Вельми популярний договір в АП – ліцензійний. Саме його часто плутають з видавничим, або роблять шалений мікс із двох договорів.
Даремно, ліцензійний договір - схожий на Авторський договір! Більш того ці договори є синонімічними.
Що таке ліцензійний договір?
Як це бачить закон. За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар – власник твору, об’єкту інтелектуальної власності) надає другій стороні (ліцензіату – «орендарю» твору) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог законодавства.
Тобто ліцензійний договір виглядає як універсальний договір для передання об’єкта інтелектуальної власності «в оренду» від автора-власника-творця, користувачу.
Лишається питання, про які саме об'єкти інтелектуальної власності йде мова? Правильне питання – на які об’єкти ліцензійний договір укладається обов’язково.
Тому, що існує інструкція про порядок видачі ліцензії для торговельної марки й для промислового зразка. Це ті випадки коли ліцензійний договір є обов’язковим. Загалом щодо винаходів така ж ситуація - тут діє ліцензія на використання. В решті випадків обирайте, який формат вам зручніший
Якщо ви пишете прозу чи вірші вам краще укласти Авторський чи видавничий договір. Якщо ви робите музичний твір - тут вже варто думати про ліцензію. Однак Закон не обмежує.
Бажано укладати ліцензійний договір, коди один зі сторін юридична особа.
При замовленні програмного забезпечення обов’язково укладайте ліцензійний договір!
Важливо прописати у договорі: вид ліцензії, конкретні права та способи використання об'єкта, територія дії, порядок і розмір плати за користування ліцензією, а також інші необхідні умови.
Види ліцензії
У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії.
1. Виключна ліцензія: видається одному користувачеві, при такій ліцензії власник-ліцензіар не може використовувати об’єкт.
2. Одинична ліцензія: видається одному користувачеві, не обмежує можливості використання власником-ліцензіаром твору - об'єкта, у сфері дії ліцензії.
3. Невиключна ліцензія: дає можливість як використовувати об'єкт самому автору, так і видавати ліцензії іншим особам. Тут можлива субліцензія. Це коли ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
Зверніть увагу, якщо в договорі не визначається вид ліцензії, то вона вважається невиключною!
Ліцензійний договір неможливо укласти щодо об’єкта, що не існує! Або право власності на який не були чинними.
В ліцензійному договорі мають бути чітко і конкретно розписані права, що передаються. Права, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату.
У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України.
Роялті чи одноразова виплата?
Плата за користування ліцензією (ліцензійна винагорода), існує у вигляді роялті (про роялті читайте тут №11).
Особливість роялті в тому, що плата розтягується на весь період використання об'єкта інтелектуальної власності. Паушальний (разовий) платіж теж можливий, але менш популярний. Існує можливість скомбінувати два види платежу.
«Якщо в ліцензійному договорі про видання або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої грошової суми, то в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору».
Чи потрібна реєстрація договору?
Для укладення договору достатньо дотримання письмової форми та згоди сторін. державна реєстрація не є обов'язковою. Однак за бажанням одного з підписантів договір може бути зареєстровано.
Нюанси оподаткування
Фізичні особи сплачують податок на роялті. Роялті вважаються дивідендами.
ФОП податок не сплачує, потрібна виписка з Держреєстру про те, що йому дійсно привласнено статус ФОП.
Звільнена від оподаткування може бути фізична особа нерезидент (іноземець).
Підставою для звільнення від сплати податку на дохід може бути чинна міжнародна угода між Україною та країною нерезидента, у якій вказано про таку можливість. Від нерезидента потрібно вимагати довідку, яка видається спеціальним держорганом країни його громадянства.
Юридична особа повинна довести чи є витрати, які сплачуються за використання об'єкта інтелектуальної власності, роялті. первинних документів компаніями, у яких вказуються види витрат. Такими необхідними документами є, наприклад, сама ліцензійна угода, платіжне доручення на перерахунок платежу – роялті, бухгалтерська довідка або письмовий розрахунок, що зображає дані про виплату роялті.
Зразки договору:
#авторськеправосвоїмисловами #авторськеправо
