Казка або дивна історія

Світ безмежний,навіть не повністю осяжний і зрозумілий . Адже нам важко уявити те,який він –Всесвіт. Важко осягнути те,що існують інші галактики,те що існують різні  організації життя,і те що для нас здається звичних розмірів для когось може бути цілим світом. Так це все дуже цікаво і захопливо,ми не можемо уявити розміри молекул,які хаотично рухаються,бо вони надзвичайно маленьких розмірів. В той час людина сама здається цією молекулою при порівнянні з  різного роду стихіями,планетами,галактиками. Все пізнається в порівнянні .І я б хотіла ширше розрити тему життя не десь там далеко в космосі,а тут біля нас,те що нам не вдається побачити неозброєнним оком. Звичайно,це можливо трішки вигадано,казково . Та наше життя потребує чогось загадкогового,те що має змогу відволікти нас від звичного світу.

А чи задумувались ви про те,навіть на неживих предметах ,таких як картина,книга,стілець і інші може бути ціле царство різних мініатюрних істоток,які мають свій устрій життя,правила і норми ?Напевне,ні. Та і взагалі це звучить   дивно,та і нехай . Отже ,я розповім вам про Чарівне царство шкатулки. Так саме в одній шкатулці у якій зберігалось багато прикрас,золота,біжутерії різного роду, існувало ціле царство,в якому жило багато чарівних істот,які ми назвемо «блискітками». Ядумаю шо саме в чарівниій шкатулці блискіткам місце. Ну ,як ви вже здогадалися,вони жили в тій шкатулці,використовуючи прикраси як свою всю інфраструктуру. Ось наприклад:різні завушниці були для них будинками,залежно від розмірів завушниць,бували навіть цілі хмарочоси для жителів цієї країни,а ланцюжки в свою чергу були для них дорогами,кулончики використували як магазини ,школи,тобто все було для їхнього чудового життя. Запитаєтеся,що ж траплялось з блискітками,коли прикрасу одягала власниця?Нічого страшного,адже про їхнє існування ніхто навіть не підозрював,а вони були добре облаштовані,і при тому коли  прикраса була одягнена,блискітки лише отримували чергову мандрівку. Звичайно,у них була королева,замок якої знаходився у золотому персні з великим червоним каменем. Звали її  Блискучія,вона була красивою,виглядала приблизно як  фея,але крил не було,від неї було завжди багато блиску. Саме по тому скільки було блиску при народженні блискітки вирішували ї долю,ті що красиво блистіли були шанованими і могли добре жити. (Це щось,приблизно як в нас є відомі зірки ,співаки  і звичайні люди).А ті що не мали надзвичайного блиску,були звичайними,як усі. Вони прагнули і заздрили тим ,в яких був блиск. Що  ж на рахунок чоловіків,то вони теж були. Правда такі красиві,що кожна блискітка закохувалася без тями .Хлопці займалися тим,що працювали при королівсті і найчастіше відправлялися в мандрівки з власницею. Ми зупинимо,як не дивно,свою увагу на найзвичайнісінькій блискітці,яку звали так просто і ніжно Краплинка. Чому Краплинка?Можливо,тому що її блиску  було дуже мало,лише маленька крапля. Краплинка ходила в школу,де їх навчали,як навіть мінімальний свій блиск можна було б використовувати для підтримки хорошого стану прикрас .Всі цього вчилися,тому прикраси завжди були в ідеальному стані. Правда Краплинка часто бувала сумною,задуманою,не любила розважатися з іншими .Вона дуже сумувала про те,що мала найменший блиск у своїй країні. Краплинка  завжди всім допомагала  ,нікому ніколи не відмовила,була розсудливою і мала у собі щось таке,що манило  інших блискіток.

Сьогодні Краплинка поверталася додому дуже засмученою,бо в школі оголосили конкурс  «Місс блискітка-2015».І всі інші почали насміхатися з неї,кажучи,що саме вона переможе,тим самим нагадували їй про її  проблему- маленька кількість блиску. От так брела собі Краплинка по ланцюжку і роздумувала над тим і сим. І раптом,щось так дивно захрипіло,точніше хтось .Це  був ,як вже пізніше дізналась блискітка таки йсобі Дідок-всезнайок. Він все знав і нерідко допомагав у країні. Він давно спостерігав за бідною  Краплинкою,бачив що вона журиться. Але йому подобалося те,що вона завжди була чемною,всім допомагала,хто просив її допомоги .Він вирішив відкрити їй таємницю,яка до того часу була закрита на сім замків,і нікому не розголошувалася. Як ввжалося,блиск давався лише при народженні і ніщо не могло змінити його кількості .Та дідок розповів ,що є шанс збільшити свій блиск,і Краплинка заслуговує на цей шанс. Краплинка не  тямилася від щастя,хоча ще не розуміла яким чином і за яких обставин вона отримає свій омріяний яскравий пурпуровий блиск. Шлях до мрії,як не дивно виявися нелегким. Дідок розповів їй,що їй варто піти до великого старого кулона,в якому жила чарівна істота,яка давала блиск. Та не так все легко .До цього кулона було важко добратися ,та й всі боялися його,бо з давніх-давен все, що було пов’язане з ним було окутане страшними історіями. Краплинці стало страшно і радісно водночас від почутих слів Дідка. Дідок ще сказав ,що вона буде мати ближчим часом багато випробувань,які вона повинна пройти,якщо так прагне блиску. Краплинка була згодна на все,та не розуміла що це за випробування і як знати,що це саме вони,а не хтось знову хоче використати її доброту .Адже таких випадків було багато. Пізніше,коли дідок зник,і вона оговталася,блискітка вирішила, що був жарт чи марево. Краплинка побрела додому,та не сумна, а якась така,що сама була не в змозі описати свій  стан . На наступний день начебто все нормалізувалося. Краплинка як завжди брела в школу .І тут до неї підішла однокласниця,яка просила домогти їй з важким завданням,яке вона повинна була виконати  для своєї хворої бабусі .Та Краплинці не захотілося цього робити. Вона  просто була засмучена  тим,що незабаром конкурс.Це й справді пригнічувало бідну блискітку. Вдома вона теж образилася на маму ,яка просила її бути більш уважнішою,коли та зачепила  копозицію з камнів,ледь не розбивши її. Такою незібраною і віддаленою вона була кілька  днів,доки не помітила що її маленький блиск все тьмяніє і тьмяніє .Вона перелякалася,і знову перед нею зявився Дідок ,та тепер був злішим і говорив суворо. Він сказав,що шанси її зменшуються,бо своєю поведінкою вона лише відштовхнула його і чарівну істоту,яка надсилала їй випробування .А тепер,якщо вона хоче повернути хоч те,що мала,бо блиск меншав і меншав(без блиску блискітка не могла жити) її чекає нелегкий шлях. Тепер вона не обійдеться лише добрими спра- вами.     Дідок і магічна істота вирішили,що дадуть блиск не лише чемній і доброзичливій блискітці(таких ж багато),а й впевненій у собі,життєрадісній і цілеспрямованій. Це було найважчим для Краплинки,бо вона ніколи не вірила в власні  сили ,вважала себе найгіршою і була завжди засмученою .Дідок чудово знав,що потай від всіх інших блискітка чудово танцює,але вважає що це настільки погано ,що нікому цього не розказує .І першою вимогою,щоб  Краплинка повірила в власні сили ,була участь краплинки в щорічному танцювальному конкурсі,що мав незабаром відбутися. Краплинка була шокована,та змушена була  зробити те,лиш заради того ,щоб залишити свій мінімальний блиск. Отже,краплинка мала взяти участь у конкурсі,при чому для того,щоб стати більш відкритою і радісною,вона буде танцювати з іншою блискіткою,з якою була ще не знайома.

Сьогодні був перший день репетицій .Краплинка невпевнено зайшла в танцювальну студію,де побачила блискітку яка старанно займалася .Від неї так і віяло впевненістю і навіть  якоюсь гординею,чи що .Це була Камілла- дуже вміла і чудова танцівниця .Саме з нею Краплинка мала займатися. Це налякало її,бо почувалася поряд  з Камілою дуже пригніченою. Та це все була задумка Дідка,який  хотів,щоб Краплинка повірила в себе,подружилася з Каміллою. Спитаєтеся чому саме така блискітка?Та тому,що Камілла  лише з вигляду така горда ,насправді їй бракувало саме   розмов,доброти і щирості. І Краплинка була саме в змозі розтопити лід у серці Камілли. Не будемо описати зараз,як саме відбувалися репетиції,як важко складалися стосунки Камілли і Краплики. Вони були дві    надзвичайно різні,але в них було щось спільне,проведене червоною,невидимою ниточкою. Скажу лише одне,в кінцевому результаті блискіткам вдалося виконати задумку магічної істоти   . Вони стали справжньою командою. Камілла стала більш відкритою до інших блискіток,не дивилася на них так звисока,як раніше. А Краплинка також змінилася у хорошу сторону. На її обличчі з’явилася впевненість і радість,а також прагнення житти. Її вже не так пригнічував її блиск,бо думати про те не було часу. Блискітки старанно готувалися до конкурсу,Краплинка себе не жаліла і віддавалася танцям настільки наскільки могла . Недивно,що Камілла і Краплинка  отримали перемогу в конкурсі. Після цього Краплинка повірила в власні сили і можливості. Цим був задоволений  Дідок. Він вирішив що тепер Краплинка цілком може отримати блиск,їй залишається лише вивчити маленьку науку щодо цього .Це була цікава наука  про блиск,як його ефективно використовувати і інші цікаві речі. Після вивчення Краплинка мала задати свого роду іспит,щоб впевнити  магічну істоту,що вона гідна цього винятку .Краплинка почала з радістю ходити на ці уроки,життя її налагоджувалося,Камілла її підтримувала у всьому і завжди.

Та по країні пронеслася чутка,що власниця шкатулки планує  незабаром здати в музей деякі прикраси,які належать її бабусі,яка була відомою людиною. Бабуся була  відомою скрипачкою,яка свєю грою на скрип ці зачаровувала усіх присутніх.. Саме  нещодавно відкрили музей її імені,і її власні прикраси туди б чудово вписалися. Серед прикрас ,які мали бути здані,був і старий кулон,до якого мала прийти Краплинка. Почувши це,Краплинка дуже засмутилася,та нічого не могла вдіяти(не пройшовши науку не можливо було отримати блиску). На наступний день прикраси забрали,блискітка була надзвичайно пригніченою,але вирішила закінчити цю науку. Минуло трохи часу,Краплинка вивчила усі секрети,яких не розповідають у школі .До неї повернувся її мінімальний блиск,вона раділа тому що в неї було,та й забула про той магічний кулон.  Краплинка була вдячна Дідкові,бо хоч він і не дав їй блиску,та навчив її бути впевненою,повірити в себе,радіти життю.

Краплинка   кохала одного знатного юнака,який і не дивився краєм ока на неї. Та вона це розуміла,нічого не вимагала від нього. Одного разу ,коли  Краплинка виступала з Каміллою на черговому концерті,цей юнак помітив її. І що було надзвичайно дивно,він не розумів чому ця блискітка,яка не була його ідеалом,так припала йому до душі .Він довго не міг знайти нагоди як признатися їй в своїх почуттях,або  хоча б почати спілкуватися . Але тут випала нагода,бо він гарно співав і вибрав собі для балету саме Краплинку і Каміллу. Як ви вже здогадалися,Краплинка була дуже щаслива .А справжнє щастя прийшло тоді,коли їхні почуття виявилися взаємними. Краплинка сіяла від щастя .Доріс її щиро кохав,не бачучи крім неї більш нікого. Його не турбував її блиск ,який був найменшим.,він вважав її  найкращою.Залишимо їх трішки і повернемося до нашого Дідка. Дідок був задоволений результатом Краплинки і зовсім  журився через те,що кулон  був забраний. Адже було ще одне неписане ,таємне,магічне правило,в якому казалося,що якщо блискітку з мінімальним блиском покохає юнак з яскравим блиском,і буде готовий на все заради неї(навіть пожертвувати майже всім своїм  блиском   заради коханої),то блиск будуть мати двоє,і він буде найкращим в країні.   Блискітка мала бути саме такою,як її зробив Дідок. Він вирішив, що Доріс саме це кохання, яке допоможе  Краплинці. Саме так і сталося .Дідок,  по говоривши з Дорісом  ,розповів історію Краплнки,і те як вона закінчилася. Йому було шкода коханої,коли він почув, що можна дати їй її омріяний блиск таким чином,був згодний дати весь свій блиск(дідок ,щоб перевірити щирість почуттів,не сказав про те,яка буде винагорода). Наступного дня Доріс гуляв з Краплинкою,і раптом перед ними з’явився дідок. Він сказав до Доріса ,що прийшов час. Той лише кивнув головою,зажмуривши очі,він знав що з мінімальним блиском юнакам важко жити,та він витерпить все .Дідок покликав магічну істоту,яка звилася вмить .Вони одночасно сказали щось незрозуміло,після чого закохані отримали найкращий блиск в країні. Доріс був здивований,не менше Краплинки .А Дідок сказав,що це винагорода за її витривалість,яка показала щире і справжнє кохання.

Так закінчилася ця історія .Спитаєтеся,що ж трапилося з Дорісом і Краплин -кою. Вони разом давали концерти і щасливо жили  собі,поживали. Це  здається вигадкою,якій не  має місця в нашому заклопотаному житті. І існування цих істот багатьох збиває з пантелику,інших просто веселить,а декого змушує задуматися над власним життям,в якому ми повинні бути завжди щасливі і радісні,як Краплинка.І розуміти,що крім людей існує ще багато істот,які мають своє життя,свої турботи ,жалі і радості.