У видавництві «Ліра-К» вийшов роман Ольги Ткач «Невигаданий друг». Про цю книжку, яку видавець позначає як «дитяче фентезі» розкаже сама Ольга.
Історія цієї книги почалася чотири роки тому, коли я сіла писати новий твір. Для підлітків і про підлітків. У якому шкільна реальність, та й реальність узагалі переплететься із фантастикою. Де одна випадкова зустріч назавжди змінить життя головного героя, але не буде «чарівника на блакитному гелікоптері», який одним помахом палички розв'яже його проблеми. Герой не отримає жодних суперсил, і з усіх своїх халеп повинен буде вибратися сам, як звичайний підліток, а допомоги зазнає лише там, де вона знадобилася б йому в реальності. А ще мені дуже хотілося, щоби юний читач або читачка з мого чудового Хмельницького (про який тоді, чотири роки тому, я взагалі не зустрічала художніх творів), гуляючи містом, мимоволі згадували локації із книги та усміхалися, побачивши однолітка із чималеньким рюкзаком за спиною 
Уже за тиждень я уголос читала початок твору найпершим юним слухачам — і раділа, бо бачила цікавість у їхніх очах, живу та щиру реакцію на жарти, співпереживання головному героєві та бажання дізнатися, що ж далі. Я планувала прочитати лише перший розділ, але мене не відпустили, поки перша інтрига не розкрилася (а це десь година слухання). Це ще раз переконало мене, що варто продовжувати писати далі. Так народився «Невигаданий друг» - повість про школяра із Хмельницького Сергія та його незвичайного друга — дракона Вітра.
Чому дракон? Як на мене, важко знайти істоту, яка була б більш незбагненною і водночас більш магнетичною для фантазерів та мрійників, якими і є підлітки. Та й чому б одному з цього крилатого племені не пожити в моєму місті?
Як відомо, дракони — мудрі істоти, але Вітер вилуплюється із яйця, а отже, на Сергія чекає задачка із зірочкою: ростити (і в першу чергу, прогодувати) малюка-дракона, порозумітися з ним, не спалитися перед мамою і, дуже бажано, не спалити квартиру. Але поволі хлопець розуміє, що насправді від нього залежить набагато більше. Лише з його допомогою Вітер зможе заговорити, опанувати свої драконячі вміння (політ та вогняний подих), а також вирости й помандрувати до рідного світу, де нарешті буде серед своїх і не муситиме ховатися.
Допомагаючи вирости Вітрові, Сергій росте і сам. Знаходить захоплення, яке йому до душі і яке цілком може стати його справою життя, спільну мову з мамою і кількох справжніх друзів серед людей. Вчиться давати відсіч однокласникам і сприймати речі та людей без огляду на те, що про них думають інші. І це все — у товаристві Вітра.
Історія максимально близька до реальності, але в ній є місце чудесам. Бо й у житті трапляється так, що «якщо комусь довго не дається щось звичайне, для нього стається диво». Запрошую в цю історію, яка відкриває серію повістей про дружбу, що окрилює!
«– Мені б дуже хотілося, – прошепотів Сергій, – щоб і в тебе була мама.
– А вона є, – дракон звів голову, – але в іншому світі, в який я сам поки не можу потрапити.
– Чому не можеш?
– Для того, щоби потрапити в мій рідний світ, я маю навчитися літати і вирости, – зітхнув Вітер.
– А вирости ти не можеш без мене, адже так?
Хлопцеві самому давно здавалося дивним, що дракон геть не росте при тому, скільки з’їдає. А від харчів той ніколи не відмовлявся, та ще й часто полював ночами. Але крила геть не хотіли міцніти. Сергій бачив Вітрові спроби злетіти, але той не міг, і потім довго сумував під ліжком.
– Ми обоє маємо вирости, – тихо мовив дракон.»
Ольга Ткач народилася і проживає в місті над Бугом – Хмельницькому. За освітою журналіст і магістр богослов’я. Віршувати почала раніше, ніж навчилася писати, як поетеса й була прийнята до НСПУ у 2005 році. Шлях до прози був довшим і складнішим, але від того не менш радісним. Він повів із реалізму до фентезі та досі там кружляє, вряди-годи виводячи стежинками назад у реалізм та іноді НФ. У доробку сім власних книжок віршів, учасниця багатьох колективні збірники. «Невигаданий друг» — перша сольна прозова книга. Письменницьким кредо авторки є: якщо вже вигадувати, то світло – темряви і в житті вистачає.
Здавалося б, що могло змінитися у житті Сергія в день народження? Він і сам так думав, коли продавчиня із зоомагазину подарувала йому коробку з тим, хто, за її словами, мав стати першим у житті Сергія другом. Ще й не попередила, що цей хтось – дракон!
Але того дня починається подорож, у якій дракон Вітер стане для хлопця не лише найкращим другом, але й своєрідним викликом. Бо саме від Сергія залежить, чи зможе Вітер навчитися дихати вогнем, літати й, нарешті, вирости.
Ця книга розпочинає серію «Дружба, що окрилює» про незвичайну дружбу, яка поєднує світи.
