2murrrchik: вгадали, я вже відправив оповідання, ледве встигав, там і скоротив чверть і стать змінив. А аж потім побачив оголошення, що термін подовжено, та було вже пізно. Дякую за відгук!
Досить непереконливе висвітлення симбіозу, видно автор не згодний з темою. Але все одно взявся писати в лоб. Відтак вибачаюся, вийшло не дуже. Якби Віка змінила ставлення Вану і відкрила йому якусь Істину, оповідання стало б значно сильнішим. А як гарно починалося.
Авторе, Ви від самого початку мислите не правильно. Якщо не згодні з темою, напишіть про це в оповіданні. А так особисто від мене балів не отримаєте. Просто тому, що кінцівка слаба. Змирилися, з поразкою від штучного інтелекту? Отже - змирилися з поразкою на конкурсі.
Не розумію звідки стільки агресії? "мислите неправильно" "змирилися з поразкою" - це точно про оповідання? А то мені чомусь здається, що ви вже переходите на особистості. Я думав конкурс проводиться для того, аби ми допомагали один одному, чогось навчилися. Ми всі тут колеги. Чи на вашу думку все ж більше супротивники? Якщо так - сумно.
Вибачаюся, перед Вами. На особистості переходити не хотів. Я вже так звик, що критикують мої твори. Ми звісно не супротивника, але всі мають різні погляди. Перш за все ЗФ навчила мене критично до всього ставитися. І так вже сталося, що подібне закінчення я б собі написати не дозволив. Але це моя суб'єктивна думка.
Перш за все, Ваш твір читабельний, на відміну переважної частини тутешніх опусів. Тому заспокою Вас, тут ми союзники.
Але я очікував, що в кінці буде віра в Добро. Чи хоча б Конфлікт. Просто візьміть до уваги. Давайте будемо намагатися не розчаровувати читача. А для цього варто спокійніше ставитися до критики, якою б вона не була.
Я намагатимусь. І дякую за відгук. Щодо кінцівки, можливо справді хочеться більшої певності, бо так вона фактично відкрита. Якщо буде шанс десь опублікувати це оповідання я обов'язково спробую зробити його краще ніж зміг за час конкурсу. Успіху!
Намагався саме вибірково, через епізоди взаємодії героїв, але можливо слід було обрати менший відрізок часу. Тема захопила. Ще й скорочував перед відправкою, бо не вписався у 30 000.
Це більше схоже не на художнє оповідання, а якесь ессе - попурі з технологій найближчого майбутнього. Ми просто неначе спостерігаємо документальний фільм лекцію, який переносить нас від одного епізода до іншого. Ось нові військові технології, ось космічні, ось нейроінтерфейси, ось перенесення свідомості у комп'ютер, ось міжзоряні перельоти. І герої тут не герої, а наче диктори, мета яких не розмовляти одне з одним, а якнайкраще пояснити слухачу суть нових технологій.
Фактично єдине, що пов'язує цю сукупність непов'язаних фрагментів у єдине намисто - це почуття ГГя до ГГні. Але почуття лише натяком, ні разу не висловлене і навіть не продумане ним самим до кінця.
Відчувається, що автор любить і добре знає останні новини з технологій. Але як на мене, для цікавого оповідання мало просто розповісти про них.
P.S. Мені цікаво було б взнати, чим керувався автор при виборі назви твору?
хотів подати розвиток саме з точки зору героїв, причому свідомо не вводив конфлікти, сильні емоції і тому подібне, притаманне літературі "про людей", бо дуже часто цей аспект витісняє всі інші. Особливо у фантастиці стає шкода коли хороші ідеї слугують лише тлом для традиційних людських проблем. Це як "Зоряні війни": супер-мега-технології, а у героїв якась середньовічна психологія. Хіба це логічно?
Люди теж розвиваються разом із цивілізацією. І я вірю, що у майбутньому більша частина конфліктів та психологічних негараздів щезнуть. Комусь це може видатися нудним, але я щиро хотів би побачити суспільство де негативні емоції - рушій більшої частини літератури - зведено майже до нуля.
Щодо героїв - це більше професійні та приятельські стосунки, тому й мало уваги, хоча там є абзац про це. Хоча погоджуюся, що можна було зробити більш "по людськи", адже позитивні емоції сподіваюся залишаться і в майбутньому.
Знаю, що це не виправдання, але це оповідання друге. Перше після десь половини написаного я сам забракував, довелося придумувати і писати інше, тож часу було трохи обмаль.
Щодо назви. Цитата із Шевченка "у всякого своя доля і свій шлях широкий" як на мене дуже добре ілюструє головну думку, немає правильних шляхів і неправильних. Але бажано, щоб жоден не вів до протистояння. Там у самому вірші описується багато нехорошого, десь він є й пророцтвом-застереженням. Я хотів зробити пророцтво-заохочення.
Ну й не забуваємо, це всього лише "сон", тобто оповідання. Як буде насправді - побачимо))
Щодо героїв - це більше професійні та приятельські стосунки, тому й мало уваги, хоча там є абзац про це. Хоча погоджуюся, що можна було зробити більш "по людськи", адже позитивні емоції сподіваюся залишаться і в майбутньому.
Отож-отож
Не знаю, як Вам, а мені технології найбільш цікаві саме у людському розрізі, так би мовити. Особливо, якщо це пишеться для масового читача, а не для відвідувачів рубрики "Новини науки і техніки"
Дуже сильно. На мій погляд, одне з найкращих оповідань на конкурсі. Проза проста та якісна, прозора. Ефект, якого, як ми тут всі розуміємо, не так вже й легко досягти. Світ відтворено широкими мазками, але реальний і впізнаваний. Мені особисто дуже подобаються футуристичні візії саме про Україну, бо тоді саме розташування створює контраст, типу стімпанку. Так, безспосередньої дії в оповіданні небагато, але такий нібито короткий переказ життя - це заслужений художній прийом, що створює певний меланхолічний настрій. Для мене спрацювало, так спрацює, я в певнений, і для багатьох інших. Дякую авторові за майже ідеальний досвід читання.
Зазвичай ми проводимо три конкурси на рік. Правила кожного нового конкурсу можуть містити певні технічні відмінності. Ми дуже просимо всіх учасників уважно з ними ознайомитися.
Що робити? Куди бігти? Куди надсилати файл, в якому форматі? Які строки голосування? Що отримує переможець? Чому така тема?
Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Про нас
Проєкт «Зоряна Фортеця» існує з 2008 року. Ми прагнемо формувати творче літературне середовище, що сприятиме появі нових імен та ідей в українській фантастиці. Зміцнюємо зв'язки між авторами, які працюють у жанрі фантастики, та читачами, підтримуємо прагнення молодих авторів вчитатися та розвивати свої літературні навички. Проводимо конкурси та різноманітні культурні й освітні події.
Коментарів: 17 RSS
1murrrchik23-03-2018 14:29
Подібне ще декілька разів зустрічалося. Це наштовхує на думку, що спочатку був Віктор, а не Віка
Але в цілому дуже хороший твір, тверда НФ, цікава основна думка. Сюжет плавний, що особисто мені подобається.
Успіхів на конкурсі!
2автор23-03-2018 14:33
2murrrchik: вгадали, я вже відправив оповідання, ледве встигав, там і скоротив чверть і стать змінив. А аж потім побачив оголошення, що термін подовжено, та було вже пізно. Дякую за відгук!
3Лісовик23-03-2018 18:34
Досить непереконливе висвітлення симбіозу, видно автор не згодний з темою. Але все одно взявся писати в лоб. Відтак вибачаюся, вийшло не дуже. Якби Віка змінила ставлення Вану і відкрила йому якусь Істину, оповідання стало б значно сильнішим. А як гарно починалося.
Успіхів.
4автор24-03-2018 06:37
Істина у кожного своя. В цьому й суть. До речі тому не має значення чи я згоден чи ні. Просто цей шлях уже на горизонті і стає все ближче))
5Лісовик24-03-2018 06:58
Авторе, Ви від самого початку мислите не правильно. Якщо не згодні з темою, напишіть про це в оповіданні. А так особисто від мене балів не отримаєте. Просто тому, що кінцівка слаба. Змирилися, з поразкою від штучного інтелекту? Отже - змирилися з поразкою на конкурсі.
6автор24-03-2018 10:58
Не розумію звідки стільки агресії? "мислите неправильно" "змирилися з поразкою" - це точно про оповідання? А то мені чомусь здається, що ви вже переходите на особистості. Я думав конкурс проводиться для того, аби ми допомагали один одному, чогось навчилися. Ми всі тут колеги. Чи на вашу думку все ж більше супротивники? Якщо так - сумно.
7Лісовик24-03-2018 11:26
Вибачаюся, перед Вами. На особистості переходити не хотів. Я вже так звик, що критикують мої твори. Ми звісно не супротивника, але всі мають різні погляди. Перш за все ЗФ навчила мене критично до всього ставитися. І так вже сталося, що подібне закінчення я б собі написати не дозволив. Але це моя суб'єктивна думка.
Перш за все, Ваш твір читабельний, на відміну переважної частини тутешніх опусів. Тому заспокою Вас, тут ми союзники.
Але я очікував, що в кінці буде віра в Добро. Чи хоча б Конфлікт. Просто візьміть до уваги. Давайте будемо намагатися не розчаровувати читача. А для цього варто спокійніше ставитися до критики, якою б вона не була.
8автор24-03-2018 12:12
Я намагатимусь. І дякую за відгук. Щодо кінцівки, можливо справді хочеться більшої певності, бо так вона фактично відкрита. Якщо буде шанс десь опублікувати це оповідання я обов'язково спробую зробити його краще ніж зміг за час конкурсу. Успіху!
9Волод Йович25-03-2018 20:02
Могло бути цікаво...
Якби майбутню історію людства описали вибірково, а не впихнули всю в 30000 знаків... :(
10Кіт Базиліо26-03-2018 21:57
«Захід - є Захід, а Схід - є Схід, і разом їм ніколи не зійтися».
Думаю, автор має рацію, і фінал правильний, і даремно ви його тут лаєте. Такий хокей нам не потрібен.
Людство - окремо, його комп'ютерна копія, нехай навіть ну ду-у-уже просунута - окремо.
Оповідання – явний претендент на фінал.
11автор27-03-2018 07:53
до Волод Йович:
Намагався саме вибірково, через епізоди взаємодії героїв, але можливо слід було обрати менший відрізок часу. Тема захопила. Ще й скорочував перед відправкою, бо не вписався у 30 000.
до Кіт Базиліо:
щиро дякую за розуміння!!!
12Род Велич27-03-2018 13:14
Це більше схоже не на художнє оповідання, а якесь ессе - попурі з технологій найближчого майбутнього. Ми просто неначе спостерігаємо документальний фільм лекцію, який переносить нас від одного епізода до іншого. Ось нові військові технології, ось космічні, ось нейроінтерфейси, ось перенесення свідомості у комп'ютер, ось міжзоряні перельоти. І герої тут не герої, а наче диктори, мета яких не розмовляти одне з одним, а якнайкраще пояснити слухачу суть нових технологій.
Фактично єдине, що пов'язує цю сукупність непов'язаних фрагментів у єдине намисто - це почуття ГГя до ГГні. Але почуття лише натяком, ні разу не висловлене і навіть не продумане ним самим до кінця.
Відчувається, що автор любить і добре знає останні новини з технологій. Але як на мене, для цікавого оповідання мало просто розповісти про них.
P.S. Мені цікаво було б взнати, чим керувався автор при виборі назви твору?
13автор27-03-2018 13:47
хотів подати розвиток саме з точки зору героїв, причому свідомо не вводив конфлікти, сильні емоції і тому подібне, притаманне літературі "про людей", бо дуже часто цей аспект витісняє всі інші. Особливо у фантастиці стає шкода коли хороші ідеї слугують лише тлом для традиційних людських проблем. Це як "Зоряні війни": супер-мега-технології, а у героїв якась середньовічна психологія. Хіба це логічно?
Люди теж розвиваються разом із цивілізацією. І я вірю, що у майбутньому більша частина конфліктів та психологічних негараздів щезнуть. Комусь це може видатися нудним, але я щиро хотів би побачити суспільство де негативні емоції - рушій більшої частини літератури - зведено майже до нуля.
Щодо героїв - це більше професійні та приятельські стосунки, тому й мало уваги, хоча там є абзац про це. Хоча погоджуюся, що можна було зробити більш "по людськи", адже позитивні емоції сподіваюся залишаться і в майбутньому.
Знаю, що це не виправдання, але це оповідання друге. Перше після десь половини написаного я сам забракував, довелося придумувати і писати інше, тож часу було трохи обмаль.
Щодо назви. Цитата із Шевченка "у всякого своя доля і свій шлях широкий" як на мене дуже добре ілюструє головну думку, немає правильних шляхів і неправильних. Але бажано, щоб жоден не вів до протистояння. Там у самому вірші описується багато нехорошого, десь він є й пророцтвом-застереженням. Я хотів зробити пророцтво-заохочення.
Ну й не забуваємо, це всього лише "сон", тобто оповідання. Як буде насправді - побачимо))
14Род Велич27-03-2018 13:52
Отож-отож
Не знаю, як Вам, а мені технології найбільш цікаві саме у людському розрізі, так би мовити. Особливо, якщо це пишеться для масового читача, а не для відвідувачів рубрики "Новини науки і техніки"
15автор27-03-2018 13:58
Ваша правда. Обов'язково врахую на майбутнє.
16arg27-03-2018 15:00
Дуже сильно. На мій погляд, одне з найкращих оповідань на конкурсі. Проза проста та якісна, прозора. Ефект, якого, як ми тут всі розуміємо, не так вже й легко досягти. Світ відтворено широкими мазками, але реальний і впізнаваний. Мені особисто дуже подобаються футуристичні візії саме про Україну, бо тоді саме розташування створює контраст, типу стімпанку. Так, безспосередньої дії в оповіданні небагато, але такий нібито короткий переказ життя - це заслужений художній прийом, що створює певний меланхолічний настрій. Для мене спрацювало, так спрацює, я в певнений, і для багатьох інших. Дякую авторові за майже ідеальний досвід читання.
17автор27-03-2018 17:07
щиро дякую за відгук!