МК весна-2011. Відгук О.Тимошенка

Майстер-клас із Марією Галіною виявився цікавим і, принаймні, для мене, продуктивним. Для розгляду пані Марії та нашого спільного обговорення було запропоновано вісім оповідань наступних авторів - учасників літературного конкурсу фантастичного оповідання “Зоряна фортеця” - Володимира Венгловського ("Вийти з дому"), Олега Субчака ("Сніги Олімпу"), Олексія Тимошенка ("Круговерть часу"), Юрія Довгаля ("Спацер"), Лариси Іллюк ("Відвідувачі"), Дмитра Кузьменка ("Уйгурстанська історія"), Віри Нижник ("Резервація"), Тетяни Пліхневич ("О'болонський екстрим").

На жаль, були відсутні Олег та Юрій. Щодо нашої роботи – Володимир на “Фортеці” трохи розповів, тому окремо зупинюся, по-перше, на мастер-класі як форми літературної творчості та власних враженнях, по-друге, на тих моментах, про які говорила пані Марія ( скоріше, на загальних тенденціях), і, звісно, на творах учасників. Звісно, людина яка ніколи не бувала на груповій формі роботи (яка має свої правила та специфіку), досить поганенько уявляє що то воно за таке. Оскільки я трохи щось чув про неї, то уявляв ще гірше. Бо літературний майстер-клас – то детальний розбір оповідань, у нашому випадку, фантастичних, виявлення усіляких ляпів, недоречностей і роялів. Виглядало це так. Пані Марія називала автора та оповідання і просила, щоб ми висловлювалися з приводу твору - що зрозуміли, переваги, недоліки. Після наших вражень надавала свій коментар.

Якщо підсумувати слова Марії, то суттєва увага приверталася різноманітним деталям у творах, які перешкоджали логічній побудові твору (скажімо, до Володимира було питання, щодо того, як могли техніки у майбутньому не знати куди повіявся робот – вельми цікаве питаннячко), далі – акцент на тому, що у творі мусить бути щось, що є вираженням вітчизняного (так, це було одне із зауважень до Олега ), наступне – уникнення штампів (наприклад, світу хмарочосів, про які дійсно писали – Янг, скажімо, або Азімов), ще одне – проблема вузькості твору (Оболонський екстрим). Ну, про це і на сайті говорили в коментах. Пані Марія відзначила “літературний” початок - "Відвідувачів", щоправда, наголосила на тому, що така фантастика трохи застаріла. Найбільш складним і неоднозначним оповіданням для мене був "Спацер", (в кому розриви у тексті, персонажі із складною мовою), про що я і сказав, сподіваючись, що говорю щось путнє. До вечора я зрозумів, що то не зовсім так, бо на лекції “Порталу” пані Марія говорила про семантичний зсув. І таке інше. Найбільш мене здивував аналіз твору Олега. Ще було трохи соромно, бо виявилося, що те, що я вважав за недоліки – було перевагою. Мова йде про світ, зображений у творі та мотивацію героя. Я чомусь вирішив, що світ не прописаний і герой, хоча і об’ємний, яскравий, однак вчинок його не зрозумілий, про що й чемно сказав в обговоренні. Виявилося, що все навпаки. Що світ, навпаки, дуже гарно прописаний, але через деталі, які автор потроху розкривав перед читачем, що його вчинок – то його власна трагедія, і взагалі… Тобто після цього я вирішив більше нічого не говорити про твори, щоб не поцілити повз цілі. Але таки трохи сказав.

Виходить так – один із важливих результатів майстер-класу - отримання уявлення про ІНШУ точку зору, МОЖЛИВОСТІ ІНШОГО тлумачення феноменів (а хіба – це не дає нам фантастика?). Себто твір Олега був найбільше відзначений Марією. В результаті – за підсумками мастер-класу – перше місце віддано "Снігам Олімпу”, друге поділили "Уйгурстанська історія" та "Круговерть часу". Твір Дмитра аналізували доволі детально, і теж трохи не так, як вважали принаймні я та Володимир. Щодо “Круговерті”, - я, звичайно, хотів почути критику, але її не було, гаразд все ніби, хіба тільки Дмитро точно підмітив, що трохи я наплутав із міфологічною складовою. Оскільки, я не встиг дати відповідь на майстер-класі , то скажу зара, що воно так і є. Там просто вийшло, що у міфі про Енгуса Мак Ока та Етайн анічогісінько між ними не було, себто трохи сконструйовано вийшло, і пару ще там є, неув’язочок. Але ми про них нікому не скажимо! Бо це ж хтось почитає і подумає – що вони там пишуть всяку маячню на “Фортеці”, тому ми мусимо робити вигляд, що в нас все гаразд. А у нас і так все гаразд!

Якщо підсумувати враження, було непогано, такі зустрічі трохи стимулюють до роботи, трохи просуваєшся у осмисленні літ. процесу та більше починаєш глибше розуміти її величність ФАНТАСТИКУ.

Sergiy Torenko