Книга містична (поза конкурсом: замалий обсяг, не є оповіданням)

На мою думку Булгаков фантастичніший і містичніший у сюжетному простору письменник. Це підтверджується створенням таких творів як "Дияволіада", "Фатальні яйця", "Собаче серце". Ускладнена фантастичність роману "Майстер і Маргарита", як і всяка фантастичність, краще за все виражає реальність. Але саме у великій мірі ця фантастичність породжує безліч міркувань і гіпотез навколо теми та етичної програми роману, алегорій і таємних знаків. Не кожне більш-менш значне твір так сильно провокує на його розгадування.

 Загадка починається вже з питання тлумачення теми. Дійсно, про кого і про що цей роман? На очах присутні два плани: роман про Майстра і роман Майстра. Слово "Майстер" начебто є ключовим у самій назві твору. Але й доброї людини Майстру і його героєві - проповіднику невигадливій істини, що всі люди добрі, відведено не так вже й багато місця в романі Булгакова. Явище героя взагалі позначено тільки в 13-му розділі! Майстер і Ієшуа закриті іншими дійовими особами, виписаними з більшою яскравістю і виразністю. Роль майстра і його героя в романі, як видається на перший погляд, це роль не дійових осіб, а явищ. Однак, навколо цих статичних центрів розкручується вся динаміка роману. Участь обох в оповіданні незначно, але значення для утримання велике. Без них зникає повністю вся емоційна сила і чарівність роману.

 Іншим не до кінця розгаданим питанням є встановлення справжніх прототипів основних героїв роману. Чи є вони реальними сучасниками письменника, історичними особистостями або фантастичними образами. Які зв'язки між діючими особами роману і етичними категоріями, які вони в романі реалізують.

 Етична програма роману взагалі вивчена дуже різнобічно, але між дослідниками твори не існує до цих пір згоди з багатьох важливих позицій. Чому Понтій Пилат є одночасно катом і жертвою? Чому раб Левій Матвій знаходить "світло", а майстер - тільки "спокій"? І що ж, врешті-решт, являють собою ці категорії?

 Адекватна відповідь на ці та інші питання можна спробувати отримати шляхом зіставлення і накладення один на одного різних точок зору і трактувань професійних булгакознавці.

У ряді робіт проглядається тема зречення від своїх ідеалів, своєї віри, пов'язана зі зреченням Майстра від свого роману. "Він мені ненависний, цей роман ... "- Не замислюючись відповідає Майстер. З іншого боку, Є. Кончуков вважає, що про зречення Майстра говорити неправомірно і протиставляє темі зречення тему недостатнього самозречення Майстра; вектор його вчинків спрямований всередину себе, а не назовні до людей, на відміну від Левія Матвія. До моменту своєї катастрофи Майстер вже знав, вже змоделював у своєму романі на прикладі Левія Матвія умови отримання Світу, але їм наслідувати не зумів. Матвій у своєму самозреченні, одержимий ідеєю позбавити Ієшуа від страждань, готовий навіть проклясти Бога, Майстер ж не вирішується заплатити своїм маленьким благополуччям за справу захисту свого опусу.

Цей роман - одне з кращих прозових твір 20 століття. Він переведений на багато іноземних мов і живить інтереси зарубіжних літературознавців та істориків. Вплив його на етичні почуття та моральні установки читача величезна.

 Представляється якщо не очевидним, то вельми вірогідним, що всебічне дослідження роману "рукопашним" способом неможливо. Може бути, у своєму недалекому майбутньому до цього будуть залучені потужні комп'ютерні експертні системи з розвиненими базами даних і базами знань. І тоді літературний світ дізнається не одну ще таємницю, глибоко приховані автором за нерозрізненними неозброєним інтелектом символами і алегоріями, зв'язками і відносинами.

Структура роману "Майстер і Маргарита" у всіх її зрізах - сюжетному, просторовому, логічному, етичному, і навіть в топології зв'язків і відносин між персонажами - виключно складна й парадоксальна. Вона не може бути виражена примітивними категоріями і закономірностями. Роман нагадує загадкові гравюри Маурітца Есхера, на яких зображується немислима замкнута сходи, що ведуть весь час вгору, або фігури і піктограми несподівано переходять у свої протилежності. Іноді в ньому відчувається німецький гумор і сюжетна хитромудрість чарівних казок Гофмана.

 Висновки і висновків, що виникають після прочитання твору, дуже неоднозначні і у великій мірі залежать від настрою читача, часу і географічного його місця розташування. Ось тому всі дослідження, аматорські та професійні, не можна вважати завершеними і підготовленими до здачі в архів.