1.
1517 рік. Священна Римська Імперія. Аугсбургський рейхстаг.
Імператор Священної Римської Імперії у супроводі курфюрстів увійшов до зали з високими склепіннями, де зібралися представники всіх регіонів Імперії, і піднявся на високу лоджію, прикрашену стягами і гербами Імперії. Слідом за ним до зали увійшли сорок механічних лицарів з геральдикою Імперії. Вони вишикувалися попід стінами і завмерли в режимі очікування. За мить у стінах з’явилися отвори, звідки вистромилися механічні прилади з потужними магнітами. Магніти рвучко притягнули лицарів до стін, і в механічні тіла автоматів-воїнів увійшли ключі для переналаштування.
За імператором і курфюрстами в тіні лоджії стояли інженери і вчені Університетів Європи, поміж яких був і професор Джованні. Натовп унизу замовк. Всі дивилися то на імператорську лоджію, то на механічних лицарів, які два тижні тому принесли перемогу протестантам у вирішальній битві під Аугсбургом. Вони вщент розбили війська колишнього Імператора-католика Карла V і того ж дня провели зачистку всіх католицьких провінцій Імперії від прибічників Ватикану.
- Оновлена Рада Курфюрстів Священної Римської Імперії, очищена від католиків, щойно обрала новим Імператором Священної Римської Імперії курфюрста-протестанта Рудольфа I!
Зал вибухнув оплесками.
- Народе великої Священної Римської Імперії! На нас чекають доленосні зміни! Це початок нового ладу в Європі. Єдиною державною релігією віднині є протестантизм. Світська влада домінуватиме над церковною. Університети Імперії отримають від уряду дозвіл на будь-які дослідження, експерименти та розробки в усіх наукових галузях, від механіки до анатомії. Священна Римська Імперія профінансує усі дослідницькі лабораторії та інженерні бюро задля модернізації армії та вдосконалення міст Імперії. Нова правляча династія стане гарантом верховенства науки і прогресу, і силою, що приведе країну до нового майбутнього!
2.
Священна Римська Імперія. Відень. Високотехнологічне місто №23. Населення - 56 753 громадян з ідентифікаційним кодом класу еліти і середнього класу. Віденський Університет Медицини та Хірургії.
Під склепінням велетенської зали розпочалася Всеєвропейська Наукова Конференція. На трибуну піднявся професор Болонського Університету. Джованні сидів у першому ряду, тримаючи в руках теку із доповіддю. Присутність науковців із усіх Університетів Європи надавала впевненості у перспективності розпочатої ним справи. У повітрі витав дух свободи.
- Ми розробили технології, завдяки яким володарі Європи підкорили половину світу і скоро отримають владу над усією планетою. Ми виконали умови сильних світу цього, що дає нам право вимагати від них виконання їхніх обіцянок. Наші правителі обіцяли дати нам можливість вивести людство з мороку неграмотності та бідності. Наші Університети довели до ідеалу проекти, розроблені ще самим Да Вінчі. Досконалі міста з високими технологіями, розвинутою інфраструктурою, села з аграрними комплексами, обладнаними найсучаснішою сільськогосподарською технікою - у Імперії з лишком вистачить грошей на всі ці проекти, а витрати окупляться вже в найближчі десять років. Шановні колеги, Земля без голоду, бідності і рабства віднині не утопія. Я закликаю всіх підписати петицію, яку ми відправимо до Імперської Канцелярії.
Копії петиції почали розносити залою, щоби всі могли ознайомитися з її текстом і підписати оригінал. Джованні пильно стежив за активністю в залі. Петицію підписали двадцять шість вчених і дві сотні студентів. Джованні озирався, задихаючись від обурення, і зрештою встав та підійшов до трибуни, щоб узяти слово. Його зустріли оплесками.
- З майже шести тисяч делегатів Конференції петицію підписали лише двадцять шість! Усі студенти підписалися. А вчене панство скуте своїми страхами! Чому? В петиції немає нічого бунтарського. Метою нашого руху за технократію було покращення життя всіх громадян Імперії. Я стояв біля витоків цього руху, я головний ініціатор цих проектів. У деяких регіонах Європи завершено будівництво міст майбутнього за цими проектами. Але ці міста закриті, і жити там можуть лише представники середнього класу та еліти. Ви всі отримали від Імператора платинові паспорти і стали прибічниками системи золотого мільярду. Поза сумнівом, життя у вас покращилося, і ви забули про свою місію. Що ж, мушу повідомити, що медичний комплекс, розроблений задля подовження життя людей майбутнього, який мав би піти в серійне виробництво, не буде завершений. Я згортаю роботу над ним.
З цими словами Джованні зійшов з трибуни і сів на своє місце. Зал загомонів, але ніхто так і не підійшов до столу з петицією. Цієї ж миті двері аудиторії розчахнулися і до неї увірвалися гвардійці. Вони оточили трибуну, а за ними, аплодуючи, увійшов курфюрст Кельн, брат Імператора і професор Нюрнберзького Університету.
- Браво! Я навіть не знаю, що саме вам інкримінувати! Заарештуйте всіх, хто підписав петицію, - наказав він гвардійцям. - Усіх затриманих громадян союзних королівств буде екстрадовано. Решта делегатів може лишатися на своїх місцях. З’їзд продовжується, вже під моїм патронатом.
Курфюрст піднявся на трибуну.
- Імператор все ще хоче, щоб я завершив медичний комплекс Асклепій?! –Джованні підвівся, відштовхнувши від себе гвардійця.
- І ви його завершите, – запевнив курфюрст.
- Ні. Ваші правителі не отримають обладнання, що продовжить їм життя, ваші розвідки не побачать прилади, здатні операційним шляхом змінювати людські обличчя! Я не повернуся до роботи над Асклепієм, доки правителі Європи не почують нас!
- О, вони вже вас почули. Виводьте всіх заарештованих, окрім Джованні!!!
Зачекавши, доки гвардійці виконають наказ, курфюрст продовжив:
– Тепер я головуватиму на Конференції, як представник Нюрнберзького Університету та Імператорської Канцелярії. Ви хотіли живого діалогу з владою? Ви його маєте. Ще щось, пане Джованні?
- Я відправляв до Імператорської Канцелярії креслення і кошторис виготовлення робочих автоматів другого покоління для полегшення ручної праці. Відповіді досі немає.
- Уже є. Ось вона - надто дорого. Нащо нам автомати, коли є простолюдини, яких задарма породжує сама природа? Людей скоро буде більше, ніж робочих місць. Крім того, праця плебсу стає в копійки, а ваші автомати коштують грубих грошей. Такі витрати для полегшення праці черні не мають сенсу. Доля плебсу – гарувати, зігнувши спини. А наше призначення...
- Тримати людей за рабів? Фермери і землероби керуватимуть автоматами і матимуть гроші, не зриваючи спини. Усю важку і небезпечну роботу за них виконають автомати, людям треба буде лише регулювати їх. Умови праці покращаться, як і загальний рівень життя простого люду. Робочі автомати здатні працювати швидше і якісніше, тому прибутки середнього класу та еліти зростатимуть.
- Найн! Це все теорія! А ось вам думка господаря. Якщо на фермі 70% роботи ляже на машини, то навіщо мені 100% працівників? 70% робітників буде звільнено. Залишаться оті 30% технологів. Нащо платити зайвим людям гроші? Ви позбавите роботи значну частину плебсу, який помиратиме з голоду! Чи ви пропонуєте еліті годувати усіх? І тих, хто тяжко працює, і тих, хто крутить ключі в механізмах? Чому ми маємо утримувати тих, хто сидітиме без діла, лише час від часу заводячи машину?
- Усі ваші заперечення суть незнання. Моя система працює і дає величезні прибутки. П’ять років тому я отримав титул графа і замок із землями в Баварії. Я маю сім селищ із населенням близько шістдесяти тисяч душ. На свої прибутки від першого року володіння селищами я виготовив тридцять п’ять тисяч робочих автоматів першого покоління. Уже чотири роки на моїх землях 70% найтяжчої роботи виконують автомати. А ще вони виготовляють запчастини для усіх моделей механічних робітників. Їхнє утримання стало автоматизованим циклічним процесом, і наразі воно коштує…
- Якщо у вас є ще якісь проекти автоматів слуг і охоронців, чи автоматів для розваг шляхетних клієнтів, то я радо розгляну ваші креслення і кошториси, - обірвав курфюрст.
- Ні! Немає! Шкода, що ніхто тут і слова не мовив на мою підтримку. Ви отримали місце в золотому мільярді і тепер труситеся за свої привілеї. А скількох із вас я вивчив? Скількох вивів у люди? Ви всі розквітнули, працюючи в лабораторіях та інженерних бюро мого університету. Де б ви були, якби не я?!! За багатьох я особисто поручився перед Науковим Братством Європи! А тепер ви про все забули? Я дивлюсь на вас і думаю «Ні. Ви не зараз стали такими. Ви були такими від початку». Я ніколи від вас не відвертався. А ви… ви не від мене відвернулися зараз - ви відвернулися від людства. Від ідей прогресу і боротьби за права і свободи народу. Ви відвернулися від Бога! Багато років тому Да Вінчі помітив мене поміж студентів і огранив, як діамант. І попросив продовжити його справу, дати гідним людям все те, що він дав мені. На жаль, я з цим не впорався. Я погано вас вивчив. Я зробив із вас вчених та аристократів, але не зміг зробити людей. Да Вінчі мріяв про нову Європу для всіх, а ви побудували міста для обраних. Поза зоною вашого комфорту люди й надалі потерпають від епідемій і голоду. Ні з ким із вас я більше не хочу розмовляти.
І Джованні вийшов із зали.
3.
Священна Римська Імперія. Прага. Високотехнологічне місто №39. Населення 28 947 громадян з ідентифікаційним кодом класу еліти і середнього класу. Празький Університет.
До аудиторії, заповненої студентами, увійшов професор і зайняв місце лектора за кафедрою.
- Доброго вечора, шановні слухачі. Наша тема сьогодні - геополітична ситуація в Європі і світі. - Професор оглянув аудиторію і побачив серед студентів знайоме обличчя молодого капелана.
- Отже! Армія Священної Римської Імперії завдяки військам лицарів-автоматів завоювала Річ Посполиту і майже все Московське царство. Уряд Московії переніс столицю вглиб Сибіру і зосередив там свої резервні сили. Армія Священної Римської Імперії продовжує наступ, долаючи партизанський спротив, але не може рухатися там, де у машин замерзає мастило, а воїни-люди гинуть від морозів.
Іспанія відмовилася від використання машин через релігію, але не відмовилася від підводних човнів, які перед смертю розробив Да Вінчі. Іспанія створила підводний морський флот і витіснила з морів Османську Імперію.
Неаполітанське королівство спільно з Британською Імперією звільнило від влади Османської Імперії Балкани і весь басейн Чорного і Середземного морів. Зараз Союзні війська Іспанії, Британії та Неаполітанського королівства воюють на території Османської Імперії. Іспанці визволили Константинополь і готують похід до Єрусалиму. Султан переніс столицю в глиб Аравії. Механічні лицарі не можуть рухатися пустелями, тому ця частина Османської Імперії вціліє.
Іспанія, Франція і Священна Римська Імперія намагаються завоювати вільні держави Італії, наймогутнішими поміж яких є Неаполітанське королівство і Флорентійська республіка – світовий банківський і науковий центр. Флоренцію охороняє найбільша армія лицарів-автоматів у світі. Династія Медичі від самого Леонардо отримала креслення вдосконалених механізмів, які надали армії Флоренції перевагу над арміями інших країн Європи.
Міллер завершив лекцію і вже виходив з аудиторії, коли його покликав юнак в рясі капелана.
- Пане Міллер, у мене лист від вашого батька. Вам треба негайно повернутися додому, до Баварії.
4.
Баварія. Володіння графа Джованні. Родовий замок.
У трапезній великого замку вечеряли Джованні, Міллер, сестра Міллера Франческа, його дружина Беатріче і капелан Георгій з Києва.
- Мене не було тут лише два роки, та за цей час так багато усього змінилося, - мовив Міллер, куштуючи баранину. - Біля замку раніше була кузня, пилорама і кілька десятків будинків ремісників. А зараз тут виросло ціле містечко з сотнею будинків та десятком майстерень. Як це вийшло?
- Люди переїжджають туди, де є робота і кращі умови для життя, - відповів Джованні.
- Батьку, а це правда, що наш капітал вже перевищує бюджет Баварії?
- Так. Але сусіднім баронам і князям це не подобається. Вони вважають нас загрозою. Люди полишають свої міста і села і їдуть до наших володінь. Ми процвітаємо і при цьому платимо робітникам більше, ніж інші. Еліта боїться, що скоро простолюдини почнуть скрізь качати права і вимагати таких самих умов праці і зарплат, як у наших володіннях.
- Ми вже отримували анонімні листи з погрозами від тутешніх дворян, - мовила Франческа.
- Ти не боїшся їх? - спитав Міллер у Джованні.
- Ні. Це вони бояться прогресу.
- Чим я маю тобі допомогти, батьку?
- Моя матір була родом з Києва, і я тримаю зв'язок з її батьківщиною. Днями я отримав листа від друзів з Київської Академії Петра Могили. Вони пишуть, що Річ Посполита пала і її війська в Україні остаточно розбиті армією Священної Римської Імперії. Львів і Київ зайняті військами Імперії. Але тамтешні люди підняли повстання проти нових загарбників. Тому німці активно застосовують проти населення моїх лицарів-автоматів...
- І що ти можеш зробити? Імператор давно хотів загарбати житницю Європи. Ти лише гвинтик в машині Імперії. Перестанеш працювати і її жорна розітруть тебе на порох.
- Я можу зупинити розробку нових моделей автоматів.
- Інтервенція триватиме навіть зі старою технікою.
- Україна вже в котре позбавлена волі. Італія теж дуже скоро пізнає жахіття війни. Імператор вже затвердив план завоювання Італії і підписав відповідний наказ. Я все обміркував. Якщо встигну, я повернуся до Флоренції, поновлю там усі контакти і поверну своє становище при дворі Медичі. Я виготовлю модифікованих лицарів-автоматів нового покоління. Армія Флоренції, посилена ними, гідно зустріне Імперські війська і зупинить агресора. Врятувавши Флоренцію, я відновлю свій вплив на Медичі і зможу просити все, що забажаю. Я переконаю його в потребі фінансування гетьманської армії для ослаблення впливу Священної Римської Імперії. Я вже вийшов на контакт із Гетьманатом і Січчю. Якщо все піде за планом, то я почну постачання лицарів-автоматів до України і зміню хід цієї визвольної війни.
- Але тоді нам доведеться покинути все, що ми маємо тут.
- Того, що ми маємо, скоро і так не буде. Лік пішов на години. Ти з сестрою і дружиною сьогодні ж залишиш замок із нашим золотим запасом. Це наказ. Наш духівник Георгій допоможе дістатися земель колишньої Київської Русі. Там вам нададуть притулок і захист. Георгій забезпечить вас охороною. Він працює на Імперську службу безпеки, але відданий лише Гетьману і є тут резидентом. Ще він - член наукового братства Могилянської Академії, яке за моїми кресленнями відтворило медкомплекс Асклепій. Кілька таких медкомплексів сховано в Україні. Могилянці збиралися використати їх у Визвольній війні проти Речі Посполитої. Але Річ Посполита пала раніше, і тепер ними користується армія Гетьмана у боротьбі з Римською Імперією. В дорозі вас охоронятимуть козаки-найманці. Ти привезеш до Запоріжжя всі мої креслення і наукові праці, і допоможеш нашим братам з Могилянки розробити зброю армії Гетьмана.
5.
Ранок.
Над долиною сходило сонце. Володіння графа Джованні, охоплені полум’ям, уже нічим не нагадували ті доглянуті ферми і селища, якими були лише годину тому. До графського замку увірвалися гвардійці, караючи на горло всіх без винятку. Ще роса не зійшла з трави, а замок вже було пограбовано.
Однак в кабінеті Джованні на курфюрста чекало неабияке розчарування. Жодних креслень, документів чи листів, а славнозвісний медкомплекс Асклепій в лабораторії графа виявився сталевим кріслом із панелями, на яких виднілися десятки кнопок і важелів, та з приладнаними до нього з обох боків маніпуляторами. Самого Джованні схопили в замковій каплиці, яку він захищав, прикриваючи відхід своїх селян підземними тунелями. Місцеві князі і барони, що приєдналися до набігу, відмовилися видавати Джованні гвардійцям, натомість вирішили видати його Іспанській Інквізиції, як єретика. Курфюрст згодився на це. Він лютував, не маючи змоги розшукати Міллера, аж доки до лабораторії Джованні не увійшов офіцер служби безпеки. Доповідь офіцера була короткою. У кабінеті Джованні знайшли пристрій для підробки підписів, а розвідка донесла, що за сто кілометрів від замку бачили барона Ульфріхштейна. Він подорожував без охорони, у супроводі трьох людей, схожих на провідних вчених, і рухалися вони до прикордонних провінцій. Але полковник Ульфріхштейн впродовж усієї доби був тут, у замку, із гвардійцями… Доповідач не міг пояснити, що відбувається.
Курфюрст зблід і підійшов до дошки біля крісла. На ній, поруч із кресленнями механіки Асклепія, красувалися листки з портретами полковника у профіль і анфас та з медичними замітками…
6.
Флорентійська Республіка. Палац Медичі.
Над Флоренцією спалахували вогні феєрверків. На вулицях багатих кварталів тривав яскравий карнавал із танцями, виставами та виступами ілюзіоністів. У бідних кварталах майже всі перехожі вешталися від кабака до кабака і від борделя до площі, де давали свої вистави безталанні актори. Добре хоч небо було одне на всіх, і милуватися феєрверком могли усі охочі.
У палаці Медичі за святковим столом лунали тости на десятках мов Європи. Принци і принцеси, князі і герцоги, дрібні дворяни і лицарі, банкіри і купці, посли і вчені провідних Університетів вільної частини Європи славили Медичі і вченого Міллера, що разом із королем Неаполя сидів праворуч від господаря Флоренції. Ліворуч від Медичі сиділи принц Великої Британії, Гетьман України, король Сербії і цар Болгарії.
Медичі підвівся і промовив:
- Учора ми звільнили від Імперських окупаційних військ Геную і Мілан. Усі колишні володіння Османської Імперії тепер із нами. Англія, наш головний союзник, допомагає нам ресурсами зі своїх колоній. Нові лицарі-автомати за ефективністю перевершили всі наші сподівання. Завтра почнеться битва за звільнення Франш Конде. Перемога принесе волю Франції. Наші війська на Сході Європи спільно з Армією Гетьмана уже звільнили Правобережну Україну і рухаються до Києва. Імперські війська нині в лещатах між Києвом, Бухарестом, Карпатами і Сибіром.
Але не все так добре. Імперія захопила Угорщину, Скандинавію і землі Балтії. Тиждень тому пав Мадрид. Іспанці ввели свої флоти до Південноамериканських колоній. Іспанська Інквізиція знищена. Інквізитори Святого Трибуналу страчені. Католицька церква тепер заборонена Імператором в усіх регіонах Європи, окрім Італії.
Ми неодмінно переможемо і звільнимо Світ від тиранії і подвійних стандартів. Ми зруйнуємо Імперію і режим Золотого Мільярду, втілимо в життя мрію Да Вінчі і Джованні. Вільна, освічена, демократична Європа – для всіх. Я вірю. Всі антисистеми занепадають, і ця – не виняток. А зараз Міллер розповість про свій новий винахід, - і Медичі сів у своє крісло.
- Я вигадав машину, яка допоможе надійніше зберігати гроші! І це не лише сейф із потужною системою захисту від зламу, а ще й машина із системою ідентифікації персони. Вона зможе видати ідентифікованому громадянину гроші з цього сейфу, залежно від того, яка сума є у нього в банку, і скільки грошей є в самому сейфі. Що це дасть? Уявіть, ви хочете зняти зі свого рахунку певну суму, щоб терміново щось купити. А зараз – друга година ночі! Усі банки закриті. Та чекати не доведеться. Ніч чи свято – будь-коли можна скористатися сейфом-машиною і зняти гроші. Такі машини будуть не лише в банках, але й на вулицях. І громадянин в будь-якому кварталі зможе отримати гроші, не витрачаючи час на візит до банку.
- І ти вже й креслення зробив? – спитав Медичі.
- Так, але ідентифікація клієнта і автоматизація видачі грошей ще потребують суттєвої доробки.
- Уявляєте, панове, як це звучатиме? – промовив Медичі, смакуючи вино. - Світова мережа Автоматів Банку Медичі! Я в захваті!
Коли на алеї і паркові ставки впали останні іскри феєрверків, і в небі панували лише зорі, Міллер, Беатріче і Франческа прогулювалися парком по алеям кипарисів.
- Як мало часу нам лишилося.
- Люба Беатріче, моє серце і душа рвуться до тебе, але я потрібен на фронті. Завтра буде штурм Нюрнберга і я маю особисто простежити за випробовуванням лицарів-автоматів. Молись за мене, моя кохана. І не забувай писати. Твої листи зігрівають мене, нагадуючи про дім, і про те, за що я борюся. Перш ніж Іспанську Інквізицію знищили, вона знищила мого батька. На головній площі Мадриду його було страчено. Очищено без пролиття крові. Він тримався мужньо, і лишався вірним собі до кінця, і я… - Міллер затнувся, опановуючи себе, - я вірю, що настане день, коли наша армія візьме Мадрид. Я знайду місце, де розвіяли прах батька і привезу звідти хоча б ту землю, на якій осів його попіл. Ту землю ми покладемо до його порожньої могили.
7.
Поле бою
Ранковий туман стелився над випаленим війною житнім полем, ховав під своїм примарним покровом пустирі з мертвими тілами лицарів і коней. Із землі стирчали списи, арбалетні болти, стяги і задубілі руки розрубаних вояків.
Територія, яку контролювала армія Коаліції, тут закінчувалася. Далі аж до обрію тягнулося поле, що закінчувалося лісосмугою і вогнями стін Нюрнберга. Вздовж краю поля вишикувалася лицарська піхота і кавалерія, а за траншеями і частоколом стояли величезні катапульти, балісти і требюше. Добровольча Інженерна бригада прямувала на передову. За десятим полком піхоти і кавалерії інженери побачили лави деактивованих лицарів- автоматів. Міллер оглянув фронтових інженерів. За спиною кожного був важкий рюкзак з інструментами, на поясі висіли короткі клинки і набори ключів. Голову покривав берет з геральдичною емблемою роду військ.
- Ми чекали цього дня роками, – промовив офіцер. - Ми дійшли до серця Імперії, а сьогодні отримали підкріплення з Італії, Англії, Сербії і Болгарії. Ми готові штурмувати технологічний центр ворога - Нюрнберг. На цій ділянці фронту німці зосередили значні сили, отже, час працює проти нас, але в нас є перевага - автомати нової моделі, потужніші та надійніші. Головне, встигайте їх перезаводити і корегувати
Зараз ми підемо в атаку. Німців у центрі і на флангах достобіса, але щита з автоматів у них немає. Тож ваша задача - крутити шарманки і слідкувати, аби наші автомати рухалися без упину. Про решту подбають кавалерія і піхота. Служба в еліті військ Коаліції має високу ціну. Ви несете нашій армії перемогу, сієте жах поміж ворогами, але саме серед Ключників війни найбільше смертей і каліцтва.
- Усім інженерам надягнути маски і приготуватись до операції! Усім одягнути маски! – пролунала команда. Усі лицарі, що стояли в тилу інженерних корпусів, мали на собі маски для захисту від отруйного повітря. У кількох місцях шеренга лицарів-автоматів розступилася, пропускаючи механічних кавалеристів верхи на механічних конях. Їхнім завданням було подолати певну відстань, знищуючи все на своєму шляху, а потім різко розвернутися, повернутися на попередні позиції і вимкнутися за сорок метрів від місця дислокації коаліційних військ, що й було зроблено із вражаючою швидкістю. Крім того, в механічних конях були закріплені балони з отруйним газом, і вже за кілька хвилин поле на іншому боці вкрив отруйний туман.
Пролунали команди офіцерів і лицарі-автомати рушили в отруйний туман. За їхніми спинами йшли ключники і лицарі Італійської і Англійської штурмової піхоти. Міллер йшов за автоматом-мечником, прилаштовуючись до його руху. Тил генерального інженера прикривали п’ять флорентійських лицарів. На полі битви раз у раз лунали передсмертні зойки коней і пронизливі крики людей. Кров лилася рікою. Кавалерія добивала списами і мечами тих, кому вдавалося прорватися крізь ланцюг лицарів-автоматів.
Бій добігав кінця. На житнє поле англійці та італійці підтягнули важкі механізовані машини Артилерії. У бік мурів та башт Нюрнберга полетіло каміння і сфери з вибухівкою. Міллер і далі крокував за механічним лицарем. Земля навколо міських стін була вкрита понівеченими автоматами і мертвими лицарями. Башти палали, стіни диміли і обвалювалися. Коли Міллер підійшов до мурів, останні настінні гармати рухнули разом з верхніми терасами стін. Артилерія змовкла. На пагорб рушили штурмовики. Італійські лицарі дісталися на одну зі стін і закріпились там. Штурмовики рухались терасами, прямуючи до центральних споруд твердині.
На обрії було видно англійське військо, що рухалося до Нюрнберга із заходу.
8.
Нюрнберг.
Міллер йшов за лицарем-автоматом, час від часу зупиняючись і через наплічні перископи машини оглядаючи задимлену площу Нюрнберга. З вікон і дахів будинків стрільці гвардії обстрілювали піхоту, та їхній відчайдушний спротив уже не міг нічого змінити. Надвечір бої за міські квартали завершились повною капітуляцією Імперської гвардії. Найзапеклішим був бій за Нюрнберзький Університет, який охороняли важкі штурмові лицарі-автомати. Коли пороховий дим розсіявся, під стінами і на сходах Університету лежали десятки розтрощених лицарів-автоматів і лицарів-піхотинців Імперії та Коаліції.
У супроводі охоронців Міллер піднявся сходами Нюрнберзького Університету і увійшов до головної аудиторії. В її колонному залі сидів Курфюрст, у чорній мантії професора. Побачивши Міллера, він підвівся, втупившись у новоприбулого важким похмурим поглядом. Лицарі охорони Міллера розбрелися залою, перевіряючи всі закутки. Генерали і молодші офіцери десяти армій, знімаючи шоломи і капелюхи, спинилися біля Міллера. Старий курфюрст, брат Імператора і головний інженер Імперії, мав сімдесят вісім років, а виглядав на тридцять.
- Тікаєш від смерті, користуючись відкриттям того, кого знищив, - промовив Міллер.
- Я беру все по праву сили і високородності. А твій батько сам обрав свою долю, так само, як і ти, - відповів Курфюрст. - Бачу тут представників династії Медичі і членів Палати Лордів і Палати Громад Англії. Чудово. Саме вам адресується послання Імператора Священної Римської Імперії. Та спочатку нагадаю, що наразі маю статус посла Імперії і за законами міжнародного права повинен безперешкодно залишити підконтрольні вам території.
- Не переймайтесь, пане курфюрст. Законів міжнародного права буде дотримано, – мовив Шведський Герцог.
- Вічна війна між елітою і середнім класом скоро закінчиться нашою перемогою. Імператор востаннє пропонує вам обрати правильну сторону в цій війні.
- Як уповноважений представник Палати Лордів Англії, заявляю, що, на відміну від вас, ми не забули - усі шляхетні люди вийшли з плебсу. Якби сотні років тому при владі в Англії були ви, мій пращур ніколи б не став Лордом, – відповів Лорд Есекс.
- Як представник Палати Громад Англії і один із засновників Конституції, заявляю, що середній клас Британської Імперії буде боротися з вами на землі і на морі, а, як буде на те Божа воля – то й у небі.
- У Банку Медичі вистачить фінансових ресурсів на війну з вами, хай би вона тривала тисячі років, – озвався генерал Флорентійської армії. – Еліта нового світу буде сформована з середнього класу, що нажив капітали не на крові і рабстві, а на чесній діловій діяльності. Ви створили антисистему, не розуміючи, що елітарна каста без свіжої крові виродиться за кілька століть. Це відповідь дому Медичі.
- Між іншим, мій батько, що вийшов з плебсу, попереджав - медкомплекс Асклепій здатен постійно оновлювати клітини тіла, але не мозок. Ваше тіло житиме вічно, а мозок старітиме. Ви будете ходячою рослиною в вічно молодій оболонці. Здивовані? Батько казав, це зайвий доказ того, що лише Бог може дарувати нам справжнє безсмертя, – промовив Міллер.
- За тисячу років ми розробимо модифікації Асклепія, - відмахнувся Курфюрст. – Що ж до вас, мої шляхетні співрозмовники, мушу перейти на мову ультиматуму. Ми виготовили і законсервували сотні тисяч лицарів-автоматів чотирнадцятого покоління. Розробка автономної системи живлення машин майже завершена. А коли ми інтегруємо її в наших лицарів-автоматів, потреба в простолюдинах зникне. Наші армії машин зрівняють ваші розбійницькі вертепи із землею, і в новій цивілізації залишиться тільки еліта і скорочений до потрібних меж середній клас. А всі ви, демократи і гуманісти, зникнете без сліду. Імператор пропонує умови капітуляції. У вас тиждень, щоб ухвалити рішення.
- Наша відповідь – ні. Ніякої капітуляції, – відповів лорд Манчестер. - Ідеї Джованні ви обернули проти людей. Ваша еліта використовує дефіцит робочих місць, щоби обернути людей на рабів, розкошує, а у старих містах і селах люди живуть за межею бідності. За даними розвідки, населення депресивних провінцій Імперії щодня скорочується майже на один відсоток. Якщо вас не зупинити, Імперія винищить понад дві третини населення планети.
- А вам відомо, що в Західній Європі повсюди наші агенти і асасини? За допомогою Асклепію вони можуть змінювати обличчя, маскуючись під вчених, політиків, офіцерів і купців Імперії, - сказав Міллер. - Скоро всі міста Імперії охопить терор. Ми вже інфільтрували в усі Університети і Академії Імперії підмінених двійників ваших вчених і розпочали операції із саботажу військових розробок. Ми зруйнуємо вас зсередини – готуйтеся!
- Ви - жалюгідний плебс! Усе, що ви можете - це руйнувати! І заради чого?
- Заради людей. У більшості держав Західної та Східної Європи вони вже отримали право власності на робочі автомати. Система державних дотацій і виплат по безробіттю впроваджується в Британії та Італії, хоча особисто я вважаю її досить небезпечною. Але ваш варіант із гетто для простого люду ще гірший.
- Дотації для безробітних? Право власності на робочі машини? Та ви самі собі вороги! Зміниться кілька поколінь і представники середнього класу самі захочуть стати елітою! Влада ніколи не служитиме народу, бо дев’яносто відсотків плебсу житиме за системою подвійних стандартів. Ви не зміните його ментальність, ваш народ придушить сам себе. А ваші нащадки рано чи пізно стануть тиранами. Замкнуте коло.
- Я вивчив помилки батька, і ніколи їх не повторю. Ми будемо програмувати нові покоління етикою, богослов’ям і філософією, доки схильність до подвійних стандартів не відійде в небуття.
- Ми робили те саме, - курфюрст знизав плечами. - Ми теж заснували безліч Інститутів соціальних і політичних досліджень задля створення ефективних методик освіти і виховання нинішніх і майбутніх поколінь. І зазнали поразки. Природу людини перемогти неможливо.
- Якби сміливці та мудреці не продовжували місію Прометея, людство й досі лишалося б в мороці первісної дикості, і не знало б ані законів, ані наук, ані благ цивілізації. Прогрес завжди рухали ті, які вірили в людей, навіть якщо люди не вірили ані в них, ані в самих себе.
Коментарів: 7 RSS
1Reed Rat15-04-2017 11:17
Я не можу примусити себе це читати. Яка ж це нудятина.
2Володимир15-04-2017 18:28
Ага. Примусове вивчення альтернативної історії. Так і запишемо.
Дивно, що деяким монархічним державам (ті, що проти Імперії) була надана якась неприродня демократична поведінка. І вони турбувались не лише про своїх
виборцівхолопів(?), а й чужих пішли рятувати...Особливо якось дивно виглядає рухома, самохідна(!?) і зд., суто механічна техніка - без джерел живлення. Це навіть безглуздіше аніж вподобана Голівудом захисна механіка старовинних сховищ, яка спрацьовує від легкого дотику, пересуває багатотонні брили, ніби то пір'їнки - і все те без живлення, мастила, валів і, мабуть, навіть простих валень. Кульковальні (т.з. "шарікоПодШипнікі") навряд чи тоді існували.
Так і цьому оповіданні - техніка зовсім невідповідна середньовічним технологіям.
І всім цим користувались люди, які ще вчора знали лише лопату й не вміли читати?
А спробуйте нині скористатись якоюсь зовсім новою технікою не маючи доступної настанови з експлуатації. Спробуйте щось увімкнути, не знаючи, що кнопку (навіть, якщо вона лише одна) треба тримати багато секунд. Спробуйте щось покрутити, коли воно має захист від дітей і ви вперше з таким зіткнулись. Спробуйте вийти з будинку, коли там вперше поставили магнітний замок. А тепер уявіть - що ви не ви з купою років освіти, а середньовічний селянин...
Мабуть через все це, поведінка деяких осіб в оповіданні видається вкрай дивною...
У прогресу мають бути якісь довготривалі підвалини. А тут мова зд., про лічені десятиліття.
3Ромчик15-04-2017 21:32
Дуже сподобалася ідея.
Згадалася "Rise of Legends" — автор з нею, певно знайомий)
Не сподобалися анахронізми та непроробленість матеріалу. Топоніми — ок, але технології, що працюють тому що працюють і нелогічна логіка подій — засмучують.
Більше, відверто кажучи, засмутило зведення ідеї до класової боротьби за рівність.
Певно, автор не впорався з масштабами і обсягами.
Але матеріал дуже гарний, тож бажаю успіхів у подальших творах)
4Бхуванешварі19-04-2017 11:19
Дякую авторові: в оповіданні багато діалогів і немає роздумів та рефлексій оповідача. Мені, читачеві, дали змогу самостійно пережити і відрефлексувати історію, не нав’язували думку автора, мені це імпонує.
Репліки могли би бути коротшими і вони дещо заскладні, але статус персонажів і церемоніал світу це виправдовують. Досить смілива спроба передати атмосферу альтернативної епохи не через деталізовані описи, а через мову персонажів і самої оповіді. Відчувається прискіплива робота з мовою, ретельний відбір кожного слова. На мою вибагливу думку, не все ідеально, але підкупає, що автор старанно редагував свій текст, це треба окремо відзначити.
Згодна з попереднім коментатором: гарний матеріал і сама ідея. Вона вимагає певного рівня від читача, і мені було цікаво дочитати до кінця, щоби зрозуміти задум. Оповідання створене не для розваги, а для глибоких міркувань. Один з найскладніших жанрів, що вимагає від читача ментальної роботи. Зичу авторові нових вдалих експериментів і розумної читацької аудиторії.
5Ares Frost19-04-2017 21:24
Це перший твір де я звернув увагу на стилістику, хоч і намагаюсь не звертати на неї увагу. Це відбулось через тавтологію на першій же сторінці. А ще діалоги в кінці просто ламали мій мозок, я ніяк не міг зрозуміти, хто що сказав.
Та й в загальному твір мені не сподобався. В уяві з'являються картини якогось меха-аніме. В деяких моментах логіка наскільки шкутильгає, що взагалі дивно як вона ходить(облога замку: в бій ідуть роботи, а в стіни замку летить каміння...). А ще питання релігії, яке автору краще було не чіпати. Я так і не зрозумів, протестантизм у автора - це якась нова релігія, чи напрям християнства. Якщо перше, то треба обережно з термінами, якщо друге то чому тоді протестантам закидають, що вони відмовились від бога. Та й взагалі приділяти скільки уваги релігії, коли частина Європи католики, частина православні частина греко-католики і т.д., а Османська імперія взагалі ісламіська держава і я не говорю про решту релігій. І всі згоджуються з словами католика про Бога.
Можу сказати єдние, треба бути обережніше з маштабами.
6Чернідар22-04-2017 10:15
Твір має одну принципову проблему: масштаб. Інші так чи інакше похідні (ну ще стилістику можна виділити).
Є питання, які можна вирішити в рамках оповідання, є - які вирішуються в рамках повісті, роману, епопеї. Тут усього мінімум на роман, щоб такий масштаб втиснути в об'єм доведеться так чи інакше скорочувати... виходить сухий конспект. І з цим нічого не зробиш.
Порада: придумується роман, потім вибирається один день одного героя (!!!) і його описується.
7Род Велич22-04-2017 18:05
Дуже непогано пророблений світ "механопанку" і альтернативної історії (навіть з прив'язкою до України )
Думаю, це могло б стати сеттінгом для оригінального і гостросюжетного АІ-роману.
Але для оповідання воно не виглядає - скоріше як "перезентація ідеї" з ключовими поворотами, описами світу і авторськими резонами.
Діалоги занадто пафосні і лекційні.
Багато понять не з тої епохи ("комплекс", "середній клас", банкомати Медічі).
Правда, мені імпонує ідейний посил: протипоставлення феодальної "елітарності" (з тягою до авторитаризму) та буржуано-освітянської рівності (з повагою до науки, прогресу та індивідуальних здобутків, незалежно від походження). Деяки тези виглядають дуже актуально не тільки для України, але й для глобального сьогодення. Проте, нажаль, часто це видається занадо прямим текстом (а терміну "Золотий Мільярд" у 16 ст. взагалі не могло існувати, тоді все людство складало меньше мільярду ;) ). Якось би я це все трохи більше завуалював і дав у переносному, образному сенсі (більш відповідно до зображеного світу і епохи).
Але віддаю належне фантазії автора. Маю надію, згодом ми це побачимо у виглдяі повноцінного роману