Сподобалось відчуття світлого простору від сцен політу над Карпатами. Загалом, приємне враження, ніби від перегляду піксаровського мультика з українським дубляжем. Трохи шкода Олексія: заборонене кохання відволікає його від любої моєму серцю гри у Майнкрафт. Успіхів!
Завдячую авторові за буйну фантазію та сміливі експерименти з міксування фантастики та фентезі.
Тепер про мінуси. Загальне враження: твір дуже нерівний, причому нерівний одразу на різних планах.
Нерівний жанр - чи то фентезі-казка з псевдонауковими термінами, чи то фантастика з янголами та демонами.
Нерівний переказ подій - то переказ передісторії, то змалювання подій, що відбуваються тепер, то знов коротенький переказ післяісторії. Як на древню легенду чи дитячу казочку, то може й нічого, але для дорослої літератури, як на мере, досить дивно.
Нерівний світ - мабуть в голові автор продумав усе достеменно, але у мене (як у читача) з наявних у оповіданні описів суцільна картина світу так і не склалася.
Нерівний стиль - то езотеричні поняття, то наукові, то казкові. Загадкові деміурги, чомусь спілкуються сучасно-розмовною мовою типу "Привіт, кагділа?"
Нерівна мова - забагато русизмів ("прийняла облік дівчини" >> "образ", "в слух" >> "вголос") і кальок ("З тих пір" краще>> "відтоді"). Взагалі забагато нечітких епітетів ("в каро-зелених трохи запалих очах").
Нерівний екшен - ГГ то сидить і мирно миє ноги, то розмова, то бій, то знову все мирно. Якось дуже різко перемикається і перемішується спокійне й напружене. Все занадто складається "як треба": всі влучають в ціль з 1 разу навіть випадково, ГГ падає строго у центр звідкілясь взятого стогу і т.д. Роялі в кущах.
Ну як експериментальний твір це прокатить. Але читається важно. Ще вчитися й вчитися! Маю надію мої коментарі хоч чимось зарадять. Бажаю успіхів!)
Про що це? Про кохання? А де воно? Про вибір? Теж ні... Дивно...
Автор описує істот які живут у нашому світі 4000 років, але як так сталося, що вони ніяким чином не увійшли у наш світ, у наше життя? Хіба це можливо? І для чого це їм? Чому вони ховаються? Від тих інших, це зрозуміло, але проблема вирішається випадковістью. Вперше за 4000 років. Дивно це якось...
Автор певно не встигав і дуже поспішав. Через це згадується анекдот про хірурга. Для написання цілісного оповідання треба міцніші нерви. Тому побажання виключно одне - писати і писати. Натренуєте "м'язи" - і будемо говорити про якість.
Також двадцять тисяч знаків - забагато для оповідання, що пишеться під самий дедлайн. Краще вкластися в десять, але пропрацювати детальніше.
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 5 RSS
1arg23-03-2018 10:39
Сподобалось відчуття світлого простору від сцен політу над Карпатами. Загалом, приємне враження, ніби від перегляду піксаровського мультика з українським дубляжем. Трохи шкода Олексія: заборонене кохання відволікає його від любої моєму серцю гри у Майнкрафт. Успіхів!
2Род Велич24-03-2018 14:07
Завдячую авторові за буйну фантазію та сміливі експерименти з міксування фантастики та фентезі.
Тепер про мінуси. Загальне враження: твір дуже нерівний, причому нерівний одразу на різних планах.
Нерівний жанр - чи то фентезі-казка з псевдонауковими термінами, чи то фантастика з янголами та демонами.
Нерівний переказ подій - то переказ передісторії, то змалювання подій, що відбуваються тепер, то знов коротенький переказ післяісторії. Як на древню легенду чи дитячу казочку, то може й нічого, але для дорослої літератури, як на мере, досить дивно.
Нерівний світ - мабуть в голові автор продумав усе достеменно, але у мене (як у читача) з наявних у оповіданні описів суцільна картина світу так і не склалася.
Нерівний стиль - то езотеричні поняття, то наукові, то казкові. Загадкові деміурги, чомусь спілкуються сучасно-розмовною мовою типу "Привіт, кагділа?"
Нерівна мова - забагато русизмів ("прийняла облік дівчини" >> "образ", "в слух" >> "вголос") і кальок ("З тих пір" краще>> "відтоді"). Взагалі забагато нечітких епітетів ("в каро-зелених трохи запалих очах").
Нерівний екшен - ГГ то сидить і мирно миє ноги, то розмова, то бій, то знову все мирно. Якось дуже різко перемикається і перемішується спокійне й напружене. Все занадто складається "як треба": всі влучають в ціль з 1 разу навіть випадково, ГГ падає строго у центр звідкілясь взятого стогу і т.д. Роялі в кущах.
Ну як експериментальний твір це прокатить. Але читається важно. Ще вчитися й вчитися! Маю надію мої коментарі хоч чимось зарадять. Бажаю успіхів!)
3murrrchik25-03-2018 12:50
Для мене найбільшим недоліком цього оповідання є його закінчення. Воно ніяке, якщо чесно. Ніби готуєшся до чогось важливого, а тут раз - і нічого.
Можливо, це проба пера молодого автора, тоді все ще виглядає досить непогано.
4Afonia26-03-2018 17:53
Про що це? Про кохання? А де воно? Про вибір? Теж ні... Дивно...
Автор описує істот які живут у нашому світі 4000 років, але як так сталося, що вони ніяким чином не увійшли у наш світ, у наше життя? Хіба це можливо? І для чого це їм? Чому вони ховаються? Від тих інших, це зрозуміло, але проблема вирішається випадковістью. Вперше за 4000 років. Дивно це якось...
5Лісовик26-03-2018 18:02
Автор певно не встигав і дуже поспішав. Через це згадується анекдот про хірурга. Для написання цілісного оповідання треба міцніші нерви. Тому побажання виключно одне - писати і писати. Натренуєте "м'язи" - і будемо говорити про якість.
Також двадцять тисяч знаків - забагато для оповідання, що пишеться під самий дедлайн. Краще вкластися в десять, але пропрацювати детальніше.