которую лично я применяю к ЛЮБОМУ тексту, который попадает мне в руки, перед началом работы:
1. “табуляция” -> “пробел”;
2. “неразрывный пробел” -> “пробел”;
3. “пробел” + “пробел” -> “пробел” (“заменять всё”, пока количество замен не станет равным “0″);
4. “абзац” + “пробел” -> “абзац”;
5. “пробел” + “абзац” -> “абзац”;
(На этих 5-ти операциях мы удаляем из текста АБСОЛЮТНО ВСЕ лишние пробелы, что позволяет иногда коренным образом пересчитать объём текста. В моей практике был почти анекдотический случай, когда вычистив лишние пробелы из направленной мне статьи, я обнаружил, что текст “похудел”… аж на 70%!!! На компьютере журналиста была, очевидно, старая клавиатура, а которой залипала клавиша пробела…)
6. “мягкий перенос” заменяем “ни на что” (т.е., в графе “Заменить на” не должно быть НИЧЕГО);
7. “разрыв строки” заменяем “ни на что”;
(Иногда после последней операции все абзацы сливаются воедино – будьте внимательны, тут приходится отменять посладнюю операцию и перерасставлять абзацы… но это отдельная грустная тема, какие контекстные замены применять в данном случае.)
(Таким образом мы приводим ВСЕ тире к единой норме – “длинное тире”, имея слабое зрение, его я люблю больше “короткого тире” из-за бОльшего отличия от дефиса, но кто любит более “короткое тире”, может приводить всё к нему.)
11. “кавычка” -> “кавычка”;
12. “апостроф” -> “апостроф”;
(При этом ВСЕ кавычки типа “прямых лапок” изменяются на кавычки типа “ёлочка”, а “пряпой апостроф” – на “апостроф-запятая”, если есть кавычки и апострофы других типов, с ними можно побороться по-иному… но это уже сложнее, вплоть до ручного поиска.)
13. “точка” + “точка” + “точка” -> “троеточие” (набирается как CTRL + ALT + “точка”);
14. “точка” + “точка” -> “точка”;
15. “троеточие” + “точка” -> “троеточие”;
(Убрали лишнте точки, а троеточие из трёх отдельных точек свели в единый знак.)
16. “пробел” + “точка” -> “точка”;
17. “пробел” + “запятая” -> “запятая”;
18. “пробел” + “точка с запятой” -> “точка с запятой”;
Вот тут уже можно вздохнуть: “Фффууууффф!!!” – ибо осталась сущая безделица: проверить абзацы на автоформатирование. Если диалоги сделаны “маркированным списком”, а оцифрованные абзацы – “нумерованным списком”, можно (уже вслух!) хорошенько ругнуть автора текста и, отключив автомаркировку, вбить а начале абзацев либо нормальные тире, либо нормальные цифры."
Нет. У Дианы Джонс есть две книги, продолжающие друг друга - "Бродячий замок", по которой сняла мультфильм студия Гибли и "Летающий замок", к которой миядзаковский мультфильм "Летающий замок" Лапута не имеет никакого отношения.
Во второй книге Хоул и его жена уже не главные персонажи, но вовсю участвуют в сюжете. Достаточно занимательные книги - советую.
Класно і грамотно написаний твір. На жаль, звичайнісіньке лав сторі, від якого є присмак чогось некрофілічного . До речі, краще б дали рецепт, як боротися з постлюбовною депресією, бо коли Ваш твір прочитають підлітки з нестійкою психікою... готове керівництво для самогубця зі світлом у кінці тунелю. Це також із мінусів.
ну, твір викликав суперечливі враження. Написано стильно,але водночас ніби..наївно. І ще образ героїні... занадто депресивний, але це таке... герой іноді живе твоїм життям. Іще. Мені не зовсім зрозуміло до чого тут психіатрична лікарня? Для краси? Описані проблеми явно не психіатричного характеру...Дівчина мала психічні порушення?
Зіркоходе, як Ви розумієте, мій твір не для підлітків. Хто хоче покінчити життя самогубством, не потребує інструкцій. Шкода, що твір сприймається, звичайнісіньке лав сторі, але з боку видніше. Мала намір закликати людей бути уважнішими до своїх близьких. Брат героїні замість підтримати сестру, щоразу відвозив її до психіатричної лікарні.
Чомусь здалося, що про вразливість героїні потрібно писати трішечки наївно. Психіатрична лікарня не для краси, радше навпаки. Брат замість опікуватися сестрою у найважчі миті її життя, у такий спосіб позбувається її. І це жахливо. До того ж Соня стверджує, що її врятувала міфічна істота. А головне - не завсім привабливий зовні Вихор, СПІВЧУВАЮЧИ, викрадає дівчину з лікарні. Твір про те, що ми , люди, не завжди вмієму співчувати, любити, виявляти увагу до оточуючих, бо все це годен дати їй лише Вихор. Можливо не змогла передати усього задуманого - я лише скромний початківець.
Брат замість опікуватися сестрою у найважчі миті її життя
Брат героїні замість підтримати сестру, щоразу відвозив її до психіатричної лікарні.
Щоразу ли? Она же только дважды проходила курс лечения.
Читаем по тексту:
Вона виснажила й змучила його своїми невдалими спробами самогубства.
- Вона не вперше намагається звести рахунки з життям. Двічі проходила курс лікування у психіатричних клініках, - Володимир намагався розповідав спокійно, - Моя сестра надто захоплюється чоловіками, а коли чергові відносини закінчуються , вона постійно робить спроби покінчити життя самогубством.
То есть, мы имеем совершенно чокнутую неврастеничку, которая раз за разом пытается покончить жизнь самоубийством. Причем брат говорит, что таких романов - реальных или придуманных самой девицей было много. И каждый раз она пытается совершить суицид. То есть, такого человека действительно нельзя выпускать из лечебницы, а брата она уже в конец замучила. Я его не оправдываю тоже, конечно. Но героиня - это изоляция от общества.
Если она с писателем даже не встречалась, только по фотографии видела - и уже под поезд.
ні, таких немає Але до слів Мишиуса варто прислухатися, теж саме я мав на увазі, говорячи про депресивний образ героїні. Суїцид - це, по суті, девіантна поведінка,навіщо її лікувати? Я так розумію, мова йде про психотерапію і таке інше. А це можна робити і в інших місцях - Центрах, кабінетах психолога, скажімо. Тому лікарня притягнута штучно, за вуха, для краси.
Але то таке, якщо брат хотів її відправити до психіатрічної лікарнні - міг відправити. Та те, що вона постійно здійснює спроби самогубством - це викликає подив.Вона що, хвора на невроз? Вибачайте, авторе, за такі враження, твір мені радше сподобався.
2. торможением интеллектуальной деятельности (брадипсихия),
3. двигательной заторможенностью.
Для депрессивного синдрома также характерно угнетение инстинктивной деятельности (понижение аппетита вплоть до анорексии или, наоборот, переедание; снижение сексуальных влечений; снижение самозащитных тенденций, появление суицидальных мыслей и действий
В небольших городах практически нет нормальных психологов. Они помогают только людям, например, которые плохо контактируют, стесняются и т.д. Если психолог сталкивается с проблемой суицидных наклонностей - отправляет к психиатру. Долго не думают - в лечебницу, и человек потом ходит заторможенный после лечения.
"Вона розплющила очі й злякалася – штучний спокій, викликаний психотропними ліками, завуальовував біль й хвилювання нерозділеного кохання. Не відчувала нічого, що відчувають люди. Емоції стерлися, страждання втихли, навіть здалося, що кохання кануло у небуття." - згодна, що після лікування люди ходять заторможені. Намагалася про це написати.
Не згодна з Марком, що лікарня притягнута штучно, бо в одній з реплік лікар каже, що Соня стверджує ніби її врятувала велика чорна істота. Хіба це не привід помістити її у лікарню. У реальному житті не має чорних оперених створінь. Їй не повірили.
Гм...ну лавсторі то й лавсторі, доладно написане, але... А де міфопоетика? Наскільки я розумію - Вихор нею не є. Здається мені, оповідка назбирає балів, притому чимало - люблять тут "собачок".
Ну, і не знаю навіть, поведінка Вихора доволі цікава. Знає, що дівчисько йде в Карєніну грати і спокійно відпускає... хоч би прослідкував за нею, чи що. Ні, не вірю. Авторові - так, цей вчинок потрібен, а не його героєві.
По сюжету - інтелектуально бідний монстр викрадає з психлікарні хвору дівчину і спокійно дозволяє їй покінчити життя самогубством, щоб потім використовувати по призначенню.
Чому при житті вона його не хотіла, а після смерті захоче?
Кожен труп отримує крила, тільки чоловічого роду - чорні, а жіночого - білі? Чому він тоді не дав їй впасти вперше, все було б набагато простіше. Навіть з кар'єру виходити не треба було б.
Тут варто зауважити, що якщо я чіпляюся до сюжету, то твір читабельний. Це радує. А сюжет таки нікудишній, це засмучує. Ангел з чорними крилами це не просто наслідування чогось конкретного, це просто затертий штамп, яким якщо і користуватися, то дуже і дуже обережно, відкриваючи, по можливості, якісь нові сторони. Цього я, на жаль, не побачив.
Твір прочитала на одному подиху. Цікаво. Але поведінка головної героїні якась безглузда. Лиш щось - і одразу в кар'єр! Сподобався образ Вихора, але мені б хотілося, щоб ви краще його описали, бо більшість уваги зосереджена на дівчині, а Вихор описаний якось епізодично. А він же не другорядний герой... Такоє є деякі дрібні зауваження щодо орфографії та пунктуації, але твір від того сильно не постраждав.
Але, Вихор не дав їй впасти у кар"єр, бо хотів, щоб вона жила і була щасливою, навіть без нього. Тому й несе її у Львів, щоб виконати її бажання. А потім вона прогнала його, сказавши, що хоче побути на самоті. Він слухняно летить у іншу сторрону, але здогадавшись про наміри дівчини повертається на залізничний вокзал, але вже пізно.
Використовувала не штамп (ангел з чорними крилами), а опис Вихора - міфічного персонажа, який знайшла. Не хотіла нічого змінювати, хоча можна було зообразити і без крил.
Вдивляйтесь частіше у очі звичайних перехожих. Побачите і тужливі, і сумні, і радісні, і переповнені муками чи щасттям очі.
Дуже дякую за відгук. Було цікаво дізнатися Вашу думку. З сюжетом, може й справді не все гаразд. Після конкурсу щось буду міняти, врахувавши завваги.
Violin, дякую за коментар. Поведінка героїні не безглузда. Вона просто страждає від вразливості, що межує з душевною хворобою. У мить, коли підійшла до тієї межі поряд нікого не було. Бо брат заклопотаний вагітністтю дружини. Вона вигадала собі якесь віртуальне кохання й вирішила їхати у інше місто, але там її ніхто не чекає. Врівноважена жінка навряд чи закоється в людину, з якою познайомилася через інтернет.
В першому турі голосування це оповідання зайняло третє місце.
Років три тому мені наснився сон на подібну тематику, але там головною виступала інша стихія - вода. Ця історія колись у мене визріє, але поки що хай вилежується. Знаєте, хороша готична оповідка, по правді. Знайдіть відповідний часопис, відповідний сайт. І давайте обміняємося поштами. Мій мейл: [email protected]
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 35 RSS
1Пан Мышиус27-09-2012 08:46
Все равно на Фортецю возвращаюсь. Ностальгия. Вот - почитал ваш рассказ, который пока последний в списке.
Лав-стори, думаю, женщинам понравится (хотя чувствую, что Чернидар сейчас прибежит со словами: "Собачка!"). Мне бы тоже понравилось, если бы не одно "но", которое напишу ниже.
А пока...
Посмотрите шикарный мульфильм Хайяо Миядзаки "Ходячий замок". Если бы можно было тут присоединять скриншоты, я бы вам показал, как выглядит ваше черноперое существо.
Так как, все-таки, звали брата главной героини - Владимир или Виктор?
А теперь то, что я видел за кадром. Дело в том, что есть шикарная книга украинского писателя Леонида Панасенко "Мастерскай для Сикейроса", которую я еще в детстве читал.
Аннотация:
Оно самое. Пускай Смерч там не машет черными крыльями. Но, когда читал, видел эту старую книгу и не мог отделаться от ассоциаций. Только там женщина была не слабовольной неврастеничкой, а корыстливой стервой - поменяла любовь стихии на богатство.
Ну, думаю, что на этом конкурсе вы своего читателя получите.
2Автор27-09-2012 09:38
З ім"ям героя справді недоречність.
Дякую за увагу, витрачений час й такий розгорнутий і детальний відгук.
3engineer27-09-2012 09:58
а я покажу -
http://st.gdefon.ru/wallpapers_original/wallpapers/363904_anime_xodyachij-zamok-xaula_xaul_sofi_xayao_1920x1200_(www.GdeFon.ru).jpg
http://cs5556.userapi.com/v5556658/44/pgMUPA93pcc.jpg
ось Хаул власною персоною
4Автор27-09-2012 10:45
Якби не виглядало ,вигадане моєю хворобливою уявою створіння, воно має право кохати.
5Пан Мышиус27-09-2012 10:49
Почему болезненной? Нормальное существо, очень даже ничего себе - романтичное. Да нормально всё, не обращайте внимания.
6engineer27-09-2012 12:19
почнемо з того, що Вихора вигадали зовсім не Ви
звичайно має, бо ж це Ваше оповідання і Вам вирішувати на що воно має правоп. Мишіусе, Ваші асоціації це Ваші асоціації і це зовсім не означає, що Авторка /ну чи Автор/ злизала сюжет у Панасенка, бо за такою логікою можна сказати, що й Міядзакі в Панасенка Хаула запозичив, і так далі - всі історії про кохання магічних істот і людей схожі - бо там про маг. істот і людей
про Ходячий /чи Мандрівний/ замок Хаула - подивіться, воно справді гарне
7Пан Мышиус27-09-2012 12:38
Согласен. Даже более чем, я думаю, что автор и не читала Панасенко, так как книга довольно старая.
почнемо з того, що Вихора вигадали зовсім не Ви
А кто тогда? Это какой-то известный персонаж? Я ведь просто так упомянул Хоула.
8Пан Мышиус27-09-2012 12:47
Міядзакі в Панасенка Хаула запозичив
Нет! Елки-палки, вы не читали книгу, по которой мультик снят?! Это же Диана Джонс написала. Там и продолжение есть - "Летающий замок". Мне понравилось.
9Капітошка27-09-2012 12:50
Вихор - це міфічна істота, у якої немає живота. Усі його внутрощі не сховані. Подумала, що під час польоту вони випадатимуть, тому в описі обмежилася опереним створінням.
10Аноним27-09-2012 15:48
Вітаю, Авторе! Про текст поки що нічого не говоритиму, але зазначу, що мова колоритна. Дозволю собі процитувати поради одного досвідченого коректора:
"... текст важно вычистить не только от “ашипок и очепаток”, но и от всевозможных “некорректностей”: тогда и читать его легче и приятней, и объём текста высчитывается более достоверно. Тем более, в ВОРДе это очень легко сделать глобальной контекстной заменой (в меню “Правка” выбираем “Заменить” и жмём кнопку “Заменить всё”).
Привожу ниже схему “корректорской чистки”, которую лично я применяю к ЛЮБОМУ тексту, который попадает мне в руки, перед началом работы:
1. “табуляция” -> “пробел”;
2. “неразрывный пробел” -> “пробел”;
3. “пробел” + “пробел” -> “пробел” (“заменять всё”, пока количество замен не станет равным “0″);
4. “абзац” + “пробел” -> “абзац”;
5. “пробел” + “абзац” -> “абзац”;
(На этих 5-ти операциях мы удаляем из текста АБСОЛЮТНО ВСЕ лишние пробелы, что позволяет иногда коренным образом пересчитать объём текста. В моей практике был почти анекдотический случай, когда вычистив лишние пробелы из направленной мне статьи, я обнаружил, что текст “похудел”… аж на 70%!!! На компьютере журналиста была, очевидно, старая клавиатура, а которой залипала клавиша пробела…)
6. “мягкий перенос” заменяем “ни на что” (т.е., в графе “Заменить на” не должно быть НИЧЕГО);
7. “разрыв строки” заменяем “ни на что”;
(Иногда после последней операции все абзацы сливаются воедино – будьте внимательны, тут приходится отменять посладнюю операцию и перерасставлять абзацы… но это отдельная грустная тема, какие контекстные замены применять в данном случае.)
8. “дефис” + “пробел” -> “длинное тире” + “пробел”;
9. “пробел” + “дефис” -> “пробел” + “длинное тире”;
10. “короткое тире” -> “длинное тире”;
(Таким образом мы приводим ВСЕ тире к единой норме – “длинное тире”, имея слабое зрение, его я люблю больше “короткого тире” из-за бОльшего отличия от дефиса, но кто любит более “короткое тире”, может приводить всё к нему.)
11. “кавычка” -> “кавычка”;
12. “апостроф” -> “апостроф”;
(При этом ВСЕ кавычки типа “прямых лапок” изменяются на кавычки типа “ёлочка”, а “пряпой апостроф” – на “апостроф-запятая”, если есть кавычки и апострофы других типов, с ними можно побороться по-иному… но это уже сложнее, вплоть до ручного поиска.)
13. “точка” + “точка” + “точка” -> “троеточие” (набирается как CTRL + ALT + “точка”);
14. “точка” + “точка” -> “точка”;
15. “троеточие” + “точка” -> “троеточие”;
(Убрали лишнте точки, а троеточие из трёх отдельных точек свели в единый знак.)
16. “пробел” + “точка” -> “точка”;
17. “пробел” + “запятая” -> “запятая”;
18. “пробел” + “точка с запятой” -> “точка с запятой”;
19. “пробел” + “восклицательный знак” -> “восклицательный знак”;
20. “пробел” + “вопросительный знак” -> “вопросительный знак”;
21. “скобка открывающая” + “пробел” -> “скобка открывающая”;
22. “пробел” + “скобка закрывающая” -> “скобка закрывающая”.
Вот тут уже можно вздохнуть: “Фффууууффф!!!” – ибо осталась сущая безделица: проверить абзацы на автоформатирование. Если диалоги сделаны “маркированным списком”, а оцифрованные абзацы – “нумерованным списком”, можно (уже вслух!) хорошенько ругнуть автора текста и, отключив автомаркировку, вбить а начале абзацев либо нормальные тире, либо нормальные цифры."
11engineer27-09-2012 16:13
12Пан Мышиус27-09-2012 16:26
Нет. У Дианы Джонс есть две книги, продолжающие друг друга - "Бродячий замок", по которой сняла мультфильм студия Гибли и "Летающий замок", к которой миядзаковский мультфильм "Летающий замок" Лапута не имеет никакого отношения.
Во второй книге Хоул и его жена уже не главные персонажи, но вовсю участвуют в сюжете. Достаточно занимательные книги - советую.
13Пан Мышиус27-09-2012 16:29
Соврал - вторая книга называется "Воздушный замок".
Допустим, вот первая книга http://lib.aldebaran.ru/author/dzhons_diana/dzhons_diana_hodyachii_zamok/
А вот вторая
http://lib.aldebaran.ru/author/dzhons_diana/dzhons_diana_vozdushnyi_zamok/
14Зіркохід27-09-2012 21:52
Класно і грамотно написаний твір. На жаль, звичайнісіньке лав сторі, від якого є присмак чогось некрофілічного
. До речі, краще б дали рецепт, як боротися з постлюбовною депресією, бо коли Ваш твір прочитають підлітки з нестійкою психікою... готове керівництво для самогубця зі світлом у кінці тунелю. Це також із мінусів.
15марко27-09-2012 22:05
ну, твір викликав суперечливі враження. Написано стильно,але водночас ніби..наївно. І ще образ героїні... занадто депресивний, але це таке... герой іноді живе твоїм життям. Іще. Мені не зовсім зрозуміло до чого тут психіатрична лікарня? Для краси? Описані проблеми явно не психіатричного характеру...Дівчина мала психічні порушення?
16Капітошка28-09-2012 08:21
Зіркоходе, як Ви розумієте, мій твір не для підлітків. Хто хоче покінчити життя самогубством, не потребує інструкцій. Шкода, що твір сприймається, звичайнісіньке лав сторі, але з боку видніше. Мала намір закликати людей бути уважнішими до своїх близьких. Брат героїні замість підтримати сестру, щоразу відвозив її до психіатричної лікарні.
17Капітошка28-09-2012 08:36
Вітаю, Марко!
Чомусь здалося, що про вразливість героїні потрібно писати трішечки наївно. Психіатрична лікарня не для краси, радше навпаки. Брат замість опікуватися сестрою у найважчі миті її життя, у такий спосіб позбувається її. І це жахливо. До того ж Соня стверджує, що її врятувала міфічна істота. А головне - не завсім привабливий зовні Вихор, СПІВЧУВАЮЧИ, викрадає дівчину з лікарні. Твір про те, що ми , люди, не завжди вмієму співчувати, любити, виявляти увагу до оточуючих, бо все це годен дати їй лише Вихор. Можливо не змогла передати усього задуманого - я лише скромний початківець.
Дякую, що прочитали й викраїли час на коментар.
Так само гаряче дякую Зіркоходу.
18марко28-09-2012 08:48
а, в цьому сенсі. Ну, так, якщо позбутися.
Ні-ні, все передано влучно, можна не пояснювати
19Пан Мышиус28-09-2012 09:06
Щоразу ли? Она же только дважды проходила курс лечения.
Читаем по тексту:
То есть, мы имеем совершенно чокнутую неврастеничку, которая раз за разом пытается покончить жизнь самоубийством. Причем брат говорит, что таких романов - реальных или придуманных самой девицей было много. И каждый раз она пытается совершить суицид. То есть, такого человека действительно нельзя выпускать из лечебницы, а брата она уже в конец замучила. Я его не оправдываю тоже, конечно. Но героиня - это изоляция от общества.
Если она с писателем даже не встречалась, только по фотографии видела - и уже под поезд.
20Капітошка28-09-2012 09:21
Таке написала, що без професійного психіатра не розібратись!
Агов! Серед коментаторів є такі?
21марко28-09-2012 09:39
ні, таких немає
Але до слів Мишиуса варто прислухатися, теж саме я мав на увазі, говорячи про депресивний образ героїні. Суїцид - це, по суті, девіантна поведінка,навіщо її лікувати? Я так розумію, мова йде про психотерапію і таке інше. А це можна робити і в інших місцях - Центрах, кабінетах психолога, скажімо. Тому лікарня притягнута штучно, за вуха, для краси.
Але то таке, якщо брат хотів її відправити до психіатрічної лікарнні - міг відправити. Та те, що вона постійно здійснює спроби самогубством - це викликає подив.Вона що, хвора на невроз? Вибачайте, авторе, за такі враження, твір мені радше сподобався.
22Пан Мышиус28-09-2012 09:51
Разве? Кажется, таких именно в психушку и садят.
Депрессивный синдром (от лат. depressio — подавленность) — психопатологический синдром, характеризующийся триадой симптомов:
1. пониженным настроением по типу гипотимии,
2. торможением интеллектуальной деятельности (брадипсихия),
3. двигательной заторможенностью.
Для депрессивного синдрома также характерно угнетение инстинктивной деятельности (понижение аппетита вплоть до анорексии или, наоборот, переедание; снижение сексуальных влечений; снижение самозащитных тенденций, появление суицидальных мыслей и действий
В небольших городах практически нет нормальных психологов. Они помогают только людям, например, которые плохо контактируют, стесняются и т.д. Если психолог сталкивается с проблемой суицидных наклонностей - отправляет к психиатру. Долго не думают - в лечебницу, и человек потом ходит заторможенный после лечения.
23Пан Мышиус28-09-2012 09:53
Случай же нашей подопытной - явный психоз, если она меняет мужиков, как перчатки, и после каждого собирается на тот свет.
24Капітошка28-09-2012 10:09
"Вона розплющила очі й злякалася – штучний спокій, викликаний психотропними ліками, завуальовував біль й хвилювання нерозділеного кохання. Не відчувала нічого, що відчувають люди. Емоції стерлися, страждання втихли, навіть здалося, що кохання кануло у небуття." - згодна, що після лікування люди ходять заторможені. Намагалася про це написати.
Не згодна з Марком, що лікарня притягнута штучно, бо в одній з реплік лікар каже, що Соня стверджує ніби її врятувала велика чорна істота. Хіба це не привід помістити її у лікарню. У реальному житті не має чорних оперених створінь. Їй не повірили.
25Пан Мышиус28-09-2012 10:15
Это называется сонный паралич - достаточно распространенное состояние, когда людям кажется голоса и черные создания в комнате.
26Олег Сілін28-09-2012 22:29
Не те посилання на Джонс подаєш, Мишиусе, не те!
Треба оце: http://www.starlev.com.ua/index.php?page=1&cid=26&pid=83&m=9
27Фантом03-10-2012 20:14
Гм...ну лавсторі то й лавсторі, доладно написане, але... А де міфопоетика? Наскільки я розумію - Вихор нею не є. Здається мені, оповідка назбирає балів, притому чимало - люблять тут "собачок".
Ну, і не знаю навіть, поведінка Вихора доволі цікава. Знає, що дівчисько йде в Карєніну грати і спокійно відпускає... хоч би прослідкував за нею, чи що. Ні, не вірю. Авторові - так, цей вчинок потрібен, а не його героєві.
Успіхів.
28Чорноока Зося05-10-2012 15:55
Особисто мені не вистачило психології стихії. Героїня справді якась схиблена.
Навряд подібна річ може бути гарно написана в об'ємі оповідання.
29Читач10-10-2012 12:27
Собачка дуже великого розміру. З крилами.
30Ал12-10-2012 14:39
це як?
По сюжету - інтелектуально бідний монстр викрадає з психлікарні хвору дівчину і спокійно дозволяє їй покінчити життя самогубством, щоб потім використовувати по призначенню.
Чому при житті вона його не хотіла, а після смерті захоче?
Кожен труп отримує крила, тільки чоловічого роду - чорні, а жіночого - білі? Чому він тоді не дав їй впасти вперше, все було б набагато простіше. Навіть з кар'єру виходити не треба було б.
Тут варто зауважити, що якщо я чіпляюся до сюжету, то твір читабельний. Це радує. А сюжет таки нікудишній, це засмучує. Ангел з чорними крилами це не просто наслідування чогось конкретного, це просто затертий штамп, яким якщо і користуватися, то дуже і дуже обережно, відкриваючи, по можливості, якісь нові сторони. Цього я, на жаль, не побачив.
31Violin12-10-2012 15:20
Твір прочитала на одному подиху. Цікаво. Але поведінка головної героїні якась безглузда. Лиш щось - і одразу в кар'єр! Сподобався образ Вихора, але мені б хотілося, щоб ви краще його описали, бо більшість уваги зосереджена на дівчині, а Вихор описаний якось епізодично. А він же не другорядний герой... Такоє є деякі дрібні зауваження щодо орфографії та пунктуації, але твір від того сильно не постраждав.
32Капітошка12-10-2012 16:41
Але, Вихор не дав їй впасти у кар"єр, бо хотів, щоб вона жила і була щасливою, навіть без нього. Тому й несе її у Львів, щоб виконати її бажання. А потім вона прогнала його, сказавши, що хоче побути на самоті. Він слухняно летить у іншу сторрону, але здогадавшись про наміри дівчини повертається на залізничний вокзал, але вже пізно.
Використовувала не штамп (ангел з чорними крилами), а опис Вихора - міфічного персонажа, який знайшла. Не хотіла нічого змінювати, хоча можна було зообразити і без крил.
Вдивляйтесь частіше у очі звичайних перехожих. Побачите і тужливі, і сумні, і радісні, і переповнені муками чи щасттям очі.
Дуже дякую за відгук. Було цікаво дізнатися Вашу думку. З сюжетом, може й справді не все гаразд. Після конкурсу щось буду міняти, врахувавши завваги.
33Капітошка12-10-2012 16:54
Violin, дякую за коментар. Поведінка героїні не безглузда. Вона просто страждає від вразливості, що межує з душевною хворобою. У мить, коли підійшла до тієї межі поряд нікого не було. Бо брат заклопотаний вагітністтю дружини. Вона вигадала собі якесь віртуальне кохання й вирішила їхати у інше місто, але там її ніхто не чекає. Врівноважена жінка навряд чи закоється в людину, з якою познайомилася через інтернет.
Над образом Вихора справді варто попрацювати.
Дякую!
34Coren19-10-2012 21:44
В першому турі голосування це оповідання зайняло третє місце.
Років три тому мені наснився сон на подібну тематику, але там головною виступала інша стихія - вода. Ця історія колись у мене визріє, але поки що хай вилежується. Знаєте, хороша готична оповідка, по правді. Знайдіть відповідний часопис, відповідний сайт. І давайте обміняємося поштами. Мій мейл: [email protected]
35Капітошка20-10-2012 09:53
Coren, коли будете перевіряти пошту, то знайдете мого листа.