і не мерзла? звучить вкрай двозначно. варто або розкрити цей момент (рідкий азот можна мішати пальцями - незважаючи на його низьку температуру газова плівка не дасть обпектись, мабуть і купатись можна, але такий екстрим!!!) або замінити на щось простіше.
На ній не було потрібного обладнання, тому тут приземлялися лише дуже досвідчені пілоти, науковці та нелегали
викликає дискомфорт. науковці - не витратний матеріал, вони тут зайві.
Держава вже давно не могла профінансувати усі космічні польоти шалених від свободи землян. Спершу за польоти без необхідності штрафували,
не зрозумів, як це?
як можна літати нелегально коштом держави?
над синтезуванням повітря
не зрозумів над чим тут працювати.
що якщо взяти елемент із найвищим зарядом атома
атом нейтральний за означенням. може йде мова про атомну вагу? теж навряд, не факт, що таблиця Менделеєва має кінець
а у теплиці квітнув білий від нестачі сонця шпинат
ультрафіолетові лампи релігія не дозволяє поставити?
зорельоти на хімічному пальному викликають здивування. хоча всяке може бути.
а в легенях – метан.
без коментарів
Окрім того, за увесь час на інших планетах завагітніла лише одна жінка. Дивовижно, але у постійних поселеннях колишніх землян узагалі не користувались контрацепцією
які ідіоти ці переселенці... чи їх туди висилають, щоб не розмножувались?
резюме.
в ідеї твору щось є, емоційна достовірність непогана. Але уся інша достовірність - нижче плінтусу. твір варто повністю переробити.
запрошую до форуму, там якраз обговорення на тему технічних подробниць та достовірності твору.
Пошукайте в гуглі - кріосауна, кріокамера... дуже популярна, між іншим, забавка для сучасних багатих красунь. Камера з рідким азотом допомагає позбутися цилюліту, висипів, лікує багато дерматозів. Новинка сучасної косметології.
почитав, цікаво.Ну я ж припускав. що таке може бути, але все одно (якщо про це мова) - варто описати детальніше. окрім того кріотерапія - дає сугубо локальну дію, а ванна це в уяві щось таке, де можна повністю зануритись...мм....
З азотом ви розібралися без мене, тож перейду далі
Атомний заряд
Наскільки мені відомо, атомний заряд - це і є порядковий номер у таблиці Менделєєва, а не атомна маса. Я тепер прочитала, що воно називається атомний номер чи заряд ядра, але коли я вчила хімію - це звалося атомний заряд або зарядове число. Саме воно визначає хімічні властивості елемента.
Унунгексіум - один із елементів, які десь недавно додали і я про це прочитала у новинах.
Чому метан не може бути в легенях?
Я чесно не знаю. Те, що він може туди потрапити, і що легені його всмоктують - я знаю точно. Але які хімічні реакції з ним відбуваються далі - гадки не маю. Може формальдегід утворюється.
Переселенців висилали за важкі злочини. Крім того, про вплив оболонок ніхто не здогадувався і ніхто не досліджував. На Титані брали газ, на Місяці розвивали туризм.
А що до ідіотів - ми також ідіоти, адже усі високорозвинуті країни також потрохи припиняють розмножуватися, і вчені їм кажуть - тому то і тому... Та мало хто готовий відмовитися від звичного способу життя. Я теж не готова. Вже не кажучи про те, що в Індії стерилізують після незнаю скількох дітей. Так що може воно і не логічно, але життєво.
Про лампу я не подумала... Тим паче, що здається для вирощення м'яса вона також потрібна, вже не пам'ятаю. Хоча білий шпинат - це було для краси, бо навряд чи він, не маючи що їсти, вирощував би шпинат. Не помідори, не картоплю, а чомусь шпинат.
Переробити твір я не проти. На форум зайду, почитаю.
Цікаве оповідання. Присутня атмосферність. На рахунок технічних моментів не скажу - в принципі, не дуже знаюся на хімії. Але почуття передані досить незле.
Заувага - чомусь Місяць (як власна назва) писано то з маленької, то з великої літери.
Сподобалось слово кумирний - чудове і яскраве означення. Я взагалі до словотворення небайдужа.
Гарна історія. Ніяких тобі чужопланетних чудовиськ, жорстоких завойовників-монстрів і подорожей у часі, але враження стовідсотково космічне.Крім того, дуже добре передано внутрішній світ Ліло та Лілі. Закінчення гарне і непередбачуване. У тому, що всі старання талановитого хіміка зійшли на пси, є якась сумна закономірність.
Пока не нашел один прокол почему-то думал, что данный текст принадлежит Радутному (путь уж он меня простит). Но, давайте разберемся с одним фактом. Где жила любимая женщина Пукаса? На Земле?
- Щоб вибратися із Чорної планети Трес 2б, мені довелося створити невеличкий вибух, адже у чорній густій газовій атмосфері мій зореліт не міг рухатись. Все ще кохаючи жінку своєї мрії, я вирішив намалювати їй у небесах серце
Рвануло. Где планета находилась?
Загалом, землянам не на жарт пощастило, що усі свої наукові експерименти я робив на відстані сотень світових років від них, бо хтозна, чи не став би я передвісником Армагедону.
Однако, Пукас хотел изобразить взрыв в виде сердца для своей женщины, которая находилась за сотни световых лет. Свет от взрыва летел бы соответственно по времени.
Или я чего-то не уловил.
А так - идея есть, рассказ довольно неплохой, хотя и слабоватый с научной точки зрения, автор хочет взять психологизмом. Лично мне, как читателю, читать было немного скучновато. Но это личное мнение.
багато загальних красивих фраз, але мова на рівні. Красівиє красівості, трохи нагадує сюжети американських фільмів з їхньою бравадою і показовою хоробрістю. До того ж тут аж смердить чоловічим егоїзмом і справді якоюсь хворобливою «геніальністю»… і закінчення таке сподіване.
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 10 RSS
1Chernidar22-09-2011 16:05
слово-паразит
і не мерзла? звучить вкрай двозначно. варто або розкрити цей момент (рідкий азот можна мішати пальцями - незважаючи на його низьку температуру газова плівка не дасть обпектись, мабуть і купатись можна, але такий екстрим!!!) або замінити на щось простіше.
викликає дискомфорт. науковці - не витратний матеріал, вони тут зайві.
не зрозумів, як це?
як можна літати нелегально коштом держави?
не зрозумів над чим тут працювати.
атом нейтральний за означенням. може йде мова про атомну вагу? теж навряд, не факт, що таблиця Менделеєва має кінець
ультрафіолетові лампи релігія не дозволяє поставити?
зорельоти на хімічному пальному викликають здивування. хоча всяке може бути.
без коментарів
які ідіоти ці переселенці... чи їх туди висилають, щоб не розмножувались?
резюме.
в ідеї твору щось є, емоційна достовірність непогана. Але уся інша достовірність - нижче плінтусу. твір варто повністю переробити.
запрошую до форуму, там якраз обговорення на тему технічних подробниць та достовірності твору.
2Аноним22-09-2011 17:14
Про рідкий азот
Пошукайте в гуглі - кріосауна, кріокамера... дуже популярна, між іншим, забавка для сучасних багатих красунь. Камера з рідким азотом допомагає позбутися цилюліту, висипів, лікує багато дерматозів. Новинка сучасної косметології.
3Chernidar22-09-2011 17:19
почитав, цікаво.Ну я ж припускав. що таке може бути, але все одно (якщо про це мова) - варто описати детальніше. окрім того кріотерапія - дає сугубо локальну дію, а ванна це в уяві щось таке, де можна повністю зануритись...мм....
згоден, це не найгірший момент твору.
4Автор22-09-2011 19:40
З азотом ви розібралися без мене, тож перейду далі
Атомний заряд
Наскільки мені відомо, атомний заряд - це і є порядковий номер у таблиці Менделєєва, а не атомна маса. Я тепер прочитала, що воно називається атомний номер чи заряд ядра, але коли я вчила хімію - це звалося атомний заряд або зарядове число. Саме воно визначає хімічні властивості елемента.
Унунгексіум - один із елементів, які десь недавно додали і я про це прочитала у новинах.
Чому метан не може бути в легенях?
Я чесно не знаю. Те, що він може туди потрапити, і що легені його всмоктують - я знаю точно. Але які хімічні реакції з ним відбуваються далі - гадки не маю. Може формальдегід утворюється.
Переселенців висилали за важкі злочини. Крім того, про вплив оболонок ніхто не здогадувався і ніхто не досліджував. На Титані брали газ, на Місяці розвивали туризм.
А що до ідіотів - ми також ідіоти, адже усі високорозвинуті країни також потрохи припиняють розмножуватися, і вчені їм кажуть - тому то і тому... Та мало хто готовий відмовитися від звичного способу життя. Я теж не готова. Вже не кажучи про те, що в Індії стерилізують після незнаю скількох дітей. Так що може воно і не логічно, але життєво.
Про лампу я не подумала... Тим паче, що здається для вирощення м'яса вона також потрібна, вже не пам'ятаю. Хоча білий шпинат - це було для краси, бо навряд чи він, не маючи що їсти, вирощував би шпинат. Не помідори, не картоплю, а чомусь шпинат.
Переробити твір я не проти. На форум зайду, почитаю.
5Лариса Іллюк23-09-2011 20:55
Цікаве оповідання. Присутня атмосферність. На рахунок технічних моментів не скажу - в принципі, не дуже знаюся на хімії. Але почуття передані досить незле.
Заувага - чомусь Місяць (як власна назва) писано то з маленької, то з великої літери.
Сподобалось слово кумирний - чудове і яскраве означення. Я взагалі до словотворення небайдужа.
6рокфея27-09-2011 09:07
Гарна історія. Ніяких тобі чужопланетних чудовиськ, жорстоких завойовників-монстрів і подорожей у часі, але враження стовідсотково космічне.
Крім того, дуже добре передано внутрішній світ Ліло та Лілі. Закінчення гарне і непередбачуване. У тому, що всі старання талановитого хіміка зійшли на пси, є якась сумна закономірність.
Словом, бонус.
7Спостерігач27-09-2011 23:59
Мені сподобалось.
дякую
8Пан Мишиус28-09-2011 22:48
Пока не нашел один прокол почему-то думал, что данный текст принадлежит Радутному (путь уж он меня простит). Но, давайте разберемся с одним фактом. Где жила любимая женщина Пукаса? На Земле?
Рвануло. Где планета находилась?
Однако, Пукас хотел изобразить взрыв в виде сердца для своей женщины, которая находилась за сотни световых лет. Свет от взрыва летел бы соответственно по времени.
Или я чего-то не уловил.
А так - идея есть, рассказ довольно неплохой, хотя и слабоватый с научной точки зрения, автор хочет взять психологизмом. Лично мне, как читателю, читать было немного скучновато. Но это личное мнение.
9Пан Мишиус02-10-2011 13:00
Смешно, но придется взять рассказ в топ, исходя от обратного - "что вообще можно взять в топ".
10Анонім03-10-2011 10:16
багато загальних красивих фраз, але мова на рівні. Красівиє красівості, трохи нагадує сюжети американських фільмів з їхньою бравадою і показовою хоробрістю. До того ж тут аж смердить чоловічим егоїзмом і справді якоюсь хворобливою «геніальністю»… і закінчення таке сподіване.