Найперше оповідання на ЗФ, яке принципово не подобається. Дівчина наковталась таблеток. Що з того, що вони чарівні? Для кожного наркомана, таблетки чаріні.
Строго кажучи, я тут не бачу фантастики. Бачу дівчину, яка наковталась коліс та ловить глюки.
Звідси і основна проблема твору - я не можу асоціювати себе із головними героями, не можу співчувати їм. Не бачу фантприпущення, не бачу фантастичного світу.
Бачу "сучукрліт", копирсання в собі. Комусь таке буде цікаво, але ж де фантастика?
Фантастики справді не бачу: від наркотиків з'їхав дах і життя перетворилося на американське фентезі.
Якщо пригадати слова одного з персонажів Набокова, ця історія "должна бы заставить нас всех -- родителей, социальных работников, педагогов -- с вящей бдительностью и проницательностью предаться делу воспитания более здорового поколения в более надежном мире"
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 4 RSS
1Капітошка11-02-2013 21:16
Найперше оповідання на ЗФ, яке принципово не подобається. Дівчина наковталась таблеток. Що з того, що вони чарівні? Для кожного наркомана, таблетки чаріні.
2Зіркохід12-02-2013 21:08
Незле описана химерна сірість. Або навпаки
. А вихід - у двох чудесних штучках... 
Якщо ж серйозно, я до таких сюжетів явно не дотягую.
3Chernidar13-02-2013 11:43
Строго кажучи, я тут не бачу фантастики. Бачу дівчину, яка наковталась коліс та ловить глюки.
Звідси і основна проблема твору - я не можу асоціювати себе із головними героями, не можу співчувати їм. Не бачу фантприпущення, не бачу фантастичного світу.
Бачу "сучукрліт", копирсання в собі. Комусь таке буде цікаво, але ж де фантастика?
4Альтаїрченко14-02-2013 19:48
А мені сподобалось: написано добре.
Фантастики справді не бачу: від наркотиків з'їхав дах і життя перетворилося на американське фентезі.
Якщо пригадати слова одного з персонажів Набокова, ця історія "должна бы заставить нас всех -- родителей, социальных работников, педагогов -- с вящей бдительностью и проницательностью предаться делу воспитания более здорового поколения в более надежном мире"