«Будинок у Нігде» написаний у досить специфічному піджанрі фантастики – магічний реалізм, який характеризується інтеграцією фантастичного в повсякденне життя до такої міри, що стираються межі між звичайним і надзвичайним. У цій історії магія втілилася в Будинку, прохід до якого відкривається через квест-кімнату, і персонажам доведеться розгадати ще не один квест і побачити не одну незвичайність, щоб зрозуміти, що ж насправді відбувається. Частково тут є елементи трилеру і драми, проте передовсім це магічна історія, де магія не є ні доброю, ані злою, лише силою, здатною штовхнути у спину.
Ця історія про чарівний Будинок, особливий Будинок, який перебуває десь за межами, чи у межах простору та часу. Цей Будинок може принести як радість, так і розпач, подарувати мрії та знищити їх навічно. Він має владу, яку важко осягнути розумом, та бажання, які прагне здійснити. Мені важко описати, як саме він з’явився у моїй уяві. Здається, ніби був присутнім у моїх снах завжди, тому що часто я снила про будинок, який сам переміщував коридори та розмовляв басовитим голосом. Інколи він просочувався в оповідання. Та, мабуть, йому було там тісно і він потребував окремої історії. Тож передусім ця книжка про нього.
Утім, історію Будинку можливо пізнати лише через персонажів. І таких тут четверо.
Сія – ексцентрична школярка; Астра – загадкова танцівниця; Лієн і Мак – давні приятелі, що навчаються в університеті. Кожний має за плечима значиму історію та кілька скелетів у шафі. Кожний плекає свої мрії чи слабкості. В міру того як блудники просуваються Кімнатами Будинку, читач має змогу пізнати їх так, як це робить сам Будинок.
На перший погляд, здається, що це Будинок їх штовхає, що це він винний у їхніх стражданнях, що він такий жорстокий тримати їх у своїх Кімнатах. Та чи дійсно це так? У Будинку персонажі зустрічаються із собою, пізнають не лише страхи, а й бажання. І лише вони здатні зробити вибір, чи прийняти це, чи відштовхнути. Будинок пізнає всіх блудників, проте хтось цікавить його більше, а хтось – менше. Хтось бажає розкритися, а комусь нічого й показувати.
Історія розказує нам, ким вони були, ці люди, ким є та ким стануть наприкінці. Бо незмінним Будинок не залишить нікого.
«Час тече інакше для всіх, хто живе в Будинку — для когось довше, для когось швидше, проте Будинок рухається лінійно та лише в майбутнє. Для нього не має повороту в минуле, споглядання перемог і поразок. Я створив його таким. Я розробив проєкт, заклав простір, наповнив його Кімнатами. Бібліотеки, Дворики, Артефактна, Купальня — це все мої сновидіння, втілені в реальність. Я почепив барельєфи на Першому поверсі й навчив Немовлят мелодії, яка здатна підкорити людські душі. Вона робить людей одержимими, щоб ніхто з тих, хто побуває в Будинку, не зміг його зрадити. Зізнаюся, побоююся, що це найкраще моє рішення.
Я мав на меті створити дещо унікальне, за межами простору і часу — такими, якими ми звикли керуватися. Будинок не підкоряється людським законам, хоча й має певні людські якості.
Хоча…
Дурниці все це.
Я хотів лише подорожувати в часі.
З листа Первісного Архітектора до Мандрівника, що пише його біографію».
Оксана Кириченко «Будинок у Нігде»
Оксана Кириченко (творчий псевдонім Aillin Ai) - авторка молодіжної прози та сценарист анімаційних рекламних роликів. Полюбляє музику, мандри, кінематограф, аніме, художні книжки (на які пише огляди) та йогу.
Учасниця кількох літературних конкурсів. Серед них конкурс ретелінгів «Коза-Дереза на орбіті», за результатом якого оповідання «Квітневий психоз» ввійшло до альманаху фантастичних ретелінгів «Дереза» у 2019 році. Фіналістка конкурсу фентезі-поезії «АльМор — 2020», де представляла збірку поезії «Забуті ілюзії». Разом із колективом авторів видала дві містично-фентезійні збірки «Потайсвіт» (2020) і «Потайсвіт. Інакші» (2021).
У 2022 році видала дитячу книжку для засинання «Сонну книжку», яку присвятила своєму маленькому синові. У цьому ж році стала лавреатом премії «Молода Коронація слова» – дві збірки оповідань «Скіф» та «Жахні історії, підслухані в чорній кімнаті» здобули I та II премії відповідно в категорії «Дорослі для молоді (16-21 рік)» у підкатегорії «Збірка оповідань».
І під впливом чарів та прагнень Будинку люди з гостей стануть його мешканцями. Або ж ні…
